Концепція розвитку освіти Донеччини

Діяльність України на міжнародній арені як рівноправного суб'єкта міжнародних відносин лише розпочинається, і цей надзвичайно складний процес збігся в часі з непростими завданнями розбудови незалежної держави та формуванням національної економіки на засадах ринкової економічної моделі.

Входження України у світовий освітній простір, приєднання до Болонського процесу зумовлюють необхідність модернізації освіти. Вітчизняна освіта спрямовується на затвердження патріотизму та загальнолюдських цінностей, стимулювання інновацій в освітній політиці з метою подальшого розвитку системи освіти, підвищення її ефективності.

Освіта Донеччини є складовою загальнодержавної системи. Сучасні тенденції розвитку освіти здійснюють системоутворюючий вплив на модернізацію освіти Донеччини у стратегічному напрямі, який визначає держава, а також надають імпульс для подальшої розбудови освіти на регіональному рівні. Модернізація освіти Донецької області має ґрунтуватись на врахуванні позитивних надбань регіональної системи освіти й водночас передбачає істотні зміни, зумовлені сучасними тенденціями розвитку інноваційного суспільства та ринку праці.

Складовими комплексної системи обласної освіти як соціокультурного феномена має бути гуманістична тріада сучасної філософії освіти: людина - освіта - культура. Базовими компонентами в реформуванні регіональної освіти є гуманізація та демократизація.

Нормативно-правовою основою Концепції розвитку регіональної освіти є державні документи: Конституція України, Національна доктрина розвитку освіти, закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про охорону дитинства», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про інтелектуальну власність», «Про авторські та суміжні права», постанова Верховної Ради України «Про стан і перспективи розвитку середньої освіти в Україні» (від 09.01.2007 р. № 536-V), Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи, Концепція Державної програми розвитку освіти на 2006-2010 рр., а також Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні» (від 04.07.2005 р. № 1013/2005), Освіта для інноваційних суспільств у ХХІ столітті, Підсумковий документ саміту «Групи вісімки».

Розвиток освіти Донецької області має відбуватися з урахуванням таких пріоритетів:

• зорієнтованість регіональної освітньої політики на створення системи освіти, здатної забезпечити високу якість з максимально можливою доступністю;
• взаємодія державних і громадських інститутів освітньої політики, професійних, творчих спілок та асоціацій, їх спрямованість на розвиток освіти з урахуванням регіональної специфіки та наявного потенціалу;
• упровадження інновацій в освіту як умови забезпечення її якості від дошкілля та протягом усього життя людини;
• сприяння розширенню життєвої компетентності учнів, появі нових мотивів навчання, самоорганізації та самореалізації особистості;
• комплексна реалізація оздоровчої та культуротворчої функції освіти;
• створення високотехнологічної інформаційної системи освіти;
• інтеграція освіти і науки, сприяння інноваційній діяльності в навчальних закладах області різного рівня акредитації та форм власності.

Основними принципами розвитку освіти визначено:

• гуманізацію, що передбачає утвердження людини як найвищої соціальної цінності, розвиток здібностей дітей, учнів, студентів і задоволення їхніх освітніх потреб, забезпечення пріоритету загальнолюдських цінностей;
• демократизацію, спрямовану на розширення впливу громадської думки на прийняття адекватних управлінських рішень, динамічне реагування на потреби суспільства, перерозподіл функцій управління між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування;
• відповідність змісту освіти, якості освітніх послуг державним вимогам, освітнім стандартам з урахуванням регіональних особливостей і потреб;
• розвиток життєспроможної самодостатньої особистості як провідної ідеї освіти, що забезпечує орієнтацію вчителя, викладача на особистість дитини, учня, студента (активно-діяльнісний характер навчання; єдність мотиваційної сфери особистості; розкриття здібностей і творчих задатків дітей, учнів, студентів; урахування їхніх вікових та індивідуальних особливостей; забезпечення успіху в оволодінні знаннями та способами діяльності);
• оздоровча функція освіти, яка є обов'язковою умовою забезпечення та зміцнення здоров'я всіх учасників навчально-виховного процесу;
• партнерство, що передбачає створення партнерських стосунків між усіма суб'єктами освітнього процесу. На основі партнерства здійснюється підвищення інвестиційної привабливості освіти, розвиток меценатства, інноваційних форм і видів освітньої діяльності;
• підвищення якості контрольно-оцінювальної діяльності в контексті незалежного оцінювання, що передбачає вдосконалення системи моніторингових досліджень.

