 |
Я думаю, що пріоритетним управлінням є те, де першорядне значення мають не функції контролю виконання планів, а ситуативне управління, самоврядування й самоорганізація, не керування, перевірки й фіксації, а підтримка ініціатив |
Вибираємо пріоритети
Вибираючи пріоритети в освіті, хотілося б розвинути думку про культуру управління. Культура управління - така якісна визначеність принципів і способів взаємодії окремих компонентів освіти по вертикалі, що якнайкраще забезпечує цілісність, ідентичність і функціонування системи та в той же час відкриває можливості реконструкцій, змін, подальшого росту та нововведень у кожному з елементів системи, на кожному її рівні.
Управління (як загальна функція організованих систем, спрямована на взаємодію її елементів, і така, що забезпечує їхнє збереження, зміни й еволюцію) завжди культуровідповідно відповідає змінам соціуму. Управління, що будується на основі практики, теорії, узагальнює, визначає та фіксує характерні деталі й особливості взаємозв'язку елементів системи.
Самоорганізація грає тут дуже важливу роль. У сучасній культурі управління переважають такі властивості самоорганізації, як мимовільність, пошуки рішень, спонтанна ініціативна активність, рівноправність відносин суб'єктів освіти різних рівнів, нестандартність рішень та інше, що дозволяє зберегти унікальність і відкритість кожної освітньої моделі, допомагає її здійсненню й самореалізації. Основними напрямами управління стають підтримка, допомога та забезпечення культурно-освітніх процесів.
Визначення на практиці системи пріоритетів управління
Головне призначення внутрішкільного управління вбачається у створенні й ефективному використанні умов для продуктивної, творчої та успішної діяльності педагогів, інших працівників школи, спрямованої на реалізацію цінностей, принципів і досягнень цілей школи.
До таких умов відносяться:
- добре розуміння працівниками очікуваних від них результатів;
- зацікавленість працівників у досягненні намічених результатів;
- забезпечення стану задоволеності працівників досягнутими результатами й умовами роботи;
- наявність сприятливого морально-психологічного клімату в шкільному співтоваристві.
У результаті проблемного системного аналізу діяльності школи, успішної реалізації програми розвитку в школі істотно змінилася система управління, включаючи в себе всі елементи управлінської системи: структуру, функціональність і механізм управління.
Програма розвитку школи з використанням сучасних основ теорії внутрішкільного менеджменту й залученням до її реалізації творчих працівників школи може стати тим ядром, що орієнтує на забезпечення умов життєдіяльності, ініціативу. Відновлення управління школою пов'язується насамперед із формуванням системи інформаційного забезпечення внутрішкільного управління:
- співтворчість у рамках програми розвитку школи;
- співтворчість в експериментальній діяльності;
- спільна творчість у рамках додаткового навчання в школі;
- моніторинг освіти.
Технологія реалізації функції управління слідує з мети школи: «Саморозвиток особистості школяра як зміст освіти», завдання якої - створення умов для саморозвитку особистості.
Виходячи із цього, управління має орієнтуватися на:
- орієнтування на суб'єкти - клас, паралель, класних керівників, педагогів-організаторів, соціальних педагогів, учителів-предметників, учителів додаткового навчання, батьків.
- визначення доцільних форм організації та змісту діяльності.
Звідси виходить, що технологія не повинна впроваджуватися «зверху», а має вирощуватися в надрах освітньої моделі в рамках різноманітних творчих майстерень, проектних і ділових ігор, вільних дискусій і за умови власної культурної практики кожного вчителя. Ось чому в практиці нашої школи найбільш ефективними є кафедри вчителів-дослідників, тренінги з різних тематик, складання проектів та авторських програм. Так поступово і створюється культуроємність освіти як полісистема, що створює умови для наступних змін.
Основні завдання управління бачимо в наступному:
Аналіз діяльності колективу
- аналіз будуємо тільки на позитивному, на конкретних фактах і прикладах, у порівнянні зі своїми особистими досягненнями;
- персональні пропозиції вчителеві рекомендуємо в особистій бесіді, не порівнюємо результати одного вчителя з результатами інших, прогнозуємо ріст кожного вчителя.
Створення умов праці
- кількість нарад зведена до мінімуму, що дозволяє аналізувати виконання рішень. Більшу доцільність бачимо у проведенні тематичних семінарів, тренінгів за заявками вчителів;
- розподіл навчального навантаження проводимо тільки на методичних об'єднаннях;
- надаємо особливого значення науковій організації праці вчителів, а саме раціональному розкладу уроків, при можливості - методичний день для самоосвіти, комп'ютеризуємо навчальний процес й адміністративну роботу; а також уважаємо дуже важливим, що організацію прибирання навчальних кабінетів, ремонт школи робимо силами технічних працівників; звільнили вчителів та адміністраторів від чергування по школі.
