У матеріалі з досвіду роботи на заявлену тему авторка пише, що консультаційний центр для дітей, неохоплених системою дошкільної освіти, на базі дитячого саду - що це таке? У педагогічного та батьківського співтовариства різні уявлення та думки про нього

Стаття „Консультаційний центр дошкільного навчального закладу як шлях успішної інтеграції дошкільників із мовними порушеннями в освітній процес дитячого садка та школи”

Оцініть публікацію
 

В даній статті мова йде про ефективність логопедичної роботи в рамках консультаційного центру та про систему діяльності вчителя - логопеда в його умовах.

Консультаційний центр для дітей неохоплених системою дошкільної освіти на базі дитячого саду - що це таке? У педагогічного та батьківського співтовариства різні уявлення і думки про нього.

Неоднозначність ставлення до консультаційного центру в першу чергу у самих вчителів - логопедів, а складається вона саме з того, що консультаційний центр вважалось не в змозі вирішувати корекційні завдання в повному обсязі. Якщо фахівець буде вузько бачити свою мету, наприклад, виправити кілька звуків у дитини, то робота виявиться нецікавою і малоефективною. А також, не буде професійною задоволеності і сформується не зовсім позитивне ставлення оточуючих до значення логопедичної діяльності консультативного центру.

Неадекватне ставлення батьків до консультаційного центру пов’язано з їх різною реакцією на проблеми дитини з порушеннями мовлення. Є дві групи реакції батьків на мовленнєві порушення дітей. До першої групи відносяться батьки, які нехтують проблемами дитини, а відповідальність за їх усунення покладають на медичних та педагогічних працівників. До другої групи відносяться батьки, в яких усвідомлення мовленнєвого дефекту малюка викликає почуття провини, що, в свою чергу, може призвести до гіперопіки.

Як у першому, так в другому випадках йдеться про неадекватне ставлення батьків до проблем дитини з порушеннями мовлення так і до роботи вчителя – логопеда в умовах консультативного центру, оскільки, на нашу думку, як значні навантаження, так і недостатня увага з боку дорослих негативно позначається на корекційному процесі, в який повинна бути включена дитина.

Уникнути ці думки дозволило чітко поставлені цілі і завдання діяльності вчителя – логопеда в умовах консультаційного центру.

Мета роботи вчителя – логопеда в умовах консультаційного центру: забезпечити мовленнєвий розвиток дошкільників відповідно до їх віковими та індивідуальними можливостями.

Основні напрямки роботи вчителя - логопеда та завдання в кожному з них.

  • Діагностика: своєчасно виявляти мовну патологію і тенденцію до мовним порушень у дітей з раннього віку.
  • Корекція: коригувати будь-які мовні порушення у всіх потребуючих дітей дошкільнят, а особливо старшого дошкільного віку.
  • Профілактика: попереджати мовні порушення у дітей з раннього віку. Враховуючи особливості та мовні проблеми, в кожній віковій паралелі стоять свої профілактичні завдання.

Ранній вік, діти до 3-х років попереджати мовних порушень.

Молодші вік: попереджати ЗНМ та дефекти звуковимови.

Середній вік: попереджати дефекти звуковимови.

Старший вік: попереджати фонематичні порушення і лексико-граматичні види дисграфії.

Вирішувати ці завдання вдається вже протягом декількох років при тому, що характеристика мовлення дітей які відвідують заняття вчителя – логопеда в умовах консультативного центру виглядає так:

  • 60% - 70% дітей 3-х - 5-ти років - мовні порушення, що не відносяться до вікових;
  • 65% - дітей в віці 5- 6 років із загальним недорозвиненням мовлення. Зрозуміло, що дітям з ЗНМ важко досягнуте всього того, що передбачає не тільки освітня програма, а й вік дитини.

Впоратися з такою ситуацією в умовах консультативного центру вчителю – логопеду поодинці майже неможливо. Необхідно спиратися на ряд принципів і створити необхідні умови.

Головний принцип: здійснення логопедичної діяльності вчителем –логопедом в тісній взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу в кожному напрямку роботи. Тут важливо не дублювати один одного, кожному дорослому розуміти пріоритетні завдання. У кожному напрямку працювати всім разом, але організує всю діяльність вчитель – логопед.

Корекція. Цей процес надто копіткий і індивідуальний, в його результатах зацікавлені батьки. Тому вони є головними союзниками у виправленні дефектів мовлення своєї дитини. Звичайно, до цієї роботи в якості помічників підключаються вихователі. Таке союзництво необхідно, так як ЗНМ, та ще на в умовах консультативного пункту одному вчителю – логопеду не вдасться виправити. На консультативному пункті постійно займається 8 – 10 дітей з 3 років. Всі вони кожної середи відвідують заняття вчителя - логопеда. Який складає приблизний план занять з логопатами.

Один раз на тиждень вихователі проводять заняття з дітьми логопатами з різних розділів програми, здійснюючи корекційну роботу. Один раз на тиждень проводяться індивідуальні, частіше подгруппові (2 - 3 дитина) консультації-практикуми для батьків. Такі консультації проводяться вчителем – логопедом після індивідуальних занять, з метою, показати батькам, чому дитина навчилася, запропонувати ігри або вправи для закріплення, показати, як треба їх виконувати та пояснити, навіщо це потрібно робити.

