Сертифікація педпрацівників – місія якісних змін у системі освіти

Станом на сьогодні Україна має 4% сертифікованих учителів початкових класів – учителів нової генерації. Отриманий ними сертифікат – це знак якості професійної діяльності, визнання на державному рівні високої професійної майстерності, а також потужний мотиватор та засіб реалізації їх професійного потенціалу.

Сертифікованими вчителями пишаються не лише заклади освіти, але й місцеві територіальні громади. 

Про особливості, значення та перспективи сертифікації педпрацівників – у статті голови Державної служби якості освіти України Руслана Гурака.  

Які особливості має сертифікація педпрацівників? 

Почну з того, що мета сертифікації – виявити і заохотити педагогічних працівників з високим рівнем педагогічної майстерності. Тому процедура сертифікації є уніфікованою – однаковою для усіх учасників, незалежно від педагогічного стажу, категорії, звання, регіону і закладу освіти. Свою професійну майстерність можуть довести як вчителі зі значним педагогічним стажем, так і ті педагоги, які починають набувати досвід в освітянській діяльності.

При цьому сертифікація дає рівні можливості самореалізації як вчителю сільської школи, так і педагогу зі столиці. Окрім того, процедура сертифікації є добровільною – вчитель має повну свободу дій, бере участь у сертифікації виключно за власним бажанням і може «вийти з гри» на будь-якому етапі процедури без жодних негативних наслідків. Відтак сертифікація спрямована на вмотивованого, амбітного, сміливого та незалежного вчителя. 

Ще одна особливість сертифікації – цілісність. Сертифікація передбачає всебічне комплексне оцінювання професійних компетентностей вчителя відповідно до вимог Професійного стандарту під час трьох етапів процедури: 

• незалежне тестування, що дає змогу з’ясувати знання фахових методик, педагогіки, психології і розуміння сутності освітньої реформи;
• самооцінювання учасниками сертифікації власної педагогічної майстерності, що дає можливість учителю не лише оцінити себе, але ще раз пройтися по ключових позиціях Професійного стандарту, глибше зрозуміти його вимоги (самооцінювання відбувається з використанням інформаційно-аналітичної системи EvaluEd: учасники заповнюють анкети самооцінювання і за результатами отримують візуалізовану інформацію про стан сформованості своїх професійних компетентностей), воно є важливим елементом педагогічної діяльності в усіх європейських державах, кожен учитель має бути здатним об’єктивно оцінити себе, щоб спроєктувати подальший професійний розвиток;
• незалежне зовнішнє оцінювання: вивчення практичного досвіду роботи учасника сертифікації незалежними експертами, які оцінюють професійні компетентності вчителя за результатами спостереження навчальних занять, самоаналізу вчителем одного з них, самопрезентації та інтерв’ю з учасником сертифікації.

Відтак, у сертифікації беруть участь учителі, які ефективно застосовують найкращі педагогічні практики у власній професійній діяльності, мають досить високий рівень теоретичної підготовки та саморефлексії. 

Незалежність процедури сертифікації виключає будь-який зовнішній вплив на її результат з боку адміністрації закладу освіти, його засновника тощо. 

З цією метою оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації відбувається за принципом «учитель оцінює вчителя» – рандомним способом призначаються експерти для кожного учасника сертифікації з числа учителів інших регіонів країни, які раніше успішно пройшли процедуру сертифікації та підготовку за спеціальною програмою. 

Такий підхід забезпечує максимальну прозорість і об’єктивність оцінювання. Учасник сертифікації демонструє власний професіоналізм «тут і зараз»: у звичних для нього умовах, під час проведення навчальних занять без попередніх репетицій – це є принциповим.

Незалежні експерти не знають педагога особисто й оцінюють виключно його професіоналізм, спроможність якісно навчати учнів. За спеціальною затвердженою методикою експерти здійснюють глибокий аналіз проведених занять, самоперезентації та самоаналізу вчителем заняття, під час інтерв’ю з учасником сертифікації уточнюють нез’ясовані позиції і, відповідно, оцінюють стан розвитку кожної з 15 професійних компетентностей, визначених Професійним стандартом. 

