Із цими порадами важливо ознайомитися до початку проектування та проведення тренінгів, оскільки ця інформація забезпечить своєчасне внесення відповідних корективів і в результаті - підвищення якості педагогічного процесу
Ключові поняття: тренер і тренінг, дискусія й обговорення, сценарій та формат, рольові або стимуляційні ігри, емпіричні види діяльності, розподіл ролей у групі: лідер, фасилітатор, таймкіпер, секретар, речник, спостерігач, менеджер, фліп-чарт.
Структура публікації:
Поради щодо вибору товаришів для навчання
Вибір «товаришів для навчання» забезпечує досягнення декількох цілей - знайомство, закріплення та повторення вивченого матеріалу, залучення до обговорення тощо. З метою економії часу на розподіл учасників по парах важливо врахувати основні поради, як допомогти учасникам знайти собі партнерів у спосіб, який буде і пізнавальним, і водночас веселим.
1. Тренер призначає товаришів для навчання, які змінюються кожного дня чи кожне заняття. У такому разі ви впевнені, що весь тренінг учасники будуть спілкуватися з різними людьми, а також що ви нікого не забули, вибираючи учасникам товаришів.
2. Випадково вибрані товариші для навчання
Гра в карти. Товаришів для навчання можна вибирати випадково, коли кожен учасник витягує з колоди карту. Учасники знаходять собі партнерів за номером і кольором (двійка чирвова чи двійка бубнова, вісімка трефова та вісімка пікова).
Пошуки товариша за змістом картки. Зробіть набір підписаних карток, поділених за змістом на дві чи три групи, використовуючи матеріал, що практикується чи повторюється:
Роздайте картки по одній кожному учаснику та запропонуйте знайти відповідник своєї картки чи товариша для навчання.
Асоціації - ви можете заздалегідь підготувати картки, де зображено типові асоціації. Наприклад: Франція - Ейфелева вежа, Австралія - коала, Україна - Дніпро тощо. Прикріпіть за допомогою клейкої стрічки картки на спини учасників. Дайте завдання відшукати собі товаришів, використовуючи такі вказівки:
3. Учасники вибирають товариша
Пошуки товариша для навчання за годинником - це можливість прискорити процес пошуку партнера для виконання завдань.
Основні кроки
1. Учасникам роздаються зображення годинникового циферблату та даються такі вказівки:
2. Через три хвилини оголосіть, що час сплинув, і попросіть усіх повернутися на свої місця.
3. Попросіть «підняти руки» усіх, кому все ще потрібен «Товариш першої години».
4. Об'єднуйте в пари учасників навіть за умови, що вони сидять разом або мають призначене побачення з тією ж особою на інший час. Якщо ви закінчили непарним числом, то загадайте цьому учасникові написати «Універсальна картка» біля першої години. Повторюйте те ж саме доти, доки в кожного циферблат не буде повністю заповнений.
5. Учасники повинні покласти свої годинники так, щоб мати їх в аудиторії при собі кожен день.
6. Нагадайте учасникам, що час від часу ви будете називати певну годину, а їхнім завданням буде вставати, шукати відповідного товариша і виконувати певні завдання (протягом 3-5-ти хвилин): повторювати матеріал, перевіряти його розуміння, допомагати один одному виконувати маленькі вправи тощо.
4. Що робити в разі відсутності учасника
Якщо учасників поділено на пари, а товариша для навчання немає, учасник, який залишився без пари, стає «Універсальним» і приєднується до будь-якої іншої пари для підсумкових вправ цілого дня.
Поради щодо способів залучення учасників до обговорення
Використання карток відгуків як спосіб залучити учасників до обговорення
Один з найпростіших способів викликати дискусію - попросити учасників записати свої коментарі на невеликих аркушах паперу. Ці картки можуть зберігатися автором для їх внесення до спільного обговорення. Картки можна зібрати, перемішати та роздати учасникам (кожен учасник отримує картку, автор якої залишається невідомим). І, нарешті, картки можна передати по колу, щоб учасник зміг познайомитися з написаним. Ви можете просити учасників записувати на картках багато чого:
Ваша роль під час обговорень
Ваша роль під час обговорення полягає в забезпеченні вільного обміну думками між учасниками. Зовсім необов'язково коментувати кожну думку учасників, однак ваші коментарі, які можуть спрямувати дискусію в бажане русло, можуть бути дуже потрібними. Пропонуємо меню із десяти порад щодо ведення групової дискусії.
