Рейтинг
15

У дослідницьких матеріалах авторка наголошує, що найбільш активну участь у творенні емоційно забарвлених іменників у народних казках бере суфікс -к. Кількість дериватів, які мають у своїй структурі цей формант, складає 25 % від усієї кількості проаналізованих слів

Стаття «Особливості словотворення емоційно забарвленої лексики в українських народних казках»

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 5 з 5 на основі 3 оцінок.

Лексеми з емоційно-експресивним забарвленням в обстежених українських народних казках утворюються за допомогою двадцяти суфіксальних морфем, а саме: -к-, - ок, -ик, -очк-, -ц-, -ечк-, -ушк-, -ичк-, -чик, -ищ-, -еньк-, -ачк-, -ець, -оньк-, -ат-, -атк-, -ус-, -иц-, -ил-, -ух-.

  • Найбільш активну участь у творенні емоційно забарвлених іменників в народних казках бере суфікс -к-. Кількість дериватів, які мають у своїй структурі цей формант, складає 25% від усієї кількості проаналізованих слів, що свідчать про продуктивність цього демінутивного суфікса. Усі похідні іменники можна віднести до таких лексико-словотвірних груп:
  • Назви осіб за сімейними та іншими стосунками: синку (1, 44), матінка (1, 87), дитинка, товаришка (1, 72), дівчинка (1, 72);
  • деякі власні найменування: Пилипко (1, 44), Василько (1, 72), Варварка (1, 14);
  • Найменування тварин та риб: мишка (1, 14), собачка (1, 24), лиска (1, 41), рибка (1, 49);
  • Найменування частин тіла людини та тварини: ріжки (1,21), ніжки (1, 38), ніжка (1, 33), очки (1, 38), вушка (1, 38), лапка (1, 63), ручка (1, 76);
  • Назви рослин та їх плодів: травичка (1, 20), осичка (1, 48), ріпка (1, 14), динька (1, 61), яблунька, яблучка (1, 73), деревинка (1, 76);
  • Найменування проміжків часу: нічка (1, 19), хвилинка (1, 19), годинка (1, 54);
  • Назви місцевості: нивка (1, 61), гребелька (1, 20), полянка (1, 53);
  • Назви приміщень та угідь: хатка (1, 35), криничка (1, 71);
  • Назви предметів побуту та хатнього начиння: грабельки (1, 14);
  • Найменування природних явищ: крапелька (1, 20).

Іменники, у структурі яких наявний суфікс -ок, складають 16% від загальної кількості проаналізованих лексем. При чому інколи спостерігається подвійне ускладнення твірної основи цим формантом. Усі слова представляють такі лексико-семантичні групи:

  • Назви певної місцевості: лісок (1, 42), місточок (1, 20), торжок, смітничок (1, 67), бережок (1, 76);
  • Найменування рослин та їх частин: дубочок, дубок (1, 70), листочок (1,20), горошок (1, 24), колосочок (1, 67);
  • Назви тварин: рачок-братичок (1, 21), рачок (1, 21), коток (1, 41), бичок (1, 56), бичок-третячок (1, 58), півничок (1, 67), Початочок (1, 28);
  • Назви частин тіла тварин: лобок (1, 44), роточок, носочок (1, 69);
  • Назви продуктів харчування: медок (1,28), пиріжок (1, 80);
  • Найменування взуття: черевичок (1, 38);
  • Назви осіб: синок (1, 76);
  • Найменування явищ природи: сніжок (1, 81).

Далі за продуктивністю йде суфіксальний словотвірний тип із морфемою –ик. Налічується 13% іменників – демінутивів, у структурі яких наявний цей суфікс. Вони представляють такі лексико-семантичні групи:

  • Найменування тварин і птахів: зайчик – лапанчик (1,13), зайчик (1, 13), вовчик-братик (1, 21), зайчик-побігайчик (1, 59), ведмедик-братик (1, 17), котик (1, 41), песик-когутик (1, 24), півник (1, 28), котику-братику (1, 41), журавлик (1, 46), ведмедик (1, 59), зміїк-братик (1, 63);
  • Найменування страв: борщик (1, 54), киселик (1, 73), кулешик (1, 73);
  • Назви осіб за родинними стосунками: братик (1, 73) та власні назви: Телесик (1, 76);
  • Найменування частин тіла тварин: хвостик (1, 70);
  • Назви предметів хатнього вжитку: кухлик (1, 73);
  • Найменування засобів пересування по воді: човник (1, 76).

Суфікс очк- утворює 6, 5% дериватів зі зменшено-пестливим значенням. Їх можна об’єднати у такі лексико-семантичні групи:

  • найменування осіб, як правило, жіночої статті за родинними стосунками (невісточка (1, 38), мамочко (1, 49)) та власні назви (Фіночко (1, 15), Сірочко (1, 15));
  • назви птахів: (курочка (1, 69), гусочка (1, 30);
  • найменування предметів побуту та хатнього начиння: (в'язочка (1, 80), колисочка (1, 76));
  • абстрактні назви: (дірочка (1,1 4), казочка (1, 80));
  • найменування певної місцевості: поляночка (1, 53)).

5% від загальної кількості складають зменшено-пестливі іменники, утворені за допомогою суфікса -ц-, вони представляють лексико-семантичні групи:

  • назви частин будівель: (віконце (1, 41), дверці (1, 20), ворітця (1, 70));
  • найменування частин тіла різних істот: крильця (1, 80);
  • назви страв або їжі (борошенце (1,16), м’ясце (1, 78));
  • найменування водойм: (озерце (1, 81));
  • назви дерев: (деревце (1, 33));
  • найменування приладь: (весельце (1, 76)).

