 |
Правила поновлення студентів на навчання у закладі вищої освіти після відрахування або академвідпустки |
Чим врегульований порядок поновлення? Куди звертатися щодо поновлення? Яким є порядок поновлення? Які документи потрібні для поновлення? Які існують обмеження щодо поновлення? Чи можна поновитися на бюджет? Чи можна поновитися до іншого ЗВО? Чи можна поновитися на іншу спеціальність?
Порядок поновлення на навчання врегульований ст.46 Закону України «Про вищу освіту» та Положенням про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти України № 245 від 15.07.96 р.
Окрім цього, порядок поновлення може деталізуватись у внутрішніх правових актах закладу вищої освіти. Такі документи є в багатьох університетах, наприклад в ЛНУ імені Івана Франка, НУ «Львівська політехніка», КНУ імені Тараса Шевченка, КПІ імені Сікорського та інших.
Зразок заяви, інформацію про перелік необхідних документів та про особливості процедури поновлення зазвичай можна отримати в одному з двох підрозділів закладу вищої освіти – приймальній комісії або в деканаті.
Поновлення на навчання здійснюється, як правило, під час літніх або зимових канікул. Заяву про поновлення потрібно подавати завчасно. Наприклад, у Київському національному університеті – за місяць до початку навчання, у Львівській політехніці – за два тижні.
Заява про поновлення повинна бути розглянута протягом двох тижнів, а особі, що поновлюється повідомлені умови зарахування на навчання або причина відмови.
Наказ про поновлення до складу студентів видає ректор (директор) закладу вищої освіти, тож заява про поновлення пишеться на його ім’я. Спочатку вона розглядається приймальною комісією або деканатом, які приймають рішення про поновлення та повідомляють про нього ректора.
Зарахування здійснюється після ліквідації (складання) академічної різниці. Тобто, спочатку потрібно скласти заліки та іспити з тих дисциплін, які студент не склав до відрахування чи академічної відпустки і які потрібно скласти для продовження навчання. Розмір академічної різниці визначає деканат факультету/інституту, до якого особа поновлюється на навчання, порівнюючи академічну довідку чи навчальну картку з навчальним планом.
При цьому слід мати на увазі, що згідно з Методичними рекомендаціями МОН, розмір академічної різниці на рік не може перевищувати 20 кредитів (приблизно 6-7 предметів по три кредити). Якщо розмір академічної різниці є більшим, то особу можуть поновити на курс нижче, ніж той з якого її відрахували.
Згідно з Положенням про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, для поновлення будуть потрібні заява на ім’я ректора (директора) та академічна довідка, яка видається студентові після відрахування. Однак, заклади вищої освіти у своїх внутрішніх документах деталізують перелік документів.
Так, у деяких вишах для поновлення, окрім згаданих заяви та академічної довідки, потрібно подати: витяг з наказу про відрахування; довідку про академічну різницю (видається в деканаті факультету, куди поновлюється студент); копію угоди про навчання (якщо така укладалась); копію паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера тощо.
Поновлення здійснюється незалежно від тривалості перерви в навчанні, причини відрахування, трудового стажу та форми навчання.
Однак, забороняється поновлення на перший курс. Тож, якщо студент відрахований на першому курсі, то поновитися на навчання він не зможе. Ректор (директор) закладу вищої освіти має право поновити його одразу на другий курс, за умови, що він складе академічну заборгованість до початку навчальних занять.
Так, наприклад, у ЛНУ на другий курс може бути поновлений студент, який був відрахований у другому (літньому семестрі), але його зарахують лише на наступний календарний рік після відрахування. Подібне правило діє й в інших закладах вищої освіти, однак деякі з них встановлюють додаткове обмеження щодо розміру академічної заборгованості, яка зазвичай не може бути більшою двох-трьох навчальних дисциплін обсягом не більш ніж 10-15 кредитів ЄКТС.
Особи, які навчалися на бюджеті мають пріоритетне право поновитися на бюджет, однак лише у разі наявності вільних місць. Якщо на час поновлення такого місця немає, то доведеться поновлюватись на контракт, або шукати вільні бюджетні місця в інших закладах вищої освіти, де є така ж спеціальність.
Деякі навчальні заклади, вирішуючи питання про поновлення студента на бюджет, враховують причину відрахування. Тож, якщо студент був відрахований за невиконання індивідуального навчального плану (тобто через академічну неуспішність), то він поновлюються, як правило, на умовах контракту. Перевагу при поновленні на бюджет буде мати той студент, який отримав академічну відпустку за станом здоров’я, у зв’язку з навчанням у закордонних закладах вищої освіти тощо.
Поновитися на навчання можна як у той самий заклад вищої освіти, так і в інший. Однак, не мають право на поновлення до державних закладів вищої освіти, які навчались в неакредитованих недержавних вищих закладах освіти (тобто таких, що не відповідають вимогам, які затверджує МОН).
Студенти магістратури можуть поновлюватись лише на ту ж саму спеціальність на якій вони перервали навчання. Що стосується поновлення студентів бакалаврату на іншу спеціальність, то оскільки законодавство встановлює обмеження щодо розміру академічної різниці, заклади вищої освіти здебільшого дозволяють поновлюватись студентам тільки на ту саму або споріднену спеціальність в межах однієї галузі знань.
Освіта.ua
24.01.2020
Facebook |
Twitter |
