Рейтинг
57

У матеріалі на заявлену тему з досвіду роботи авторка пише, що основною метою початкової загальної освіти є всебічний розвиток і виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися, повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, навичок здорового способу життя

Стаття «Формування ключових компетентностей молодших школярів у контексті викликів сьогодення»

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 3.6 з 5 на основі 16 оцінок.

Перед сучасною школою постає завдання виховати особистість, здатну до життєтворчої діяльності. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті зважаючи на власні можливості; буде ставити перед собою завдання самовдосконалення й саморозвитку, що стане запорукою успіху в різних сферах діяльності. Сучасний світ пред’являє високі вимоги до діяльності людини, конкурентоспроможною може бути лише по-справжньому компетентна особистість.

Основною метою початкової загальної освіти є всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися, формування повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, умінь і навичок здорового способу життя. За роки навчання в початковій школі учні мають набути достатній власний досвід культури спілкування і співпраці у різних видах навчальної діяльності, самовираження у творчих видах завдань.

Набуття загально навчальних та цільових компетентностей діяльності є фундаментом подальшого успішного навчання школяра в основній школі.

У вступі до "Програми для середньої загальноосвітньої школи.

(1-4 класи) зазначено, що до складу життєвих навичок молодших школярів входять:

  • організаційні навички (опанування школярами раціональних способів організації власного навчання);
  • загальнопізнавальні навички (уміння спостерігати, розмірковувати, запам’ятовувати й відтворювати матеріал);
  • загальномовленеві навички (основні елементи культури слухання і мовлення);
  • контрольно-оцінні навички (засвоєння учнями способів перевірки та самоперевірки, оцінювання одержаних результатів).

Молодший шкільний вік є визначальним у подальшому розвитку особистості та формуванні базових компетентностей.

Спираючись на закони розвитку дитини 6-10 років, стратегічне завдання школи створити умови для повноцінного цілісного розвитку дитини та її самоактуалізації.

Усім відома істина – діти початкових класів люблять учитись, але часто забувають діти люблять учитися добре! І тому головне завдання вчителя – створити умови, що забезпечать дитині успіх у навчанні, відчуття радості від того, що "я знаю", "я вмію".

Учителеві потрібно організовувати навчальну діяльність таким чином, щоб кожен (обов'язково кожен) відчув силу успіху, що надихає. Адже саме невдачі у навчанні призводять до того, що учень починає втрачати віру в себе, в свої можливості. І педагог повинен вчасно підтримувати учня, похвалити навіть за не значимий крок до пізнання.

Створити ситуацію успіху для кожного школяра можливо через формування ключових компетентностей. І саме нам, учителям, не слід забувати слова В. О. Сухомлинського: "Є успіх, є бажання вчитися. Особливо важливо це на першому етапі навчання – в початковій школі, де дитина не вміє долати труднощі, де невдача приносить справжнє горе".

"Школа радості" В. О. Сухомлинського стала для мене прикладом, як потрібно вести по сходинках дитину, щоб вона не відчула втоми, хотіла вчитись творити.

Працюю за формулою "Вчитись легко, коли вчитись цікаво".

Провідні ідеї:

  • урок має бути цікавим, з необхідним дидактичним матеріалом;
  • виклад матеріалу доступний;
  • пошук істини;
  • розвиток здібностей;
  • використання інтерактивних технологій,
  • розвиток зв’язного мовлення.

Часто проводжу нестандартні уроки:

  • урок - подорож, урок - конкурс, урок - вікторина,
  • брейн - ринг, пошук, урок – казка,
  • підсумкові уроки "Самий, розумний".

Кожна дитина має усвідомлені (і неусвідомлені) природні духовні потреби, які вимагають негайного або поступового задоволення, втілення в якійсь сфері переживань, почуттів чи діяльності. Але щоб духовна потреба змогла реалізуватися, доводиться вчитися, аби стати компетентним у жаданій сфері. Так виникає необхідність у формуванні певних компетентностей. Саме на успішність задоволення природних потреб учнів, що зробить їх компетентними та Створення ситуації успіху породжує радість. І якщо дитина усміхнена протягом дня, це є свідченням того, що вона відчуває свою значимість як особистість, як потребу в ній всього колективу і все це спрацьовує на позитивний результат у досягненні поставленої мети. Адже, якщо до радості учня додати радість батьків, утвориться сімейна радість. А вона є підґрунтям для творчої співпраці вчителя з учнем, з батьками. Ця радість, створена ситуацією успіху, є запорукою успіху дитини, досягнення високих результатів і застосуванні цих знань в подальшому житті дитини.

Формування ключових компетенцій реалізується в освітніх галузях і навчальних предметах. При цьому кожний предмет забезпечує реалізацію тих складових змісту ключових компетенцій, для формування яких має необхідні умови.

