Якщо керівник закладу освіти отримав заяву або повідомлення про випадок булінгу – він зобов’язаний скликати в закладі освіти засідання комісії з розгляду випадку булінгу. Це встановлює пункт 2 розділу 2 Порядку реагування на випадки булінгу (цькування).
Таку комісію керівник скликає не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення про булінг. Служба освітнього омбудсмена підготувала роз’яснення щодо роботи такої комісії.
Служба освітнього омбудсмена рекомендує учасникам освітнього процесу повідомляти про булінг письмовою заявою, а не усно. Це сприятиме об’єктивнішій роботі комісії та допоможе зібрати факти й докази для подальшого розслідування відповідними органами.
Робота комісії важлива в ситуації, коли стався випадок, що має ознаки булінгу. Щоб зупинити цькування, комісія з’ясовує причини булінгу та має надати рекомендації для створення безпечного середовища в закладі освіти й забезпечити сторонам необхідну психологічну допомогу.
Комісія не має повноважень спростовувати або підтверджувати сам факт булінгу – це роблять правоохоронні органи та суд, але вона збирає й аналізує інформацію та видає протокол із рішенням.
Комісія діє та виконує свої обов’язки на постійній основі, що визначає пункт 1 розділу 3 Порядку реагування на випадки булінгу (цькування). На цьому наголошується у роз’ясненні МОН щодо застосування наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 №1646.
Тобто незалежно від того, отримував керівник закладу освіти заяву про випадок булінгу, чи ні, він у будь-якому разі зобов’язаний створити таку комісію. Керівник видає відповідний наказ про створення цієї комісії.
Пункт 2 розділу 3 Порядку визначає, що до комісії входять:
Кількість членів комісії має бути не менш як п’ять осіб.
До складу комісії входять педагогічні (науково-педагогічні) працівники, зокрема практичний психолог та соціальний педагог (за наявності) закладу освіти, представники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (за згодою).
Пункт 2 розділу 3 Порядку визначає, що батьки або інші законні представники малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу до участі в засіданні комісії залучаються за їхньою згодою.
Також до участі у засіданні комісії можуть залучатися:
Долучення до засідання комісії інших суб’єктів реагування на випадки булінгу та сторін булінгу не є обов’язковим, але це може сприяти більшій об’єктивності розгляду ситуації та допоможе підтвердити чи спростувати факти булінгу.
У роз’ясненні МОН йдеться, якщо будь-хто із членів комісії, зокрема, голова, заступник голови, секретар у конкретному випадку булінгу, який розглядається комісією, є кривдником або потерпілим, це створює ситуацію конфлікту інтересів. Й у таких випадках комісія повинна виключити (відсторонити) таку особу зі свого складу, замінивши для дотримання кворуму під час голосування, або покласти виконання обов’язків на одного з членів комісії.
Але наразі це питання не врегульовано законодавчо й потребує чіткого законодавчого врегулювання, тому працівники Служби освітнього омбудсмена, працюючи в робочій групі щодо внесення змін до законодавства щодо булінгу Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, подавали відповідні пропозиції до Закону України «Про освіту».
Член комісії має право:
Член комісії зобов’язаний:
Керівник закладу освіти як голова комісії організовує її роботу, відповідає за виконання покладених на комісію завдань, головує на її засіданнях, визначає перелік питань, що підлягають розгляду, визначає функціональні обов’язки кожного члена комісії.
Якщо голова комісії відсутній, його обов’язки виконує заступник, а якщо відсутній і заступник голови – обов’язки голови комісії виконує один із членів комісії, який обирається комісією за поданням її секретаря. Якщо відсутній секретар – його обов’язки виконує один із членів комісії, який обирається за поданням голови комісії або заступника голови комісії.
Секретар комісії забезпечує підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, ведення протоколу засідань комісії (пункти 3, 4 розділу 3 Порядку).
Особи, залучені до участі в засіданні комісії, під час засідання комісії мають право:
Про засідання комісії повідомляє її секретар. Не пізніше вісімнадцятої години дня, що передує дню засідання комісії, він повідомляє членів комісії, заявника та інших заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення.
Також секретар надає або надсилає членам комісії, заявнику та заінтересованим особам усі необхідні матеріали в електронному або паперовому вигляді (пункт 6 розділ 4 Порядку).
