Усі працівники освітньої установи становлять трудовий колектив. За останнє десятиліття видана велика кількість літератури з питань управління в системі освіти, в якій розкривається діяльність керівників, але досить мало публікацій, присвячених трудовому колективу як суб'єкту управління установою
Ключові поняття: трудовий колектив, суб'єкти управління, делегування повноважень, збори трудового колективу, педагогічна рада та її функції.
Структура публікації:
1. Збори трудового колективу.
2. Педагогічна рада як орган управління навчально-виховним процесом:
3. Усе про педагогічну раду школи.
Збори трудового колективу
Повноваження трудового колективу школи здійснюються загальними зборами його членів. Збори вважаються правочинними, якщо на них присутнім не менш двох третин облікового складу працівників. Там, де немає можливості вести загальні збори, можливе проведення конференції. Порядок обрання учасників конференції визначається статутом установи.
У міру демократизації процесу управління освітньою установою роль зборів трудового колективу зростає. Загальні збори трудового колективу вирішують такі завдання:
Повноваження загальних зборів трудового колективу визначені Цивільним кодексом, Кодексом законів про працю, законом «Про освіту».
У роботі загальних зборів можуть брати участь усі працівники освітньої установи.
До компетенції загальних зборів звичайно відносять такі питання:
У школах на зборах трудового колективу розглядались (крім перерахованих вище) такі питання:
На жаль, деякі керівники шкіл значення загальних зборів колективу недооцінюють. Кількаразове анкетування та інтерв'ювання директорів шкіл показало, що у 15 % шкіл ані загальні збори, ані конференції трудового колективу не проводяться, у 40 % шкіл проводяться нерегулярно, у міру необхідності, і тільки у 35 % шкіл вони проводяться кілька разів на рік і на них обговорюються питання життєдіяльності, певні нормативні документи.
У ряді статутів шкіл не визначені функції трудового колективу, а в багатьох вони не відповідають трудовому законодавству. Питання, які доцільно розглядати на зборах трудового колективу, найчастіше обговорюються на педагогічній раді, на адміністративній нараді або профспілковому комітеті. У кожного з цих органів управління є свої повноваження, і підміна їх, як правило, не виправдана. На запитання: «Який орган управління у школі приймає положення про доплати, надбавки та премії?» - збори трудового колективу назвали лише 20 % відповідачів, інші вказали адміністрацію, директора, профспілковий комітет, педраду.
Педагогічна рада як орган управління
Педагогічна рада - досить важлива для кожного вчителя подія. Пригадую, з яким хвилюванням я, молодий учитель, очікував кожну педраду. Що скаже про мою роботу директор, як відгукнуться про мої уроки колеги? Про що мені сказати у своєму виступі? У 50-і роки кожна педрада, власно кажучи, була для вчителів «виховним заходом». На початку доповіді директор та його заступники відзначали успішно працюючих учителів, а потім досить різко критикувались ті, у кого були, за оцінкою адміністрації, прорахунки в роботі. Директор вимагав пояснення від учителя привселюдно. Педради проводилися за підсумками кожної навчальної чверті. Директор найчастіше безтактно сварив учителів. Після таких «обговорень» молодими педагогами було пролито чимало сліз, поки вони надбали досвід у роботі, навчилися захищати себе. Завданнями педради в ті часи було: підвищення відповідальності вчителів за результати роботи, мобілізація зусиль педагогів на виконання рішень партії та уряду, забезпечення високого рівня освіти та комуністичного виховання учнів, підготовка їх до життя та праці й суспільно корисної діяльності.
Сьогодні все це в минулому. Тепер педрада - орган колективного управління. У неї нові орієнтири, вона виконує такі функції: планово-прогностичну, мотиваційно-цільову, інформаційно-аналітичну, діагностичну, комунікативну, методичну. Г. Селевко розподілив функції педради за схемою.
Н. Єрофєєва дає таке визначення цієї форми самоврядування: «Педагогічна рада - це консиліум педагогів-професіоналів із питань навчально-виховної роботи. Це спільне рішення специфічних питань і педагогічних завдань, які постають у повсякденному житті школи».
Цікаве висловлення про педради М. Пірогова. У роботі «Про предмети суджень і дебатів педагогічних рад гімназій» він звертав увагу на необхідність єдності дій педагогів, виражав упевненість, що «наради не можуть бути істинно науковими, якщо вони не будуть чисто колегіальними та якщо всі голоси не будуть рівними».
