Психологічний супровід інноваційних освітніх проектів: мотиваційний компонент

Сучасний етап розвитку освіти в умовах несприятливого впливу економічних і соціально-культурних чинників характеризується пошуком шляхів, способів і засобів самовдосконалення, саморозвитку, самоактуалізації творчої конкурентоздатної особистості

Інновації в педагогіці відображають складний і довготривалий процес, у якому беруть участь багато факторів, які на нього впливають. У всьому цьому провідне місце відводиться членам педагогічного колективу, яким треба сприйняти та реалізувати педагогічні нововведення. Саме від їх готовності до інноваційної діяльності, від їх ставлення до цих нововведень залежать успіх і ефективність інноваційних освітніх проектів.

Ось чому саме цьому питанню - дослідженню проблеми з формування готовності членів педагогічного колективу до інноваційної діяльності, розробці психологічного аспекту науково-методичного забезпечення здійснення інноваційних освітніх проектів, корекційних засобів самовдосконалення та розвитку творчого потенціалу ми приділяємо значну увагу.

Носіями педагогічних інновацій виступають творчі особистості, які здатні до:

• рефлексії, що характеризує здібності педагога до самопізнання, самовизначення й осмислення ним свого духовного світу, власних дій і станів, ролі та місця у професійній діяльності;
• саморозвитку як творчого ставлення індивіду до самого себе, створення ним самого себе у процесі активного впливу на зовнішній і внутрішній світ з метою її перетворення;
• самоактуалізації як фактору безперервного прагнення людини до якомога повнішого виявлення та розвитку своїх особистісних можливостей;
• професійного самовдосконалення, яке здійснюється у двох взаємопов'язаних (і разом з цим відносно самостійних процесах) формах: самовиховання - цілеспрямована діяльність людини щодо систематичного формування та розвитку в собі позитивних і усунення негативних якостей особистості, у відповідності до усвідомлених потреб відповідно соціальним вимогам у особистісній стратегії;
• розвитку: самоосвіта - оновлення й удосконалення наявних у спеціаліста знань, умінь і навичок з метою досягнення бажаного рівня професійної компетентності.

Тому для ефективного управління процесом самовдосконалення підлеглих управлінцю необхідно вирішити двоєдину задачу:

• Створити необхідні мотиваційні умови повсякденної професійної діяльності, які будуть спонукати членів педагогічного колективу до самовдосконалення і тим самим формувати готовність до інноваційної педагогічної діяльності;
• Формувати (виховувати) у членів педагогічного колективу відповідні потреби і мотиви. (Мотив - це стійка внутрішня властивість особистості, яка зсередини спонукає її до здійснення визначених дій.)

Для вирішення вище зазначених задач нами розроблена й експериментально перевірена психолого-педагогічна технологія (експертизи та корекції) управління процесом самовдосконалення особистості в педагогічному колективі та формування готовності до інноваційної діяльності, складовими якої є:

• модель експертизи та корекції мотиваційного середовища загальноосвітнього навчального закладу;
• модель експертизи та корекції мотивації самовдосконалення особистості членів педагогічного колективу.

Розроблено науково-методичний супровід її здійснення.

Науково-методичний посібник «Технологія експертизи та корекції інноваційної діяльності членів педагогічного колективу: мотиваційний компонент»;

«Психолого-педагогічна модель експертизи та корекції мотиваційного середовища загальноосвітнього навчального закладу» (частина І);

«Модель експертизи та корекції мотивації самовдосконалення особистості в педагогічному колективі» (частина ІІ).

Навчальні програми:

• програма спецкурсу авторського семінару «Психолого-педагогічна модель експертизи є корекції мотиваційного середовища ЗНЗ як складова технології управління процесом самовдосконалення особистості в педагогічному колективі: мотиваційний компонент»;
• програма спецкурсу (авторського семінару) «Модель експертизи та корекції мотивації самовдосконалення особистості в педагогічному колективі як засіб формування її готовності до інноваційної діяльності».

