Збережімо дітям крила: уроки в пілотних класах НУШ

Про академічну свободу, формувальне оцінювання та завдання, які розкривають потенціал кожного учня

Збережімо дітям крила: уроки в пілотних класах НУШ

До якої Нової української школи підуть у 2022 році п’ятикласники, здається, не знають досі навіть самі основоположники реформи та вчителі: майже рік не вщухають дискусії стосовно пілотних класів, Державного стандарту базової середньої освіти та недостатнього фінансування шкільної реформи. 

Натомість батьки часто висловлюють побоювання щодо збільшення навантаження на дітей, відсутності підручників і незрозумілої системи оцінювання. 

Ми розпитали вчительку української мови та літератури Ольгу Питюр, яка цьогоріч опікується у своїй школі пілотними класами НУШ, про особливості цього процесу, переваги нових підходів та академічну свободу вчителя.

Академічна свобода допомагає орієнтуватися на потреби дітей

«Це для вчителів виклик!», – говорить про академічну свободу у викладанні Роман Шиян, який у 2016 році очолював колектив розробників нового Держстандарту початкової освіти, а нині продовжує реформувати вже базову середню школу. 

У новому відеопроєкті Osvita.ua – EDtalkUA, який пропонує цікаві розмови на актуальні освітянські теми, пан Роман визнає, що не всі педагоги зможуть скористатися наданою їм свободою, оскільки для цього потрібно не лише знання, але й творче натхнення. Проте він сподівається, що вчителі таки зможуть використати можливість додати в навчальну програму щось своє.

Наприклад, учителька української мови та літератури Ольга Питюр, яка викладає у київській Новопечерській школі, охоче скористалася правом на академічну свободу. Проте визнає, що для повної реалізації задуманого потрібно значно більше часу, ніж це передбачено. Учні пані Ольги вже восьмикласники, які, починаючи з 5 класу, вивчають українську мову, українську літературу та зарубіжну літературу в межах інтегрованого курсу. Вона погоджується з думкою про те, що академічна свобода  – це справді виклик для педагогів.

«Нова програма вимагає додаткової підготовки, більше знань та сучасного погляду. Тепер, коли ми опрацьовуємо мовний матеріал або тексти, нам потрібно здійснювати аналіз глибше і ширше. У той же час отримана свобода мені дає особливу гнучкість: тепер в першу чергу орієнтуюся на потреби дітей, а не на необхідність “вичитати” той чи інший матеріал. Якщо, наприклад, ми пишемо навчальне есе і я бачу, що діти не засвоїли певне граматичне правило або роблять ту саму орфографічну помилку, то наступний урок я присвячую відпрацюванню саме цих помилок, а не поспішаю виконувати навчальну програму», – розповідає вчителька.

Ольга Питюр переконана, що інтегрований курс української мови, української та зарубіжної літератур надає дітям чудову можливість вивчати найкращі, а головне – зрозумілі їм твори. 

«Деякі тексти з важкою лексикою, далекі від потреб та зацікавлень сучасних дітей ми замінюємо на новіші, більш актуальні, але слідкуємо, щоб вони були близькі за темою. В основу інтеграції владаємо якесь проблемне питання, яке об'єднує два чи навіть три тексти. Наприклад, українську народну казку «Про правду і брехню» ми інтегрували з «Пригодами барона Мюнхгаузена», тому що вони мають спільну проблему і спонукають дітей до роздумів: де межа між правдою і вигадкою, які наслідки будуть від обману або чи можна жити і боротись із неправдою», – ділиться досвідом учителька.

Таким чином можна здійснювати відбір творів для вивчення і в українській, і в зарубіжній літературі. За словами вчительки, дітям цікаво аналізувати, як ці твори перегукуються між собою. 

До речі, у розмові з Романом Шияном, яка відбулася в рамках проєкту  EDtalkUA, ідеться про те, що саме академічна свобода дасть змогу вчителю відповісти на очікування не лише дітей, а й батьків, від яких в останні роки було чимало нарікань на нецікаву та застарілу програму з літератури. 

Формувальне оцінювання спонукає дитину розкрити свій потенціал

Ольга Питюр каже, що і українські вчителі, і учні, і батьки дуже орієнтовані на оцінку, але не вербальну – їм потрібна конкретна цифра. Через це формувальне оцінювання, передбачене в НУШ, викликає в багатьох спротив. Хоча насправді це той вид оцінювання, який, за словами пані Ольги, зберігає дітям крила, дає змогу їм проявити себе, виправити помилки та побачити реальні результати своєї успішності. Але натомість воно вимагає від учителя:

  • вміння прогнозувати результат і бачити потенціал дитини;
  • вміння давати учневі такий відгук на роботу, який заохотить його переробити проєкт і покращити свій результат;
  • наявність зразків робіт для різного рівня знань, які будуть для учнів орієнтиром у роботі. 

