Педагогічна рада як форма роботи вчителів над підвищенням професійної майстерності

Порядок проведення

1. Дослідження:

• Проведення й аналіз анкет з учителями.
• Ступінь задоволеності вчителів професійною діяльністю.
• Діагностика підготовки вчителів.
• амоаналіз організації навчально-виховної та методичної роботи.

2. Робота ШМО (22 березня):

• Робота над поняттям «Професійна компетентність».
• Визначити актуальні питання роботи педагогічного колективу.
• Конкретизувати місце кожного вчителя в розробці та реалізації Програми розвитку школи.

3. Робота проблемних груп (23 березня):

• Новий зміст освіти (відпов. зам. директора з НМР).
• Моніторинг і діагностика в освіті (відпов. зам. директора з НВР).
• Особистісно зорієнтирований підхід до учнів у навчанні й освіті (відпов. зам. директора з ВР).

4. Рішення педагогічної ради.

Робота проблемної групи № 1. «Новий зміст освіти»

1. Робота з документами. Відновлення змісту освіти та вдосконалення механізмів контролю її якості (тези):

• Прийняття державних стандартів загальної освіти.
• Відновлення змісту загальної освіти, її розвантаження, орієнтація на потреби особистості та сучасного життя країни; експериментальне відпрацьовування нового змісту загальної освіти.
• Уведення профільного навчання на вищому щаблі загальноосвітньої школи.
• Формування та приведення в дію прозорої й ефективної, незалежної від органів управління освітою державно-суспільної системи атестації та контролю якості освіти.
• Експериментальне відпрацьовування форм єдиного державного іспиту та інших форм контролю якості освіти.

2. Напрями діяльності вчителів (обговорення у формі «круглого стола»).

• Технології навчання.

Технології навчання - системний метод планування, застосування й оцінювання всього процесу навчання та засвоєння знань шляхом обліку людських і технічних ресурсів і взаємодії між ними для досягнення більш ефективної форми освіти.

Технології:

• адаптивної системи навчання;
• повного засвоєння;
• різнорівневого навчання;
• дослідницького навчання;
• ігрового навчання;
• модульного навчання.
• Учити кожного відповідно до його здібностей.
• Перегляд навчального плану.
• Міжпредметні зв'язки.
• Уточнити позиції про клас із профільним навчанням:
• мати програми з профільних предметів;
• мати програми елективних курсів для 10-11-х класів та орієнтаційних курсів для 9-х кл.

3. Компетентності (робота з поняттям, продовження роботи, початої в ШМО).

• Знати психологічні особливості кожної дитини, використати це в організації навчального процесу.
• Уміти коректувати навчальну програму предмета відповідно до навчального плану школи.
• Розширювати знання учнів через застосування міжпредметних зв'язків.
• Опанувати вміння створювати програми профільних предметів, спецкурсів, елективних курсів.
• Вивчати та використовувати в освітньому процесі технології, що сприяють оволодінню активними способами учнів пізнання.
• Розвивати навички рефлексії.
• Опанувати вміння узагальнювати власний досвід роботи.
• Навчитися представляти власний досвід колегам.
• Використати можливість подання досвіду роботи на сторінках друкованих видань.

4. Навчальні програми (уточнювальна довідка для учасників розмови).

Структура навчальної програми

1. КОНЦЕПТУАЛЬНА ЧАСТИНА, де описані мета й завдання курсу та причини створення даної програми, основна ідея курсу.

2. ЗМІСТОВНА ЧАСТИНА відбиває розділи та теми курсу, етапи вивчення та час, що відводиться на вивчення розділів, основні знання, уміння, навички, які здобувають при вивченні курсу, критерії засвоєння курсу.

3. МЕТОДИЧНА ЧАСТИНА відбиває основні методичні й технологічні підходи та прийоми, використовувані в курсі, навчально-методичне обладнання.

4. ДІАГНОСТИЧНА ЧАСТИНА відбиває набір показників для оцінки розвитку здатностей, знань, умінь, навичок, види та терміни (тести, контрольні роботи, практичні роботи, ін.)

Вимоги до програм елективних курсів

1. Виконання загальних критеріїв відбору змісту навчального матеріалу.

2. Відповідність вимогам до структури навчальної програми.

3. Актуальність, забезпечення якості освіти учнів (наприклад, підготовка до ЄДІ, розвиток професійного самовизначення особистості).

4. Новизна - розробка нового змісту або переробка знайомого матеріалу, що приводить до побудови системи, яка має певне дидактичне призначення.

5. Теоретична значимість (придбання учнями нових знань).

6. Практична значимість (оволодіння новими способами діяльності).

7. Логічна завершеність.

8. Доступність для учнів даної вікової категорії.

9. Відповідність цілей, завдань, результатів змісту курсів.

10. Мотивація навчальної діяльності в рамках курсу (програма містить знання, що викликають пізнавальний інтерес).

Пропозиції проблемної групи № 1:

1. Відповідно до нових вимог до змісту освіти перенести методичне навчання в ШМО, зробити її диференційованою, практико-діяльнісною.

2. Продовжити проведення Днів відкритих дверей у рамках методичних об'єднань із наступною рефлексією.

3. Увести творчі відпустки для вчителів з наступним звітом за заданою формою.

Робота проблемної групи № 2 «Моніторинг і діагностика в освіті»

Моніторинг і діагностика в навчальному закладі (тези):

Управління школою та якістю освіти вимагає внутрішкільної системи інформації. Створити її можливо тільки на основі моніторингу.