Методична допомога вчителеві - цей напрям ми виділяємо як найголовніший: здійснюємо маркетинг і менеджмент науково-методичної роботи;
- роботу наукової методичної ради, кафедр і методичних об'єднань учителів плануємо, спільно обговорюючи та вибираючи форми та теми;
- обговорюємо та створюємо умови для розширення шкільного компонента, додаткового утворення на вибір з урахуванням думки вчителів, учнів, батьків;
- традиції школи: педагогічні читання вчителів, наукові конференції учнів, узагальнення досвіду роботи вчителів, створення умов для роботи колективу, підтримка творчого пошуку вчителів;
- стимулювання праці вчителів із проведення відкритих уроків, семінарів, педагогічних читань, підготовку призерів олімпіад, спартакіад, проведення предметних декад, створення МТБ;
- робота соціально-психологічної служби спрямована на розвиток особистості учня, на допомогу батькам, удосконалення діяльності педагогів.
Висновок: виявлені в результаті діагностики рівень комфортності вчителів у школі, професійної готовності, ставлення до інноваційної діяльності позитивні, що відповідає позитивним результатам, можуть бути взяті за основу для подальшого просування.
Відновлення методів управління припускає, на наш погляд, у першу чергу створення морально-психологічного клімату, що стимулює педагогів на активну участь у реалізації програми розвитку; на розробку механізму стимулювання, створення умов, сприятливих для розкриття творчого потенціалу кожного педагога; надання можливостей для реалізації своїх професійних планів. Із цією метою ми плануємо вивчення особистісних особливостей педагогів, їхніх інтересів, запитів, професійних планів.
Крім того, відновлення припускає, на наш погляд, демократизацію управління, що проявляється в переході на більш низькі рівні оргструктури (рівень учителів, учнів, батьків) при прийнятті рішень. Поступова відмова від методів адміністративного впливу на людей і перехід на методи, орієнтовані на знання мотивів, потреб, інтересів конкретних особистостей; освоєння демократичного стилю управління.
З огляду на особливості педагогічного колективу, що здебільшого позитивно реагує на впровадження інновацій, а також певної частини досвідчених учителів зі своїми, давно усталеними традиціями та їхнім природним опором уведенню нововведень ми надаємо серйозного значення вдосконалюванню стилю управління в усіх ланках структури управління, з огляду на підтверджений досвідом тісний зв'язок між стилем управління й ефективністю діяльності колективу.
Тема школи «Саморозвиток особистості як зміст освіти» розробляється практично всіма структурними підрозділами. Можна простежити розробленість даної проблеми різними аспектами й локальними розробками в змісті освіти шкільного компонента.
Уміння бачити проблеми, вибудовувати шляхи їх рішення дає нам підстави стверджувати, що колектив школи відійшов від традиційного управління і впроваджує рефлексивне управління. (Рефлексивне управління пов'язане з такими факторами впливу на розвиток особистості, при яких людина усвідомлює зміст своєї діяльності, своєї місії.)
Моє переконання: тільки творчість створює середовище освіти.
Висновки
Які зміни відбулися в управлінні - можливість прояву ініціативи кожним членом педагогічного співтовариства на різних рівнях.
Проблеми в управлінні: неможливість створення бадьорої, життєрадісної атмосфери, що прив'язує педагога до діяльності класного керівника, та максимально сприятливої педагогічної творчості через велику завантаженість педагогів навчальним навантаженням, недостатня оплата роботи класного керівника, недостатня компетентність педагогів у області організації виховного процесу.
Сильні та слабкі сторони:
- плюс - колегіальність в управлінні, чуйність і чутливість до людей, постійний зв'язок з дітьми й колегами, увага до інтересів і потреб колег, співробітників, заохочення творчої ініціативи та самостійності працівників;
- мінус - нечіткий розподіл обов'язків та особистої відповідальності, невміння організувати системність і строгий порядок у роботі, невміння вимагати своєчасного виконання доручень.
Досягти високої культури управління можна, тільки розширюючи різноманітний досвід демократичного життя в школах, практики шкільного самоврядування та забезпечуючи відкритість і демократизм прийняття всіх управлінських рішень з верху до низу.
Автор: М. Антонова
Освіта.ua
12.04.2008
