![]() |
Для ефективної організації дослідницької роботи в умовах інноваційної школи необхідні додаткові ставки до вже існуючого для загальноосвітніх шкіл типовому штатному розкладу |
Організаційно-фінансовий механізм становлення інноваційної школи
Одна група цих додаткових ставок пов'язана із самим змістом дослідницької роботи, і її специфіка визначає конкретну кількість тих або інших штатних одиниць у додатковому штатному розкладі. Незважаючи на гранично широку проблематику і характер досліджень у різних школах, як правило, ці штатні одиниці містять у собі (у різних варіантах) позиції психолога, філософа, методолога, наукового керівника, наукового консультанта, заступника директора із науково-методичної роботи, завідувача кафедрою і завідувача методичним об'єднанням.
У школі "Еврика-розвиток" спочатку при розгортанні загальної дослідницької програми щодо можливості створення культурно-освітньої ситуації в умовах полі-системної школи, а пізніше - досліджень, пов'язаних з побудовою індивідуальних освітніх траєкторій у самій полісистемній школі і їх педагогічного супроводу (проблематика тьюторства), були введені наступні додаткові штатні одиниці: науковий керівник школи; заступник директора з науково-методичної роботи; керівники методичних об'єднань; завідувачі кафедрами; психологи.
Обґрунтування необхідності кожної з додаткових штатних одиниць полягало в наступному. Науковий керівник школи задає загальну стратегію розвитку дослідницької роботи, складає єдиний координаційний план, забезпечує зв'язок окремих дослідницьких шкільних програм з провідними науковими центрами країни, організовує відповідну перепідготовку педагогічних кадрів.
Заступник директора з науково-методичної роботи координує плани роботи методичних груп і кафедр, складає графіки індивідуальних і групових консультацій, організовує роботу науково-методичної ради.
Науково-методична рада - це колективний орган, що обирається терміном на рік і складається з керівників методичних об'єднань, завідувачів кафедрами, завуча з науково-методичної роботи, редакторів наукового збірника школи і членів адміністрації. Очолює роботу ради науковий керівник школи.
Науково-методична рада затверджує теми дослідницьких робіт педагогів (див. попередній пункт), організовує зустріч з колективами методичних об'єднань і кафедр за підсумками роботи у першому півріччі (мала конференція), організовує і проводить щорічну науково-практичну конференцію наприкінці навчального року.
Керівники методичних об'єднань координують усю дослідницьку й методичну роботу з даного предмета. Організовують на загальних засіданнях методичних об'єднань (не рідше одного разу на місяць) обговорення дослідницьких і методичних робіт педагогів школи.
Завідувачі кафедрами координують усі дослідницькі роботи в рамках визначеної освітньої системи. (У нашому конкретному випадку - це розвиваюче навчання, вільна педагогіка Л. Н. Толстого, освітня система Марії Монтессорі, Вальдорфська педагогіка.) На засіданнях кафедри організуються обговорення індивідуальних дослідницьких робіт учителів, спрямованих на реалізацію в умовах даної освітньої системи.
Психологи працюють з кожною групою вчителів, що освоюють визначену освітню систему, і здійснюють як теоретичну підтримку в освоєнні базових психологічних понять системи, так і практичну роботу з учителями, учнями і батьками в умовах конкретної освітньої практики.
Незалежно від змісту самої дослідницької роботи для забезпечення нормального функціонування інноваційної школи необхідні також додаткові службові ставки: бібліотекаря; технічного лаборанта; лаборанта з комп'ютерного обслуговування; кур'єра; друкарки; керівника-організатора видавничої діяльності; редакторів науково-педагогічного журналу.
Найкращим варіантом для директорів інноваційних шкіл є ситуація, при якій фінансування цих додаткових штатних одиниць здійснюється за рахунок федерального або місцевого бюджету. Але з огляду на реальну фінансову ситуацію в освіті і прогнозуючи її в недалекому майбутньому, на це сподіватися майже не приходиться. Тому директори інноваційних шкіл, де ведеться реальна дослідницька робота, намагаються самостійно знайти різні джерела для її підтримки.
Управлінська група нашої школи "Еврика-розвиток", розробляючи механізми організаційної підтримки діяльності інноваційної школи, створила структури, що забезпечують рішення виникаючих при проведенні дослідницьких робіт внутрішкільних організаційних проблем. Пізніше виявилося, що ці структури мають потенційну можливість також у фінансовій підтримці інноваційної школи. Представимо ці структури.
Архівно-інформаційний комплекс (АІК)
Основна мета архівно-інформаційного комплексу - створення інформаційної взаємодії структурних підрозділів інноваційної школи між собою і з зовнішніми партнерами. Для цього в рамках комплексу стала проводитися систематична робота зі збору, збереження і надання інформації, необхідної для ефективної роботи школи.
До складу архівно-інформаційного комплексу ввійшли наступні служби:
- служба комп'ютерного забезпечення;
- служба забезпечення аудіо- і відеоматеріалами;
- шкільна бібліотека;
- шкільний архів;
- служба збору і збереження інформації;
- шкільний музей;
- консультаційно-аналітична служба;
- редакція інформаційного бюлетеня АІК.
Архівно-інформаційний комплекс здійснює свою діяльність в таких напрямках:
- робота з матеріалами освітніх систем, освоюваних у школі;
- робота з предметно-методичними матеріалами;
- робота з інформаційно-статистичним матеріалом з усіх проблем життєдіяльності школи;
- інформаційний зв'язок із зовнішнім соціально-освітнім середовищем.
Функціями комплексу є:
- збір інформації;
- обробка інформації;
- збереження інформації;
- аналіз інформації;
- видача інформації;
- надання консультацій.