У посібнику вперше запропоновано моделі та комплексну технологію здійснення експертизи та корекції мотиваційного компонента інноваційної діяльності членів педагогічного колективу; ретельно підібрано психодіагностичний інструментарій і описано покроковий алгоритм проведення діагностики, оцінювання й інтерпретації одержаних результатів дослідження; наведені приклади оформлення документації експертизи; розроблені та представлені корекційні інтерактивні методи щодо створення сприятливих мотиваційних умов у освітніх закладах щодо самовдосконалення особистості, що є першоосновою готовності та спроможності членів педагогічного колективу до інноваційної діяльності й ефективної реалізації освітніх проектів.

«Технологія» пройшла апробацію в загальноосвітніх закладах України. Проведені семінари дали змогу їх учасникам - заступникам директорів загальноосвітніх навчальних закладів самостійно провести експертизу мотиваційного середовища свого закладу, а також «мозковий штурм» як метод проведення колективної роботи щодо створення сприятливих мотиваційних умов самовдосконалення особистості в педагогічному колективі як першооснови формування її готовності та спроможності до інноваційної діяльності. Це дало можливість створити в закладі необхідні мотиваційні умови для того, щоб члени педагогічного колективу могли реалізувати свої інтереси, досягаючи одночасно цілей організації; формуючи при цьому спроможність до самовдосконалення та інноваційної педагогічної діяльності.

Розкриємо детальніше складові «Технології».

Психолого-педагогічна модель експертизи мотиваційного середовища загальноосвітнього навчального закладу

Мотиваційне середовище - це сукупність умов, які визначають направленість і величину зусиль, що докладають члени педагогічного колективу для досягнення цілей загальноосвітнього навчального закладу.

Проведення експертизи мотиваційного середовища загальноосвітнього навчального закладу дає змогу керівнику:

• визначити, настільки рівень розвитку колективу відрізняється від «ідеалу», де саме резерв у досягненні найкращих результатів;
• виявити фактори (сильні та слабкі сторони), які визначають ефективність діяльності колективу, й ті, що призупиняють або взагалі блокують її;
• зрозуміти, за рахунок чого в найбільшій мірі створюється несприятливе середовище, які з мотиваційних умов необхідно змінити перш за все.

Кореційна модель щодо створення сприятливого мотиваційного середовища в загальноосвітньому навчальному закладі

Для проведення цього етапу запропоновано використати метод «номінальних груп» («мозкового штурму» та Дельфі) за визначеним нами алгоритмом, залучивши до роботи щодо вирішення проблеми «Шляхи створення сприятливого мотиваційного середовища загальноосвітнього навчального закладу» весь колектив і прийняти групове рішення.

Це дає можливість:

• виробити «Модель вирішення проблеми», яка дає змогу визначити першочергові напрями роботи щодо ліквідації недоліків у мотиваційному середовищі (які були виявлені на попередньому етапі експертизи);
• визначити конструктивні заходи щодо покращення мотиваційного середовища, створення соціально-психологічних умов для самовдосконалення, саморозвитку, самоактуалізації особистості членів педагогічного колективу, що є вихідними формування готовності та спроможності до інноваційної діяльності.

Психолого-педагогічна модель експертизи мотивації самовдосконалення особистості

Для проведення цього етапу автором підібрані й експериментально визначені валідні та надійні психодіагностичні методи та розроблено алгоритм дослідження мотиваційних характеристик самовдосконалення особистості членів педагогічного колективу.

Як відомо, успіх інновацій багато в чому визначається здібністю членів педагогічного колективу до інноваційної, творчої, пошукової діяльності, особливу значимість має рівень розвитку такого виду мотивації, як мотивація самовдосконалення особистості (сукупність спонукань і внутрішніх умов, мотиваційних характеристик, які визначають (детермінують), направляють і регулюють процес підвищення професійної компетентності особистісного росту).

