Так – овочам, ні – ковбасі: як пояснити дітям реформу шкільного харчування?

Засади здорового способу життя – одна з найважливіших компетенцій, яку потрібно мати учневі Нової української школи. Харчування в навчальних закладах реформується. Із меню зникають сосиски та солодкі компоти, із буфетів – піца з ковбасою, булочки й солодкі газовані напої. 

Про те, чим тепер харчуватимуться учні та як говорити з ними про потребу змін, читайте в матеріалі проєкту “Навчаємось разом: дружня школа”.

Зміни в шкільному меню

Новий санітарний регламент для шкіл набув чинності з 1 січня 2021 року. Він передбачає кардинальні зміни в харчуванні:

• обмежене споживання солі, зокрема виключаються ковбасні вироби, солона та копчена риба, що також містять надлишок солі;
• обмежене споживання доданого цукру;
• збалансоване харчування: порція зернових, овочів, фруктів, м’яса / риби, молочних / кисломолочних продуктів;
• заборона продавати в шкільних буфетах солодкі пиріжки, піци з ковбасою та інші продукти з високим умістом солі й цукру, газовані напої, енергетики й т. д.

24 березня 2021 року Кабмін ухвалив нові норми й порядок організації харчування в закладах освіти і дитячих закладах оздоровлення та відпочинку. Згідно з постановою, споживання мікро- та макронутрієнтів має бути приведене до вікових норм. Документ чітко регламентує, скільки білків, жирів і вуглеводів має отримувати дитина певного віку під час кожного прийому їжі. Споживання доданого цукру й солі має відповідати рекомендаціям ВООЗ.

Такі зміни стали можливими завдяки зусиллям робочої групи, яка працює над реформуванням шкільного харчування. Зокрема до неї входить шеф-кухар, кулінарний експерт, ідеолог проєкту CultFood Євген Клопотенко. 

«Зміни на законодавчому рівні тривають. Найближчим часом Кабмін має дозволити використання спецій у шкільних їдальнях. Також триває робота над розробкою типового чотиритижневого меню, яке складатиметься зі збалансованих та сучасних рецептів. Страви будуть смачними, корисними, а їхнє приготування не вимагатиме якогось особливого технічного оснащення», – зазначив Євген Клопотенко.

Чим годувати школярів: думка педіатра

Страви в більшості шкільних їдалень мали однотипний та неапетитний вигляд, на стіл вони потрапляли вже холодним, тому не дивно, що школярі майже нічого не їли, а від голоду рятувалися випічкою, цукерками й солодкими напоями з буфету.

Із запитанням, як такі перекуси впливають на здоров‘я дитини, ми звернулися до педіатра медичного центру «Педіатрія з любов‘ю» Наталії Ляш. 

Лікарка пояснила: ця їжа швидко насичує та задовольняє смакові рецептори. Однак чи отримує дитина потрібну для здорового кишківника клітковину? Чи не буде подразнення слизової оболонки тракту барвниками з цукерок і солодких напоїв? Чи отримує школяр достатньо білка для активного росту? Чи буде заповнена потреба у вітамінах, мікроелементах? Чи достатньо буде калорій, щоб вистачило енергії навчатися? Чи матиме дитина досвід розрізнення смаків спецій? На жаль, відповідь на всі ці запитання очевидна.

«Якби дитина з перших днів у школі отримувала корисну та привабливу їжу, могла б обирати з кількох страв, мала змогу взяти фрукт на свій смак, отримати порцію кисломолочного продукту, якісний цільнозерновий хліб, корисні напої з мінімумом доданого цукру, це суттєво вплинуло б на її здоров'я», – упевнена Наталія Ляш. 

Смачна їжа з достатньою калорійністю не тільки завдяки вуглеводам, а й білкам та корисним жирам, на думку педіатра, здатна задовольнити потреби організму, який зростає. До того ж після збалансованої порції солодке та інші швидкі вуглеводи вже не будуть такими привабливими, тож ризик виникнення хвороб ШКТ значно знизиться.   

Як говорити з дітьми про користь продуктів: думка дієтолога 

Клінічна дієтологиня, сімейна лікарка Юліана Ергешова наголошує на подвійній шкоді від піци з ковбасою та солодких булок. 

По-перше, діти їдять шкідливі, бідні на корисні нутрієнти продукти. По-друге, після таких шкільних перекусів вони вже не мають апетиту і не споживають достатньої кількості корисної їжі навіть удома.

«У шкільних їдальнях і буфетах мають бути нестандартні страви, такі, які не готує мама. І тоді діти з великим інтересом куштуватимуть їх. Можна ж замість піци з ковбасою продавати бутерброди з запеченим м’ясом. Так, це коштує більше, але країні дорожче обійдеться хронічно хворе населення. Є хвороби способу життя – ожиріння, цукровий діабет, гіпертонічна хвороба. І початок їхнього розвитку часто припадає на дитинство. Країна має піклуватися про своїх громадян із самого народження, і шкільне харчування – чудовий інструмент для цього», – вважає Юліана Ергешова.

Дієтологиня пропонує кілька дієвих порад, що допоможуть пропагувати здорове харчування серед дітей та підлітків.

• Було б ідеально додатково ввести основи здорового харчування до шкільної програми. Такі лекції може проводити і вчитель молодших класів, і шкільна медсестра, і запрошені спеціалісти.
• Дитина ніколи не відмовиться від походу в «Макдональдз» тільки через те, що вчителька сказала, що це шкідливо. Тому все починається з власного прикладу.
• Щоб збільшити споживання овочів, можна піти на хитрість. Наприклад, дитина голодною повертається зі школи, а мама каже: «Обід ще не готовий, кілька хвилин доведеться зачекати, поки що можеш перекусити овочами», – і подати велику овочеву тарілку з різноманітними кольоровими шматочками.
• Важливо, щоб у сім’ї дотримувалися здорових харчових традицій: здорове харчування, регулярна фізична активність, спільні походи на закупи до супермаркету чи на ринок, спільне приготування їжі. Дитина має знати й розуміти, звідки беруться продукти, як батьки готують їжу. В процесі приготування можна розповідати про їхню користь. Із маленькими дітьми ефективною буде ігрова форма. 

На жаль, відмова від так званої junk food (шкідливої їжі) у школі – не гарантія того, що діти не підуть на перерві до сусіднього магазину по різноманітні снеки. Тому інформаційна кампанія – важлива частина реформи харчування. Діти мають знати про користь продуктів, тоді вони будуть мотивованими надавати перевагу саме здоровій їжі. 

Анастасія Пасічна, журналістка проєкту “Навчаємось разом: дружня школа”.

Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Зміст публікації є виключно відповідальністю автора і необов'язково відображає погляди Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Фінляндії.

За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 14.04.2021