Положення про педраду розробляється у школі та затверджується на педагогічній раді.
Головними завданнями педагогічної ради є об'єднання зусиль педагогічного колективу, спрямоване на підвищення рівня навчально-виховної роботи, упровадження у практику досягнень педагогічної науки та передового досвіду. Тільки педрада визначає кількість чи форму іспитів, переводить учнів із класу у клас, вирішує питання про допуск учнів до іспитів. Керується при цьому педагогічна рада статутом освітньої установи, «Типовим положенням про загальноосвітню установу», чинною нормативно-правовою базою Міністерства освіти і науки України.
Педрада створюється в усіх освітніх установах, де є більше трьох учителів і вихователів. До неї входить керівник (він же голова педради), його заступники, учителі, вихователі, педагоги додаткової освіти, педагог-психолог, соціальний педагог, завідувач бібліотеки, лікар, голови ради установи, піклувальної ради та батьківського комітету та інші педагогічні працівники. Секретар педради обирається з її членів.
Функції, регламент роботи, права педради, обов'язки її членів визначаються статутом освітньої установи. У деяких школах розроблені та затверджені спеціальні положення про педради.
У зв'язку з багаточисленністю деяких педколективів, складністю проведення засідання в ряді шкіл стали створювати малі педради, наділяючи їх правами педрад. Мала педрада складається з учителів, які працюють в одному з рівнів школи чи за одним циклом предметів. Ці положення відбиваються у статуті освітньої установи.
Протягом навчального року, як правило, засідання педради проводяться в міру необхідності, але не менше 4-5-ти разів. Перша педрада на початку навчального року присвячується підбиттю підсумків за минулий період і затвердженню річного плану роботи навчального закладу. Остання педрада, як правило, збирається тричі: з питанням про допуск учнів до іспитів, за підсумками іспитів за курс середньої школи, за підсумками іспитів за курс основної школи.
На засіданні педагогічної ради розглядаються проекти нормативних актів, що регулюють педагогічний процес, обговорюються підсумки навчального року, півріччя або навчальної чверті, питання відновлення та перебудови навчальної й виховної роботи, хід і результати освоєння інновацій, оволодіння вчителями сучасними педагогічними технологіями, виключення учнів зі школи, допуск учнів до іспитів і т. д.
У школах в останні роки на педрадах розглядались такі питання:
1. Рівнева диференціація уроків.
2. Розвиток творчості вчителя як одна з найважливіших умов успішного реформування школи.
3. Активізація діяльності учнів на уроці.
4. Створення виховної системи школи - досвід, пошуки, проблеми.
5. Особливості роботи школи в умовах переходу до ринкових відносин.
6. Робота з підручником на уроці.
7. Підготовка педколективу до переходу на чотирирічну початкову школу.
8. Самоосвіта педагога - найважливіший шлях підвищення педагогічної майстерності.
9. Організація навчально-виховного процесу з громадянського виховання.
10. Тимчасові освітні стандарти - орієнтир у роботі вчителів школи.
11. Розвиток платних освітніх послуг у школі.
12. Про хід реалізації програми розвитку школи - пошуки та проблеми.
13. Діяльність педагогічного колективу із засвоєння регіонального компонента змісту освіти.
14. Формування загальнолюдських цінностей у свідомості й поведінці школярів.
15. Діяльність педагогічного колективу зі зміцнення здоров'я й охорони життя дітей.
16. Стимулювання навчально-пізнавальної активності школярів.
17. Педагогічна корекція розвитку класного колективу.
18. Розвивальне навчання в початковій школі.
19. Особистісно зорієнтований підхід у початковій школі.
20. Розвиток особистості у виховній системі.
21. Вивчення прав людини в системі навчально-виховної роботи школи.
22. Дидактична гра в навчальному процесі.
23. Особистісно зорієнтована освіта.
24. Профілактика наркоманії - стан, проблеми та шляхи рішення.
25. Розвиток учнівського інтересу до предмета.
26. Групові й колективні методи роботи на уроці.
27. Формування пізнавального інтересу на уроці.
28. Критерії оцінки якості роботи вчителя.
29. Навчання учнів виконанню домашніх завдань.
30. Організація колективної творчої праці учнів.