Експертиза мотивації самовдосконалення особистості членів педагогічного колективу дає можливість визначити й оцінити індивідуальні особливості членів педагогічного колективу:

• ставлення особистості до своєї професійної діяльності (оцінюється за ступенем задоволеності професійною діяльністю й задоволення потреб членів педагогічного колективу в процесі педагогічної діяльності; виявлення сильних і слабких сторін у мотиваційному середовищі загальноосвітнього закладу);
• ставлення до себе як до професіонала (самоусвідомлення себе - оцінюється самооцінка та локус контролю - інтегральна характеристика самоусвідомлення, яка пов'язує почуття відповідальності, готовності до активності й самооцінку);
• мотиваційної структури особистості (визначаються: психолого-педагогічні умови мотивації самовдосконалення; мотиваційний профіль особистості (креативний, експресивний, імпульсивний, монотонний, блокуючий); оцінка рівня прагнення до самоактуалізації; направленість мотивації, ієрархії потреб особистості);
• індивідуально-психологічні й емоційно-вольові особливості (визначаються індивідуально-психологічні характеристики, оцінюється вольовий самоконтроль, готовність до активності та сприйняття нового, реагування в конфлікті, здібність до емпатії (співпереживання), міжособистісні відношення.

Це дає можливість:

Управлінцю - виявити мотиваційну структуру персонально кожного співробітника, тобто пізнати індивідуальні особливості членів педагогічного колективу, щоб він міг обґрунтовано визначити, яку віддачу має право очікувати від співробітників за тих умов, які створені в закладі, а також зрозуміти, за рахунок чого в найбільшій мірі створюється несприятливе середовище, які з мотиваційних умов необхідно змінти перш за все:

• одержати найзагальніші орієнтири у виборі методів створення позитивної мотивації, які будуть найбільш ефективними при формуванні готовності членів педагогічного колективу до інноваційної діяльності;
• виявити найбільш схильних і найбільш готових до інноваційної діяльності співробітників; спираючись на цей кістяк, управлінець зможе формувати відповідну організаційну (інноваційно-акмеологічну) культуру та поступово залучати інших педагогів, підбираючи для кожного з них свій особливий мотивуючий вплив.

Учителю - дасть можливість самоусвідомити себе. На основі самопізнання себе, визначення своїх сильних і слабких сторін у вчителя з'являється бажання, яке спонукає його займатися самовдосконаленням. Прийняття рішення про самовдосконалення відбувається, як правило, при глибокому внутрішньому переживанні вчителем своїх позитивних і негативних сторін особистості. Це саме той етап, коли створюється своєрідна модель (програма, проект) роботи над собою.

Психологу - запропонована діагностична модель дозволить вивчити за визначеним алгоритмом мотиваційне середовище та мотивацію професійного самовдосконалення членів педагогічного колективу, оцінити за цим параметром кожного співробітника й визначити його характеристичні особливості, конкретний «мотиваційний профіль», морально-психічний стан людини. Інтерпретація одержаних результатів дасть можливість:

• прийняти необхідні заходи щодо розвитку мотивації самовдосконалення;
• прогнозувати ефективність професійної діяльності членів педагогічного колективу;
• проводити корекційну роботу з урахуванням індивідуальних особливостей особистості, у тому числі за програмою рефлексивно-інноваційного тренінгу, яка розроблена, апробована нами і буде представлена нижче.

Корекційний етап: багаторівнева модель рефлексивно-інноваційного тренінгу «Психологічні засоби самовдосконалення і розвитку творчого потенціалу особистості»

Етап кореційної роботи - багаторівневий рефлексивно-інноваційний тренінг (РІТ) складається з чотирьох модулів (рівнів), при цьому кожний наступний модуль є логічним продовженням і завершенням попереднього.

І модуль - «Ваш успіх у відкритті ваших можливостей» є базовим курсом, «азбукою», розрахованою на 40 годин аудиторних занять.

ІІ модуль - «Методи подолання життєвих криз і розвиток стресостійкості, здібності до швидкої адаптації»; курс розрахований на 40 аудиторних занять.

ІІІ модуль - «Сучасні психотехнології створення адекватної самооцінки, упевненості в собі, придбання спроможності здійснювати новий можливий вибір»; курс розрахований на 30 аудиторних занять.

