Рейтинг
44
Вибір редакції

У матеріалі з досвіду роботи на заявлену тему авторка пише, що літературні спроби школярів - один із найефективніших засобів розвитку їхніх творчих здібностей. Отже, йдеться про розвиток літературних творчих здібностей школярів, які створюють міцний фундамент для поетичної творчості

Стаття „Літературна творчість - ефективний засіб розвитку творчих здібностей молодших школярів”

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 4.4 з 5 на основі 10 оцінок.

Суспільство ставить перед школою завдання виховувати культурну і творчу особистість, здатну продукувати певні ідеї адекватними мовними засобами, висловлювати думки оригінально, нетрадиційно.

Кожну дитину можна зробити творчо розвиненою. Учені – психологи дійшли одностайної думки про те, що в кожному періоді дитинства є сензетивні можливості для розвитку одного з видів діяльності, і необхідно максимально використати їх, зважаючи на те, що вони мають тимчасовий характер. С. Рубінштейн вважав ядром здібностей якість тих психічних процесів, які регулюють навчальні операції, а не самі автоматизовані дії.

Літературні спроби школярів – один з найефективніших засобів розвитку їхніх творчих здібностей. Отже, йдеться про розвиток літературних творчих здібностей школярів, які створюють міцний фундамент для поетичної творчості. Педагогічна ж наука стверджує, що здібності не лише виявляються в діяльності, а й формуються і розвиваються в ній. На думку С. Т. Шацького, задатки творчої сили є майже у всіх, потрібно лише створити сприятливі умови для їхнього розвитку.

Саме тому метою означеного напрямку роботи є навчання словесної творчості, формування прийомів творчої уяви, розвиток творчого, нестандартного мислення. Практична реалізація завдань здійснюється через застосування методів та прийомів технологій розвитку творчої особистості.

Проблема творчості нині - одна з найактуальніших проблем навчання. З'ясування особливостей творчих здібностей, вивчення умов їх характеру зумовлюються насамперед потребами практики. Саме тому з перших років шкільного навчання значну увагу потрібно приділяти не тільки здобуттю знань учнями, а й розвитку їхніх здібностей.

Основними показниками творчих здібностей є швидкість і гнучкість думки, оригінальність, допитливість, точність і сміливість.

Швидкість думки - кількість ідей, що виникають за одиницю часу.

Гнучкість думки - здатність швидко і без внутрішніх зусиль переключатися з однієї ідеї на іншу; бачити, що інформацію, отриману в одному контексті, можна використати в іншому.

Оригінальність - здатність до генерації ідей, що відрізняються від загальноприйнятих; до парадоксальних, несподіваних рішень. Оригінальність пов'язана з цілісним баченням усіх зв'язків і залежностей, непомітних під час послідовного логічного аналізу.

Допитливість - здатність дивуватися; відкритість та інтерес до всього нового.

Сміливість - здатність приймати рішення в ситуаціях невизначеності, не лякатися власних висновків і доводити справу до кінця, ризикуючи особистим успіхом та репутацією.

Працюючи з дітьми, ми намагаємося допомогти учням досягти "вершини творчості". Для цього будуємо "творчі сходинки". Долаючи кожну з них, діти вчаться цінувати, любити рідне слово, відчувати його красу, збагачують свій словниковий запас, розвивають власне зв’язне мовлення; у них виникає бажання та виробляється вміння передавати свої враження й думки за допомогою слова. Це пробуджує фантазію й уяву, прагнення творити. Впевненість у своїх можливостях дає дітям цікаве спілкування між собою, з дорослими, з книгою, з довкіллям.

І все це обов’язково поєднується з творчим завданням та кропіткою роботою над словом.

Запропоновані вправи допоможуть розвивати літературну творчість дітей:

  • заміна синонімів (антонімів) у реченні, побудова синонімічних (антонімічних) рядів та рядів з багатозначністю;
  • вибір найбільш точних за значенням слів;
  • будова варіативних форм слова;
  • семантичне порівняння слів;
  • навчання римування.

Розвиток умінь користуватися виражальними можливостями слова для точної передачі думки повинен відбуватися паралельно із збагаченням і розширенням словникового запасу школярів. Навчання добору слів – найбільш важка частина зі збагачення дитячого словника. Наприклад, у першому класі починаємо з гри "Схожі хвости". Учитель пропонує слова, а учні добирають до них схожі за звучанням.