Мета й завдання розвитку освіти

Метою програми є створення умов для модернізації системи освіти Донецької області, нарощування її випереджального інноваційного потенціалу, підвищення якості освіти й виховання, рівного доступу до здобуття якісної освіти, виконання вимог Болонської декларації.

Досягнення мети передбачає виконати такі завдання:

• Модернізувати систему освіти області на основі державно-громадської взаємодії з урахуванням сучасних тенденцій розвитку галузі та потреб регіону.
• Оптимізувати мережу закладів освіти області з метою забезпечення якості освіти та рівного доступу до отримання якісної освіти.
• Забезпечити психолого-педагогічний, медичний та методичний супровід організації життєдіяльності дошкільнят, учнівської та студентської молоді, запровадити системний моніторинг навчальних досягнень учнів і студентів, стану їхнього здоров'я.
• Забезпечити вдосконалення єдиної виховної системи на засадах духовних цінностей українського народу, об'єднати внутрішні ресурси освіти та зовнішні впливи на основі координації соціального, культурного та наукового потенціалу області.
• Удосконалити кадрову та ресурсну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації для задоволення потреб педагогічних працівників, викладачів професійно-технічних навчальних закладів і вищих навчальних закладів з урахуванням сучасних вимог особливостей переходу до незалежного зовнішнього оцінювання.
• Запровадити ефективні методи управління системою освіти.
• Стимулювати розвиток наукових і прикладних досліджень та інтеграцію освіти і науки.
• Здійснити комплексну інформатизацію освіти області через запровадження нових інформаційних технологій, систему тестового оцінювання знань, автоматизацію управління освітньою галуззю.
• Формувати й запроваджувати нові механізми фінансово-економічного та матеріально-технічного розвитку освіти області.
• Урахувати вимоги соціальних замовників до якості освіти.

Стратегічні напрями розвитку освіти області

Досягнення поставленої мети та зазначених завдань потребує скоординованих дій органів педагогічної громадськості, виконавчої влади всіх рівнів та органів місцевого самоврядування, що може бути забезпечено шляхом прийняття програми.

Модернізована система освіти області має бути спрямована на забезпечення оптимальних умов функціонування освітянської галузі, створення системного механізму саморегуляції, вибору стратегічних напрямів розвитку.

В основу вибору стратегічних напрямів розвитку освіти області покладені ідеї взаємодії між системою та її зовнішнім середовищем, ідеї педагогіки життєтворчості, пріоритети освіти в навчанні протягом усього життя, визначені положенням Меморандуму комісії Європейського співробітництва (30 жовтня 2000 р.), документами зустрічі Великої вісімки у сфері освіти (1-4 квітня 2006 р.), підсумковими документами саміту «Групи вісімки» «Освіта для інноваційних суспільств у ХХІ столітті» (16 липня 2006 р.).

Стратегічними напрямами розвитку освіти області визначено:

• запровадження компетентнісно зорієнтованого підходу в освіті як основи формування життєспроможної самодостатньої особистості школяра та студента;
• організація профільного навчання у старшій школі;
• запровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій та дистанційної освіти в навчальний процес школи, професійно-технічних і вищих навчальних закладів;
• розробка стратегії мовного прориву в системі неперервної освіти області;
• упровадження моніторингу якості освіти учнів і студентів у контексті зовнішнього незалежного оцінювання.

Шляхи та способи реалізації стратегічних напрямів розвитку освіти.

Запровадження компетентнісно зорієнтованого підходу в освіті як основи формування життєспроможної самодостатньої особистості. Спрямованість системи освіти лише на засвоєння системи знань, яка була традиційною й виправданою ще кілька десятиріч тому, уже не відповідає сучасному соціальному замовленню, що вимагає виховання самостійних, ініціативних і відповідальних членів суспільства, здатних ефективно взаємодіяти в розв'язанні соціальних, виробничих та економічних завдань. Вирішення цих завдань потребує істотної активізації самостійної та продуктивної діяльності школярів і молоді, розвитку їхніх особистісних якостей і творчих здібностей, умінь самостійно здобувати нові знання й розв'язувати проблеми, орієнтуватись у житті суспільства.