IV модуль - «Ефективні стратегії: створення позитивної мотивації, відкриття своєї місії, прийняття рішень і постановки цілей»; курс розрахований на 30 аудиторних занять.

У широкому сенсі під РІТ розуміється практика психологічного впливу, яка ґрунтується на активних методах групової роботи. При цьому мається на увазі використання своєрідних форм рефлексивно-гуманістичного навчання знанням, умінням і технологіям, тобто сукупності здібностей, засобів і стратегій, які забезпечують усвідомлення та звільнення від стереотипів непродуктивного освітнього досвіду й діяльності шляхом її переосмислення, та висунення завдяки цьому інновацій, що ведуть до подолання тих проблемно-конфліктних ситуацій, які виникають у процесі вирішення практичних задач у сфері спілкування, діяльності, особистісного розвитку, професійного самовдосконалення та корекції.

РІТ - це психологічна практика, під час якої особистість переосмислює ситуацію, у якій вона знаходиться, проблеми, яких вона хоче вирішити, цілі, які вона прагне досягти через інтенсивний пошук нових шляхів і засобів вирішення завдань, що стоять перед нею.

РІТ дозволяє за порівняно невеликий проміжок часу вирішити завдання інтенсивного формування і розвитку здібностей, які необхідні для реалізації професійного й особистісного самовизначення як необхідної умови продуктивного нарощування творчого потенціалу особистості (учителя, управлінця, менеджера). Цей потенціал, перш за все, утілюється в професійну компетентність, яка є однією із складових самовдосконалення членів педагогічного колективу.

Вище зазначені психолого-педагогічні діагностично-корекційні засоби самовдосконалення та розвитку творчого потенціалу особистості, формування у членів педагогічного колективу готовності до здійснення інноваційних освітніх проектів - це один з етапів вирішення нагальних проблем сьогодення:

• необхідності системного підходу до інновацій, вивчення провідних тенденцій їх розвитку;
• виявлення ефективних методів вивчення й експертизи результатів інновацій, розробки механізмів їх реалізації;
• дослідження готовності до інноваційної діяльності;
• науково-методичного забезпечення здійснення інноваційних освітніх проектів.

Усе це дасть змогу регулювати процес розвитку та впровадження педагогічних інновацій, посилити їх практичну значимість і забезпечити цілеспрямованість.

Упровадження в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів «Технології управління процесом самовдосконалення особистості в педагогічному колективі» можливе лише в творчій співдружності, співпраці науковців із науково-методичними установами та просвітницькими організаціями, а саме: інститутами післядипломної освіти педагогічних кадрів, де в ході курсової підготовки управлінці, учителі, психологи одержують змогу познайомитись і вивчити психолого-педагогічні засоби щодо самовдосконалення особистості педагогів і формування їх готовності та спроможності до інноваційної діяльності.

Але за браком часу (який дається одному викладачу для викладання дисциплін у процесі курсової підготовки) можливість у повній мірі оволодіти практичними вміннями, проведення експертизи та корекції мотиваційного середовища загальноосвітнього навчального закладу, мотивації самовдосконалення особистості в педагогічному колективі у слухачів недостатня.

Саме тому ефективним є проведення науково-методичних семінарів щодо зазначеної проблеми в міжкурсовий період на базі методичних кабінетів (центрів) районних (міських) відділів освіти, освітніх навчальних закладів.

Це дасть можливість:

• Заощадити державні кошти, які необхідно витратити на відрядження учасників семінарів.
• Проведення семінарів, тренінгів у тому місці, у той період і в той час, які є зручними для учасників.
• Постійний науковий супровід на етапах діагностики, оцінення, оформлення та інтерпретації результатів, прогнозування, а також проведення корекційної роботи.
• Тісний контакт науковців, які розробили моделі й технології, з практиками, які їх упроваджують. Це дасть змогу своєчасно проводити корективи та знаходити оптимальне рішення проблем, що виникають у процесі здійснення інноваційного освітнього проекту.

Автор: В. Чудакова

За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 15.03.2006