Архівно-інформаційний комплекс у своїй роботі безпосередньо підпорядковується науковому керівнику школи. Працівники комплексу можуть запитувати у керівників структурних підрозділів й адміністрації школи всю інформацію, необхідну для забезпечення інформаційних потреб школи, а потім надавати її всім бажаючим.
Інформація, що має конфіденційний характер, може запитуватися і надаватися працівниками комплексу тільки за згодою всіх сторін, яких вона стосується.
Адміністрація школи і керівники структурних підрозділів сприяють архівно-інформаційному комплексові в одержанні будь-якої необхідної інформації.
Поряд із своєю безпосередньою роботою усередині школи архівно-інформаційний комплекс почав періодично надавати інформаційні платні послуги різним юридичним і фізичним особам. Спочатку ці ситуації виникали стихійно (наприклад, прохання вчителів з інших шкіл переписати відеокасети із записами уроків або занять у конкретній освітній системі і т. д.).
Коли ж ці прохання стали повторюватися все частіше, співробітники архівно-інформаційного комплексу розробили перелік можливих платних послуг і почали здійснювати госпрозрахункову діяльність, що істотно допомагає зараз як школі, так і становленню самого комплексу.
Іншою організаційною структурою, що забезпечує діяльність інноваційної школи, став Центр альтернативної педагогіки.
Центр альтернативної педагогіки (ЦАП)
Метою створення Центра альтернативної педагогіки стала реальна кооперація діяльності школи "Еврика-розвиток" з обласним Інститутом підвищення кваліфікації працівників освіти (ІПКПУ) з навчання працівників освіти Томської області і наданню освітніх послуг в інші регіони Росії.
Задачами Центру є:
- організація стажувань для знайомства учасників з культурними освітніми системами, освоюваними в педагогічному колективі нашої школи (розвиваюче навчання, вільна педагогіка Л. Н. Толстого, Вальдорфська педагогіка, школа Монтессорі);
- надання можливості через серію стажувань більш глибокого освоєння обраних освітніх систем;
- організація і відповідне забезпечення нового способу підвищення кваліфікації педагогів через їхнє знайомство з філолофсько-психологічною теорією освітніх систем;
- занурення в реальну педагогічну практику і семінарські заняття, на яких обговорюється ведучий спосіб діяльності в кожній з освітніх систем.
Формами діяльності Центру є:
1. Проведення силами педагогів (співробітників Центра альтернативної педагогіки) різних типів стажувань:
- вступні стажування - протягом 5-ти днів учасники знайомляться з різними освітніми системами, "занурюючись" щодня в одну з них, а потім в останній день проводять докладний порівняльний аналіз;
- навчальні стажування - вибравши для заглибленого вивчення одну з освітніх систем, педагоги протягом року проходять серію навчальних семінарів-стажувань, спрямованих на оволодіння філолофсько-психологічною концепцією даної освітньої системи, її дидактичною структурою й методиками застосування;
- консультуючі стажування -призначені, у першу чергу, для слухачів, які вже пройшли навчальні стажування, але ще мають певні труднощі у практичній роботі.
2. Виконання конкретних робіт з укладення договорів з освітніми установами:
- виїзні стажування (вступні, навчальні, консультуючі) у різні регіони країни;
- семінари-запуски шкіл дослідницької орієнтації;
- проведення експертизи і консультування інноваційних шкіл.
3. Видання щорічного науково-педагогічного журналу школи "Еврика-розвиток".
4. Організація на базі школи "Еврика-розвиток" різних лекцій, семінарських занять, конференцій, організаційно-діяльнісних ігор, проведених ведучими вченими Росії, ближнього й далекого Зарубіжжя.
Усього, наприклад, за 1995/96 навчальний рік було проведено 21 стажування (з системі розвиваючого навчання, вільної педагогіки Л. Н. Толстого, Марії Монтессорі, за Вальдорфською педагогікою, з психології діяльнісного підходу, а також семінари з тьюторства, не-програмній ручній творчості, семінар "Музика і рух"). У навчанні на стажуваннях участь брали близько 300 чоловік.
Разом з Томським державним педагогічним університетом (ТДПУ) і школою культурної політики (ШКП), починаючи з 1996 року, силами Центру альтернативної педагогіки в Томську щорічно проводяться Всеросійські тьюторські конференції. У роботі чотирьох таких конференцій у цілому вже брало участь понад 2000 чоловік.
У цьому навчальному році Центром альтернативної педагогіки було проведено 14 стажувань (у порівнянні з попереднім роком число їх трохи скоротилося, проте проблематика кожної з них стала більш загальною, що дозволило усередині кожного такого стажування-семінару об'єднати результати досвіду шкільної роботи в різних освітніх системах).
Наводимо приклади назв деяких таких стажувань-семінарів:
- семінар "Нові способи навчання першокласників" (за матеріалами освітніх систем розвиваючого навчання і вільної педагогіки Л. Н. Толстого);
- серія семінарів із проблем керування в інноваційній школі (з використанням матеріалів порівняльного аналізу систем керування в різних освітніх системах);
- семінар "Нові підходи до організації освітнього простору в середній і старшій школі" (обговорення проектів запуску навчання в 5-х класах за системами розвиваючого навчання і вільної педагогіки Л. Н. Толстого та проекту школи третього ступеня; 9-11-і класи).
Постійно займаючись підготовкою і проведенням різних семінарів, стажувань і конференцій, Центр альтернативної педагогіки в той же час поступово розширює свою діяльність. Сьогодні у роботі Центра з'явилися ще два нових напрямки.
Освіта.ua
05.04.2005