Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Видавець
Я теж вивів свої журнали з України, бо ні міністерство, ні університет не зацікавлені у моїх послугах. На даний час східно-європейські країни кращі для видавничої діяльності. Таких дурних совкових правил і вимог які висуває міністерство з нескінченною паперовою тяганиною немає на заході. Крім того також публікуємо 90% статей безкоштовно. Також дивує позиція університетів які підтримують роботу відсталих на століття своїх журналів і нічого не хочуть змінювати. Далі купа письмових рецензій, далі сайтів немає або непридатні для індексації. Повний непрофесіоналізм і небажання змінюватися... Автори теж подають статті теж у відсталі журнали, бо там за гроші опублікують все що не подав. Допоки міністерство не викине з переліку фахових більшість відсталих журналів, допоки університети не платитимуть гроші професіоналам, а не сраколизам, доти не буде у нас якісних журналів. Але в ідеалі університет як державна інституція не здатен конкурувати з приватними видавництвами, що і сказано в статті
Викладач простий
Для Видавець: Вірно сказано - "університет не здатен конкурувати з приватними структурами", а тому видавництво в університетах здійснюється на ентузіазмі та благодійництві. Відсталість журналів університетів, зокрема, пояснюється і фінансовою складовою. Для того, щоб мати гарну та фахову редколегію, відомих рецензентів потрібно платити гроші (багато зарубіжних журналів пратикують уже під час подачі матерів брати плату за рецензування. При цьому не гарантують, що Ваша стаття буде прийнята до друку). І це правильно. Робота кожної людини повинна бути оплачувана. Але, на жаль, робота українського науковця цінується на рівні продавця харчових продуктів у Києві.
N
Знову повторююсь - друкуватися у виданнях, які за ваш інтелектуальний продукт беруть з вас гроші - це моветон. Або ваш інтелектуальний продукт не має цінності, або не той журнал обрали. Зараз багато контор замовляють ISSN - це легко зробити он-лайн, а потім морочать голову довірливим науковцям, або тим хто себе вважає науковцем, про публікацію його "цінної роботи". Перевіряйте імпакт-фактор журналу. Журнали з високим імпакт-фактором продають доступ бібліотекам та установам, а не вимагають кошти з авторів. Навпаки - це ще авторам потрібно приплачувати гонорар. Це у випадку науки. Може ви займаєтесь якимось іншим типом діяльності?
Видавець
Наше видавництво також працює на ентузіазмі вже третій рік... Поки чекаємо змін на краще в Україні і самі робимо, сподіваюсь, якісний продукт. Фінансуємо справу з власної кишені. Рецензентам не платимо! Є також науковці-ентузіасти з-за кордону, які безоплатно нам допомагають. При чому рівень комерціалізованості менший аніж у нас. Дійсно праця має оплачуватися - і авторів, і рецензентів, і видавців. Це мають зрозуміти і в університетах, і в міністерствах. Коли університет стане на пряму залежати від кількості якісних публікацій своїх працівників-науковців в хороших цитованих журналах, коли почне оплачувати видавницькі послуги, а не сам автор з власної кишені, от тоді ситуаціях покращиться. А якщо цього немає, тоді як мінімум дивно бачити вимоги в контрактах працівників на кшталт "обов’язкова публікація статей в Скопус чи ВоС", або навіть трохи протизаконно (тут слово за юристами). Оплачуйте і тоді станеться диво - і статті будуть опубліковані, і рейтинги університетів зростуть...
Коментувати
Викладач простий
Які благодійники!!! Чому ж автори скромно замовчують, що дру статті у їхніх журналах варіюється у межах 400-700 доларів США https://businessperspectives.org/journals/investment-management-and-financial-innovations#options. При цьому у доцента заробітна плата чистими близько 7000 грн, а у професора - 9000 грн. Про яку науку може йти мова? Автори стаття бажають, щоб держава фінансово підтримувала журнали. А може потрібно науковців підтримувати, а журнали якось собі зароблять самі з такою платою за друк??? І цікаво б було поглянути на калькуляцію, яка б обгрунтовувала таку ціну. Впевнений, що її розмір обмежується виключно апетитами власників таких журналів. PS. Маю 7 статей у журналах, що цитуються у Скопус. Орієнтуюся при написанні нині виключно на безкоштовні зарубіжні журнали. В Україні монополія диктує ціну скрізь і навіть у науці.
Юрій
вперше чую про ту можливість з економічними журналами (а я таки цікавлюсь трохи і минулого року публікував статтю безкоштовно в іноземному журналі і ще з одного скопусівського (оупен ексес, тобто платного) чекаю відгуки. тому робити якісь висновки після такої слабкої «реклами» своєї задумки - не дуже коректно
Олександр
Для Юрій: названия журналов с ИССН в студию. Вдруг подойдут под тематику.
Коментувати