Комісія з’ясовує причини, які призвели до булінгу, та здійснює заходи для усунення таких причин, оцінює потреби сторін булінгу в соціальних та психолого-педагогічних послугах та забезпечення таких послуг, тобто діє для того, щоб припинити випадок цькування в закладі освіти та нормалізувати стосунки й створити сприятливі умови для подальшого здобуття освіти у групі чи класі, де стався булінг (пункт 1 розділ 4 Порядку).
Тобто комісія не доводить факт булінгу та не здійснює адміністративне розслідування – це роблять правоохоронні органи та суд.
У свою чергу, керівник закладу освіти повідомляє поліцію не про доведений факт вчинення булінгу, а про випадок цькування, який став йому відомим із заяви.
Процедура роботи комісії визначається розділом 4 Порядку. Комісія має невідкладно відреагувати на ситуацію. Впродовж десяти робочих днів із дня отримання заяви про булінг вона має розглянути заяву та відкрито і прозоро виконати свої завдання, про які ми пишемо нижче.
Відповідно до пункту 3 розділу 4 Порядку, упродовж цих десяти робочих днів комісія має зібрати та проаналізувати всю необхідну інформацію щодо ситуації, щоб прийняти рішення про наявність чи відсутність обставин булінгу, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві.
Комісія збирає інформацію та документи, які можуть слугувати потім доказами для поліції та суду, щодо обставин випадку булінгу, зокрема пояснення сторін булінгу, батьків або інших законних представників малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу. Також це:
Комісія розглядає й аналізує зібрані матеріали та приймає рішення про наявність чи відсутність обставин булінгу, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві.
Якщо комісія знайшла обставини булінгу, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, тоді комісія також:
Своєю чергою, відповідно до статті 55 Закону України «Про освіту», батьки зобов’язані сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу і виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків цькування в закладі освіти.
Відповідно до статті 53 Закону України «Про освіту», здобувачі освіти зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу стосовно учасників освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
Порядок не визначає особливостей опитування неповнолітніх свідків у закладі освіти, але встановлює, що завданням комісії є збір інформації щодо обставин випадку булінгу, зокрема пояснень сторін цькування. Тобто зібрати пояснення неповнолітніх сторін булінгу – пряме завдання комісії.
У цьому випадку педагоги можуть використати головні рекомендації пам’ятки «Особливості опитування неповнолітнього потерпілого чи свідка злочину» та порадника «Як опитувати дитину. Порадник для фахівців, які беруть участь в опитуванні малолітніх свідків та потерпілих» для того, щоб не нашкодити дитині та забезпечити її права:
Окрім того, відповідно до частини 2 статті 55 Закону України «Про освіту», батьки мають право завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини.
Кожен член комісії зобов’язаний не розголошувати стороннім особам відомості, що стали йому відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб, що визначено пунктом 6 розділу 3 Порядку.
У роз’ясненні МОН наголошує, що члени комісії повинні бути ознайомлені зі своїми правами та обов’язками, особливо щодо дотримання конфіденційності, письмово під підпис.
Також пункт 9 розділу 4 Порядку визначає, що особи, залучені до участі в засіданні комісії, зобов’язані дотримуватися принципів діяльності комісії, зокрема не розголошувати стороннім особам відомості, що стали їм відомі у зв’язку з участю у роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.
Це стосується і сторін булінгу, батьків здобувачів освіти й інших суб’єктів реагування на випадки булінгу.
Відповідно до розділу 4 Порядку, засідання комісії є правоможним у разі участі в ньому не менш як двох третин її складу. Рішення з питань, що розглядаються на засіданні комісії, приймаються через відкрите голосування більшістю голосів від затвердженого складу комісії.
У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним. Під час засідання секретар комісії веде протокол за формою згідно з додатком до Порядку, що оформлюється наказом керівника закладу освіти.
Голова комісії доводить до відома учасників освітнього процесу рішення комісії згідно з протоколом засідання та здійснює контроль за їхнім виконанням.
У роз’ясненні МОН рекомендує для того, щоб забезпечити достовірність протоколу та уникнути можливих довільних тлумачень, спотворень позиції учасників засідання, здійснювати аудіозапис засідання комісії, попередивши його учасників.
У роз’ясненні МОН звертає увагу, що під час доведення рішення комісії до відома батьків голова комісії має наголосити, що батьки зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу.
За матеріалами Служби освітнього омбудсмена.
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 17.04.2024