Пов'язано це, на наш погляд, по-перше, із процесами становлення й розвитку різних типів і видів шкіл - державних і недержавних, що мають різні напрямки діяльності, що прагнуть до максимального розкриття особистості дитини, але реалізуючи свої цілі різними методами й засобами в неоднакових умовах. Тобто з тим, що виступає сьогодні як характеристика системи загальної середньої освіти - його варіативністю.
По-друге, проблема зовнішнього представництва освітньої установи обумовлюється скороченням чисельності учнів. За прогнозами, через п'ять років у школах буде навчатись на сорок відсотків учнів менше, ніж зараз. У подібній демографічній ситуації проблема набору учнів постане досить гостро й торкнеться вона не тільки початкової школи, а і старших профільних класів загальноосвітньої школи - і державної, і недержавної.
По-третє, дослідження, проведені нами, показують, що мета, зміст, результати інноваційних процесів, окремих педагогічних нововведень не завжди зрозумілі батькам, а їхні очікування, сформовані на основі загального уявлення про навчальний заклад у потенційних споживачів освітніх послуг, не завжди співвідносяться з тим, що вони та їхні діти реально одержують.
У зв'язку з цим необхідність формування іміджу освітньої установи визначається:
Це робить актуальною діяльність учених і педагогів-керівників у галузі прикладної (освітньої) іміджології. Сьогодні поняття «імідж школи», «імідж керівника» поряд із поняттями «інновація», «моніторинг» стають характеристиками освітнього середовища та самих керівників.
В останні роки багато говорять і пишуть про те, як представити унікальність навчального закладу, особливості його життєдіяльності. Частково це вирішується через розробку та документальне оформлення концепцій освітньої установи, освітніх програм і програм розвитку школи. Однак вони, на нашу думку, необхідна, але не достатня умова формування зовнішнього інформаційного поля школи як відкритої соціально-педагогічної системи для потенційних замовників і споживачів освітніх послуг. У зв'язку з цим з'являється необхідність розробки оригінальних, індивідуалізованих інформаційних документів для кожного освітнього навчального закладу.
Прикладом подібного роду матеріалів можуть стати рекламні проспекти, інформаційні бюлетені, листівки, інформаційні листи, буклети, що розкривають особливості напрямів освітньої практики навчального закладу, атрибутивні іміджеві характеристики школи: логотипи, гасла, девізи, поліграфічні константи, друкована продукція, шкільна форма тощо. Подібні документи й атрибути можуть досить повно і в той же час доступно розкривати особливості діяльності освітніх установ, їхню сутність і специфіку, переваги впроваджуваних і використовуваних новацій, традиції, культуру освітньої установи.
Проблема формування іміджу освітньої установи відноситься до галузі управління школою і, як будь-яке управлінське нововведення, містить мотиваційно-цільовий, змістовний і технологічний компоненти.
Мотиваційно-цільовий компонент включає вивчення потреб усіх суб'єктів педагогічної практики у формуванні іміджу школи, як усередині, так і за її межами; психологічну готовність до участі в майбутній роботі; вивчення наявного досвіду; формування мети та завдань даного управлінського нововведення, результатів його впровадження.
Змістовний компонент розкриває сутність поняття «імідж освітньої установи», його структурні елементи, їхню характеристику, критерії відбору змісту інформаційних матеріалів, певного оформлення.
Технологічний компонент припускає послідовність етапів реалізації даного нововведення, технологічну готовність суб'єктів діяльності, вироблення рекомендацій з його використання.
Побудова іміджу освітньої установи - як «емоційно забарвленого образа школи, часто свідомо сформованого, що має цілеспрямові задані характеристики та покликаний впливати певною спрямованістю на конкретні групи соціуму», припускає рішення ряду завдань:
Дослідження - аналіз літератури, спостереження, бесіди з керівниками освітніх навчальних закладів, представниками органів управління освітою, батьками - показують, що значущою характеристикою сучасної школи виступає її вже сформований або усталений образ, основу якого становлять:
У сучасній шкільній практиці відомий досвід роботи навчальних закладів зі створення іміджу освітньої установи. Наприклад, цікавий досвід розробки програми «Імідж школи» Новообнінцевської середньої школи одного з районів Алтайського краю. Структура програми визначена на основі глибокого проблемного аналізу ситуації у школі та включає кілька розділів.
При розробці презентаційних матеріалів, внутрішньошкільних програм зі створення іміджу освітньої установи важливо чітко визначити їхнє цільове призначення: для кого розробляються ці документи, чи є вони частиною загальношкільного плану, виступають як одна з форм планування, чи носять зовнішній інформаційний характер, на яку групу осіб розраховані.
У зв'язку з цим практичний інтерес представляє досвід однієї з гімназій м. Барнаула. Значущість представництва школи на ринку освітніх послуг спонукала педагогів гімназії до проведення маркетингового дослідження.
В іміджології процес трансформації визначається поняттям «позиціонування» та становить основу технологічного рішення розглянутої проблеми. Позиціонувати - означає перевести з мови товаровиробника на мову споживача товарів і послуг. Позиціонування - це побудова іміджу з урахуванням або на основі аналізу мікро- й макросоціуму; знання інтересів, потреб, очікувань, вимог певної групи людей, різних соціальних інститутів, вищих навчальних закладів; відбору та представлення тих зовнішніх характеристик, що дозволяють зробити процеси взаємодії школи та інших установ максимально ефективними; знакове, візуальне моделювання, оформлення та оприлюднення результатів діяльності школи, її підрозділів у зовнішньому середовищі.
Цілеспрямовано створюваний імідж освітньої установи являє собою не набір випадкових компонентів, а струнку систему взаємозалежних якостей, інтегративну сукупність характеристик. Слід зазначити, що складову іміджу важко ранжувати, тому що залежно від конкретних потреб різних груп, що звертаються до послуг освітньої установи, значущість того самого компонента іміджу школи буде варіюватись. За даними досліджень, провідними компонентами іміджу освітньої установи є:
Аналіз результатів дослідження дозволяє визначити узагальнені змістовні компоненти інформаційних матеріалів, призначених для зовнішнього представлення. Ними є:
Доцільно включити в розглянуті матеріали такі компоненти, як:
Оформлення та представлення інформаційних матеріалів має здійснюватися з урахуванням вироблених критеріїв, до яких ми відносимо критерії: комунікативної доцільності, що враховують вікові характеристики учнів, рівень освіченості; мовної відповідності - фонетична, лексична, граматична правильність; змістовність, лаконічність, оптимальність колірного рішення, інтегративність, цілісність.
Автор: І. Лазаренко
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 09.09.2008