«На цьому етапі вчитель може самостійно зробити зразки проєктів для різного рівня складності, а з часом у нього з’являться для демонстрації учнівські роботи. Спочатку для мене справді було проблемою навчитися робити ефективні критерії для оцінювання, навчитися давати учневі якісні зразки роботи, самостійно їх виконувати та створювати базу. Це потребує багато часу. Але таке оцінювання має дуже великий потенціал: якщо поставиш учневі, наприклад, остаточне 6, не враховується те, що ця дитина насправді може виконати і на 8, і навіть на 10, якщо покращить, наприклад, візуальне оформлення. Формувальне оцінювання дає змогу дитині покращити свій результат, виправляючи свої помилки», – зазначає вчителька української мови та літератури Новопечерської школи.

Уроки літератури в НУШ розвиватимуть різні компетентності

Учні НУШ мають бути готові до того, що література – це вже не просто урок читання та переказування. Ольга Питюр стверджує, що на її уроках відсутнє фокусування на тому, що якщо учень не прочитав текст, то для нього урок літератури не відбувся.

«Не прочитавши текст, учень втрачає знання його змісту, але йому можна запропонувати на уроці вид діяльності, завдяки якому він працюватиме, а не буде сидіти без діла. Наприклад, це може бути робота з уривком цього тесту та з різного рівня запитаннями, читання завдяки різним стратегіям або ж пропозиція створити  ілюстрацію, яка буде стосуватися теми тексту. Завдяки цьому малюнку можна попросити учня спрогнозувати, про що цей твір. Тобто ми зберігаємо дитині крила, не говоримо категорично: “Сідай, 2, бо не прочитав!”», – говорить Ольга Питюр.

Уроки мови і літератури в НУШ передбачають процес розвитку різних компетентностей. Тож учитель має спонукати учня до самостійного навчання під його керівництвом і використовувати у своїй роботі різноманітні інструменти, якими володіє школяр. 

«Я пропоную учням на уроках пов’язати тему вивчення зі своїм життєвим досвідом, розказати про неї тими засобами, якими вони добре володіють. Наприклад, можна написати твір, зняти та змонтувати відеоролик, записати подкаст. Учень повинен завдяки мові та літературі набиратися ще й умінь, ми вже говоримо не тільки про знаннєвий компонент. Тепер треба буде не просто визубрити матеріал або прочитати реферат, а проявити себе так, щоб зацікавити інформацією інших, продемонструвати свої вміння», – розповідає Ольга Питюр.

З приводу пілотування навчальних курсів НУШ у п’ятих класах наша співрозмовниця зазначає, що зараз дуже велика відповідальність саме на вчителях, які реалізують реформу. Такі вчителі потребують усебічної підтримки та можливості професійно розвиватися. 

Людмила Лутицька, для Освіта.ua

Освіта.ua
04.01.2022

Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Учень-самоучень
Та відмініть вже повністю дз, оцінювання, табелі, щоденники, атестати... і тоді настане НУШ (нова українська шиза).
Лєна
... Наприклад, можна написати твір, зняти та змонтувати відеоролик, записати подкаст. .... люди! не факт що дорослий може це зробити, а діти, треба спочатку навчити а потім...
Проситй вчитель
Формувальне оцінювання спонукає дитину розкрити свій потенціал - Цікаво, яким чином "візуальне оформлення" може підняти оцінку з 6 до 10 балів?
Правда Тут
Нас постійно підштовхують до реформ, змін, з’явилися й агенти змін. Навіщо? Щоб за цією кужелою проштовхувати руйнівні речі, щоб винищити все позитивне, добре, що робило нас сильними і конкурентними. Не піддаваймося, колеги, називаємо речі сміливо своіми іменами. Досить»змін» !! В Новому році - хай буде мир і щастя!!!
Asus
Для Правда Тут: згоден, це спосіб нагнути Украіну!
Коментувати
ВЧИТЕЛЬ
Горе реформатори - то підіть по школах та подивіться та покажіть свою реформу в дії, а то знову вчителі виступають в ролі піддослідних мишей, а всі лаври дістануться реформаторам....Не з того почали реформу... СЛАВА УКРАЇНІ !!!