Рейтинг
18
Вибір редакції

У матеріалі на заявлену тему з досвіду роботи авторка пише, що методика, обрана нею, базується на лінгвістичних принципах української орфографії, зіставному аналізі українського й російського правописів, психології навчання, орфографії, логічних законах розвитку мислення школярів

Стаття «Підвищення грамотності учнів на уроках української мови та літератури у школі»

Оцініть публікацію
Рейтинг статті: 3.6 з 5 на основі 5 оцінок.

"Учитель готується до хорошого уроку все життя...
Така духовна і філософська основа нашої професії
і технологія нашої праці: щоб дати учням іскорку знань,
вчителеві треба ввібрати ціле море світла".
Василь Сухомлинський

Мова – це довершене втілення в слові людської думки, вона від найдавніших часів була для кожного народу своєрідним етичним, дидактичним і правовим кодексом, скарбницею знань, перевірених на своєму досвіді багатьма поколіннями, істин, що сягають рівня загальнолюдських. Але чомусь у нашій державі, зокрема, на сході до цих особливостей, які притаманні мові, ми, в більшості випадків, відносимося, байдуже. Ми не цінуємо того, що маємо, забуваємо, що ми - велика, сильна і могутня нація, нехтуємо найсвятішим народним надбанням, мовою.

Мабуть, уже ввійшло до звички передавати від дідів до батьків, а від синів до дітей та онуків невміння розмовляти українською мовою, не навчатися грамоті, вдаватися до «суржиків», своєю байдужістю ми робимо нашу мову «бідною», «сухою» і тоді постає питання: А де ж дівається «наша мова солов’їна»? , яку так оспівували віками і Т.Г.Шевченко, і В.Сосюра, і В.Симоненко та інші.

Ось наша проблема, ось завдання, в першу чергу, для освітян. Чому навчити і, як навчати дітей, бо вони - наше майбутнє? І мене як учителя української мови та літератури понад усе турбує питання, як підвищити грамотність учнів на уроках мови та літератури? Як допомогти їм піти у світ грамотними і справжніми патріотами своєї держави?

Третій рік я натхненно працюю над даною проблемою, вона мене примусила замислитись над розробкою системи навчання, яка містила б у собі нові підходи до опрацювання орфографії української мови. Система, яка була б зумовлена урахуванням місцевого впливу, вираженого як дією діалектної і сусідньої мови, так і сумішшю говіркових і спорідненомовних елементів на процес формування в учнів орфографічних умінь і навичок, а також реалізацією принципу зв’язку орфографії з різними розділами української мови.

Методика, обрана мною, базується на лінгвістичних принципах української орфографії, зіставному аналізові українського та російського правописів, психології навчання, орфографії, логічних законах розвитку мислення школярів, тому я розглядаю вивчення орфографії в загальноосвітній школі не як самоціль, а як невід’ємний елемент культури писемного мовлення, підвищення якої має бути головним завданням кожного педагога, педагогічного колективу, важливою проблемою суспільства в цілому, адже правописні норми загальнообов’язкові для всіх громадян України.

Основною метою для себе і своїх вихованців я вважаю: навчання рідної мови формування національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно користуватися засобами рідної мови – її стилем, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Вивчення мови в 10-11 – х класах є логічним і закономірним продовженням діяльнісно-комунікативного принципу програми «Українська мова» у середній і початковій школі, що дає змогу дотримуватися послідовності, наступності і безперервності змісту мовної освіти.

У молодших класах я намагаюся поглиблювати уявлення школярів про навколишній світ, розвиток їхнього образного і логічного мислення, удосконалення вміння і навичок усного та писемного мовлення, формування певного кола знань про мову і мовні вміння. Тому набутий учнями у молодших класах мовний досвід дає змогу ґрунтовно і поглиблено узагальнити їхні знання з мови у старших класах, розвивати вміння і навички мовленнєвої діяльності, забезпечити мотивацію навчання рідної мови.

Для досягнення знань, які можуть допомогти учневі у його діяльності і служити основою для отримання нових знань, розширення та поглиблення їх, необхідна їх міцність. Міцність знань забезпечую таким чином:

  • ясним розумінням нового матеріалу, який вивчається на даному етапі;
  • ясністю вражень, які отримують учні під час пояснення цього матеріалу вчителем;
  • якістю і постійністю асоціацій між новим і раніше вивченним матеріалом, які виникають в учнів під час вивчення даного матеріалу;
  • сумішшю самостійних робіт і завдань, які виконує учень у класі і вдома, у зв’язку з вивченням розділу;
  • системою повторення, яка використовується мною в цілях найкращого засвоєння учнями навчального матеріалу;
  • організіцією занять, які враховують принцип перспективності в навчанні. Слідування цьому принципу дає можливість заздалегідь готувати учнів до сприйняття і засвоєння наступних розділів курсу, які зв’язані за своїм характером і змістом з матеріалом попередніх тем чи, які вивчаються в цей час.

У дійсності , я вважаю, неможливо відділити зміст від процесу і при цьому посилити навчання. Знання без здатності використовувати його на практиці, нагадує книгу, яку не прочитано. У ній може бути накопичено цікаву інформація, але використати її неможливо доти, доки не прочитаєш.

Як процес, так і зміст повинні вважатися рівно важливими в процесі навчання. Учні будуть використовувати їхні знання конструктивно тільки тоді, коли вони зрозуміють, що ці знання – у їхній життєздатності. Вони повинні розуміти знання як невід’ємну частинку того, без чого не можливо обійтися у вирішенні глобальних проблем, а не вважати навчання чимось подібним до колекціонування фактів в освітньому досвіді, які треба запам’ятати і видавати при потребі. Тому на своїх уроках я намагаюся використовувати якомога більше різноманітних форм та методів аби знання і вміння, якими володію сама, донести до відому моїх вихованців.

Одним із найкращих форм роботи на уроці, я вважаю, групове навчання, коли мої учні працюють разом, у парах чи невеликими групами, спільно вирішують проблеми, аналізують спільну тему або приходять до порозуміння заради створення нових ідей, нових комбінацій або чогось зовсім нового.

Я люблю свою професію, свою мову і вірю, що в дитячих душах вселяю хай, маленьку, але життєспроможну іскорку любові і тепла до нашої рідної мови, до нашої України і ці думки надають мені наснаги і бажання працювати ще краще і наполегливіше. Бо саме ми, учителі, будуємо майбутнє: майбутнє наших дітей, майбутнє нашої ДЕРЖАВИ.

Автор: Коструба Тамара Олексіївна
Посада: заступник директора з НВР, учитель української мови та літератури.

Матеріал розміщено в рамках проведення Форуму педагогічних ідей «УРОК»

Категорично заборонено використовувати цей матеріал на інших інтернет-порталах і в засобах масової інформації, а також поширювати, перекладати або копіювати будь-яким способом без письмового дозволу освітнього порталу Освіта.ua.

Освіта.ua
07.10.2014

Популярні новини
МОН: зарплата вчителів зростатиме впродовж 2021 року У проекті бюджету передбачено понад 102 млрд грн на заробітні плати шкільних вчителів
Комітет ВР підтримав постанову про COVID-допомогу школам Постанова передбачає звернення до уряду з метою забезпечення безпечного навчального процесу
МОН готується запустити НУШ у базовій школі Запуск Нової української школи в ланці базової освіти запланований на 2022 рік
МОЗ перекладе на регіони відповідальність за роботу шкіл у «червоній» зоні Міністерство охорони здоров'я запропонує зміни в постанову, що регламентує карантинні обмеження
Загрузка...

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!