Освітяни, митці й науковці Львова підготували тези до Концепції шкільної літературної освіти.
Пропонуємо ознайомитися з новим поглядом щодо викладання та вивчення української і зарубіжної літератури в Новій українській школі.
Література повинна виховати читача, який любить читати; уміє аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в художніх текстах різних жанрів, враховувати історичний контекст і використовувати інформацію для збагачення власного досвіду й духовного розвитку; здатний висловлювати власні думки, почуття, ставлення та ідеї.
Інтеграція
Інтегрований курс української і зарубіжної літератури. Скорелювати обидві ці дисципліни, а за потреби й споріднені з ними предмети гуманітарного профілю (мистецтво, історія) в одному хронологічному, стильовому, культурному, жанровому діапазоні.
Україноцентризм
Література – це націєтворчий фактор. Вона сприяє формуванню культурної ідентичності, національної гідності і патріотизму. Потрібен розумний баланс і оптимальна пропорція обох компонентів інтегрованого курсу, щоб національна складова домінувала, а не була вторинною. Співвідношення творів для вивчення в інтегрованому курсі «Література»: 2/3 – твори української літератури, 1/3 – твори зарубіжної літератури.
Текстоцентризм
Об'єктом вивчення на уроках літератури є текст, тому забезпечується спрямованість читацької діяльності на сприйняття тексту (повільне усвідомлене читання) і на створення тексту.
Повільне читання
Метод повільного усвідомленого читання, який би стимулював розуміння й переживання художнього твору, вміння увійти в його образні світи, пізнання глибинних духовних сенсів, тим самим розвиваючи проникливе, образне мислення й інтелектуальні здібності.
Діалогічність
Діалог між усіма суб'єктами навчання, внутрішній діалог у свідомості кожного суб'єкта, діалог культур в інтегрованому курсі, що сприяє народженню нових смислів.
Контекстність
Урахування історичного контексту.
Особистісна зорієнтованість навчального процесу, читачоцентризм
Передбачає організацію не тільки зовнішньої читацької діяльності (оцінку художніх творів), але і стимулювання внутрішньої діяльності учнів (самопізнання, перетворення себе).
Природовідповідність
Урахування вікових особливостей психічного розвитку, пізнавальних можливостей учнів.
Сучасна шкільна літературна освіта покликана виконувати такі завдання:
1. Зменшити кількість літературних творів. Забезпечити перехід від екстенсивного (збільшення за рахунок кількості без поліпшення якості) до інтенсивного, глибокого осмислення художніх творів.
2. Розробити критерії відбору художніх текстів для вивчення у школі.
3. Виробити канон національної літератури як основу якісної літературної лектури з оптимальним співвідношенням класичних і сучасних текстів, урівноваження загальнонаціонального канону з регіональним. Ключовими чинниками при цьому має бути не лише естетизм, а й історизм, ідеологізм, патріотизм цих текстів.
4. Створити «ядро», куди входить мінімум письменницьких імен і творів, що підлягають обов’язковому вивченню, а друга частина списку є творами на вибір учителя.
1–2 класи – тематично-жанровий підхід
Навчаємо дітей читати, формуємо навичку читати як вид мовленнєвої діяльності.
3–4 класи – тематично-жанровий та естетично-художній підхід
Навчаємо розуміти прочитане, знайомимо учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, готуємо їх до систематичного вивчення літератури в основній школі.
Вивчення мови і літератури в початковій школі має бути синхронізованим.
5–6 класи – календарно-тематичний підхід до формування змісту
Осмислюємо через мистецтво слова світ цінностей.
7–9 класи – історико-проблемно-тематичний підхід
Орієнтуємося на послідовність змін історичних епох як на контекст з обов’язковим залученням творів сучасної літератури відповідної проблематики. Синхронізація з програмами з історії.
Наприклад: 7 клас. Від титанів до велетів. Історичний народний епос. Культ народних месників і захисників.
8 клас. Доба героїзму. Опоетизація лицарства і жертовності у захисті рідної землі в народній творчості і літературі. Вірність і побратимство. Гідність людини.
9 клас. Вічні цінності людини. Золотий спадок мудрості в писемній літературі давніх часів. Українські пророки на сторожі вільнолюбного народу.
10–12 класи – проблемний підхід
Орієнтуємося на сучасну літературу та сучасний історичний і мистецтвознавчий контекст.
Наприклад: Проблема вибору, родинні цінності, воля і характер крізь призму літератури та мистецтва ХХ–ХХІ ст.
Яка вона – Людина нової доби? Світ на зламі воєн і катаклізмів. Трансформація свідомості, духовний ріст людини в літературі ХХ–ХХІ ст.
Для реалізації цієї концепції потрібно:
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 19.12.2022