Знання, уміння та навички, які молодь сьогодні набуває у процесі навчання в закладах освіти, беззаперечно, є дуже важливими. Однак поряд із цим актуальним стає поняття компетентності учня та студента, їх оволодіння набором компетентностей, що, на думку експертів, визначається багатьма чинниками. Набуття молоддю знань, умінь і навичок із метою їх трансформації в компетентності сприяє інтелектуальному та культурному розвитку особистості, формуванню в неї здатності швидко реагувати на запити часу.

Соціальні реалії сьогодення, життя в умовах швидких змін, збільшення інформаційного потоку, мобільність і нові виклики часу закономірно екстраполюються на освітні реалії. Провідні освітянські документи - Концепція 12-річної загальноосвітньої школи, закон України «Про вищу освіту», закон України «Про професійно-технічну освіту», Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти, Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, ґрунтуючись на новій філософії освіти, визначають метою навчання формування компетентної особистості, здатної адаптуватись до змін, навчатись протягом усього життя, досягати життєвого успіху, самореалізуватись.

З метою формування життєспроможної самодостатньої особистості необхідно сконцентрувати увагу на таких ключових компетентностях: соціальній, загальнокультурній, здоров'язберігаючій, громадянській, інформаційній, підприємницькій, пізнавальній.

Шляхи реалізації компетентнісного підходу:

• реалізація законів «Про вищу освіту», «Про професійно-технічну освіту», Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти із урахуванням завдань формування життєвої компетентності учнів;
• модернізація навчально-виховного процесу та впровадження технологій компетентнісного навчання;
• розробка й обґрунтування засад стандартизації та уніфікації діагностичного та корекційного інструментарію, оновлення методологічного забезпечення психологічних служб навчальних закладів у контексті розвитку життєвої компетентності учнів;
• створення моделей компетентнісно зорієнтованої 12-річної школи, професійно-технічного навчального закладу, вищого навчального закладу та компетентного випускника;
• координація зусиль усіх ланок і ступенів освіти для забезпечення максимальної самореалізації та адаптації в суспільстві особистостей від дошкілля до працевлаштування;
• упровадження гнучких освітніх програм та інформаційних технологій, навчання відповідно до вимог Болонської декларації.

Запровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес.

Дистанційна освіта

Зміна пріоритетів і цінностей освіти в Україні зумовлена переходом від індустріального виробництва до науково-інформаційних технологій, що змінює всі аспекти життя й діяльності суспільства в цілому та окремої людини зокрема. В умовах динамічного розвитку суспільства, глобальної взаємозалежності та конкуренції на ринку праці, необхідності широкого використання інформаційних ресурсів особливого значення набуває інформатизація освітньої сфери. Вона стає не лише феноменом педагогічної реальності, а і професійно-ціннісною орієнтацією, невід'ємною умовою діяльності педагогів, викладачів, школярів і студентів.

Застосування медіапростору має вирішальне значення для поширення знань, орієнтації в інформаційних потоках, набуття навичок аналітичного відбору потрібної інформації, для забезпечення інтересів школярів, студентів.

Інформаційні технології є важливим інструментом поліпшення якості освіти, оскільки дозволяють необмежено розширити доступ до інформації, урізноманітнюють технології тощо. Застосування інформаційних технологій докорінно змінює роль і місце педагога та учня в системі «учитель-викладач - інформаційна система - учень і студент». Інформаційні навчальні технології - це не просто передаточна ланка між учителем та учнем, вони сприяють реалізації особистісно зорієнтованого підходу в навчанні.

Основними шляхами реалізації цього напрямку модернізації освіти є:

• сучасне технічне забезпечення навчальних закладів середньої, професійної та вищої школи;
• інформатизація навчально-виховного процесу в загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах шляхом упровадження інформаційно-комунікаційних засобів освіти та управління;
• перехід на якісний рівень формування регіональної, інформаційно-комунікативної інфраструктури;
• інтеграція інформаційного середовища освіти Донецької області в єдиний світовий інформаційний простір;
• ефективне використання мережі Internet як доступу до джерел інформації незалежно від місця їх розташування;
• активізація самоосвітньої діяльності учнів, студентів за допомогою якісного ліцензійного, прикладного, програмного забезпечення з навчальних дисциплін.

