Як заявила Лілія Гриневич в інтерв’ю газеті «Урядовий кур’єр», цьогорічне скорочення кількості завдань із фізики та історії України в тестах зовнішнього оцінювання свідчить про те, що їх бракує, що база тестових завдань в Українському центрі оцінювання якості освіти не розвивається належним чином.
«Це пов’язано з тим, що на розвиток системи ЗНО виділяють недостатньо ресурсів. На жаль, на сьогодні освіта загалом потерпає від браку фінансування, і ми не бачимо ні її, ні науки серед державних пріоритетів. Це позначається й на системі зовнішнього оцінювання», - зазначає Гриневич.
«Крім того, нині слід говорити про маргіналізацію системи ЗНО. Це відображається в двох аспектах: по-перше, зменшується вага результатів зовнішнього оцінювання при вступі до вишів, необґрунтовано підвищується вага середнього бала атестата, є спроби нав’язування ідеї про необхідність запровадження вступних іспитів», - говорить керівник парламентського комітету з освіти.
«По-друге, відбувається вихолощення змісту ЗНО, зокрема скорочення кількості завдань і брак завдань з розгорнутою відповіддю. Постійна нестача інвестицій у розвиток системи незалежного оцінювання призводить до того, що його зміст не задовольняє ані викладачів, ані вчителів, ані абітурієнтів та піддається справедливій критиці. І таким чином об’єктом критики стає ЗНО загалом», - вважає Лілія Гриневич.
«Натомість треба розуміти, що завдання, закладені в ЗНО, часто стають тими пріоритетами, яким приділяють більшу увагу в школі. Тому очевидно, що коли ми не пропонуватимемо в ЗНО, скажімо, завдань, які потребують логічного мислення, висловлення своєї думки, то цього не навчатимуть і в школі», - підсумовує Гриневич.
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 10.01.2013