Освіта як ключ до якісної сфери реабілітації військових: досвід мережі RECOVERY

Через активні бойові дії багато військових та цивільних отримують різного роду травми. Попри те, що кількість поранених наразі лишається засекреченою, за даними МОЗ, щороку реабілітації потребують понад 200 тисяч пацієнтів.

Якісне відновлення поранених неможливе без кваліфікованих фахівців. Так, освітні програми стали невіддільною частиною національної мережі реабілітаційних центрів RECOVERY, яку заснували Віктор та Олена Пінчуки задля допомоги Силам безпеки й оборони України. В Україні вже працює 16 таких центрів, де безоплатну допомогу отримали понад 22 тисячі військових.

Освітній процес передбачає систему навчальних програм і заходів, під час яких фахівці з реабілітації отримують можливості для професійного й особистісного розвитку, обміну досвідом в Україні та за кордоном, а також реалізації власного експертного потенціалу. Лише за 2023–2025 роки освітні заходи мережі RECOVERY відвідали понад 3 500 фахівців. Заплановано, що цьогоріч кількість учасників перетне позначку в 6 000 осіб.

Освітні програми: ключові напрями

• Обмін досвідом

У 2025 році мережа RECOVERY планує відкрити доступ до своїх освітніх програм для всіх українських фахівців із реабілітації.

«Наразі безпекова ситуація не дозволяє нам відкрити центри в Миколаєві, Херсоні чи Харкові, але там працюють віддані спеціалісти, які щодня допомагають військовим пацієнтам. Вони також повинні мати доступ до професійних знань, можливість обмінюватися досвідом і розвиватися», – зазначає менеджерка освітніх програм проєкту RECOVERY Анна Ткаченко.

У межах цього напряму реалізуються короткострокові програми обміну досвідом між центрами RECOVERY, зокрема стажування на робочих місцях. Це дає змогу фахівцям не лише поглиблювати свої знання, а й ділитися клінічним досвідом із колегами з інших міст.

«Це чудова можливість навчатися в колег, які стикаються з подібними викликами, працюють із типовими бойовими травмами та мають цінний досвід реабілітації військових пацієнтів. Наприклад, у деяких центрах більше зосереджені на роботі з ампутаціями, інші мають ефективні психологічні протоколи або зразкову організаційну структуру відділення», – продовжує Анна.

Важливою складовою таких обмінів є налагодження горизонтальних зв’язків між реабілітаційними центрами, що об’єднують лікарів ФРМ, фізичних терапевтів, психологів та інших фахівців. Це сприяє формуванню ефективної професійної спільноти, підвищує якість реабілітації.

• Професійне навчання (hard skills)

Окрім того, спеціалісти мають змогу брати участь у тематичних семінарах і тренінгах, присвячених особливостям бойових травм, методам ефективного відновлення й інноваційним доказовим підходам у лікуванні та реабілітації. Така модель забезпечує постійний доступ не лише до доказової інформації, але й до експертної підтримки, дозволяє фахівцям швидко реагувати у складних клінічних випадках.

«Часто трапляється, що під час освітніх заходів фахівці дізнаються про нові навички, але після повернення на роботу не завжди розуміють, як впровадити їх у повсякденну практику», – зазначає Анна Ткаченко.

З нашого попереднього досвіду, більш ефективним підходом до навчання є впровадження компетентнісної цілісної моделі в змішаному форматі, поєднання теоретичної підготовки онлайн з упровадженням практичних навичок під час тренінгів, що стимулює клінічне мислення, збільшує ефективність роботи з пацієнтами. За допомогою супервізій реабілітаційні команди мають можливість отримувати зворотний звʼязок від досвідчених професіоналів, коригувати свою роботу в режимі реального часу.

Деякі заходи розраховані на спільне навчання реабілітаційних команд, аби покращити їх взаємодію, інші ж передбачають активності для окремих спеціалістів: лікарів фізичної та реабілітаційної медицини, логопедів, ерготерапевтів тощо.

Наприклад, у лютому 2025 року в RECOVERY стартувала річна програма навчання для майбутніх терапевтів мови та мовлення. Це нова спеціальність для України: державних програм, які б випускали таких спеціалістів, ще немає, а на посадах наразі працюють логопеди. Проте фахівці не чекають на формальне «отримання диплома», а здобувають практичні навички для роботи з пацієнтами з порушеннями ковтання, мови та мовлення вже зараз. Програму розробили в партнерстві з приватним медичним центром «Оберіг» і Українською асоціацією терапевтів мови та мовлення – це провідні експерти, які вже напрацювали досвід і можуть ним поділитися.

• Стажування за кордоном

Досвід також здобувають і за кордоном, у медичних установах Європи та США, де вивчають організацію роботи й підходи до реабілітації. Зазвичай такі поїздки тривають від 1 до 2 тижнів.

«Ми не просто їдемо вчитися – наш досвід унікальний, і ми також активно ним ділимося», – підкреслюють учасники програми.

У Європі фахівці переважно спостерігають за тим, як організовано роботу реабілітаційних відділень, і переймають новітні підходи. Наприклад, у реабілітаційному центрі в Таллінні вразили так звані ергоквартири, інтегровані у відділення. Вони дозволяють пацієнтам не лише опановувати побутові навички на кухні, як це практикується в Україні, а й навчатися повноцінного самообслуговування – наприклад, запускати пральну машину та розвішувати білизну.

Під час стажувань значну увагу приділяють оптимізації роботи реабілітаційних відділень, використанню кейс-менеджменту в медицині, що допомагає покращити процес лікування й відновлення пацієнтів.

Україна розвиває власний підхід до реабілітації, адаптуючи міжнародні стандарти до реалій бойових травм і сучасних викликів.

• Психологічна підтримка й розвиток soft skills

Високе навантаження на реабілітаційні команди вимагає турботи про їхнє емоційне здоров’я. Для цього проводяться навчання з розвитку емоційного інтелекту, комунікативних та лідерських якостей персоналу.

«Жодна країна не має такого колосального досвіду роботи з бойовими пораненнями, як Україна. Наші фахівці не лише впроваджують передові методики, а й стають джерелом досвіду для іноземних колег, розробляють унікальні підходи до реабілітації та презентують їх на міжнародних конференціях», – зазначає Анна Ткаченко.

У центрах мережі RECOVERY впроваджено програми профілактики професійного вигорання. Для фахівців з усієї країни регулярно проводяться відкриті вебінари й тренінги з емоційної стійкості. Водночас для команд мережі організовують зустрічі та консультації з психологами й експертами з командоутворення, що допомагає підтримувати здоровий робочий баланс.

Окрім цього, мережа RECOVERY активно навчає своїх лікарів навичок управління та лідерства, що сприяє формуванню сильної професійної спільноти. Завдяки цим ініціативам реабілітаційна спільнота України не лише покращує якість допомоги військовим, а й створює фундамент для довготривалого розвитку галузі, завжди ефективно працюватиме на благо країни.

За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 17.03.2025