Дистанційне навчання має перейти на більш високий рівень, а саме:

• цілеспрямовано формувати інформаційну компетентність усіх учасників освітнього процесу;
• створювати сприятливі умови для рівного доступу до якісної освіти;
• задовольняти інформаційні потреби громадян.

Організація профільного навчання у старшій школі

З метою реалізації пріоритетного напряму стратегічного розвитку освіти в Україні з постійного підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу змінюються цілі, завдання та засади діяльності старшої школи. Концепція профільного навчання у старшій школі об'єктивно вимагає від української школи створення умов для орієнтації учнів на подальший вибір професії, розширення життєвої компетентності, формування нових мотивів навчання, самоорганізації та самореалізації особистості. Загальною тенденцією розвитку старшої профільної школи є її орієнтація на широку диференціацію, варіативність, багатопрофільність, інтеграцію загальної й допрофесійної освіти. Вирішальною умовою реалізації профільного навчання є комплексне розв'язання питань, пов'язаних із фінансовим, кадровим, навчально-методичним, нормативно-правовим та організаційним забезпеченням старшої школи.

Основними шляхами розв'язання проблеми в цій сфері є:

• оцінка та врахування реальних можливостей ресурсного забезпечення профільного навчання, доцільність та ефективність різних форм його організації;
• розробка та апробування навчально-методичного забезпечення профільної школи з урахуванням складових змісту освіти - загальноосвітніх, профільних дисциплін, курсів за вибором;
• створення психолого-педагогічного супроводу навчального процесу з метою усвідомлення учнем себе як суб'єкта вибору профільного навчання;
• реалізація завдань науково-дослідного та експериментально-упроваджувального характеру, які пов'язані з обґрунтуванням змісту навчання, вибором підходів до організації профільного навчання в різних умовах; упровадженням педагогічних технологій на основі самостійної діяльності, активних методів навчання, оцінювання навчальних досягнень;
• забезпечення необхідного рівня професійної компетентності вчителів і керівників шкіл, вибір регіональної моделі та форми організації підвищення кваліфікації педагогічних кадрів з урахуванням потреб профільної школи.

Розробка та реалізація стратегії «мовного прориву» в регіоні

Модернізація системи освіти, поява в ній нових наукових парадигм і трансформацій вимагає глибокого осмислення нашого суспільного буття в контексті глобалізації та євроінтеграції, коли одним із найважливіших завдань є забезпечення національного поступу, збереження духовних і національних надбань, активізація процесів національної самоідентифікації людини як шляхів формування самодостатньої, творчої, активної, життєспроможної особистості, а досягти цього можна лише завдяки досконалому володінню рідною (державною) мовою. Розвиток життєвої компетентності, особистісний поступ неможливі без формування мовленнєвої культури, бо мова є універсальним засобом не лише спілкування, а й усього буття народу з усіма його ціннісно-змістовими й герменевтично значущими ознаками.

Отже, цілком закономірно постає виокремлення як одного з пріоритетних напрямів державної політики в галузі освіти - розширення україномовного освітнього простору. У Донецькому регіоні він реалізується шляхом розробки та впровадження стратегії «мовного прориву», що на основі нових підходів та ідей пропонує стратегічне бачення шляхів кардинального вдосконалення регіональної системи освіти в мовній галузі через оновлення цілей і змісту національної мовно-культурної політики в області.

Основними шляхами розв'язання цієї проблеми є:

• популяризація державної мови, піднесення її авторитету серед населення шляхом залучення представників органів громадського самоврядування, батьківських комітетів, міжнародних фондів;
• розширення мережі навчальних закладів різного типу (від дошкільних до вищих) з українською мовою навчання;
• оновлення змісту освіти (як за рахунок базової, так і варіативної складової) у напрямку підвищення рівня загальної та національної культури особистості;
• створення системи моніторингу динаміки та тенденцій розширення сфери функціонування української мови в регіоні;
• забезпечення підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації педагогічних і викладацьких кадрів для викладання українською мовою базових і профільних дисциплін у навчальних закладах різних рівнів акредитації та форм власності.