Перефразуйте те, що сказали учасники так, щоб вони впевнилися, що ви їх зрозуміли, і щоб інші учасники почули чіткий підсумок сказаного. «Отже, ви щойно сказали, що треба бути дуже уважним під час інтерв'ю, коли ставите запитання про місце проживання. На вашу думку, це може спричинити певні расові та етнічні упередження. У той же час ви сказали, що нормально вказувати адреси в анкеті заявника».
Перевірте своє розуміння того, що сказав учасник, або попросіть учасника уточнити те, що було сказано. «Ви говорите, що цей план нереальний. Я не впевнена, що зрозуміла правильно. Чи не могли би ви детальніше пояснити це?»
Відзначте цікавий та глибокий коментар. «Це дуже хороша ідея. Я рада, що ви це відмітили.»
Розвивайте думку учасника, додаючи приклади або пропонуючи новий погляд на проблему. «Ваші коментарі цікаві з точки зору працівника організації. А що коли подивитися на ситуацію з погляду її керівника?»
Оживіть обговорення, пришвидшуючи його темп, використовуючи гумор або спонукаючи групу до жвавішого висування ідей. «О, у нас у групі досить багато боязких людей! Ось вам виклик - протягом наступних двох хвилин подумаймо над шляхами підвищення співпраці між вашими кафедрами.»
Не погоджуйтеся (м'яко) з коментарями учасників, аби пожвавити подальшу дискусію. «Я знаю, звідки ви приїхали, але не впевнена, що описане є постійною практикою у вас. Чи був у кого-небудь інший досвід, відмінний від того, про який розповідає п. Микола?»
Згладжуйте відмінності між думками учасників і зменшуйте напруження. «Гадаю, що п. Марія та п. Валентина не те що не погоджуються між собою, а просто подають два різні аспекти одного й того ж питання.»
Показуйте зв'язки між ідеями. «Як ви бачите з коментарів п. Василя та п. Ольги, визначення особистих цілей є важливою складовою вміння управляти часом. Щоб ефективно управляти часом, вам необхідно запровадити це в щоденну практику.»
Змінюйте групову роботу, пропонуючи методи залучення учасників або пропонуючи їм оцінювати представлені ідеї. «Поділімося на менші групи та подивімося, чи зможете ви почути критику замовників послуг, які описувалися вранці.»
Підсумовуйте (записуйте, якщо бажаєте) основні ідеї групи. «Я записав чотири основні причини, чому керівники не делегують свої повноваження, визначені під час нашої дискусії:
Способи втручання для привертання уваги групи
Використання методів активного навчання веде до зменшення проблем, з якими часто стикаються викладачі, які тяжіють до традиційних лекцій або фронтальних видів роботи. Проте навіть під час використання активних методів навчання можуть виникнути монополізація чи відволікання уваги. Пропонуємо деякі способи втручання викладача, які можна використати в роботі з окремими учасниками чи зі всією групою.
Невербальний сигнал. Здійсніть зоровий контакт з учасниками або підійдіть до них ближче, якщо вони перемовляються або готові заснути чи уникають участі. Покажіть «Т»-сигнал руками, якщо ви хочете припинити небажану поведінку.
Слухайте активно. Коли учасники монополізують увагу всієї групи або сперечаються з вами, можете підбити підсумок того, що говорили, і попросити інших висловитися. Або відзначте вагомість того, про що вони говорили, і запросіть їх поділитися своїми думками під час перерви.
Заохочуйте добровольців. Якщо деякі учасники постійно беруть участь у дискусії, у той час як інші не мають такої можливості, поставте запитання або зазначте проблему і попросіть учасників підняти руки, якщо в них є відповідь. Після цього можна попросити менш активних учасників висловити свою точку зору. Такий спосіб може бути ефективним, коли ви просите добровольців взяти участь у рольових іграх.
