Проблеми гуманізації вищої школи

В умовах формування нової освітньої парадигми, пов'язаної з переходом до суспільства, побудованого на знаннях (К-суспільства), глобалізацією й інтеграцією освітянських систем, одним із дискусійних питань є питання гуманізації вищої школи

Що заважає українцям були успішними: 29,2 % назвали інертність, 26,9 % - комплекс неповноцінності, 24,1 % - заздрощі, 23,4 % - байдужість, 21,4 % - відсутність національної ідеї, 17,2 % - невпевненість, 6,9 % українців вважають толерантність рисою, яка заважає українцям бути успішними.

Можна виділити такі проблеми:

• сучасний науково-технічний прогрес об'єктивно диктує розширення культурного простору фахівця, який вимагає подолання вузької спеціалізації та технократичних установок;
• сучасна освіта повинна бути синтезом гуманітарної та технічної культури, що дозволить уникнути відчуження творців науки й техніки від гуманістичних цінностей;
• основним напрямом гуманізації освіти повинне бути виявлення гуманістичного потенціалу загльнонаукових і загальнотехнічних дисциплін, що вомагає розробки нової педагогіки;
• сам процес гуманізації освіти не є даниною моді, самоціллю, а служить як формуванню компетентного фахівця, творчо мислячого професіонала, так і особи, здатної підпорядкувати будь-які технічні винаходи та наукові відкриття людським цілям.

Розглянемо такі явища:

• відбувається втрата традиції формування цілісного гуманітарного знання, яка завжди було перевагою вітчизняної вищої школи і яке можна зберегти за умови ведення в навчальний процес таких гуманітарних ознак, як формування правильної оцінки значущості подій, фактів, ситуацій, відносин та їх наслідків; постанова значущих цілей розвитку особистості, її самовдосконалення; виховання комунікативності, толерантності, уміння дотримуватися певних норм, правил, поваги до прав інших людей;
• спостерігається фрагментарність мислення з ознакою професійності - економіста, правника, лікаря, коли формуються окремі модулі знань, з яких зручно складаються утилітарні конструкції, але не може складатися загальна онтологічна картина, що віддзеркалює існуюче. Утрачаючи загальний контекст, така освіта обмежує можливості впливати на світогляд. Але сучасна модель освіченої людини починається з відповіді на питання про те, що ми вбачаємо в освіті - інструментальний, прагматичний підхід по використанню знань чи формування особистості, її унікальності, здатність адекватно реагувати на виклики сучасної цивілізації. Без такого сприйняття освіти складність сучасного ринку праці, швидка зміна технологій і попиту на вузьких спеціалістів може обернутись особистісною кризою навіть для випускника найпрестижнішого університету, якщо випускник ВНЗ не матиме адаптаційного ресурсу у вигляді цілісних системних знань.

Парадоксом сприймаються сьогодні наміри скоротити гуманітарні дисципліни, у той час, як, наприклад, в одному з найпрестижніших ВНЗ світу Кембриджі з його 16,5 тис. студентів більшість вивчає саме гуманітарні науки.

• фундаменталізація освіти є одним з напрямів підвищення якості освіти в рамках болонських реформ і передбачає пріоритет методологічно важливих знань над ситуативними, прагматичними, які можуть набуватися у процесі практичної діяльності в залежності від сфери виробництва; спрямованість на оволодіння взаємодоповнюючими компонентами наукового знання, раціональність мислення, формування наукової культури й академічного етосу.

Серед практичних питань, які мають вирішуватися з цього приводу у сфері вищої освіти, вбачається можливим виділити такі:

• визначитися з послідовністю, змістом гуманітарних дисциплін у середній і вищій школі, забезпечивши в повному обсязі фінансування в обох ланках і нормативної, і варіативної складової;
• наповнити новим змістом гуманітарні дисципліни у ВНЗ, визначивши їх місце серед нормативних, вибіркових дисциплін і дисциплін, що вивчаються додатково;
• забезпечити особистісно зорієнтовану освіту, яка стимулює інтелектуальний розвиток студентів через засвоєння методів наукового пізнання; навчає жити в умовах активного інформаційного простору з умінням аналізувати й відбирати необхідну інформацію; привчає до культури мислення і навчання.

Для виконання цих завдань необхідно, щоб кожний ВНЗ визначився у тому:

• наскільки актуальними, якісними є програми освітньо-професійної підготовки в даному ВНЗ, щоб його випускник змін знайти собі роботу й адаптуватися до існуючих соціальних стандартів, зокрема у власному регіоні;
• яку додаткову освіту може отримати студент, навчаючись в університеті; як це сприятиме його подальшій кар'єрі і можливостям знайти роботу на регіональному ринку праці;
• якою є культура, етика ділових стосунків, соціально-психологічний клімат в університетському середовищі, що далі буде впроваджуватися молодою людиною на власному місці роботи;
• яким є соціальний та діловий імідж ВНЗ, імідж його персоналу, наскільки привабливим є ВНЗ як інтелектуальний і духовно-просвітницький центр у регіоні.