Упровадження моніторингу якості освіти в контексті незалежного оцінювання

Реформування європейської освіти в контексті Болонського процесу ставить перед Україною загалом і регіонами зокрема мету розробити та запровадити Галузеві стандарти освіти, засоби галузевого моніторингу та управління якістю освіти.

Запровадження сучасних методів і технологій педагогічного оцінювання у практику педагогічної діяльності навчальних закладів підпорядковується ідеї створення національної системи зовнішнього оцінювання, підвищення ефективної діяльності закладів освіти різних рівнів акредитації, забезпечення наукового супроводу в управлінні якістю освіти, спрямованого на визначення єдиних трансєвропейських підходів до оцінювання досягнень у різних предметних і профільних галузях.

Основними шляхами розв'язання проблем у цій сфері є:

• розробка й апробація незалежних та об'єктивних процедур моніторингу освітніх досягнень при завершенні навчання на ступенях дошкільної, початкової, основної загальної, професійно-технічної, вищої освіти;
• розвиток системи незалежного зовнішнього моніторингу якості освіти для виявлення динаміки й тенденцій розвитку національної освіти в межах міжнародних, загальнодержавних і регіональних обстежень;
• запуск механізмів суспільно-професійної оцінки якості освіти, у тому числі й на основі незалежної експертизи діяльності освітніх закладів різного рівня акредитації;
• упровадження моніторингу рівня фізичної готовності, психологічної та соціальної адаптації дитини дошкільного віку до навчання у школі, випускника школи до професійного навчання з метою збереження наступності освіти між дошкільною та початковою ланками, школою та професійною освітою;
• удосконалення й оптимізація системи моніторингу якості освіти в контексті зовнішнього тестування, механізмів ліцензування, атестації, акредитації навчальних закладів різних типів, рівнів акредитації, профілів, форм власності;
• створення для кожної навчальної дисципліни регіонального банку тестових моніторингових завдань відповідно до вимог державних стандартів;
• розбудова інфраструктури для впровадження зовнішнього оцінювання;
• формування готовності педагогічних кадрів, викладачів вищої школи до впровадження тестового контролю, проведення зовнішнього оцінювання.

Умови реалізації Концепції:

• нормативно-правові як основа правового регулювання розвитку освіти, яку складають документи міжнародного, державного та регіонального рівнів, Концепція державної програми розвитку освіти в Україні на 2006-2010 роки, окремі підзаконні акти та положення;
• соціально-педагогічні як система соціально-економічних, культурних та освітніх потреб регіону з урахуванням державно-громадського характеру управління. Ці умови є основою для автоматичного функціонування та розвитку регіональної системи освіти, формування регіональної освітньої політики. Вони передбачають соціальний захист освітян, забезпечення права творчої професійної ініціативи педагогів, викладачів та її підтримки, реалізації запитів регіону щодо якості освіти, створення системи неперервної підготовки інтелектуально-кадрового резерву освітян. Соціально-педагогічні умови досягають ефективності за підтримки органів державного управління та громадських інституцій (батьківських та учнівських рад, піклувальних рад, фондів розвитку освіти, професійних асоціацій тощо);
• психолого-педагогічні є основою виконання науково-методичних вимог підготовки педагогів, викладачів до професійної діяльності в середовищі змін. Це досягається шляхом формування нових педагогічних, викладацьких компетентностей, що інтегрують у собі професійні та психологічні якості особистості. Критеріями професійної компетентності педагога, викладача є суспільна значущість результатів діяльності, його авторитет, соціальний статус, професійна готовність до змін постійного самонавчання та саморозвитку, соціально-педагогічна ерудованість, здатність оперувати інформацією, комунікативність й емоційна стабільність, здатність до прийняття рішень та їх реалізації, відкритість;
• організаційно-управлінські як основа координації освітніх процесів, здійснення моніторингу якості освіти, забезпечення незалежної експертизи. Організаційно-управлінські умови є способом наукового освоєння та практичного впровадження державних стандартів, регіонального змісту освіти, реалізації мети й завдань програми розвитку регіональної освіти, оновлення фінансово-економічних і матеріально-технічних ресурсів. Ці умови реалізуються через методи управлінського впливу з урахуванням нових підходів до управління освітою, нові структури та механізми незалежного оцінювання якості освіти, систематичне оприлюднення його результатів, посилення управлінського впливу на забезпечення рівного доступу до всіх освітніх рівнів.