Значні можливості у початковій школі, особливо в перших-других класах, є для проведення ігор-занять та ігор-вправ. Так, на уроках навчання грамоти, наприклад, за допомогою гри-вправи "Чарівний мішечок" (варіанти "Чарівний глечик". "Чарівна скринька" тощо) я закріплюю різноманітні вміння та навички. Набір предметів у мішечку, звичайно, різний, залежно від теми і мети навчання. Це можуть бути іграшки, у назвах яких є літери чи склади, що вивчаються; маленькі предмети, які необхідно описати, та ін.

Працюючи творчо на уроках використовую елементи змагання: хто більше назве слів, відгадає загадок, найкраще виконає завдання, швидше обчислить тощо.

Ознайомлюючись із навколишнім середовищем, діти охоче грають у сюжетні ігри ("Ми прийшли до театру", "Я збираюся в гості", "На дні народження" та ін.), які розвивають уяву, спостережливість, спонукають до самоконтролю. Адже учні діють у ситуаціях, близьких до їх життєвого досвіду.

Таким чином, використання дидактичних ігор на уроках робить процес навчання не лише цікавим, а й сприяє швидкому формуванню у молодших школярів загальнонавчальних навичок та вмінь. Адже граючись, діти вчаться, а навчаючись – граються

Аби підсумок уроку не був важким для сприймання і щоб дітям було цікаво, під час вивчення теми "Розвиток уявлення про текст, його тему і мету. Добір заголовка" (Рідна мова), я використовую гру "Будь уважним".

Учні повинні прослухати текст і сказати, чи відповідає заголовок темі та меті тексту.

Курличуть в небі журавлі

У кінці вересня-жовтня птахи відлітають на південь. Відлітають вони по-різному. Зграї шпаків і граків летять на великій висоті. Журавлі прямують правильним трикутником. Гуси летять вервечкою, а качки – прямою шеренгою. Зозулі відлітають поодинці.

Вивчаючи тему "Зв’язок між реченнями в тексті. Спостереження за різними засобами зв’язку. Частини тексту", підсумок уроку подаю у формі ось такої гри "Віднови прислів’я":

Вірний друг-то… друзями.

Птах сильний крильми, людина… найбільший скарб.

Друзі пізнаються… у біді.

Цікавою для дітей є й гра "Будівельник" (тема: "Споріднені (спільнокореневі) слова. Корінь слова"):

Матеріал для гри: магнітна дошка, картки з морфемами (хат, – к, – н, очк, – оньк).

Завдання: з поданих морфем збудуйте слова. (Хата, хатка, хатиночка, хатонька).

Підводячи підсумок своєї роботи, хочу зазначити, що надія на успіх живе в кожній людині. Але, на жаль, не кожна надія справджується, тому що успіх гарантований лише для тих, хто прикладає для його здійснення власні зусилля. Я з впевненістю можу сказати, що я, інші вчителі, учні й батьки докладаємо великих зусиль, щоб успіх кожного й успіх всіх був гарантованим, життєпридатним.

Література

  1. Жорник О. Використання дидактичних ігор у навчанні //. Рідна школа. – 2000. – №4. – С.  63–64.
  2. Дідух М. В. Ігрові прийоми навчання читати // Початкова школа. – 1991. – №1. – С.  10–13.
  3. Життєва компетентність особистості: від теорії до практики. Науково-методичний посібник / За наук. ред., І. Г. Єрмакова. – Запоріжжя: Центріон, 2005.
  4. Новікова Т. Розвивальне навчання та формування ключових компетентностей учнів // Початкова освіта. – 2008. - №41.
  5. Можаєва О. М. Формування і розвиток основних компетентностей особистості в початковій школі // Початкова освіта. – 2009. - №32.
  6. Ібряшкіна Н. Формування у дитини емоційно-позитивного ставлення до шкільного навчання // Початкова освіта. – 2007. - №42.

Автор: Троценко Галина Миколаївна
Посада: учитель початкових класів.

Матеріал розміщено в рамках проведення Форуму педагогічних ідей «УРОК»

Категорично заборонено використовувати цей матеріал на інших інтернет-порталах і в засобах масової інформації, а також поширювати, перекладати або копіювати будь-яким способом без письмового дозволу освітнього порталу Освіта.ua.

Освіта.ua
04.11.2015

Популярні новини
COVID-19 не є професійним захворюванням вчителів, - МОН Захворювання, отримане під час виконання вчителями професійних обов'язків, не є професійним
Владі пропонують застосувати коефіцієнт 1,5 для зарплат освітян Профспілка пропонує застосувати додатковий коефіцієнт 1,5 для підвищення зарплат освітян
МОН планує починати шкільну освіту дітей з 5 років Відомство готове розробити програми для дітей у разі підтримки ідеї шкільного навчання з 5 років
Шмигалю пропонують зустрітися з освітянами За словами освітнього омбудсмена, українська освіта зараз кинута напризволяще
Загрузка...