Поняття моніторингу прийшло в педагогіку з екології та соціології. В екології моніторинг - це безперервне спостереження за станом навколишнього середовища з метою попередження небажаних відхилень у найважливіших параметрах.

Педагогічний моніторинг - це форма організації збору, зберігання, обробки та поширення інформації про діяльність педагогічної системи; така, що забезпечує безперервне спостереження за її станом і прогнозування її розвитку.

Основне завдання моніторингу - безперервне відстеження стану навчального процесу. Моніторинг ґрунтується на діагностиці.

Діагностика в педагогіці - це аналіз, самоаналіз, вивчення особистісних і професійних якостей учителів, груп учителів педагогічного колективу.

При організації моніторингу необхідно враховувати ряд вимог:

• інформація повинна бути повною, достовірною, точною, своєчасною, доступною, безперервною;
• інформація повинна бути структурованою та специфічною для кожного рівня моніторингу.

Моніторинг корисно проводити на окремих етапах роботи для одержання оперативної інформації та своєчасної корекції дій.

Моніторинг може бути:

• нульовим;
• проміжним;
• підсумковим.

Педагогічний моніторинг може здійснюватися за такими напрямами:

1. Ефективність і дієвість внутрішкільного управління.

2. Стан, ефективність і дієвість інноваційної роботи в школі.

3. Стан і результативність методичної роботи в школі.

4. Стан якості викладання й організації процесу навчання.

5. Стан виховної роботи.

6. Фізичне виховання та стан здоров'я учнів.

7. Відвідуваність.

8. Рівень розвитку й стан успішності, якість знань, умінь, навичок.

9. Аналіз кінцевих результатів функціонування.

Як раціональніше організувати моніторинг у школі?

На першому етапі:

Перший крок - визначається об'єкт моніторингу й напряму, щодо яких буде вестися збір інформації (наприклад, об'єкт - клас і паралель, напрям - якість знань, організація навчального процесу).

Другий крок - відбір критеріїв, за якими ви станете визначати стан об'єкта на початковому етапі, проміжному, підсумковому.

Останній крок - вибір інструментарію (або каналів спостереження, тобто засобів і способів одержання інформації про властивості об'єкта).

На другому етапі - практичному іде збір інформації. Це можна робити за допомогою спостереження, аналізу документів, відвідування уроків, рейтингу, контролю ЗУН, анкетування, тестування, інтерв'ю, самооцінки.

Цей етап вимагає найбільшого часу, розмаїтості видів діяльності.

Третій етап - аналітичний - це обробка та систематизація інформації. Інформацію найкраще накопичувати у формі таблиць, діаграм, різних вимірювальних шкал.

Зіставлення даних моніторингу із запланованими показниками дає можливість побачити, наскільки вірними були ваші рішення, допоможе скорегувати, переглянути методи, форми, способи дії.

Моніторинг - це справа не однієї адміністрації, справа кожного вчителя. Спільна діяльність допоможе протягом навчального року створити базу даних. Створення такої бази - необхідна умова для глибокого аналізу, підстава для прогнозування подальшого розвитку школи.

У процесі моніторингу з'ясовуються такі основні питання:

• чи досягається мета освітнього процесу;
• чи існує позитивна динаміка в розвитку учня порівняно з результатами попередніх діагностичних досліджень;
• чи існують передумови для вдосконалення роботи викладача;
• чи відповідає рівень складності навчального матеріалу можливостям учня.

Кожний з нас не раз займався діагностикою. Багато вчителів мають напрацювання діагностування як особистісних, так і навчальних якостей учнів. Деякі види діагностування перестали бути діючими. (Наприклад, складання рейтингів успішності, заповнення діагностичної карти педагогічного консиліуму.)

Я пропоную об'єднатися в проблемну групу « Моніторинг і діагностика» і скласти план роботи на 2004/05 навчальний рік.

Пропозиції проблемної групи № 2:

1. У 2004/05 навчальному році створити проблемну групу «Моніторинг і діагностика».

2. Доповнити положення про консиліум у 5-му класі.

Робота проблемної групи № 3

«Особистісно зорієнтований підхід у навчанні й вихованні» (тези)

Мета школи: виховання творчої особистості, яка прагне до самореалізації, відповідальної перед родиною, школою, суспільством.

Постановка проблеми

У роботі ми постійно зіштовхуємося із протиріччями:

• між фронтальними формами навчання та індивідуальним темпом навчально-пізнавальної діяльності учня;
• між необхідністю диференціації освіти та однаковістю змісту й технологій навчання;
• нагальною потребою розвивати творчий потенціал особистості й відсутністю умов для індивідуальної роботи з кожним учнем;
• прагненням учнів до самостійності та невмінням організувати й управляти своєю навчально-пізнавальною діяльністю.

Для вирішення поставленої проблеми необхідно:

• вибрати технології навчання й виховання;
• систематизувати та розширювати методи та форми навчання і виховання;
• створити умови для розвитку здібностей учнів у самоосвіті.

Пріоритетні принципи навчання та виховання

• Принцип модульності.
• Визначення різнорівневих дидактичних цілей.
• Принцип відкритості.
• Принцип варіативності.
• Принцип спрямованості навчання й виховання.
• Принцип успішності навчання й виховання.

Пропозиція проблемної групи № 3: класним керівникам і вчителям-предметникам постійно використовувати в роботі рекомендації педконсиліумів у даному класі.

Автор: Т. Беркутова

За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 11.07.2006