31. Проблемне навчання.
32. Гуманізація та гуманітаризація освіти.
33. Розвиток творчості учнів на уроці.
34. Єдність дій школи та сім'ї.
35. Організація навчання іноземним мовам - загальне завдання педагогічного колективу.
36. Культура школи.
37. Становлення молодих учителів.
Деякі питання в такому формулюванні (6, 20, 22, 23, 28, 31, 32, 36 та ін.) доцільніше було б винести на конференції та семінари.
Ряд керівників у плануванні педрад орієнтувались на досвід Ломоносовської гімназії Санкт-Петербурга.
На педраду виносили такі питання:
В. Лизинський пропонує такі теми педрад, які можуть бути досить актуальними для шкіл:
У практиці роботи шкіл можна виділити три групи педрад: традиційні, пошуково-аналітичні, інноваційно-комбіновані. Г. Селевко за методикою підготовки та проведення педрад поряд із традиційними називає такі типи та форми: педрада-семінар, практикум, ділова гра, у формі колективної творчої праці, диспут, дискусія, консиліум, творчий звіт, презентація, конференція, аукціон, фестиваль, об'єднаний (двох чи кількох шкіл), малий (обмежений); за місцем і роллю в навчально-виховному процесі - тактичні, стратегічні, стартові (настановні), поточні (робочі), підсумкові.
За останні роки у школах педагогічні ради іноді стали проводитись у вигляді науково-практичних конференцій або педагогічних читань, на яких заслуховуються доповіді та повідомлення на наукові теми та з досвіду роботи. Такий захід має в основному навчальний характер. Це не рада педагогів, а семінар або інструктивна нарада. Педрада насамперед орган управління освітньою установою, і, відповідно, основним змістом її проведення повинні бути вироблення й ухвалення управлінського рішення, що вводиться в дію наказом директора школи.
Кожна педрада вимагає тривалої та ретельної підготовки.
Основні етапи підготовки педради
Різноманітніше стає процедура розгляду питань на педраді. Схвалення вчителів одержали педради у формі «ділової гри» та «мозкового штурму», практикується попередній розгляд питань перед педрадою на засіданні методичних об'єднань учителів. Доповіді для обговорення на педраді вчителям для ознайомлення роздруковуються та заздалегідь озвучуються. Проект рішення зборів із принципових стратегічних питань вивішують у вчительській за 10 днів до педради, перед педрадою проводяться батьківські збори, радіопередачі та бесіди для учнів із проблем, що виносяться на обговорення, випускаються тематичні стінгазети. Засідання ради перетворюється в подію в житті школи. До педрад готуються виставки з досвіду роботи, практикуються огляди навчальних кабінетів, творчі звіти вчителів тощо.
Слухачі курсів керівників шкіл на практичних заняттях розробили кілька варіантів плану підготовки педагогічної ради.
Кращим був визнаний такий план:
І етап. Вибір теми, визначення мети, завдань, методики.
Тема: організація педагогічного процесу на оволодіння всіма учнями навчальними досягненнями на рівні Державного освітнього стандарту.
Мета: підвищення якості освіти школярів.
Завдання:
ІІ етап. Вивчення стану й можливих варіантів розгортання роботи з теми «Організаційно-педагогічні заходи».
III етап. Підготовка доповіді та проекту рішення (плану, програми, алгоритму тощо).
Програма спостереження уроків
Мета: з'ясувати, чи спрямовано процес навчання на уроці на досягнення всіма учнями рівня обов'язкової підготовки.
1. Переважний характер діяльності учнів:
2. Ступінь самостійності учнів на уроці.
3. Наявність реального психологічного контакту між учителем та учнями з низькими навчальними досягненнями.
4. «Самопочуття» на уроці учнів із низькими навчальними досягненнями, зусилля вчителя щодо залучення їх в активну пізнавальну діяльність.
5. Чи націлена робота у класі на формування в учнів із низькими навчальними досягненнями навичок самостійної роботи.
6. Рівень взаєморозуміння, взаємодовіри, співробітництва вчителя й учнів у навчальному процесі.
7. Організація взаємодії дітей у процесі навчальної діяльності.
8. Робота вчителя поза уроком з дітьми, які не засвоюють навчальну програму.
9. Характер співробітництва вчителів з батьками учнів із низькими навчальними досягненнями.
