ENERGY STAR для навчального обладнання: чому це вигідно школам

Кожен зайвий ват для українських шкіл сьогодні має значення. Вразлива енергосистема, ризики відключень, робота від генераторів чи акумуляторів, високі рахунки за електроенергію – усе це змушує директора та вчителя дивитися на техніку не лише через призму функцій, а й через призму споживання.

Чому енергоспоживання важливо для українських шкіл

Енергоефективність перестає бути «приємним бонусом» і стає умовою стабільного навчального процесу.

ENERGY STAR – це добровільна програма маркування енергоефективності, започаткована Агентством з охорони довкілля США у 1992 році. Вона стартувала з комп’ютерів і моніторів, коли електроніки стрімко більшало, а споживання електроенергії зростало такими темпами, що це вже важко було ігнорувати.

Ідея програми проста: задати чіткі критерії ефективності та відзначати техніку, яка заощаджує електрику без втрати функціональності.

З часом програма охопила десятки категорій продукції, а також будівлі та житлові будинки. Сьогодні ENERGY STAR – це не про один монітор, а про системний підхід до ощадливого використання енергії в усьому, що нас оточує.

Щороку виділяються моделі з найвищими результатами у своїх класах – рівень «Найефективніші» для житла електроплити, водонагрівачі на теплових насосах тощо при постійному підвищенні планки ощадності.

Загальний результат програми вражає:

• понад 5 трлн кВт·год зекономленої електроенергії;
• понад $500 млрд зекономлених коштів;
• близько 4 млрд тонн уникнутих викидів парникових газів.

Технології та переваги для навчальних закладів та державних установ, які з'явилися завдяки Energy Star

Програма ENERGY STAR стала поштовхом до впровадження енергоощадних рішень, які сьогодні сприймаються як норма. Йдеться про автоматичний перехід дисплеїв у режим сну, підтримку систем керування живленням (DPMS, таймери, датчики присутності), а також про дуже низьке споживання в режимі очікування – зазвичай близько 0,5 Вт із невеликим запасом на сенсорні шари й мережеві функції. Паралельно виробники вдосконалили підсвічування екранів, зокрема з використанням технологій на кшталт QLED, щоб поєднати високу яскравість та якісне зображення з помірним енергоспоживанням.

Для шкіл і державних установ це означає, що інтерактивні панелі та монітори не «тягнуть» електрику, коли ними ніхто не користується, менше нагрівають приміщення й працюють тихіше. У будівлях, де встановлено десятки таких пристроїв, це перетворюється на відчутну економію бюджету й кращий комфорт у аудиторіях: менше зайвої спеки й шуму, більше уваги до навчального процесу.

Ще одна важлива перевага – прозорість показників. Маркування ENERGY STAR базується на незалежному тестуванні за методиками EPA/DOE та посиленій системі перевірки, що діє з 2011 року. Для навчальних закладів і органів влади це сигнал, що зазначені у специфікаціях цифри споживання – не маркетинг, а підтверджені дані, на які можна спиратися під час планування закупівель та експлуатаційних витрат.

Сьогодні на порталі ENERGY STAR представлено сотні сертифікованих дисплеїв, включно з інтерактивними панелями.

Це означає, що школи можуть свідомо обирати серед реальних, доступних рішень, а не теоретичних «ідеальних» моделей.

ENERGY STAR для Європи та України

• Як це працює в ЄС?

Європейський Союз багато років брав участь у спільній програмі ЄС–США ENERGY STAR для офісної техніки. З 2018 року ЄС опирається на власну систему:

• енергетичне маркування з класами A–G;
• обов’язкову реєстрацію моделей у базі EPREL;
• вимоги екодизайну;
• регламент ESPR про стійкі продукти (з акцентом на ремонтопридатність і довговічність).

Водночас позначка ENERGY STAR залишилась зрозумілим світовим символом ощадності, який доречно сприймати як додатковий орієнтир поруч із європейськими класами A–G.

• Український контекст та вимоги для навчальних дисплеїв

Україна гармонізує свої норми з ЄС, тож підхід до енергоефективності техніки схожий: екодизайн, ремонтопридатність, обмеження для режимів «вимкнено» і «очікування». Для інтерактивних дисплеїв і панелей для навчання є важливий нюанс:

• вони є винятком із системи класів A–G;
• але не є винятком із вимог екодизайну: на них поширюються правила щодо режимів сну/очікування, автоматичного переходу в ці режими та вимог до ремонтопридатності.

Для типового інтерактивного дисплею 65″, UHD (4K), не OLED діють такі орієнтири (екодизайн для електронних дисплеїв, рівень Tier 2 з 01.03.2023):

• постанова КМУ від 20.08.2024 № 949 гармонізує українські вимоги до енергоспоживання електронних дисплеїв із Регламентом (ЄС) 2019/2021, включно з формулами розрахунку граничної потужності. За цими формулами для типової 65″ UHD панелі орієнтовне граничне споживання становить близько 112 Вт.»**
• off ≤ 0,30 Вт;
• standby ≤ 0,50 Вт;
• мережевий standby ≤ 2,0 Вт.