Використовуйте правила. Час від часу говоріть учасникам про необхідність дотримуватися правил, як-от:
Використовуйте гумор. Один зі способів нейтралізувати небажану поведінку - використати гумор. Пильнуйте, щоби цей гумор не переростав у сарказм. М'яко протестуйте («Досить, досить для одного дня!») чи жартома покритикуйте себе перед учасниками («Гадаю, що сьогодні я був достатньо впертим, але...»).
Спілкуйтеся на особистісному рівні. Навіть якщо «проблемні» учасники настроєні ворожо, знайдіть можливість ближче познайомитися з ними під час перерви чи обіду. Якщо виявити інтерес до них, імовірно, що вони не будуть більше протидіяти роботі.
Змініть метод. Інколи ви можете зменшити шкоду, завдану «важким» учасником, змінивши форми роботи - наприклад, організуйте роботу в парах замість обговорення у великій групі.
Ігноруйте невеликі прояви небажаної поведінки. Намагайтеся не приділяти багато уваги або зовсім не приділяйте уваги, якщо поведінка некритична. Вона може змінитися у процесі роботи.
Обговорюйте проблемну поведінку наодинці. Ви повинні корегувати поведінку, яка серйозно заважає роботі. Оголосіть перерву й наодинці твердо попросіть змінити позицію. Або ж організуйте діяльність у малих групах і викличте «проблемних» учасників(а). Якщо в діяльність залучена вся група, припиніть роботу й чітко поясніть, що треба для ефективної роботи.
Не сприймайте особистісно труднощі, з якими стикнулися. Пам'ятайте, що багато проблем не мають нічого спільного особисто з вами. Вони пояснюються часто особистими страхами чи потребами учасників. Намагайтеся визначити причину й запитайте учасників, чи можуть вони відсторонитися від обставин, які негативно впливають на роботу.
Поради щодо використання методу рольових ігор
Пропоновані нижче поради охоплюють різні види сценаріїв і форми проведення рольових ігор, а також пропозиції, які зможуть попередити можливе хвилювання учасників під час використання цього методу.
СЦЕНАРІЙ
ФОРМАТ
Пропозиції щодо використання рольових ігор для полегшення розвитку навичок
«Ненавиджу рольові ігри», - це звична реакція учасників на цей ефективний метод або згадку про нього. Пропонуємо деякі поради, як використовувати рольові ігри, аби всі учасники почувалися під час них комфортніше:
1. Якщо можна, активна участь (роль) у грі повинна бути не вимогою, а вільним вибором. Спостереження, як у рольову гру грають інші, теж може стати потужним джерелом навчального досвіду.
2. Нехай рольові ігри будуть короткими (до 15-ти хвилин) і цілеспрямованими (визначте, ким є учасники, в яких вони перебувають умовах і в чому полягає мета їхньої взаємодії).
3. Давайте акторам можливість просити допомогти або робити перерви тоді, коли вони хочуть. Визначте запасних акторів, які можуть узяти участь у грі.
4. Якщо рольова гра використовується для розвитку навичок, попередньо забезпечте учасників інформацією про ці навички. Таке повідомлення може включати:
5. Давайте учасникам можливість грати різні ролі.
6. Якщо участь у рольовій грі є обов'язковою для всіх, створіть маленькі групи. Як правило, люди ніяковіють перед великою аудиторією.
7. Якщо ви плануєте провести рольову гру перед великою групою, попередньо запитайте учасників, чи бажають вони брати участь у такій рольовій грі. Підготуйте їх до цього попередньо, щоб вони мали час обміркувати свою роль. Обирайте гравців, котрі комфортно почувають себе один з одним. Стежте за тим, щоб у них були всі можливості одразу відмовитися від ролі.
8. Не бійтеся грати самі, особливо якщо це складна або ключова роль.
9. Призначте аналітиків або спостерігачів з аудиторії, котрі допомагатимуть гравцям залишатися в ролі. У такому разі, можливо, дію доведеться іноді припиняти та «перегравати» там, де вони порадять гравцям зіграти кілька останніх хвилин рольової гри інакше.