10. Відповідність навчальних компетентностей учнів вимогам навчальної програми (Державного стандарту).
11. Об'єктивність оцінювання вчителем навчальних компетентностей учнів.
Розглянемо кілька варіантів організації відкритої педагогічної ради на конкретному прикладі школи № 825 м. Москви. Педрада з теми «Шкільний патріотизм як позитивна цінність». За задумом ініціативної групи збори педагогів, школярів і батьків мали відповісти на такі запитання:
У такій ситуації позицію батьків на зборах представляли педагоги, які одночасно є батькам учнів школи.
Крім зазначеного об'єднання в роботі педагогічної ради взяли участь групи:
Таке різноманіття робочих груп дозволило створити на педраді ситуацію багатопозиційного аналізу проблеми шкільного патріотизму.
Хід педради можна представити у вигляді послідовності етапів:
Кожна група внесла свої пропозиції до проекту рішення. Вони були оброблені ініціативною групою, і через кілька днів на дошці оголошень школи з'явився текст.
Директор однієї школи розповідає, що перша педагогічна рада в щойно відкритій школі була присвячена проблемі «Шляхи демократизації школи». Була поставлена мета - дати можливість кожному вчителю виявити творчу ініціативу й відчути особисту відповідальність за результати роботи школи в цілому. Підготовка почалася з вивчення вчителями «Положення про педагогічну раду середньої загальноосвітньої школи». На семінарі директор школи розповіла, що педрада є вищим органом управління педагогічним колективом, розкрила повноваження як педради, так і зборів трудового колективу, ради освітньої установи. Акцент був зроблений на те, що педрада в їхній школі не буде виконувати інструктивно-методичну функцію, а буде відігравати керівну роль, що вона ухвалює рішення щодо основних принципових питань організації навчально-виховного процесу; рішення педради обов'язкові для виконання всіма педагогічними працівниками.
Обговорення проблеми почалось у колективі більш ніж за місяць. Бібліотека зробила добірку літератури в методичному кабінеті, була організована виставка матеріалів із досвіду роботи та періодичної преси. Керівники методичних об'єднань проінформували вчителів про педраду, що готується.
Для організації педради вибрали принцип колективного обговорення проблеми. Пропонувалось дотримуватись таких умов:
На методичних об'єднаннях заступники директора провели бесіди про те, що сучасна педагогіка вкладає в поняття «демократизація школи». Вийшла цікава розмова, досить корисна для наступного поглиблення знань педагогів із даної проблеми. Це допомогло вчителям провести самоаналіз роботи, у цьому напрямі сформувати свою власну позицію щодо демократизації школи.
До педради склалась громадська думка, що школа повинна мати своє обличчя, свій стиль, свої особливі гуманні відносини з учнями та батьками, свої традиції тощо. Бажання зрозуміле. Проти цього не було заперечень. Питання полягало в тому, щоб визначити на педраді мету, завдання, програму дій на шляху до очікуваного результату. Формою обговорення вибрали творчу регламентовану дискусію. Побоювання викликала культура запропонованої дискусії. Тому на методоб'єднаннях розглянули питання про навчання вчителів культурі дискусії. Передбачалось, що розмова буде точитись на рівних, не буде бажаючих вирікати елементарні істини, образливо висловлюватись на адресу колег, розглядати власну точку зору як істину в останній інстанції.
Колектив був розділений на чотири групи (за галузями знань), у кожній обрано лідера. До участі в педраді залучили учнів. Це були переможці конкурсів, автори фільмів про майбутнє школи. Лідером групи учнів став заступник директора з виховної роботи. Призначені з числа авторитетних педагогів і батьків технічні та наукові експерти.
Перед кожною групою було поставлене завдання - підготувати проект генерального шляху розвитку школи, визначити його найближчі та перспективні цілі та завдання, а також захистити свій проект на педраді.
У кожній групі було організовано вивчення основних нормативних документів із реформування системи освіти, публікацій у газетах і журналах.
Засідання педради почалося з викладу провідних умов і регламенту гри: кожний учасник зобов'язаний уважно слухати доповідача й виступаючих, не перебивати промовця, діяти відповідно до відведеної йому ролі, мати одне запитання, одне заперечення, виступати стисло, ясно, чітко, переконливо, не заперечувати позиції наукового й технічного експертів.