Ці цифри – практична «лінійка» для оцінки моделей інтерактивних панелей: вони допомагають зрозуміти, хто в межах сучасних норм, а хто суттєво «завищує» свої апетити до електрики. І хоча сертифікація ENERGY STAR не є частиною обов’язкових вимог під час закупівель навчального обладнання, вона є важливим показником енергоефективності та свідченням незалежної міжнародної оцінки енергоспоживання навчального обладнання.

Практика для шкіл: порівняння популярних інтерактивних панелей 65″

Для українських шкіл ми розглянули популярні інтерактивні панелі 65″, які реально присутні на ринку й у закупівлях. Нижче приведена таблиця конкретних моделей та рівня споживання.

Ми орієнтуємося на:

• типове або стандартне споживання (за даними виробників або даними ENERGY STAR за наявності сертифікації);
• максимальне споживання, якщо саме його вказано;
• споживання в режимі очікування.

Умовно виділимо три групи:

• Низьке споживання – до 100 Вт;
• Середнє – 100–200 Вт;
• Високе – понад 200 Вт.

У групі низького споживання є модель, що споживає близько 65 Вт, тобто майже вдвічі менше за верхню межу цієї групи. У групі високого споживання часто вказано лише максимальні значення – від приблизно 320 Вт до 650 Вт. Це зовсім інший рівень навантаження на електромережу, особливо якщо школа працює від генератора або акумуляторної станції.

Скільки це в грошах: орієнтовні розрахунки

Щоб побачити різницю не лише у ватах, а й у бюджеті, візьмемо простий сценарій:

• панель працює 6 годин на день;
• 200 навчальних днів на рік;
• це 1200 год/рік;
• актуальна вартість електроенергії – 8,25 грн/кВт·год.

Тоді орієнтовні витрати на електроенергію на одну панель будуть такими:

• Низька група (~65 Вт): 0,065 кВт × 1200 год × 8,25 грн = 643,5 грн/рік.
• Середня група (~129 Вт): 0,129 кВт × 1200 год × 8,25 грн ≈ 1277,1 грн/рік.
• Висока група (~220 Вт): 0,220 кВт × 1200 год × 8,25 грн ≈ 2178 грн/рік.
• Окремий приклад для обладнання з максимальним енергоспоживанням (~650 Вт): 0,650 кВт × 1200 год × 8,25 грн ≈ 6435 грн/рік.

Різниця між панеллю з мінімальним рівнем споживання (орієнтовно 65 Вт, сертифікованою за ENERGY STAR) та обладнанням без такої сертифікації, для якого відомий лише максимальний рівень споживання (~650 Вт), становить близько 5791,5 грн на рік на одну панель.

Якщо в школі 10 панелей, це вже майже 58 000 грн на рік додаткових витрат або заощаджень – залежно від того, яке рішення обрати. За ці кошти можна щороку купувати щонайменше два ноутбуки й ще частину іншого обладнання. І це лише приклад на 10 панелей.

Ці розрахунки є орієнтовними й не враховують можливого зростання тарифів, тому, ймовірно, виглядають навіть занизькими для майбутніх  умов. Але вони добре показують масштаб різниці.

Окрема перевага – робота від резервних джерел живлення. Для панелей з мінімально можливим енергоспоживанням набагато простіше забезпечити кілька уроків від акумуляторної станції або генератора. В українських реаліях це не теоретична опція, а реальний інструмент збереження навчання під час відключень.

Висновки, щодо вибору інтерактивних панелей для школи

ENERGY STAR – це простий і зрозумілий сигнал: перед вами техніка, яка розумно використовує енергію. За цією наліпкою стоять стандарти, що змусили ринок зробити режим сну нормою, знизити споживання в режимі очікування та розвивати енергоефективні дисплейні технології.

Для української школи це означає:

• нижчі й більш передбачувані витрати на електроенергію;
• менше тепла й шуму в класах;
• легшу інтеграцію панелей у системи резервного живлення;
• раціональне використання обмеженого бюджету.

В умовах, коли енергосистема щодня під навантаженням, а урок іноді залежить від заряду акумулятора, вибір енергоефективної техніки вже не дрібниця, а частина стійкості школи. Це рішення, яке дозволяє спрямувати зекономлені кошти на те, що справді розвиває дітей: сучасні лабораторії, ноутбуки, навчальні додатки.

У цьому сенсі знак ENERGY STAR стає маленьким, але дуже практичним союзником кожного директора.

За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 01.12.2025