Меншою продуктивністю у творенні емоційно забарвлених іменників характеризується суфікс -ечк- (4,5%). Лексеми з цією морфемою у структурі об’єднуються у лексико-семантичні групи:

  • найменування осіб за родинними стосунками та власні назви (донечка (1, 49), Марусечко (1, 73));
  • найменування птахів та тварин (качечка (1, 35), овечка (1, 36));
  • назви предметів побуту та елементів хатнього начиння (пічечка (1, 74));
  • назви явищ природи (сонечко (1, 82));
  • найменування водойм (річечка (1, 73)).

Деривати з морфемою ичк- (3, 5%) – це іменники жіночого роду на позначення:

  • осіб за родинними стосунками (сестричка (1, 74));
  • назв тварин (лисичка 1, 59), лисичка-сестричка (1, 62));
  • предметів одягу (рукавичка (1, 13), спідничка (1, 15)). Похідні з суфіксом -чик у структурі (3, 5%) – це іменники чоловічого роду на позначення: осіб за характерними ознаками (братчики (1, 8), голубчик (1, 59), хлопчик (1, 72));
  • назв тварин (баранчик (1, 18));
  • відповідних меблів (стільчик (1, 83)).

Цікавими утвореннями є емоційно забарвлені лексеми з -ушк- (3%), це, як, правило, власні назви або прикладкові іменники, що розкривають особливості характеру чи вдачі казкового персонажу:

  • мишка-скряботушка (1, 13), жаба-скрекотушка (1, 13), Андрюшка (1,14), Марушка (1,14).
  • Приблизно по 2% емоційно забарвлених лексем в українських народних казках утворюють суфікси -ець, -ачк-, -еньк-, -ищ-. Їх теж можна по групувати за значенням: назви осіб та власні наймення (батенько (1, 64), Марусенько (1, 73));
  • назви рослин та їх частин (корінець 1, 64), гіллячко, листячко (1, 70));
  • найменування будівель та території біля них (хлівець (1, 35), двірець (1, 83));
  • назви тварин та певних частин їх тіла (баранець (1, 70), пір’ячко (1, 83));
  • абстрактні назви (лишенько (1, 35));
  • найменування музичного твору (пісенька (1, 38));
  • назва результатів продуктів життєдіяльності (сміттячко (1, 3)).

Важливо зазначити, що перелічені вище суфікси вносять у похідне слово значення зменшеності або пестливості, а морфема -ищ, наявна у структурі іменників, що передають негативні емоції. Ставлення народу до названих реалій є зовсім протилежним, ніж до уже описаних персонажів, предметів тощо. Такі лексеми називають тварин: котище (1, 18), частини тіла тварин: хвостище (1, 37), назви рослин або їх плодів: бобище (1, 49), предмети побуту: помелище (1, 38).

Усього по три емоційно забарвлені лексеми, як показує фактичний матеріал, утворені за допомогою афіксів -ус-, -оньк-, -атк-, -ат-. Це, як правило:

  • слова з позитивною оцінкою або з відтінками ніжності, зменшеності чи пестливості: найменування осіб за родинними стосунками та власні назви (бабуся (1, 27), дідусь (1, 59), Маруся (1, 72), дітоньки (1, 56));
  • назви тварин, птахів та частин їх тіла (кізонька (1, 19), п'ятонька (1, 56), гусенятко, крилятко (1, 80), гусенята, крилята (1, 79), каченята (1, 81);
  • деякі назви посуду (горнятко (1, 56)).

Емоційно забарвлені іменники з суфіксом иц- є назвами рослин: травиця (1, 58) та явищ природи: водиця (1, 49).

Негативна оцінка, яка наявна в українських народних казках, простежується і іменниках з морфемами -ил- та -ух-. Вони називають характерні особливості персонажів казки: бурмило (1, 53), хвастуха (1, 46).

Таким чином, аналіз структури і семантики емоційно забарвлених іменників, використаних в українських народних казках, показав, що такі лексеми є прикладами різноманітної системи лексико-словотвірних груп. Позитивні емоції є яскраво вираженими, а негативні представлені поодинокими словами, що зумовлено особливостями жанру досліджуваних творів фольклору.

Література

  1. Українські народні казки. Для молодшого та середнього шкільного віку. - К.:Веселка, 1992. – 415 с.
  2. Чухліб В. Ф. Стилістичний потенціал іменного суфіксального словотвору. Стилістика української мови: Зб. наук. праць. – К., 1990. С. 68-72.

Автор: Скорикова Тетяна Сергіївна
Посада: учитель світової літератури.

Матеріал розміщено в рамках проведення Форуму педагогічних ідей «УРОК»

Категорично заборонено використовувати цей матеріал на інших інтернет-порталах і в засобах масової інформації, а також поширювати, перекладати або копіювати будь-яким способом без письмового дозволу освітнього порталу Освіта.ua.

Освіта.ua
19.12.2014

Популярні новини
Опубліковано рейтинг шкіл України 2020 року Сайт Освіта.ua склав рейтинг шкіл України за результатами зовнішнього оцінювання випускників шкіл 2020 року
У МОН визначили, як оцінювати учнів 3-4-х класів НУШ Метою рекомендацій є визначення підходів та вимог до оцінювання результатів навчання
Школярам не вистачає українських підручників Школам, які раніше були російськомовними, бракує українських підручників
МОН: зарплата вчителів зростатиме впродовж 2021 року У проекті бюджету передбачено понад 102 млрд грн на заробітні плати шкільних вчителів
Загрузка...

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!