Коментарі
Аватар
Залишилось 2000 символів. «Правила» коментування
Ім’я: Заповніть, або авторизуйтесь
Код:
Код
Переживаєте за школу??
"Думати, що система може реформуватися, коли її окремі важливі складові залишаються непорушними, це виявляти відсутність елементарного розуміння законів функціонування систем." Ви, шановний пане Григорію, самі себе заперечуєте! Чому всіх реформаторів раптово захвилювала лише одна складова системи: українська мова та літератури українська і зарубіжна??? Про інтеграцію інших складових чому не йдеться?!
Тася
Не об’єднувати треба мову, літератури. Краще зменшити кількість творів та письменників, які вивчаються нині в школі. Поєднувати огляд по темі та глибоке вивчення 1-2 творів. І щоб обрали твори для грутовного вивчення не чиновники з "високих" кабінетів, а всі вчителі-практики.
Просто Марія
Так і хочеться спитати шановного пана професора: а ви вивчали це питання? Чи просто так собі уявили і написали? А ваша мама учня, яку ви цитуєте, розуміє, про що говорить?! Нема у школі предмету "розвиток мовлення"! А чи в радянській школі ви не виконували домашнє завдання з окремих предметів? Чи в вашому дитинстві вас учив один вчитель з усіх предметів, спеціаліст широкого профілю??? І як ви уявляєте собі викладання в школі оцього вашого ефемерного предмету "словесність"? Такий собі салат олівьє з трьох предметів? Один урок - мовна тема, один - літературна, чи як? Усіх у школі вже верне від ваших "компетенцій", "кореляцій", "інтеграцій", "релятивізму" і т.п.! Може, досить вирішувати за нас???!!!!
алла мартинець
Автор статті пише про складність реанімувати майже мертву систему. І тут таки черговий раз наполегливо доводить необхідність інтеграції гуманітарного блоку шкільної освіти. Виникає запитання : п. професоре, інтеграція, яку ви проповідуєте -це панацея? Якщо звернутися до польської системи освіти, на яку ви посилаєтеся, то ви мали б знати з чого у них починалася реформа. Вона починалася зі зміни статусу учителя, який мав втілювати реформи на рівні його підготовки та соціального пакету забезпечення. А мотивацією реформи було входження країни у європейський освітній простір, який у нас тільки готується. Про долю вчителя у пропонованій вами реформі думати складно. Ви коли востаннє спілкувалися з учителем -гуманітарієм, забитим конкурсами, турнірами, олімпіадами і т.д. То може реформу освіти треба почати з високих кабінетів з яких на школу і учня скочується усе це "щастя"? Можливо варто звернути ваш всеохоплюючий погляд на нові предмети, які зявляються мов гриби після дощу, на фактичний зміст...
брєд
Краще одразу відмінити. Для чого так довго об`єднувати.
практик
Читаю уже другий варіант виступу п.Клочака. І закладається запитання: ким ця людина є за фахом? З погордою у статті значиться професор, доктор філологічних наук. Запитання: чому доктор філ. наук дозволяє собі безапеляційно втручатися у сферу, як зовсім не знає. Не вивчаючи методики, психології, педагогіки він намагається стверджувати, що знає геть усе. Чому? Може професор філології такий глубокий фахівець, що у філології його просто ніхто не сприймає як науковця, і професора понесло? Він відшукав лагуну, де дозволяє собі ламати дров тільки тому, щоб черговий раз самоствердитися і заявити про себе. Якщо так, то перед ким? Перед черговим "панком"??? Малошановний пане професоре, ви так самовпевнено розгортаєте свої міркування, доводячи, що впізнаєте літери, але знаючи літери ви ратуєте за те, щоб наші діти їх не знали. То ви лукавите чи як? Ви торкнулися у статті усього. Для чого плутати праведне з грішним. Окремі галузі освіти і змістове наповнення предметів, як до слова і методичне забезпечення...
Проти!
Для практик: Дуже співзвучні думки виникли при читанні посту! А ви їх взяли й озвучили! виникає підозра, що немалі гроші заплатили за "заказ"! Бо тільки його й чути "за інтеграцію"!
