Зміст діагностичної частини дослідження підпорядкований вивченню особливостей розвитку проблемного підлітка, впливу різних чинників на виховання його "Я"-образу, що розглядаються з позиції особистісно зорієнтованого підходу
Визначальним фактором тут стає теоретичний висновок І. Беха про те, що особистісний підхід в його нинішньому вигляді грунтується на методологічних принципах західної гуманістичної психології: самоцінності особистості, глибокої поваги, емпатії, індивідуальності тощо.
На думку Е. Фромма розвиток особистості - це визнання і реалізація унікальних можливостей, властивих кожній людині. Люди народжуються рівними, але різними. Повага до самобутності людини, культивування її унікальності, яке відповідає природі людині, її вищим моральним, духовним цінностям - найважливіше завдання виховання. "Я"-образ, за теорією К. Роджерса, включає уявлення, цілі та цінності, через які людина характеризує сама себе, окреслює перспективу власного особистісного розвитку. Саме ці теоретичні положення складають концептуальну основу діагностики особистісного розвитку і виховання підлітка в проблемній сім'ї.
Вітчизняний та зарубіжний досвід вивчення проблем особистісного розвитку і виховання підростаючого покоління дозволив визначити сукупність впливу таких компонентів:
Під час проведення дослідження основна увага була зосереджена на аналізі когнітивного, емоційно-оцінювального та поведінкового компоненту особистісного розвитку та виховання "Я"-образу підлітка з проблемної сім'ї.
Виходячи із розуміння мети особистісно зорієнтованого підходу до виховання, яка полягає в тому, аби не просто формувати задані із-зовні якості, а розкривати і підтримувати особистісний потенціал підлітка, його духовні та моральні можливості, включити особистість у процес смислотворчості, саморозвитку, а також було визначено адекватні загальні критерії вихованості проблемного підлітка:
Засновуючись на визначених загальних критеріях, були розроблені окремі критерії до кожного компоненту особистісного розвитку, рівні та відповідні показники, що знайшли своє відображення у створеній діагностичній програмі вивчення рівнів особистісного розвитку підлітків із проблемних сімей.
На основі результатів дослідження виділено рівні особистісного розвитку, "Я"-образу підлітків із проблемних сімей (високий, середній, низький, дуже низький), їх показники, а також дана їхні якісна і кількісна характеристики.
Встановлено, що когнітивний компонент особистісного розвитку підлітків таких сімей має певні загальні відмінності порівняно з підлітками із контрольної групи, яким притаманний в цілому середній рівень (54 %), підліткам з експериментальної групи - низький (36 %), тобто незначуща самооцінка, яка є компенсуючим фактором, оскільки немовби "відгороджує" проблемного підлітка від травмуючого впливу неуспіху в навчальних видах діяльності. Підлітки з проблемних сімей шукають інші сфери докладання своїх сил, знаходять у негативних проявах поведінки та поганих вчинках.
Емоційно-оцінювальний компонент особистісного розвитку підлітків із проблемних сімей характеризується в середньому низьким рівнем самооцінки вольових якостей, неадекватним завищеним або заниженим показником самоповаги, домінуванням емоційно-негативного або нейтрального ставлення до загальноприйнятих норм моралі, співпереживання тощо. Підліткам з контрольної групи притаманний в цілому середній рівень особистісного розвитку (72,8 %), з експериментальної групи - низький (64, 6%).
У проблемних підлітків з низьким рівнем самооцінки спостерігається несформована моральна свідомість, викривлена сутність морального ідеалу, зміна системи цінностей.
Так, за даними проведеного опитування проблемних підлітків при ранжуванні запропонованих якостей особистості, на перше місце вийшли такі, як "вміння влаштуватися в житті", "вміння пристосуватися", "метикуватість"; друге місце посідають "співпереживання", "доброта", "чуйність"; третє - "чесність", "порядність", "вірність". Із загальної кількості опитуваних 83 % проблемних підлітків вважають, що особисте благополуччя важливіше за громадське; 48 % - що, за певних обставин можна порушити закон; 62 % - що неважливо, звідки беруться гроші, важливо, аби вони були; 52 % - безупереджено або поблажливо ставляться до вживання алкоголю; практично всі опитувані повідомили, що вони палять.
Несформована моральна свідомість не дає змоги проблемним підліткам правильно визначити базові моральні поняття. Так, переважна більшість респондентів вважає, що "скромний - це забитий", "гідність - це вміння поставити на перше місце себе", "дружба - це захист своїх" і т. ін.
Поведінковий компонент особистісного розвитку проблемного підлітка відзначається несформованим самоконтролем, схильністю до агресії, намаганням вирішувати конфліктні ситуації шляхом суперництва або уникненням, нездатністю до компромісів.
Враховуючи, що жоден із охарактеризованих компонентів, критеріїв, рівнів і показників не є самодостатнім в аспекті нашого дослідження, їх треба розглядати як цілісну, взаємопов'язану систему.
Проведене дослідження, узагальнюючи соціально-психологічну та педагогічну ситуацію, що склалася у проблемних сім'ях, а також результати аналізу сукупності компонентів, критеріїв, рівнів і показників особистісного розвитку проблемних підлітків дало змогу зробити загальні висновки і виявити такі тенденції:
соціально-психолого-педагогічна ситуація особистісного розвитку, виховання "Я"-образу підлітків у проблемній родині унеможливлює задоволення їх основних матеріальних, моральних і виховних потреб, а саме:
Отже, соціально-психолого-педагогічний стан проблемної сім'ї зумовлює формування специфічних якостей підлітків, що проявляється у таких загальних особливостях досліджуваних компонентів їх особистісного розвитку:
У науковій психолого-педагогічній літературі поняття "підліток із проблемної сім'ї" має низку синонімічних визначень: "підліток у важкій життєвій ситуації", "підліток групи ризику", "підліток в соціально-небезпечних умовах" і т. ін. Приналежність підлітка до вказаного поняття обумовлена різноманітною несприятливою етіологією, тобто має різні соціальні корені. Відповідно до специфіки життєвих умов конкретного підлітка, які негативно впливають на його соціалізацію, необхідно застосовувати конкретну методику педагогічної реабілітації.
У загальних рисах принципи роботи з підлітками із проблемних сімей можна сформулювати таким чином:
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 11.09.2007