Мобінг (цькування працівника у трудовому колективі), на жаль, відбувається у закладах освіти. Служба освітнього омбудсмена отримує звернення від працівників закладів освіти щодо цієї проблеми. Але до грудня 2022 року під час роботи з такими зверненнями фахівці Служби змушені були відповідати педагогічним, науково-педагогічним чи науковим працівникам, що поняття мобінгу не існувало в українському правовому полі й, відповідно, покарання за нього не передбачалося, а кваліфікувати ці дії як дрібне хуліганство було досить складно. Наприкінці 2022 року до українського законодавства були внесені зміни щодо питання мобінгу. Служба освітнього омбудсмена підготувала роз’яснення, що змінилось у правовому полі.
Державні органи, депутати, освітяни, громадськість неодноразово звертали увагу на те, що у законодавство необхідно ввести поняття мобінгу.
У грудні 2022 року до українського законодавства було внесено зміни для запобігання та протидії мобінгу, і тепер в Кодексі законів про працю України визначено:
У Кодексі України про адміністративні правопорушення також визначено покарання керівника та працівника за мобінг.
Водночас варто звернути увагу суспільства та законодавців, що повнолітні учасники освітнього процесу у закладах вищої освіти поки що все ще залишаються незахищеними від цькування.
Служба освітнього омбудсмена вже неодноразово наголошувала на цій проблемі. Адже в Законі України «Про освіту» та у Кодексі України про адміністративні правопорушення булінг визначається як відповідні дії стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такої особи стосовно інших учасників освітнього процесу. Ці норми закону щодо протидії булінгу (цькуванню) вже довели, що з їх допомогою можна захищати права учасників освітнього процесу.
Але ж більшість студентів уже є повнолітніми – і на них захист від булінгу не розповсюджується.
Варто усвідомити, що введення до законодавства визначення мобінгу захищає лише працівників трудового колективу, але не поширюється на студентів у межах закладу вищої освіти.
Наразі Служба освітнього омбудсмена працює над пропозиціями до проєкту Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо розширення сфери протидії булінгу (цькуванню), аби захистити від булінгу всіх учасників освітнього процесу.
Мобінг (цькування) – систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, зокрема з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, зокрема такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.
Формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є:
Мобінгом не є вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов’язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором (стаття 2-2 Кодексу законів про працю України).
Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, правовий захист від мобінгу (цькування), дискримінації, упередженого ставлення у сфері праці, захист честі та гідності працівника під час здійснення ним трудової діяльності, а також забезпечення особам, які зазнали таких дій або бездіяльності, права на звернення до Державної служби України з питань праці та до суду щодо визнання таких фактів та їх усунення (без припинення працівником трудової діяльності на період розгляду скарги, провадження у справі), а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок таких дій або бездіяльності, на підставі судового рішення, що набрало законної сили (стаття 5-1 Кодексу законів про працю України).
Роботодавець повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, здійснювати заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню), уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту (стаття 141 КЗпПУ).
Роботодавець зобов’язаний вживати заходів для забезпечення безпеки та захисту фізичного та психічного здоров’я працівників, здійснювати профілактику ризиків та напруги на робочому місці, проводити інформаційні, навчальні та організаційні заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню) (стаття 158 КЗпПУ).
У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, заходи, спрямовані на запобігання, протидію та припинення мобінгу (цькуванню), а також заходи щодо відновлення порушених внаслідок мобінгу (цькування) прав (стаття 13 КЗпПУ).
Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися зі скаргою до Державної служби України з питань праці та/або до суду (стаття 2-2 КзПпУ).
Варто нагадати, що факти мобінгу необхідно фіксувати, і робити це правильно. У скаргах необхідно зазначати дату, час та місце події, додавати копії документів, що підтверджують факти мобінгу. Також, відповідно до статті 32 Конституції України та керуючись рішенням Конституційного Суду України, зйомки на мобільний телефон (що є збиранням інформації) протиправних дій, що здійснюється особою, яка обіймає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень, допускаються без їх дозволу за умови, що зйомки спрямовані на захист прав людини. Докладніше – у публікації щодо фото та відеофіксації протиправних дій під час освітнього процесу.
Необхідно наголосити, що йдеться саме про зйомку з метою фіксації протиправних дій для підтвердження фактів порушення прав та додавання такого відео, наприклад, до звернення або доказом у суді, а не для публічного оприлюднення у соціальних мережах, медіа.
23 грудня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» вводить у КУпАП статтю 173-5, яка визначає відповідальність за вчинення мобінгу працівника.
Відповідно до статті 173-5, вчинення мобінгу (цькування) працівника тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин і накладення штрафу на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб – від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до п’ятдесяти годин і накладення штрафу на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб – від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
За матеріалами Служби освітнього омбудсмена.
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 09.01.2023