Поради щодо проведення емпіричних видів діяльності
Емпіричні, або пов'язані з набуттям досвіду, види діяльності допомагають активізувати навчання. Для учасників набагато ефективніше мати можливість набути досвіду, аніж слухати про нього. Такими видами діяльності є рольові та симулятивні ігри, завдання з розв'язання проблем. Наступні десять порад допоможуть вам досягти успіху, проводячи емпіричні види діяльності.
Поради, як розповідати історії
Розповідати історії - мистецтво, яке здавна цінують у всіх культурах. Упродовж занять тренерові конче треба розповідати історії, приклади, притчі. Адже вони ілюструють, пояснюють суть, концепцію певної теми, допомагають її засвоїти. Удосконалення, розвиток та шліфування свого таланту поглиблюють уміння будувати стосунки з учасниками. Такі поради допоможуть вам у цьому:
Нарешті, готуючись до тренінгу, хоча би раз розкажіть свою історію чи приклад уголос. Часто без вербалізації неможливо побачити, що щось не спрацьовує.
Поради щодо вибору лідера групи та інших ролей
Один зі способів сприяти активному навчанню в малих групах - визначити ролі учасників груп, наприклад, лідер, фасилітатор, «таймкіпер», секретар, речник, спостерігач за процесом, менеджер із забезпечення матеріалами тощо. Часто ви просите добровольців виконати певні ролі. Інколи творче використання цієї стратегії може стати цікавим і веселим.
Призначення за абеткою. Призначайте ролі в алфавітному порядку за першими літерами власних імен учасників. У великій групі можна змінювати ролі за тим самим принципом.
Призначення за днями народження. Розподіляйте ролі за хронологічним порядком днів народжень. У великій групі ролі можна змінювати, використовуючи той же принцип.
Лотерея номерів. Попросіть кожного учасника групи назвати яке-небудь число. Покладіть паперові картки із названими номерами до капелюха й витягніть номер. Учасник з цим номером буде виконувати те чи інше завдання.
Лотерея кольорів. Виберіть колір для кожного із завдань. Учасник, який має на собі одяг цього кольору, виконує дане завдання.
Елементи одягу. Призначайте ролі, використовуючи елементи одягу - окуляри, прикраси, джемпер, коричневе взуття тощо.
Голосування. Учасники групи голосують щодо призначення того чи іншого завдання. Популярний спосіб - показувати рукою (пальцем) на того, за кого голосують. Той, у чий напрямок звернено найбільше рук (пальців), виконує це завдання. Можна проводити цей спосіб голосування на рахунок «Один, два, три».
Випадкове призначення. Попросіть кожного учасника додати останні чотири цифри свого телефону (наприклад, 9999 дорівнює 36). Назвіть число від одиниці до 36. Призначте завдання тому учаснику, чия сума найближча до названого вами числа.
Любителі домашніх тварин. Призначте завдання тому учаснику, в кого найбільша кількість домашніх улюбленців.
Розмір родини. Призначте завдання тому учаснику, в кого найбільше в родині братів і сестер.
Приз на дверях. До початку роботи підготуйте спеціальну наклейку. Прикріпіть її на столі, на дверях, на якомусь із роздаткових матеріалів тощо. Людина, якій дісталася ця наклейка, отримає приз - виконання певного групового завдання. Якщо ви даєте більше, ніж одне завдання, приклейте більше наклейок.
Що може зберегти час, коли активне навчання триває надто довго
Дійсно, активне навчання може забрати багато часу. Тому так важливо не марнувати його. Ось кілька порад.
Як досягти бажаної поведінки учасників
Часто, коли навчання активне, і спрацьовують різні види діяльності, робочий процес може стати надто бурхливим, в аудиторії панує специфічний гомін. Час від часу вам треба буде привертати увагу учасників, зазначаючи часові рамки або перехід до нового виду діяльності. Пропонуємо кілька порад, як це можна зробити:
Поради щодо використання відеозаписів
Перед початком тренінгу:
Перед кожним відеопоказом:
Під час відеопоказу:
Після відеопоказу:
Поради тому, хто веде записи на фліп-чарті:
Як зробити запис цікавим. Протягом тренінгу ви можете записувати думки учасників під час проведення «мозкового штурму» або використовувати записи під час проведення лекції. Такі поради допоможуть вам ефективніше вести записи:
Автори: Н. Софій, В. Кузьменко
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 05.05.2006