Профільне навчання як вид диференційованого навчання передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів, створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті та структурі організації навчання
Входження української освіти в європейський освітній простір потребує реформування всіх її ланок, насамперед загальної середньої освіти. Нові підходи до організації освіти у старшій школі закладено в Національній доктрині розвитку освіти (2002), законі України «Про загальну середню освіту», Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) та Концепції профільного навчання у старшій школі, в якій ідея профільності старшої школи була теоретично обґрунтована групою науковців Інституту педагогіки АПН України.
Профільне навчання спрямоване на формування єдиної життєвої, світоглядної, наукової, культурної та професійної компетентності учнів, що забезпечить їх подальше самовдосконалення та самореалізацію.
На концептуальному рівні профільне навчання визначається як один зі шляхів забезпечення рівного доступу до якісної освіти; інноваційний характер сучасної профільної освіти характеризують ідеї, які потребують розробки та реалізації на всіх рівнях, а це:
Цілком очевидно, що означені зміни потребують нових підходів при підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації педагогічних і керівних кадрів.
Завдання полягає в тому, щоби:
Процес входження профільності у структуру дванадцятирічної школи відбувається поступово. У ньому можна виділити два напрями. Перший - це перехід одинадцятирічної школи до навчання за допомогою перехідних типових навчальних планів (Наказ МОН України від 25.04.2001 р. № 342 «Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/02-2004/05 навчальні роки». Другий - дванадцятирічна структура школи, яка має концептуальний і логічний початок із 2010 року. Такий підхід потребує серйозного наукового та методичного опрацювання.
Отже, профільне навчання у старшій школі є актуальним і вчасним.
В останнє десятиліття в освітньому просторі Донецької області почали працювати ліцеї, гімназії, коледжі, в яких профільність утілюється на практиці. Проте профільне навчання не обмежується тільки цими закладами, воно стосується старшої школи загалом.
У Донецький області у 2004/04 навчальному році загальна кількість закладів освіти з профільним навчанням складала 63 % (707 закладів освіти), з яких:
Проведене у травні 2005 року соціологічне дослідження «Життєві плани випускників Донеччини 2005 року» показало, що замовлення учнів Донецької області на прицільне навчання відбивають загальні освітні тенденції, а саме:
Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи (Наказ МОНУ від 23.02.2004 р. № 132) передбачають такі основні напрями: природничо-математичний, суспільно-гуманітарний, філологічний, технологічний, художньо-естетичний, спортивний. За інформаційними даними управлінь і відділів освіти, у 2005/06 навчальному році створено понад 30 профілів. Але при вивченні питання науково-методичного забезпечення профільного навчання з'ясували, що в більшості, окрім програм, іншого забезпечення немає.
Науковцями доведено, що зміст сучасної шкільної освіти недостатньо адаптований до майбутніх потреб учнів. Проблему змісту профільної освіти необхідно вирішувати на державному рівні із залученням широкого кола науковців і практиків. Таку роботу започаткували Донецький облІППО, Слов'янський педагогічний університет та загальноосвітня школа м. Донецька, які в експериментальному режимі відпрацьовують зміст профільної освіти технологічного напряму.
Донецька область ще з 1995 року займається проблемою варіативного змісту освіти, заклади освіти мають досвід розробки авторських програм, які спрямовані на забезпечення різнобічних інтересів учнів.
Але цю проблему вважаємо недостатньо вирішеною. У закладах освіти накопичено значний досвід організації допрофільної та профільної підготовки, складовою якої є елективні курси.
У період 2003-2005 років у школах Донеччини пройшли апробацію майже 100 навчальних програм і науково-методичних комплексів елективних курсів. Як свідчить практика, авторські програми не завжди відповідають критеріям ефективності, не завжди мають якісне науково-методичне забезпечення.
Ефективність елективних курсів у контексті складової профільної освіти майже не вивчається, а залучення до розробки та запровадження авторських курсів викладачів вищих навчальних закладів має свої «плюси» та «мінуси». Виникає гостра необхідність на шляху підготовки регіональної програми профільної освіти старшокласників вивчити досвід, проблеми та визначити перспективи впровадження елективних курсів у профільному навчанні.
Із 2003-2005 років нового імпульсу набуває оновлення системи кадрового та науково-методичного забезпечення профільної старшої школи.
Предметом постійної уваги в напрямі впровадження профільного навчання є створення інформаційного простору та забезпечення його освітньою інформацією. Кожний відділ ІППО має таку інформацію на паперових або магнітних носіях. На сайті облІППО з 2006 року розміщується інформація «Профільне навчання: зміст і методичне забезпечення».
Запроваджується масштабна підготовка педагогічних працівників, керівників гуртків до роботи у профільних класах і групах. Крім традиційних курсів загальної підготовки педагогів, до плану яких уведено модуль «Профільне навчання», проводяться проблемно-тематичні курси: «Розвиток творчих здібностей школяра»; «Організація самоосвітньої діяльності учнів у профільній школі»; «Нові підходи до викладання математики у профільній школі»; «Організація профільного навчання в сучасній школі»; «Розвиток літературознавчої компетенції учнів у класах гуманітарного профілю»; «Гуманізація процесу вивчення суспільствознавчих дисциплін через організацію профільного навчання»; «Інноваційні підходи до викладання біології в умовах профільного навчання»; «Викладання хімії в умовах профільного навчання»; «Інноваційні підходи до викладання біології в умовах профільного навчання»; «Інновації у викладанні географії в умовах профільного навчання».
У міжкурсовий період підвищення кваліфікації працівниками облІППО разом із відділами освіти, методичними службами та закладами освіти проведені такі заходи.
1. Постійно діючі семінари:
2. Семінари-практикуми зі змісту природничої, гуманітарної освіти, на яких розглядались шляхи реалізації профільного навчання.
3. Інструктивно-методичні семінари з проблем упровадження профільного навчання «Особливості профільної освіти в сільських закладах освіти» (для керівників сільських шкіл).
4. Зональні та тематичні консультації з літературної, мовленнєвої освіти школярів у класах гуманітарного профілю (у рамках акції «Сільська школа») тощо.
Масові форми роботи забезпечують вчасне інформування освітян про перспективи профільної освіти, спонукають їх до творчої діяльності. Але ці окремі заходи набуватимуть більшої ефективності, якщо будуть підпорядковані загальній регіональній стратегії профільного навчання, яку ми бачимо як стратегію локальних змін (на рівні навчального закладу), що передбачає побудову гнучкої системи допрофільної та профільної освіти за принципом мобільності та стратегію системних змін на рівні освітніх округів міст, районів, сутнісний зміст якої полягає в реалізації інноваційних ідей профільного навчання за рахунок комплексного вирішення науково-методичних, кадрових, фінансових проблем.
Головними чинниками стратегії мають стати:
Саме з цих позицій має бути розроблена програма науково-методичного забезпечення профільного навчання.
Таким чином, управління освіти і науки, Донецький облІППО разом з відділами освіти та методичними службами міст (районів) і закладами освіти зробив певний внесок з упровадження профільного навчання, а саме:
Аналіз теорії та практики запровадження профільного навчання в закладах освіти Донецької області висвітлив коло проблем, а саме:
Уважаємо за необхідне визначити такі пріоритети у впровадженні профільного навчання:
Автори: Ю. Соловйов, О. Чернишов
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 14.05.2008