Важливим фактом формування академічного етосу вбачається поширення Бухарестської декларації етичних цінностей і принципів вищої освіти в Європі, в якій підтримана ідея ціннісної й етичної місії університету. Сучасний ВНЗ здатен активно сприяти через формування академічної культури у вигляді місій, інституціональних хартій, кодексі академічної поведінки розповсюдженню цінностей, норм, практики на принципах поваги до гідності, фізичної та психічної недоторканості людей, участі в демократичних процесах, активної громадянської позиції та рівності. Та хоча важко передбачити, наскільки соціально відповідально, морально буде поводити себе випускник у майбутньому, але наявність академічного етосу є тим середовищем, яке в силу свого існування впливає на свідомість, обумовлює певним чином поведінку людини, дає можливість протистояти цінностям інших субкультур, у тому числі і девіантних. У навому ВНЗ існує практика проведення бесід зі студентами про основні принципи Бухарестської декларації етичних цінностей і принципів вищої освіти в Європі, розроблена Декларація взаємовідносин у університеті, до якої ввійшли кодекс честі студента і викладача, принципи партнерства між ними.

До практичних кроків гуманізації віднесемо:

1. Більш широке включення до навчальних програм з гуманітарних дисциплін із тем є європейського політичного устрою, права, економіки, культури, інтеграції, європейської конституції тощо, які мають значення для адаптації молоді до європейських реалій, формування євроментальності.

Збагачення змісту гуманітарної освіти такими темами дасть змогу збільшити знання і розуміння особливостей європейської історії, її соціального і політичного розвитку, визначити власну позицію щодо можливостей України стати повноправним членом європейського співтовариства, зрозуміти сутність і важливість формування в українському суспільстві європейських умов і норм життя.

2. Реальне вивчення європейських мов має пов'язуватися з активною мовною практикою, поширенням різних форм обміну студентами.

Необхідно принципово змінити кількісні і якісні підходи до вирішення цих питань, адже на сьогоднішній день відсутня ефективна державна програма підтримки студентських обмінів, які відбуваються поки що на рівні окремих вузів, включають невелику кількість студентів і мають, в основному, короткі терміни.

Ураховуючи, що в Донецьку буде проходити Євро - 2009, Євро - 2012, є необхідність організувати для волонтерів, які будуть працювати під час змагань, курси іноземних мов.

Інша проблема щодо навчання в зарубіжних вузах пов'язана з необхідністю скласти відповідний мовний іспит, у той час як в Україні недостатньо розвита система мовних курсів і відповідних іспитів, що дають право на навчання в зарубіжних ВНЗ. Крім того, вони коштують досить дорого, що значно зменшує можливості українських студентів виїхати на навчання за кордон.

3. Корисним убачається поширення досвіду створення сумісних проектів з європейськими ВНЗ (центри, школи, факультети). Через реалізацію програм подвійного диплому, сумісних наукових центрів, освітніх програм створюється можливість адаптувати українські навчальні плани, програми до європейських стандартів. Участь нашого ВНЗ в європейських програмах ТЕМПУС, Жана Мане свідчить про важливість таких форм для розвитку ВНЗ. Донецьк має зв'язки з різними європейськими регіонами, і було б доцільно заключити угоди про обміни з ВНЗ цих регіонів.

4. Європейський світ практично перетворив інформаційне середовище в інструмент отримання знань, і користування електронними фондами навчальної літератури є необхідною умовою для засвоєння предмета, враховуючи, що значна частина навчального матеріалу вивчається не лише під час аудиторних занять, а через самостійну роботу студентів. Український студент користується, в основному, бібліотечними книжковими фондами, які за умов недостатнього фінансування мало оновлюються, включають старі інформаційні матеріали. У Донецьку не вистачає таких сучасних інформаційних ресурсів для якісного навчання студентів, а можливості обласної бібліотеки не забезпечують потреби студентів і науковців, до того ж бібліотека працює лише до 18.00, що обмежує можливості користуватися її фондами для студентів, наприклад, заочного факультету.

5. Формування громадянської компетентності має реалізовуватися через залучення студентів до самоврядування, створення громадських організацій, участі у волонтерській діяльності.

6. Готуючи студентів до трудової діяльності, спостерігаємо серед них настої опиратися виключно на державну опіку свого майбутнього, невміння грамотно визначити власну освітню траєкторію, мету та цілі власного життєвого успіх, отже, є необхідність зосередити зусилля та навчити студента:

• орієнтуватися в соціально-економічному просторі, у якому буде здійснюватися його діяльність;
• сформувати психологічну готовність до матеріального самозабезпечення законними шляхами і з повним використанням власних ресурсів;
• навчити оптимально організовувати своє приватне і ділове життя, взаємодію, з іншими, бути активним у громадському житті.

Для вирішення таких освітніх задач важливо, щоб у вузі діяла система психолого-педагогічного супроводу студентів, можливість отримати практичні рекомендації від психологів, працювала соціологічна служба, яка вивчає і виявляє основні тенденції розвитку, проблеми студентів, що може бути використання для вдосконалення навчально-виховного процесу.

7. У практиці діяльності ВНЗ соціальну конкурентоспроможність випускника доцільно розглядати як складову якісної освіти, яка дає можливість адаптуватися до нестабільності, соціальних ризиків сучасного ринку праці, убезпечує випускника ВНЗ від люмпенізації. Формування соціальної конкурентоспроможності має відображатися в критеріях, стандартах якості освіти, реалізовуватися на нормативно-правовому, організаційному, інформаційному рівнях, у змісті навчально-виховного процесу і об'єднувати таких соціальних партнерів, як держава, ВНЗ, роботодавці, громадяни.

Автор: Н. Діденко

За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 05.05.2008