У ході дискусії було висловлено більше 50-ти пропозицій, 25 із них увійшли до програми розвитку школи. Багато які з них були переконливо обґрунтовані. Наприклад, із питань самоврядування пропонувалася структура ради школи, що включала би представників усіх учасників педагогічного процесу й одночасно представляла б усі рівні школи, формувати органи самоврядування передбачалось на конкурсній основі. Група учнів запропонувала проект «Декларація прав учнів школи», перелік повноважень представників учнівських колективів у загальношкільних і класних органах управління, проект «Положення про шкільне управління», перелік обов'язків класних колективів та органів співуправління з підтримки порядку у школі, забезпечення відповідного санітарно-гігієнічного режиму та ін.
Педрада схвалила план роботи колективу з методичної проблеми «Демократизація навчально-виховного процесу», проект програми розвитку школи, запропонований однією з груп, проекти концепції розвитку школи, режиму роботи школи, положень про управління школою, про шкільну бібліотеку, про методичну раду та ін.
Педрада затвердила робочу групу, яка винесе на конференцію вчителів, учнів, батьків програму розвитку школи.
Як правило, де є добре розроблена довгострокова програма розвитку школи, там тематика педрад розписана на кілька років уперед. Обговорювані проблеми логічно між собою пов'язані, і кожна відповідає основному етапу розвитку школи в її поступальному русі. Доповнюється перспективна тематика педрад традиційними черговими питаннями, які присутні в річній циклограмі школи.
Завдання для керівників школи «Усе про педраду»
У школі працює президія педагогічної ради. Вона обирається на навчальний рік у складі 15 осіб і в період між засіданнями ради здійснює колективне керівництво, вирішує всі питання життя та діяльності школи. Це дозволяє рідше проводити педагогічні ради, скорочувати тривалість їх проведення, не займати всіх членів педагогічного колективу участю в обговоренні тих питань, з якими вони не пов'язані.
В. Сухомлинський писав, що директор школи має у своєму розпорядженні дуже великі можливості, що дозволяють йому впливати на життя та працю педагогічного колективу.
На початку або наприкінці кожного тижня в директора збираються на оперативну нараду його заступники, голова профспілкового комітету, завідувачка бібліотеки, завідувачка їдальні та інші посадові особи. Вони інформують про пророблену за тиждень роботу, про заплановані заходи на наступний тиждень. Директор дає оцінку зробленому та ставить перед ними завдання на наступний тиждень.
На педраді вирішувалось питання про виключення учня зі школи. Директор запропонував провести обґрунтування даного питання таємним голосуванням.
У школі встановилась традиція - проводити наприкінці навчального року анонімне письмове опитування вчителів. Педагоги, у тому числі й адміністрація школи, оцінюють себе та колег за кількома показниках: кваліфікація, професійний ріст, ставлення до роботи, творчі можливості, участь в управлінні школою, резерви в поліпшенні діяльності колективу школи.
Заступник директора з навчально-виховної роботи провела нараду вчителів початкових класів, на якій прийняті відповідні рекомендації й оформлені вони як рішення «малої» педагогічної ради.
У деяких школах на засіданнях педагогічних рад заслуховуються своєрідні звіти директора та його заступників про відвідані уроки вчителів. Одні дають просто опис уроків, інші будують доповідь на основі виявлених недоліків і дають указівки вчителям.
На педраді розглядалось питання про вибір профілю старшої ланки школи. Адміністрація внесла пропозицію: у школи повинен бути в перспективі медичний профіль. Група вчителів природничо-математичного циклу запропонувала екологічний (природоохоронний). У колективі єдиної думки не було. На педраді виникла гостра дискусія. Директор запропонував припинити обговорення, відкласти рішення питання до наступного засідання.
При організації внутрішньошкільного контролю багато керівників уміло реалізують ідею самоврядування.
У багатьох школах стало традицією наприкінці або на початку навчального року проводити збори чи конференції батьків за участю всіх педагогів, представників органів управління освітою, на яких директор доповідає результати минулого й завдання на черговий навчальний рік. Рішення не приймається.
У багатьох школах стали традиційними засідання педрад за підсумками кожної навчальної чверті, де з доповідями виступають директори або їхні заступники з аналізом успішності учнів, з оцінкою роботи вчителів.
Автор: В. Манухін
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 05.03.2007