Рейтинг
24

У матеріалі з досвіду роботи на заявлену тему авторка пише, що проблемне навчання - це система розвитку учнів у процесі навчання, в основу якої покладено використання навчальних проблем у викладанні та притягнення школярів до активної участі у вирішенні цих проблем

Стаття „Використання проблемного методу як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії”

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 4.8 з 5 на основі 5 оцінок.

Проблемне навчання – це система розвитку учнів в процесі навчання, в основу якої покладено використання навчальних проблем у викладанні і притягнення школярів до активної участі цих проблем. Під навчальною проблемою розуміють завдання, вирішення якого неможливо отримати по готовому зразку. Від учня вимагається прояв самостійності і оригінальності. Не репродуктивне сприйняття минулого і сучасного, а вироблення особистої громадянської позиції через власне відкриття факту, події, його переосмислення можливі лише тільки при використанні методу проблемного навчання, який забезпечує високу мотивацію учнів.

Використовуючи проблемний метод, я враховую готовність учнів кожного класу до сприйняття проблемного матеріалу (загальний рівень знань, налаштованість на урок). В класі з високим рівнем мотивації учнів після викладення факту ставлю проблеми одна за одною, в класі з слабкою мотивацією пояснюю матеріал і в кінці проводжу опитування проблемного характеру.

При поясненні нового матеріалу я використовую такі форми проблемного навчання як проблемна розповідь і пошукова бесіда. В ході проблемної розповіді проблему ставить і вирішує вчитель. Я не просто викладаю матеріал, розглядаю можливі підходи і шляхи вирішення. Проблемну розповідь застосовую, коли матеріал зовсім новий і дуже складний. Таку форму проблемного навчання застосовую при розгляді питання про рух Опору на Україні в роки ІІ світової війни, колабораціонізм, діяльність УПА і радянський партизанський рух. Учням пропоную різні точки зору істориків по даних питаннях, а вони пробують визначити свою власну позицію.

Сенс пошукової бесіди полягає в тому, привернути учнів до вирішення проблем, які ставляться на уроці, за допомогою підготованої раніше системи запитань. Наприклад, на початку уроку з теми "Воєнні дії в середині 1941 – 1942 рр." даю питання проблемного характеру: "Які причини поразок Червоної Армії в перші місяці Великої Вітчизняної війни?", "Чому план "Барбаросса" зазнав краху?" Для вирішення цих проблем клас ділю на три групи, які рухаються по етапах:

  • І – перевірка домашнього завдання в формі тестів.
  • ІІ – кожній групі на листку паперу пишу терміни, дати, імена, пов’язані з новою темою, учні групи складають конспект з теми.
  • ІІІ – робота з текстами документів.

Після цієї роботи повертаюсь до проблемних питань.

При викладенні нового матеріалу в проблемному ключі учні стають більш активними і самостійними. Наприклад, на підсумковому уроці в 7 класі з теми "Народження середньовічного світу, особливості його розвитку" ставлю питання: "Де в період середньовіччя цікавіше жити: в місті чи в селі?", "Чи хотіли б ви жити в період середньовіччя?". Учням надається можливість висловити свою власну точку зору і обґрунтувати її. Семикласникам подобається відповідати на такі питання, порівнювати минуле з сьогоденням, наводити аргументи, відстоюючи власну точку зору.

Проблемний метод вимагає додаткової затрати часу, і не завжди я застосовую при перевірці домашнього завдання. В процесі вирішення нової проблеми матеріал минулих уроків сам по собі актуалізується. Наприклад, в 7 класі з теми "Візантійська імперія" я знайомлю дітей з політикою Юстиніана за фрагментами документів візантійських авторів, даю власне викладення теми. Учням пропоную висловити своє ставлення до цього правителя. В ході уроку діти збирають інформацію, слухають думки вчителя, щоб обґрунтовано висловити свою думку на етапі закріплення.

Дослідницька атмосфера уроків проблемного навчання дозволяє втягнути учнів в активний пізнавальний процес. Змінюється роль вчителя. Він – консультант, помічник. Спостерігач, джерело інформації, координатор. Вчитель стає організатором самостійного навчального пізнання учнів.

При вивченні в 11 класі теми "Міжнародні відносини наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття" даю наступне завдання: одні історики (радянські) звинувачують у розв’язанні "Холодної війни" Захід, інші (західні) – СРСР, треті – обидві сторони. Учням пропонується визначити: хто винен? Клас поділяється на дві групи. Одна група виступає в ролі західних істориків, інша в ролі - радянських. Результатом роботи стають виступи груп. Учні приходять до висновку, що винними є обидві сторони. Вдома пропоную також вирішити проблемне завдання: "Холодна війна" продовжується і сьогодні". Доведіть або спростуйте дане твердження.

