У ході реформ, що проводяться, у галузі освіти як за кордоном, так і в нашій країні виникла гостра необхідність підготовки фахівця-керівника освіти, здатного творчо мислити й аналізувати свої дії, швидко реагувати на зміни, що відбуваються, у суспільстві й освіті, ухвалювати відповідальні рішення.
Проблема системної підготовки керівників освіти в нашій країні – достатньо нова. Також мало вивчені та визначені можливості використовування зарубіжного досвіду в рішенні цієї проблеми, зокрема досвіду Великої Британії. Між тим, міжнародний досвід у освіті має надзвичайно важливе значення.
З метою вивчення зарубіжного досвіду й використовування його в підготовці керівних кадрів в нашій країні проаналізовано систему підготовки керівників освітніх установ у Великій Британії на прикладі педагогічного коледжу Ексетерського університету (графство Девон, Англія).
Зараз у Великій Британії має місце щось подібне кризі в наборі на директорські посади. Унаслідок пригніченого морального стану, складності цієї ролі та її публічності, що постійно зростає, безліч директорських вакансій залишаються довгий час незаповненими. У теж час, кваліфікація та рівень професіоналізму багатьох директорів шкіл не відповідають вимогам сучасного суспільства, що все більш ростуть.
Ситуація, що склалася, зажадала від уряду ухвалення ряду докорінних заходів для стабілізації обстановки. Це в 1995 році вперше заговорили про „Національну професійну кваліфікацію для директорів”, НПКД (National Professional Qualification for Headship, NPQH).
Уведена в 1997 році як програма, що допомагає охочим стати директорами підготуватись до цієї посади, НПКД і зараз ще й досі постійно змінюється, але з 2000 року вона вже стала обов’язковою. Її учасники витрачають від одного до трьох років для того, щоби пройти від первинної оцінки їх індивідуальних потреб до підсумкової атестації відповідно до національних стандартів.
Для реалізації даного проекту по всій країні в різних регіонах було створено 10 навчальних центрів, що працюють за єдиним уніфікованим планом. Центри відкриті на базі університетів при фінансовій підтримці місцевих управлінь освітою й уряди країни. У кожному центрі викладання здійснюється одним консультантом, відповідальним за підготовку директорів у даному регіоні.
Навчальна програма побудована на основі Національних стандартів для директорів (National Standards for Headteachers). Прийняті після широкого обговорення та переробки, вони стали орієнтиром для вивчення й оцінки якостей, потреб вчителів і директорів.
Національні стандарти включають п’ять блоків:
1. Головна мета директора, сформульована таким чином ‑ забезпечити професійне керівництво школою, яке сприятиме її успіху й розвитку, гарантувати високу якість освіти для всіх учнів школи.
Директор у школі ‑ провідний професіонал. Працюючи з вищим керівництвом, директор забезпечує бачення мети та напрям розвитку, керівництво школою. Він стежить за тим, щоб управління й організація школи відповідали її меті та напрямам розвитку.
Разом з адміністрацією школи директор відповідає за постійне поліпшення якості освіти, удосконалення стандартів, забезпечення рівності можливостей для всіх і кожного; за розвиток політики та практики школи та за тим, щоб усі ресурси раціонально й ефективно використовувалися для досягнення мети та задач школи. Директор забезпечує відносини школи із зовнішнім співтовариством, розвиваючи та підтримуючи ефективні зв’язки, наприклад, з іншими місцевими школами, місцевими відділами управління освітою, вищими освітніми установами, працедавцями, центрами професійної орієнтації тощо. Директор відповідальний за створення сфери продуктивного й дисциплінуючого навчання та за сучасне управління, організацію й адміністрування школи, він підзвітний вищому керівництву.
2. Основні результати управління, де ефективне керівництво розглядається через призму результатів дії на школу в цілому (її атмосферу, культуру, взаємостосунки в колективі), на учнів, учителів, батьків, адміністрацію.
Результатом ефективного керівництва є школи, де:
3. Професійні знання та здібності. Щоб ефективно виконувати свої обов’язки, директорам необхідно мати специфічні професійні знання та ряд керівницьких, управлінських і особистих умінь і характеристик. Знання та здібності, які повинні мати директора, стосуються сфер як внутрішніх, що відносяться безпосередньо до галузі освіти, так і зовнішніх, що відносяться до різних сфер життєдіяльності. Необхідні специфічні знання й уміння з часом змінюються і, отже, буде потрібно їх переглядати на звичайній основі. Наступні сфери знань і умінь, що властиві керівництву всіх типів шкіл, хоча деякі аспекти вимагають іншої інтерпретації залежно від рівня розвитку школи, її розміру й типу. Компетентність директора виражається у здатності застосувати ці знання й уміння в кожній ключовій сфері діяльності директора.