практик
Ні, є ще кілка "мудрагеликів", переважно з тих, що не біля дошки стоять, а по закордонах катаються на гроші платників податку, тих таки вчителів української та зарубіжної літератури і там, далеко від дому подають себе як великі реформатори. А пан професор їхній рупор, бо має папірець, на якому написано: про-фе-сор, значить у нас йому усе можна - небожитель бач. Дістали!
Коментувати
Людмила
Мабуть,вигідно знову комусь писати програми на новий курс,потім проводити конкурс підручників, далі платити за рецензування. А як державі? Кошти є? А де ви дінете вчителів? То рос.мову викладаємо, то не викладаємо....Шановні, зупиніться! Або ще краще: ДО ШКОЛИ ВАС УСІХ - СПРОБУЙТЕ КОЖНОГО РОКУ ВСЕ ПО-НОВОМУ!!!
осінь
талановиті експерти хочуть в 45 хв. "втулити" вивчення мови та літератури одночасно....прям... факіри, ілюзіоністи. якщо зараз молодь ще трохи читає та пише з помилками (але ж пише), то в недалекому майбутньому отримаємо біомасу, яка не читатиме, не писатиме, не аналізуватиме....тільки жуватиме, якщо господарі погодують...сумно!
Мама
Грубо, але правдиво: "Дядьку, ви коли востаннє були в школі?" А ваша мама не розумна, а повна дурепа, бо немає навчальної дисципліни "Розвиток мовлення". Є. СК й вид уроку. Домашні завдання залежать не від кількості дисциплін, а від кількості годин годин. Але найголовніше інше: ХТО УПОВНОВАЖИВ, НАПРИКЛАД, ПАНА КЛОЧЕКА РЕФОРМУВАТИ ТЕ, У ЧОМУ ВІН НЕ НАДТО РОЗБИРАЄТЬСЯ? ДЕ ПРИЙМАЄТЬСЯ РІШЕННЯ? У ПОЛЬЩІ? ПАНІ ГРІНЕВИЧ НЕ ЗДАТНА РОЗВИВАТИ НАЦІОНАЛЬНУ ОСВІТУ? З РОСІЙСЬКОЇ КОЛОНІЇ ВОНА ХОЧЕ ЗРОБИТИ НАШУ ШКОЛУ ПОЛЬСЬКИМИ КРЕСАМИ? Найбільша проблема нашої країни, що рішення в ній приймають дилетанта, які самі себе призначили супер професіоналами.
Мама
Для Мама: Прошу пробачення за помилки. Відправляла в транспорті з телефону.
Коментувати
Марина
шановний професор і словом не обмовився, що у рамках "реформ" такого предмету, як світова л-ра не існує, наразі ми пишемо "зарубіжна л-ра" - це раз. по-друге, а чому долю шкільних предметів і школи в цілому вирішують ті, хто її зрідка бачить з вікна службового авто( може, авта...)
ВікторіЯ
Для Марина: БО ЦЕ ВЖЕ СТАЛО ЗВИЧНОЮ ПРАКТИКОЮ!
Коментувати
Ирина Долгининская
Як же легко все зламати. Перед тим як провадити в світ такі докорінні зміни, можливо, варто провести дослідження, як педагогічні, так і соціологічні? Залучити фахівців, які мають різні точки зору на окреслену проблему і прийняти зважене і обгрунтоване рішення? І, вибачте, але чому саме польська модель? Невже випускники польських шкіл найуспішніші? Якщо ви вже вирішили перебудовувати освіту, то варто рівнятися на дійсно, найкращих, а не на тих, хто має матеріальну чи якусь іншу зацікавленість.
Незгодний
Так багато розумних слів. Посилання на "розумну маму". Виходить, що та мама, яка хоче, щоб її дитина вивчала мову і літератури окремо - дурна? Реформа освіти потрібна, це безперечно. І ми змінюємо ту систему, що дісталася нам у спадок від СРСР. Де всі навчалися за однією програмою. Так, були школи сильніші, були слабші, але однакові. З однієї школи і одних класів виходили філологи, фізики, будівельники і двірники. Нам закидають, що діти можновладців їдуть навчатися за кордон, бо там інший рівень освіти. Шановні! Відкрийте очі! Вони не їдуть навчатися у масову школу! Вони навчаються в елітних закладах. То, можливо, нам варто говорити про таку реформу, а не намагатися знову "часать всех под одну гребенку"? А кулуарні "псевдореформи" не потрібні нікому. І в таких умовах інтеграція і є, "імітацією реформування а не реформуванням". Хто вирішив, що досвід Польщі для нас оптимальний? Чому не досвід Німеччини? Мені, він, наприклад, подобається більше.
