Михайло Слабошпицький (1946 – 2021) – український прозаїк, дитячий письменник, критик, літературознавець, документаліст, публіцист, громадський діяч.
Михайло Федотович Слабошпицький народився 28 липня 1946 року у селі Мар'янівка, Черкаської області.
Мати працювала в колгоспі, а батько завідував сільським клубом.
В одному з інтерв’ю, згадуючи дитинство і юнацькі роки, Михайло Слабошпицький розповідав: «У клубі згоріла бібліотека. вцілілі книжки привезли до нас додому. Кілька років мали повну хату книжок. Я був хворобливою дитиною, часто сидів удома. Брав з-під ліжка найтовщу книжку й читав. Десь з дванадцяти років почав складати вірші. Заняття в школі були для мене відпочинком від роботи по домашньому господарству. Після 9 класу завершив середню освіту у вечірній школі. Блискуче здав вступні іспити до Київського університету імені Т. Шевченка – набрав 20 балів із 20 можливих і став студентом факультету журналістики. Підробляв літконсультантом у журналі «Україна», заробляв публікаціями новел, нарисів, статей».
М. Слабошпицький закінчив навчання в університеті у 1971 році й почав працювати кореспондентом, а згодом редактором відділу критики газети «Літературна Україна».
Далі – він головний редактор газети «Вісті з України», журналу «Вавилон-XX». З 1992 до 1998 року був першим головою секретаріату Української всесвітньої координаційної ради, з 1995 – виконавчим директором Ліги українських меценатів, засновником і директором видавництва «Ярославів Вал». У грудні 1999 року став членом Центральної ради УНП «Собор», співголовою координаційної ради Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика. Від 2006 року – секретар ради Національної спілки письменників України. Був ведучим радіопередач «Екслібрис», «Прем'єра книги», «Нобелівські лауреати», «Літературний профіль».
Михайло Слабошпицький – член Національної спілки письменників України, член Асоціації українських письменників, батько кіносценариста й режисера Мирослава Слабошпицького та журналістки Іванни Слабошпицької. Помер 30 травня 2021 року після тривалого тяжкого захворювання. Похований у Києві.
Михайло Слабошпицький займає особливу нішу в сучасній українській літературі та літературознавстві. Літературні критики одностайно говорять про нього, як про одного з найсильніших біографів свого часу: «Михайло Слабошпицький – трудівник української літератури і багатьох літератур світу. Він, здається, знає кожне Слово, що варте уваги, кимсь написане і вчора, і сьогодні. Має незаперечний смак, феноменальну пам'ять, аналітичний розум. Десятки, сотні імен відкриті ним, визначені словом фахівця. Ніколи повз перо цієї людини не проходять великі літературні події, явища, катастрофи, нові надії...»
Він автор майже 40 художніх творів, художньо-біографічних романів про відомих українців – письменників, художників, філантропів-меценатів, видань для дітей та юнацтва, таких книжок критики й літературознавства, як «Українська література сьогодні» «Літературні профілі», «Роман Іваничук», «Василь Земляк». Його роман «Марія Башкирцева» виходив у перекладах французькою і російською мовами.
М. Слабошпицький дуже відповідально ставився до своєї роботи. Роман «Що записано в книгу життя. Михайло Коцюбинський та інші», що вийшла у 2012 році, він писав 5 років, а матеріали до нього збирав близько 10. У ньому розповідається про події початку XX століття від імені Михайла Коцюбинського, Володимира Винниченка, Володимира Самійленка та інших видатних українських письменників.
У той же час Слабошпицький відзначався шаленою працездатністю. У грудні 2015 року він видає книжку про 35 письменників – «Наближення до суті. Літературні долі». У 2017 – книжку мемуарів «Протирання дзеркала», у 2018 – «Тіні в дзеркалі», у 2019 – «З пам'яті дзеркала. Те, чого ви не прочитаєте в історії літератури».
Літературний критик Володимир Базилевський зазначає, що «ознака самого стилю Слабошпицького – ясність думання, і пристрасть там, де важливі, навіть відомі речі».
«Українські письменники в особливій ситуації, що ти маєш більше відповідальності, ніж твої колеги з Франції, Англії… Український письменник – дерево, яке виросло не там і не так. Український письменник мусить бути революціонером, будителем, просвітителем, навчитилем, моральним авторитетом і поряд зі священником у тому суспільстві стояти, а потім бути, може, письменником. Коли така квола держава і ми всі відчуваємо, що вона не дуже українська держава наша, знову українському письменнику доводиться бути останньою чергою письменником, бо він повинен очолювати демонстрації, протести… Мріється, що нарешті український письменник нарешті стане просто письменником».
Михайло Слабошпицький є лауреатом багатьох літературних премій. Серед них:
30 травня 2021 року родина Михайла Слабошпицького та Національна спілка письменників України заснували літературну премію на його честь. Всеукраїнською премією імені Михайла Слабошпицького щорічно нагороджуватимуть авторів книжок з кращою художньо-біографічною/мемуарною прозою.
Підготувала Тетяна Дудіна. Копіювання заборонено.
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 26.05.2023