Їжачок - павучок, черв’ячок...

Пташка – ромашка, комашка...

Після закінчення гри вчитель говорить дітям, що однією з характерніших ознак віршованих творів є рима.

Далі можна запропонувати таку гру, де діти хором закінчують вірш і називають пару слів у риму.

З часом, коли придумування римованих слів стане для дітей легким завданням, гру можна ускладнити. Запропонуйте їм не лише придумати слово до рими, але й спробувати, використовуючи їх, скласти два римовані рядки.

Рак-мак, читати - розв’язати.

Створення віршованих рядків – це один із засобів пробудження в учнів пізнавального інтересу, розвитку їхнього мовлення. А важливою умовою розвитку мовлення є робота, спрямована на збагачення їхнього словника.

Для розвитку активного словника учнів дуже ефективною є гра "Який? Яка? Яке?" Учитель показує малюнки й пропонує дібрати слова, які допоможуть відгадати це слово (колір, форма, смак…).

Кавун – круглий, солодкий, смугастий…

Після такої роботи учні можуть самі спробувати скласти загадку. Якщо вони вже відчувають римовану форму, то в цій роботі зможуть спробувати її застосувати. Створені загадки, лічилки, вірші потрібно не лише зачитувати, а й аналізувати. Діти мають зрозуміти, що вони не просто розважаються, а вчаться засвоювати певний жанр творів, який має свої закони.

Оскільки молодший шкільний вік – це період, найсприятливіший для активізації мовлення дитини, її творчості, фантазії та уяви, то поетичні здібності дитини варто формувати в початкових класах.

У міру того, як школярі починають систематично творити залежно від своїх індивідуальних особливостей, формуються компоненти поетичних здібностей (поетичне сприймання, творча уява, образне мислення тощо).

Відомий педагог – психолог В. О. Левін визначив етапи формування поетичних здібностей молодших школярів.

Перший етап: включення в ігрову творчість і спілкування в дитячій групі. Цей етап потрібний для того, щоб компенсувати недоліки в розвитку уяви, спілкування і мотивації учня, які виникають ще в дошкільному віці.

На цьому етапі готуються розв’язання трьох питань:

  • який мотив стане провідним у навчанні: внутрішній чи зовнішній?
  • чи будуть школярі спілкуватися один з одним?
  • що стане для дитини критерієм оцінки і самооцінки її дій: думка вчителя або культурні змістовні ознаки?

Другий етап: засвоєння елементів поетичної форми у грі. Його завдання: розвинути в учнів практичні вміння ігрового оволодіння художніми засобами: римою, розміром, звукописом, інтонацією, тропами (епітетами, порівняннями, метафорами, гіперболами); розвинути самооцінку – сформувати готовність і вміння оцінювати свою роботу з літературним матеріалом.

Третій етап є кульмінаційним, на якому школяр усвідомлює комунікативні можливості художніх засобів (які на другому етапі були засобами гри); починає бачити у собі поета, здатного впливати на інших людей, їхній настрій, світогляд.

Критерієм самооцінки літературної творчості стає реакція слухачів: чи їм цікаво? Чи почули щось нове і важливе для них? Завдання цього етапу: об’єктивація художніх засобів у якості засобів спілкування мистецтвом; об’єктивація у собі авторських здібностей; формування комунікативно – оціночного ставлення до своєї творчості та мистецтва.

Четвертий етап: формування комунікативно – оціночного ставлення до мистецтва. На цьому етапі відбувається перенесення художньо – комунікативної позиції з власної творчості дітей на твори майстрів. Критерієм результативності поетичної творчості, яка сформувалася у власній навчально-поетичній діяльності, є усвідомлення учнями власних досягнень.

Виразне читання художнього твору – один з ефективних напрямів у формування розвитку поетичних здібностей. Важливо ввести учня у світ почуттів автора, через поетичні мовні образи підвести до висновків та в художньому виконанні (виразне читання) їх озвучити. Одним з напрямків роботи над розвитком поетичної творчості молодших школярів є аналіз поетичних творів з урахуванням жанрових особливостей.