Гнучкість процедури дає можливість пристосуватися до складних умов сьогодення і здійснити вивчення професійних компетентностей вчителя протягом одного робочого дня дистанційно, без фізичної присутності експертів в закладі освіти, де працює учасник, що не лише дозволяє зекономити державний кошт на відрядження та логістичні затрати, а й знижує стресовість, враховує безпекову ситуацію. 

Так, у 2022 році, попри всі складнощі повномасштабної війни, 60% учителів з числа зареєстрованих, а це 1171 учасник сертифікації, успішно пройшли процедуру, подолавши встановлену спеціальною комісією порогову межу – 122 бали (з максимально можливих 160). 

Професійний рівень сертифікованих учителів демонструє діаграма з розподілом учасників третього етапу сертифікації за діапазонами отриманих балів. 

Розподіл кількості учасників за діапазонами отриманих балів на третьому етапі сертифікації-2022.

Як засвідчують дані діаграми, з 1317 учасників третього етапу сертифікації 67% значно перевищили встановлений пороговий бал, продемонструвавши дійсно високий рівень сформованості професійних компетентностей (140 – 159,5 балів).

Що отримує суспільство в результаті сертифікації? 

Сертифікація – потужний інструмент удосконалення якості освіти, спрямований не лише на пошук кращих серед кращих, а й на їх залучення до якісних перетворень в освіті. 

Унаслідок сертифікації відбулося згуртування прогресивної освітянської спільноти навколо сучасних освітніх тенденцій – рушійної сили трансформації української системи освіти. Щороку поповнюється фейсбук/вайбер-групи сертифікованих учителів, де фахівці високого рівня з усієї країни обмінюються інформацією та досвідом, втілюють в життя різні освітянські проєкти. 

Свій високий професійний статус сертифікований учитель реалізує, популяризуючи інноваційні педагогічні ідеї, і не лише у своєму закладі освіти. Ці вчителі залучаються до освітньої діяльності інститутів післядипломної педагогічної освіти, проведення вебінарів, тренінгів, різноманітних сертифікатних програм на національних освітніх платформах.

Адже педагоги значно краще сприймають новації, коли з ними діляться досвідом такі ж учителі, як і вони, які глибоко розуміють усі труднощі та проблеми професійної діяльності. Таким чином відбувається горизонтальне підвищення кваліфікації через взаємне збагачення досвідом. 

Важлива роль сертифікованих учителів і в освітній експертизі. Ці педагоги з високим рівнем фахової підготовки та педагогічної майстерності здатні до якісної ґрунтовної оцінки різноманітних складових освітнього процесу.

Як відомо, левову частку експертів під час сертифікації педагогічних працівників становлять учителі, які попередньо успішно пройшли процедуру сертифікації в ролі учасника. І це не випадково, адже якісно оцінити діяльність вчителя може лише інший вчитель, що глибоко занурений в освітній процес і розуміється на усіх його тонкощах.

Як зазначають самі експерти (а це – звичайні вчителі), в процесі оцінювання професійної діяльності учасника сертифікації відбувається професійне удосконалення і самих експертів, усвідомлення ними природи власного учителювання, збагачення власного педагогічного кейсу новими інструментами та технологіями.

Важливим кроком є залучення сертифікованих учителів і до інституційних аудитів та включення їх до громадських фахових об’єднань, що здійснюють незалежне оцінювання якості діяльності закладів освіти. 

Передбачається участь сертифікованих учителів і в розробці професійних та освітніх стандартів, освітніх програм та навчальної літератури, а також залучення до проведення їх фахової експертизи, що безумовно має підвищити якість зазначених документів та навчально-методичної літератури. 

Отже, сертифікація для вчителя – це можливість одержати визнання свого професіоналізму, перспектива для кар'єрного зростання, спосіб заявити про себе, отримати бонуси за високий рівень компетентностей у вигляді доплат, а також свідомо долучитися до якісних перетворень системи освіти в країні. 