Оксана
І де в тієї "розумної мами" узялася четверта дисципліна "розвиток мовлення". Правильно - як брехати, то вже у глобальних масштабах.
Коментувати
Незгодний
продовження: А комусь подобається досвід Великої Британії. Можливо варто подібні епохальні рішення для нашої освіти приймати відкрито, шляхом обговорення та відкритої дискусії, а не ховатися за зачиненими дверима кабінетів? Хто приймає рішення? Чому громадськість не знає хто працює над реформами? За яким принципом залучали фахівців і чи фахівців взагалі? Проте, як завжди "шукай, кому вигідно".
Уляна Баран
Борис Шалагінов, професор Києво-Могилянської Академії, який і відкривав разом із професором Олексанром Пронкевичем (Чорноморський державний університет) курс "Світова література" в незалежній Україні на основі досвіду таких країн як Німеччина, Франція, Англія, Іспанія, де у школі вивчаються "державна мова", "національна література" та "світова література" написав: "Нині Україна є єдиною серед колишніх республік Радянського Союзу, де в середній школі поряд із предметом вітчизняної (української) літератури вводять предмет "Світова література". ...Предмет "Світова література" може розглядатися як розкриття світового контексту для показу художньо-ідейних здобутків української літератури, де поряд з неповторними й самобутніми особливостями впадає у вічі її культурно-історична спільність з іншими національними літературами" (Борис Шалагінов. З історії предмета "Світова література" в українській школі"/ Урок літератури). - Особисто я хочу далі жити в...
Спудейка
Для Уляна Баран: Борис Борисович - надзвичайно інтелігентна, чуйна та досвідчена людина, пишаюся тим, що навчалася у нього.
Уляна Баран
Дякую. Я теж пишаюся тим, що Борис Шалагінов - мій консультант в докторантурі Національного університету "Києво-Могилянська Академія". І я хочу далі жити в країні, яка є "єдиною" серед колишніх республік Радянського Союзу, але не єдиною серед провідних Європейських країн, які поважають свою власну національну ідентичність. Окрім цього, - я проти ідеологічних рубежів при вивченні літератури. Тому підтримую Бориса Шалагінова та Олександра Пронкевича в тому, щоб цей курс називався саме "світова література" (Weltliteratur), а не "зарубіжна" (проблеми ауслєндерів/зарубіжників європейці вирішили ще у 70-90-х рр. минулого століття). І я категорично проти будь-якої інтеграції україноцентричних дисциплін у всіх класах української школи. А все решта, - люди між собою розберуться в доброзичливих діалогах та фахових дискурсах.
Коментувати
Олена Ісаєва
Що стосуються освітніх реформ, то вони, безумовно, конче потрібні, але реформи справжні, виважені, сучасні, що будуть відбуватися у ході широкого професійного діалогу, без руйнації накопиченого роками позитивного досвіду шкільного вивчення літератури і руйнації власних національних інтересів. і ця думка, до речі, представлена у зверненні проти інтеграції. Тому, на мою думку, некоректно звинувачувати підписантів звернення у тому, що вони не вважають, що реформи потрібні. Звичайно, і програми потрібно корегувати,і підручники оновлювати, але це все потрібно робити не поспіхом і кулуарно (як це зараз робиться), а у ході фахового діалогу професіоналів. Тому що дуже дивно, що, не обговоривши цю проблему серед вітчизняних фахівців, ми звертаємося за допомогою до ПОЛЬСЬКИХ колег. І досі суспільству невідомо: хто і на яких концептуальних підходах реформує УКРАЇНСЬКУ модель освіти. А, може, уже прийшов час сказати чесно: що мова йде про міжнародні домовленості і транші... Сумно...