У початкових класах цей процес є складним і специфічним, спирається він на загальновідомі, описані в літературі принципи аналізу твору в єдності його змісту і форми:

  • безпосередність у сприйнятті літературного твору, який має бути повністю прочитаний або прослуханий;
  • безперервність у сприйнятті художнього твору. Дотримуючись закону безперервності, вчитель на уроці читає учням цей поетичний твір повністю, напам’ять. На завершення уроку – бесіда про враження від прочитаного;
  • правильне співвідношення читання та аналізу, який не повинен бути тривалішим за сам процес читання (чи слухання);
  • поєднання загальноприйнятих оцінок художнього твору з особистими.

Усвідомивши психолого-педагогічні аспекти зазначеної проблеми, учитель використовує величезні можливості уроку літературного читання.

Науково – педагогічні дослідження свідчать, що вміння розуміти поезію, наявність стійкого інтересу до читання поетичних творів є однією з передумов виховання самостійного читача.

Варто зазначити, що розвиток поетичної творчості – це інтегрований безперервний процес, який триває не лише на уроках поетичної творчості, а й у позанавчальний час.

Усім відомо, що діти від природи допитливі і йдуть до школи з бажанням вчитися. Щоб не згас цей вогник допитливості, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумне керування з боку вчителя. А для цього необхідно перетворити кожний урок у школі в урок реалізації засад особистісно орієнтованого навчання, спрямованих на розкриття учнем його індивідуальних здібностей.

Розвиток творчих здібностей у кожного школяра потребує від учителя застосування на уроці творчих завдань, що складають систему, яка дасть можливість урізноманітнити творчу діяльність учнів і забезпечити перехід від репродуктивних, формально - логічних дій до творчих.

У навчальній діяльності домінує пошукове, розвивальне і стимулююче навчання. Окрім удосконалення наявних мовних здібностей, у дитини формується вміння навчатися, розвивається пізнавальний інтерес і бажання творити.

Таким чином, набуті учнями у початкових класах знання, особистісні якості, пов’язані із формуванням мовної особистості, стануть фундаментом для подальшого навчання, виховання, розвитку, самовираження, значною мірою зумовлять практичну, громадянську, професійну діяльність у майбутньому.

Література

  1. Барташнікова І. А., Барташніков О. О. Розвиток уяви та творчих здібностей у дітей 5-6 років. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 30 с.
  2. Телячук В. П., Лесіна О. В. Сходинками творчості. Методика ТРВЗ в початковій школі. –Харків: Видавнича група "Основа": "Тріада+", 2007. - 64 с.
  3. Воропаєва Н. Умови розвитку творчих здібностей дитини // Початкова освіта. – 2008. - № 13. – с. 15 – 16.
  4. Затовка І., Царьова Г. Розвиток творчих здібностей при написанні віршів // Початкова освіта. – 2007. - № 36. – 4 с.
  5. Іванова Л. Поетична творчість молодших школярів // Початкова освіта. - 2008. - № 16. – 4 с.
  6. Кільдяшова І. Розвиток зв’язного мовлення на засадах особистісно орієнтованого навчання // Початкова освіта. – 2007. - № 5. – 9 с.

Автор: Колєснікова Галина Іллівна
Посада: учитель початкових класів.

Матеріал розміщено в рамках проведення Форуму педагогічних ідей «УРОК»

Категорично заборонено використовувати цей матеріал на інших інтернет-порталах і в засобах масової інформації, а також поширювати, перекладати або копіювати будь-яким способом без письмового дозволу освітнього порталу Освіта.ua.

Освіта.ua
05.02.2015

Популярні новини
Комітет ВР підтримав постанову про COVID-допомогу школам Постанова передбачає звернення до уряду з метою забезпечення безпечного навчального процесу
МОН готується запустити НУШ у базовій школі Запуск Нової української школи в ланці базової освіти запланований на 2022 рік
МОЗ перекладе на регіони відповідальність за роботу шкіл у «червоній» зоні Міністерство охорони здоров'я запропонує зміни в постанову, що регламентує карантинні обмеження
Влада наполягає, щоб освіта була в очному форматі, - Шкарлет За словами Шкарлета, дистанційне навчання є лише додатком для змішаного навчання
Загрузка...

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!