Директори повинні знати та розуміти:
4. Уміння та характерні риси. Наприклад, уміння керувати ‑ здатність вести й управляти людьми в роботі по досягненню загальної мети; уміння ухвалювати рішення ‑ здатність досліджувати, вирішувати проблеми й ухвалювати рішення; комунікативні вміння ‑ здатність ясно висловлювати свої думки та розуміти точки зору інших; самоврядування ‑ здатність ефективно планувати час і самоорганізовуватись; а також такі перераховані риси: енергійність, упевненість у собі, ентузіазм, цілеспрямованість, інтелектуальні здібності, надійність, добра адаптація до умов і нових ідей, що змінюються, відданість своїй справі тощо.
5. Основні сфери керівництва ‑ стратегічне планування, освіта й навчання, керівництво й управління штатом, контроль і ефективне використовування ресурсів, службова відповідальність:
З урахуванням основних сфер керівництва побудована вся програма навчання майбутніх директорів. Викладання ведеться в п’ятьох модулях. Два обов’язкові модулі ‑ стратегічне планування та посадова відповідальність; і від одного до трьох модулів за вибором – освіта та навчання; розвиток і використовування штату й ресурсів; люди та взаємостосунки.
У першу чергу відбувається відбір кандидатів. Якщо той, хто подав заяву на отримання кваліфікації із яких-небудь причин не проходить, то він має нагоду подати заяву на наступний потік. Потім відбувається оцінка й аналіз професійних потреб кожного кандидата та виявлення областей утруднень, з урахуванням яких далі будується навчальний план для кожного кандидата. Усе це відбувається протягом двох днів і є одним із найважливіших етапів побудови підготовки.
Після цього слухачі починають відвідувати курс, кожний за своїм планом, виходячи зі своїх професійних потреб: або тільки обов’язкові модулі зі стратегічного планування та посадової відповідальності, де директори вчаться розробляти стратегічне бачення розвитку школи, аналізують і планують майбутнє, а також вивчають правові основи управління, опановують способами раціональної й ефективної звітності школи перед керівниками освітніх структур, учнями, батьками, колективами місцевих працедавців і місцевим співтовариством; або обов’язкові модулі та від одного до трьох модулів за вибором.
Національна професійна кваліфікація для директорів (НПКД)
1. Подача особистих заяв і відбір кандидатів.
2. Оцінка професійних потреб і сфер утруднень, наслідком чого є конструювання навчального плану дій щодо навчання та розвитку (2 дні).
3. Обов’язковий модуль зі стратегічного планування та посадовій відповідальності. 10 аудиторних днів і 20 днів стажування у школі.
Обов’язковий модуль і від одного до трьох модулів за вибором: навчання та викладання, розвиток і використовування штату та ресурсів, люди а стосунки. На кожний модуль по 5 днів.
4. Оцінка з урахуванням усіх стандартів по п’яти основним розділам програми. На кожний модуль по 5 днів.
5. Присвоєння кваліфікації та присудження ступеня магістра.
Зміст модулів за вибору можна охарактеризувати таким чином:
Навчання носить очно-заочну форму й організовується в період з вересня по червень протягом двох років. Заняття проходять по вихідних (звичайно в п’ятницю та суботу пополудню). Основний упор у викладанні робиться на практику, унаслідок цього аудиторних занять у два рази менше ніж практики на місцях, у школах, де працюють директори. Заняття проходять у формі лекцій (незначна частина), семінарів, практичних занять у вигляді ролевих і ділових ігор, обговорення проблемних ситуацій, рішень практичних задач, роботи у проблемних групах. Слухачі створюють також проекти зміни власної практики на місцях.
З кожної навчальної теми директорам пропонується список літератури, що рекомендується. У кінці вивчення модуля слухач повинен представити письмову дослідницьку роботу, що виконана на базі своєї школи об’ємом не менше 4000 слів, з урахуванням якої відбувається оцінювання знань і умінь директора з даної теми.
Якщо слухач не справляється із якої-небудь причини з вимогами програми, його відсівають з курсу, або він одержує ще один шанс повторити програму.
У кінці всього періоду навчання відбувається оцінювання кандидата з урахуванням всіх стандартів за п’ятьма основними сферами діяльності керівника (див. вище). Потім проходить підсумкова атестація із захистом проектів (дисертацій), після чого директору присвоюється (або не привласнюється, оскільки вимоги дуже високі) національна професійна кваліфікація та ступінь бакалавра або магістра. Якщо директор не пройшов атестацію, йому дається повторний шанс, інакше він покидає курс без присвоєння кваліфікації.
Вивчивши британський досвід підготовки керівників освіти, а також діяльність фахівців із Великої Британії по упровадженню системи підготовки керівних кадрів в систему вітчизняної освіти, можна сказати, що дана програма з погляду реформування системи освіти на сучасному етапі важлива для нашої країни. Багато ідей і інновацій щодо підготовки керівних кадрів у Великій Британії було б корисно використовувати при навчанні цих фахівців у педагогічних навчальних закладах.
Автор: С. В. Байбородова, д-р педнаук, професор Ярославського держпедуніверситету ім. К. Д. Ушинського.
За матеріалами: vestnik.yspu.org
Дата публікації: 25.09.2012