Повернення з-за кордону: як школи можуть допомогти дітям в адаптації

Кожні пів року близько 100 тисяч українців повертаються додому з-за кордону. Найбільше – згідно з дослідженням Міжнародної організації з міграції від липня 2025 року – з Польщі (36%) та Німеччини (16%). Серед них – тисячі сімей з дітьми шкільного віку, які стикаються з непростим викликом: як забезпечити дитині плавний перехід між освітніми системами?

70% тих, хто повертається з-за кордону, називають головною причиною бажання бути вдома та возз'єднатися з родиною. Але за емоційними рішеннями часто ховаються практичні проблеми – особливо коли йдеться про навчання дітей.

Як організувати навчальний процес так, щоб дитина, яка повернулася додому, не втратила академічний рівень і психологічний комфорт? Розповідаємо на прикладі Німецької школи в Києві, яка щороку приймає десятки учнів-репатріантів.

Виклики «освітнього повернення»

Перехід дитини з однієї освітньої системи в іншу – завжди стрес. Особливо складно, коли дитина встигла адаптуватися до нових стандартів, мови викладання та методик навчання.

Віллі Врубель, німецький директор Deutsche Schule Kyjiw, виділяє кілька основних проблем, з якими стикаються діти при поверненні в Україну:

• мовний бар'єр – дитина могла «підзабути» українську або втратити академічний рівень;
• різниця в програмах – те, що вивчали за кордоном, не завжди збігається з українською програмою;
• соціальна адаптація – необхідність знову вливатися в колектив;
• психологічний дискомфорт – почуття «чужинності» у власній країні.

«Головний виклик полягає в тому, що різні освітні системи мають різні вимоги, – пояснює пан Врубель. – Наприклад, у німецьких школах самостійне навчання та самостійність є основною вимогою для успішної участі в шкільному житті».

Що працює: досвід успішної адаптації

Deutsche Schule Kyjiw, яка є частиною мережі зі 140 німецьких шкіл світу та має статус «Взірцевої школи за кордоном», напрацювала практики, які можуть стати в нагоді іншим закладам освіти.

• Простота процедури

«Прийом учнів до школи після певного часу перебування в школах Німеччини неймовірно легкий, – розповідає пан Врубель. – Вони приходять з атестатом зі своєї німецької школи, ми перевіряємо його і дивимося, у якому класі навчалася дитина та які оцінки отримала. Рівень мови зазвичай дуже хороший після певного періоду проживання в Німеччині».

Українським школам варто звернути увагу на важливість cпрощення алгоритмів зарахування дітей з документами закордонних шкіл. Важливо визначити, які предмети потребують доопрацювання, а які можна зарахувати повністю.

• Мовна підготовка

Одним із найпоширеніших викликів для дітей, які повертаються з-за кордону, є мовна адаптація. Часто вони добре володіють мовою країни, де навчалися, але потребують підтримки, щоб повернутися до навчання українською. Зокрема, перебуваючи за кордоном, учні вивчали всі терміни та визначення іншою мовою, і тепер їм необхідна допомога для повного переходу на українську.

У цьому контексті особливо корисним є досвід Німецької школи в Києві. Для тих дітей, яким треба швидко адаптуватися до навчання німецькою мовою, школа проводить інтенсивний курс. «Ми створили програму Deutsch Plus, коли діти відвідують додаткові заняття 3–5 разів на тиждень, щоб швидко досягти потрібного рівня і без проблем працювати за основною програмою», – пояснює директор.

Українські школи можуть запозичити цей принцип, і проводити мовний курс-інтенсив для дітей, які повернулися в Україну.

• Психологічна підтримка

«Деякі діти приходять травмованими, що зазвичай пов'язано з тим, що сім'ї були розділені протягом довгого часу», – зазначає Віллі Врубель. У школі працює психолог Вікторія Дориченко, яка проводить індивідуальні консультації та групові заходи.

Окрема ініціатива – «Кава з батьками», де батьки можуть отримати підтримку і обговорити труднощі адаптації. Школам доцільно залучити психолога до роботи з дітьми-репатріантами, організувати групи підтримки для батьків, які стикаються з подібними викликами.

• Гнучкість програми

«Гнучкість – це ключове слово в нашій роботі, – каже пан Врубель. – Якщо діти пропустили певні предметні області, ми намагаємося підтримати їх індивідуально. Ми готові до різнорідності в класі і працюємо з програмою на різних рівнях».

Закладам освіти має сенс замислитися над адаптованими програмами для дітей з прогалинами в знаннях. Використання підходу диференційованого навчання – коли в одному класі діти працюють з матеріалом різної складності, – потребує більше ресурсів вчителів та адміністрації школи, проте є і суттєво більш ефективним для кожної дитини.

Практичні поради для освітян від німецько-української школи (Deutsche Schule Kyjiw)

Для адміністрації школи:

• Запровадьте короткострокову програму адаптації (2–4 тижні) для новоприбулих дітей. Вона допоможе дітям поступово влитися в навчальний процес.
• Допоможіть вчителям краще зрозуміти потреби учнів, які навчалися за кордоном. Наприклад, проведіть серію тренінгів для педагогів про особливості навчання дітей з міжнародним освітнім досвідом.
• Створіть «банк документів» – зберіть приклади документів з різних країн, щоб полегшити процес зарахування та зробити його зрозумілим для батьків і адміністрації.
• Організуйте наставництво –запропонуйте учням долучитися до ініціативи підтримки новачків. Домовтеся, щоб хтось із однокласників допоміг новачку освоїтись, розповів про шкільні правила та став першим знайомим.

Для вчителів:

• Будьте терплячими – адаптація може тривати від кількох тижнів до пів року.
• Не порівнюйте освітні системи при дитині негативно.
• Використовуйте групову роботу для швидшої соціалізації.
• Звертайте увагу на сильні сторони дитини – можливо, вона краще знає іноземну мову або має інші навички.

Для батьків:

• Зберігайте всі документи про навчання дитини за кордоном.
• Зв'яжіться зі школою заздалегідь для обговорення процедури зарахування.
• Готуйте дитину психологічно – розповідайте про позитивні сторони повернення.
• Підтримуйте зв'язок з учителями в перші місяці навчання.

Чому це важливо

За даними дослідження, 24% тих, хто нещодавно повернувся з-за кордону, все ще розглядають можливість знову виїхати. І часто причиною стає саме неуспішна адаптація дітей до української освітньої системи.

«Учні часто розповідають нам, яким емоційно відстороненим може бути шкільне життя в Німеччині, і тим більше раді, коли бачать, наскільки теплим і знайомим є наше шкільне середовище», – ділиться спостереженнями директор.

Правильно організований процес повернення до школи – це не лише питання академічної успішності. Це основа для того, щоб діти почувалися комфортно вдома, у власній країні, і бачили в Україні своє майбутнє.

Що далі

Експерти прогнозують, що в найближчі роки потік репатріантів може зростати. Українським школам варто вже зараз готуватися до прийому дітей з різним освітнім досвідом.

«Ми бачимо себе як міст між різними освітніми системами, – підсумовує Віллі Врубель. – Наша мета – підготувати дітей до життя в глобалізованому світі, де вони можуть почуватися впевнено будь-де».

Досвід показує: при правильному підході адаптація дітей-репатріантів не лише можлива, а й може збагатити освітнє середовище новими ідеями та підходами.

Катерина Василенкова.

За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 23.07.2025