Ефективність проведення подібних практикумів, досягається завдяки:

  • Складанню чіткого розкладу, обов'язково з батьками індивідуально;
  • Постійністю відвідування занять одним із батьків, тим, хто виконуватиме вправи вдома, пояснення, чому це важливо;
  • На одну таку консультацію потрібно брати 2 - 3 завдання, не більше (наприклад: (закріпити звук "Л" в кінці слова; закріпити вміння використовувати дієслова при складанні пропозиції по картинці; вправляти у визначенні позиції звуку в слові.);
  • Не треба брати на такі заняття постановку звуків, а брати, те що батьки можуть вдома повторити: артикуляційні, фонематичні, лексико-граматичні ігрові вправи, не більше 3-х;
  • Мовний матеріал давати індивідуально і дозовано. При проведенні підгрупових занять (2-3 дітей) особливо, враховувати те що діти з однієї підгрупи можуть перебувати на різних корекційних етапах; на допомогу батькам і для ефективної організації логопедичної роботи розроблені картки-завдання по звуковикові та для закріплення лексико-граматичних навичок;
  • Треба пропонувати батькам, що треба записати, а за чим тільки спостерігати при проведенні занять вдома;
  • Пояснювати, навіщо потрібно виконувати ту чи іншу вправу.

Запорука результативною корекційної логопедичної діяльності в умовах консультативного центру - взаємодія. Яка полягає в наступному:

Батьки розуміють, що в основному відповідальність за розвиток дитини несуть вони і йдуть на взаємодію, сприймаючи діяльність вчителя - логопеда, як необхідну допомогу і підтримку. А вчитель - логопед бере на себе всю моральну відповідальність за стан мовлення дітей. А батьки завжди відчувають відповідальність і допомогу вчителя - логопеда і охоче співпрацюють.

Профілактика. Сама корекція мовної патології у дошкільнят є попередженням не тільки дисграфії і дислексії, але і незадовільним навчанням в школі взагалі. Починати профілактику треба з самого раннього віку, добре уявляючи профілактичні завдання в кожному дошкільному віці і будь-який логопедичний захід повинен мати профілактичну спрямованість.

Навіть вся логопедична діагностика повинна будуватися так, щоб в першу чергу помітити тенденцію до мовного порушення, а по друге - визначити патологію. Просто інформування є малоефективним методом попередження мовних порушень. Суть профілактичної діяльності вчителя - логопеда в умовах консультаційного центру полягає в переконанні, консультуванні та в навчанні педагогів і батьків. І головним союзником тут є вихователь - методист дошкільного навчального закладу.

Саме з вихователем - методистом відбудовується система навчання педагогів. Форми навчання різноманітні: консультації, практикуми, семінари, конференції, консиліуми, різні види нарад і так далі. Завдяки цим формам роботи по кожному розділу мовленнєвого розвитку дітей розроблені пам'ятки, рекомендації, алгоритми, наочність і збірники. Спираючись на них, працюють і досвідчені педагоги, і навчаються молоді фахівці ДНЗ та дитячих садків міста.

Значна частина профілактики - це попередження дефектів звуковимови, в цьому напрямку треба працювати з батьками, у формі індивідуальних консультацій-практикумів. Найоптимальніший вік - 3,5 - 4 роки. Ці практикуми проводяться в червні.

Профілактична робота в умовах консультаційного центру дає непогані результати:

  • Стало можливим точніше встановлення логопедичного діагнозу при здійсненні консультативно-профілактичної роботи в умовах центру;
  • Встановлення логопедичного діагнозу при направленні дітей до ПМПК з метою зарахування до відповідного закладу;
  • До 5-ти років немає порушень звуковимови за типом дислекції, вдається зменшити кількість дефектних звуків у дітей зі стертою формою дизартрії,
  • Простежується тенденція до зниження кількості дітей з ЗНМ (II-III) до 5-ти років.

Отже можна сказати що, система роботи вчителя – логопеда в умовах консультативного центру - ефективна.

Незважаючи на те, що більшість дітей дошкільного віку мають мовні порушення, вони успішно інтегруються в освітній процес дитячого садка та школи, до 6 - 7-ми років їх розвиток відповідає критеріям вікової норми. Діти з поєднаними порушеннями, наприклад ЗНМ на тлі затримки психічного розвитку, виводяться через ПМПК в спеціалізовані дитячі садки вже в 3 - 4 роки.

Про ефективність роботи консультаційного центру можна судити з результатів дошкільного логопедичного впливу в початковій школі, тому що близько 70% дітей навчаються в загально освітній школі. Вчителі шкіл вважають що діти з якими проведена корекційно-профілактична робота з розвитку мовлення, відрізняються добре розвиненим фонематичним слухом і розвиненістю зв'язного мовлення.

Автор: Сопільник Алла Анатоліївна
Посада: учитель-логопед.

Матеріал розміщено в рамках проведення Форуму педагогічних ідей «УРОК»

Категорично заборонено використовувати цей матеріал на інших інтернет-порталах і в засобах масової інформації, а також поширювати, перекладати або копіювати будь-яким способом без письмового дозволу освітнього порталу Освіта.ua.

Освіта.ua
19.11.2014

Популярні новини
У МОН визначили, як оцінювати учнів 3-4-х класів НУШ Метою рекомендацій є визначення підходів та вимог до оцінювання результатів навчання
Школярам не вистачає українських підручників Школам, які раніше були російськомовними, бракує українських підручників
МОН: зарплата вчителів зростатиме впродовж 2021 року У проекті бюджету передбачено понад 102 млрд грн на заробітні плати шкільних вчителів
Комітет ВР підтримав постанову про COVID-допомогу школам Постанова передбачає звернення до уряду з метою забезпечення безпечного навчального процесу
Загрузка...

Щоб отримувати всі публікації
від сайту «Osvita.ua»
у Facebook — натисніть «Подобається»

Osvita.ua

Дякую,
не показуйте мені це!