Сертифікація для держави – це:

• реалізація частини освітньої реформи;
• вироблення на державному рівні єдиного підходу до незалежного і комплексного оцінювання професійних компетентностей учителя за затвердженими і оприлюдненими методиками, що позбавляє невизначеності, заангажованості, і, як наслідок, – корупційної складової;
• розвиток прогресивної професійної спільноти – рушійної сили реформування, готової до трансляції інноваційних ефективних освітніх практик;
• участь сертифікованих учителів в усіх процесах якісного перетворення освіти: процесах прогнозування (залучення до розробки освітніх стандартів, освітніх програм, навчально-методичної літератури та їх експертизи тощо), процесах формування (сертифікований вчитель володіє кращими освітніми практиками, ефективними методами навчання, має досить високий рівень професійних компетентностей, що безумовно впливає на якість результату освіти);
• розв’язання проблеми кадрового забезпечення закладів освіти – формування з сертифікованих вчителів пулу потенційних директорів/заступників директорів закладів освіти.

Які перспективи розвитку сертифікації педпрацівників?

Позитивний вплив сертифікації на якість освіти зумовлює необхідність масштабування цієї процедури. У найближчій перспективі передбачено впровадження сертифікації серед учителів 5-6 класів базової середньої освіти. Зокрема, у 2023 році планується охопити сертифікацією вчителів української мови та математики. Амбітний план – максимально масштабувати сертифікацію на вчителів інших спеціальностей, а також – різні педагогічні посади. 

Утім, маю зазначити, що виникають деякі труднощі, пов’язані з процедурою сертифікації. 

Як показує досвід, найчастіше цими труднощами є: 

• відсутність підтримки учасника сертифікації від керівництва закладу освіти (а інколи, на жаль, свідоме перешкоджання);
• низька поінформованість учителів щодо сертифікації та її особливостей, в результаті чого педагоги відмовляються від участі в процедурі; 
• проблеми, що виникають під час нарахування доплат сертифікованим вчителям або врахування результатів сертифікації під час атестації; 
• недостатня співпраця сертифікованих учителів з територіальними управліннями освітою, регіональними центрами підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо. 

Тож актуальним постає питання законодавчого врегулювання залучення професійного потенціалу сертифікованих вчителів до реалізації державної політики у сфері освіти.

Проте впевнений, що спільними зусиллями ці недоліки можуть бути подолані, адже наша основна мета – підвищувати якість освітнього процесу, що безумовно залежить від якості професійних компетентностей педагогів, їх мотивації на ефективність, усвідомлення свого професіоналізму та безперервного його вдосконалення. 

Зрештою, сертифікований учитель не лише має високий рівень фахових знань. Він – далекий від формалізму, має власне бачення свого викладацького шляху, розуміння учнівської авдиторії, прекрасні організаторські та комунікативні здібності. Він – центральна фігура якісних перетворень у системі освіти. 

Насамкінець зазначу, що запровадження сертифікації – це спроба віднайти сучасні відкриті, ефективні методики оцінювання професійних компетентностей вчителів. Адже запроваджена за радянських часів атестація без визначення чітких критеріїв та методології оцінювання має характер формальної суб’єктивної процедури.

Тож результат залежний від адміністрації закладу освіти. Разом з тим хто, як не адміністрація закладу освіти найкраще знає вчителя, його сильні та слабкі сторони? Тож ні в якому разі не можна нівелювати вагомість внутрішнього оцінювання професійної діяльності вчителя. 

У свою чергу сертифікація пропонує якісно нові методи та підходи, спрямовані на об’єктивне, усебічне оцінювання професійних компетентностей вчителя не на папері, а на практиці. 

Зрештою, проблема оцінювання професійних компетентностей потребує глибокого переосмислення та можливості поєднання сильних сторін обох процедур. Відхід від формалізму, свобода вчителя у формах демонстрації свого професійного досвіду, поєднання найкращих світових практик оцінювання з українськими реаліями та можливостями – стратегія нового підходу до оцінювання професійної діяльності вчителя.

Руслан Гурак, кандидат юридичних наук, голова Державної служби якості освіти України.

БІЛЬШЕ ПРО СЕРТИФІКАЦІЮ ВЧИТЕЛІВ

За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 16.09.2023