+1
-1
Безумовно, фінансовий інструмент - самий дієвий, в тому числі і для того, щоб заморозити реформи. Та все ж хочу сказати, що не все вирішується грішми. У ході змін можна багато зробити хороших і правильних зрушень і в рамких тих повноважень і можливостей, які має сьогодні МОН. Крім того, вступаючи на шлях змін потрібно уміти володіти фінансами, ведучи гру на випередження з Мінфіном, а не плеститися у хвості подій і його рішень. Тут - маса резервів, які ми просто зобов’язані самі вирішувати сьогодні, не очікуючи "обрізання" Мінфіном. Я маю на увазі методичні кабінети, ІППО, НАПН, управлінські органи.
Хотілося ще раз зауважити опонентові: величина педагогічного стажу (хоч 40 років!) зовсім не свідчить про спроможність шановного вчителя до кардинальних змін, а навіть не гарантує, що ця людина бачить проблеми великої галузевої системи в комплексі, системно. Тому це не є аргументом у дискусії. Часто молоді, не заангажовані люди бачать проблеми більш прозоро. Отже, найперша наша проблема - кадрова.
27.03.2016 в 12:11
Відповісти