Умовами реалізації стратегічних напрямів Концепції є запровадження низки нових педагогічних та управлінських технологій:

• перехід до концептуальної форми розвитку освіти на всіх рівнях (навчального закладу, району, закладів міського підпорядкування, міста, професійно-технічного навчального закладу, вищого навчального закладу);
• упровадження системи постійного відстеження динаміки змін в освіті (моніторинг якості освіти);
• організація служби освітнього маркетингу для вивчення соціального попиту на освітні послуги;
• упровадження альтернативних моделей управління (проектне, неформальне, інтегроване тощо);
• оновлення функцій управління (на всіх рівнях) відповідно до нових видів управлінської діяльності;
• організаційне та функціональне оновлення науково-методичної служби;
• реальне забезпечення відкритості й доступності освітньої галузі перед громадськістю.

Фінансове та ресурсне забезпечення

Матеріально-технічні ресурси визначаються реальними потребами розвитку освіти області на 2007-2011 роки відповідно до санітарно-гігієнічних норм і правил з урахуванням типового переліку обов'язкового навчального обладнання, а також наукового розвитку в галузі інформаційних технологій, сучасного підручникотворення, видання дитячої та художньої літератури, які задовольняються шляхом:

• створення стимулів для інвестування коштів;
• збільшення загального фінансування на освітянську галузь відповідно до вимог законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про професійно-технічну освіту»;
• залучення позабюджетних коштів (інвесторів, меценатів, громадських фондів та інших юридичних і фізичних осіб), що не суперечать чинному законодавству України;
• фінансування програми здійснюватиметься в межах асигнувань, передбачених державним і місцевим бюджетами на освіту, централізованих заходів і субвенцій з державного бюджету на виконання державних програм у галузі освіти та з інших джерел, не заборонених законодавством.

Очікувані результати

Виконання програми дасть можливість забезпечити перехід регіональної освіти на новий якісний рівень, що сприятиме:

• створенню в регіоні цілісного освітнього середовища, яке дасть широкі можливості кожному реалізувати власні освітні потреби та забезпечить безперервність освіти;
• становленню компетентнісно спрямованого освітнього процесу в єдності змістових, особистісних та управлінських складових;
• створенню більш ефективних освітніх систем у кожному окремому закладі з урахуванням вимог сучасного суспільства, наданню кожній людині можливості повноцінного саморозвитку;
• формуванню в дітей і молоді Донбасу національної самоідентифікації з метою консолідації громадян у цілісний суспільний організм, об'єднання українського суспільства;
• розвитку високоякісної базової, професійно-технічної, вищої освіти та гендерної рівності в освіті;
• упровадженню в освітянський процес принципів профільного навчання як економічно доцільної форми підготовки молоді до майбутнього життя;
• формуванню достатньої життєвої компетентності учнів і конкурентоспроможності випускників на ринку праці;
• вихованню особистості, здатної самостійно приймати рішення та займати активну громадянську позицію;
• створенню умов для використання новітніх освітніх технологій та вивільнення творчої складової в діяльності педагога, викладача;
• забезпеченню рівних можливостей в освітянському просторі випускників сільських і міських шкіл;
• упровадженню високих освітніх стандартів з метою інтеграції випускників професійної та вищої школи в загальноєвропейський та світовий освітній простір.

Управління програмою та контроль її виконання

Організація та координація виконання програми «Освіта Донеччини. 2007-2011 роки» покладається на управління освіти і науки облдержадміністрації.

Щорічно до 1 лютого міські та районні органи виконавчої влади, Рада ректорів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, Рада директорів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації інформують управління освіти і науки облдержадміністрації про хід виконання завдань і заходів програми.

Управління освіти і науки облдержадміністрації до 1 березня наступного року інформує облдержадміністрацію, обласну раду, Міністерство освіти і науки України та громадськість про хід виконання завдань і заходів програми.

Внесення змін і доповнень до програми здійснюється обласною радою за поданням управління освіти і науки, погодженим з облдержадміністрацією.

Автор: Ю. Соловйов

За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 12.03.2008