Лілія Гриневич зазначила, що освіта продовжує фінансуватися за залишковим принципом.
"Наприклад, цьогорічний бюджет. Сьогодні на заклади освіти іде фінансування в частині зарплат і комунальних послуг, проте фактично немає коштів для розвитку. Цього року на всю систему освіти України потрібно 77 млрд грн. У державному бюджеті з цих коштів реально закладено тільки 27,5 млрд. Все решта – це місцеві гроші", - зазначає експерт.
Не стимулює розвиток якості освіти і зарплатня вчителів: молодий педагог отримує 994 гривні на місяць – при тому, що мінімальна заробітна плата сьогодні складає 884 грн. "Очевидно, що людина, яка отримала вищу освіту, буде дуже сумніватися, чи йти заробляти такі гроші й віддавати цьому свій час", - зазначила вона.
Гриневич повідомила, що з випускників педагогічних вузів тільки половина приходять працювати вчителями. Через два роки з цієї половини залишається тільки 50%. "Мені доводилося працювати з цими людьми і питати: чому ви йдете зі школи. Не тому що не подобається, не тому що бояться дітей - вижити неможливо", - розповіла вона.
Експерт нагадала, що за законом "Про освіту", ставка викладача повинна бути не нижча ніж середня зарплатня у сфері промисловості: "Хоча б виконували закон. У нас сьогодні середня ставка викладача разом із педагогами у вищій освіті - 1690 грн, а середня по промисловості - 2,5 тисячі".
Вона розкритикувала ініціативу нового уряду, який за два місяці до кінця навчального року перевів середній бал атестату з 12-бальної системи на 200-бальну. "Видавництва страшенно здивовані - на 25% зріс наприкінці навчального року продаж класних журналів, які завжди закуповували у серпні. Що це означає? Що вчителя ставлять у ситуацію, коли він змушений піднімати оцінку своїм випускникам. Про який авторитет вчителя може йтися?"
Гриневич вважає, що зовнішнє незалежне тестування було великим кроком уперед до підвищення якості освіти. "Це - єдина лінійка, якою ми можемо порівняти всіх. Минулого року, коли ЗНО зараховувалося ще й як оцінка в атестат зрілості, в Києві "полетіли" 50% кандидатів на медаль. Що це означає? Що ті оцінки, які ставили у школі, не були адекватні тому, яка якість освіти на всеукраїнському рівні. Ці діти не отримали медаль - вони не підтвердили тестуванням свої знання".
"І коли цю систему хочуть відкрутити назад через підвищення вагової частки атестату, через якісь додаткові іспити, збільшивши втричі кількість факторів, від яких залежить майбутнє дитини, - це повернення в минуле", - додала вона.
Лілія Гриневич вважає, що питання якості освіти лежить у площині пріоритетів держави. "Ця система влаштовує, тому що малоосвіченими людьми легше керувати", - зазначила вона.
"Має бути відповідальність як держави, так і кожної людини, кожного громадянина. Якщо буде ця відповідальність та бажання проектувати своє життя, тоді буде бажання отримувати якісну освіту і небажання купувати її за хабар", - підсумувала Лілія Гриневич.
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 24.06.2010