У 8 класі на уроці з теми "Передумови і початок Національно-визвольної війни" використовую фрагменти фільму "Гетьман Богдан Хмельницький", через проектор на екрані з’являється епіграф до уроку: "Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити націю, що лама свої кайдани, прокинувшись до життя" (М. Міхновський). Формулюю проблемне питання: "Чому саме Богдану Хмельницькому вдалося згуртувати і об’єднати на боротьбу українське суспільство?" Потім даю характеристику гетьману подіям кінця 1647 – початку 1648 рр. і пропоную серію проблемно-пошукових питань:

  • Чому Богдану так швидко вдалось зібрати військо?
  • Чим тактика Хмельницького відрізнялась від тактики інших повстанців?
  • Чому поляки недооцінили козацьке військо?
  • Як союзники козаків вплинули на перебіг бойових дій?
  • Чим ви поясните перші перемоги козаків?
  • Яке вони мали значення для українського суспільства?

І тепер учні, відповівши на них, будуть готові відповісти на головне проблемне запитання. Безумовно, якщо вирішення проблемного завдання зайшло в глухий кут, я допомагаю і направляю дітей в потрібне русло.

Вивчаючи героїчну сторінку нашої історії "Бій під Кругами", я запропонувала учням таке проблемне завдання: доведіть або спростуйте ці твердження:

"Краще смерть достойна слави, аніж зганьблене життя" (Ф. Достоєвський)

Отже чи варто віддавати життя за ідею, за незалежну державу, чи варто щось робити заради людей? У процесі діалогу з десятикласниками я наводжу легенду про Данко, рядки поезії Б. Олійника:

Страшно зустріти смерть,
Страшно, не будьмо лукаві,
Страшно безсило малим
Відчувати себе перед смертю,
Але страшніше, коли
Нізащо вмерти.

Знання, отримані в результаті вирішення проблемних завдань, твердо засвоюються, так як діти здобували їх самостійно, а не отримували в готовому вигляді. Проблемний матеріал розвиває здатність до аналізу. Вміння аргументовано відстоювати власну точку зору, тобто вести дискусію.

До уроку за темою "Світ на межі тисячоліть" я запропонувала одинадцятикласникам виготовити візитні картки ХХ століття, до яких увійшли б такі компоненти:

  • емблема століття.
  • епіграф століття.
  • видатні постаті століття в галузі економіки, політики, культури.
  • найважливіші події століття.
  • уроки ХХ століття.
  • побажання віку прийдешньому.

Ми спробували коротко, в загальних рисах, змалювати портрет ХХ століття і відповісти на запитання: "Чому ХХ стало найтрагічнішим в історії людства?"

Пропоную формулу "Що стосується всіх, повинно бути схвалено всіма". Ставлю запитання:

  • Які факти з історії окремих держав суперечать цій формулі?
  • Чим можна пояснити це протиріччя?

На етапі контролю і оцінки результатів навчальної діяльності пропоную самооцінку діяльності кожного учня через рефлексію. Рефлексія здійснюється через такі прийоми:

1. Незакінчене речення:

  • найцікавішим для мене було…, тому що…;
  • сьогодні на уроці я дізнався…;
  • мені сподобалось, тому що…;
  • мені не сподобалось…;

2. "Точка зору"

Успіх використання проблемного методу багато в чому залежить від зацікавленої позиції вчителя і високої внутрішньої мотивації учнів. В процесі проблемного навчання відбувається і засвоєння матеріалу, і розвиток мислительної діяльності. Вважаю, що головним результатом використання технології проблемного навчання є те, що випускник школи орієнтується в сучасних цінностях, здобуває досвід творчої діяльності, що він готовий до міжособистісного і між культурного співробітництва.

Автор: Слюсарчук Олена Володимирівна
Посада: учитель історії та правознавства.

Матеріал розміщено в рамках проведення Форуму педагогічних ідей «УРОК»

Категорично заборонено використовувати цей матеріал на інших інтернет-порталах і в засобах масової інформації, а також поширювати, перекладати або копіювати будь-яким способом без письмового дозволу освітнього порталу Освіта.ua.

Освіта.ua
23.03.2015

Популярні новини
Нова українська школа: затверджено стандарт 5–9-х класів Кабмін затвердив новий Державний стандарт базової середньої освіти
Опубліковано проект умов проведення ДПА у 2021 році МОН визначено перелік предметів, з яких цього навчального року складатимуть шкільні іспити учні 4-х, 9-х та 11-х класів
Поліція буде обліковувати підлітків-булерів, - омбудсмен Одним із завдань ювенальної превенції є попередження негативних явищ у дитячому середовищі
Опубліковано рейтинг шкіл України 2020 року Сайт Освіта.ua склав рейтинг шкіл України за результатами зовнішнього оцінювання випускників шкіл 2020 року
Загрузка...

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!