"...висловлювати свої думки, обґрунтовувати свою позицію і захищати її; слухати й залишатися при цьому толерантними та відкритими до критики (зрештою, це біда не тільки наших дітей, гляньмо на дискусії у Верховній Раді); презентувати себе, акцентуючи на своїх перевагах і чесно визнаючи свої недоліки", - цього мають учити не тільки на уроках мови чи літератури, а й на уроках історії, фізики, математики,.. на всіх уроках. То ж давайте розширити коло інтеграції -інтегруємо всі шкільні предмети. Й будемо вчити, як у записочці освідчувалїтись у коханні. Прямо повторення "Міщанина -шляхтича". Чому ми так бездумно мавпуємо захід, і бездумно прагнемо знищити все позитивне, що є в нас і старанно переносимо на український грунт не лише щось позитивне, а й вади? Чи не досить приймати рішення в освіті під впливом політики?

Если МОН придумало революцию в литературном образовании, которому более 150 лет,то почему бы еще не подготовить для ее обоснования и серьезные научные аргументы? Нельзя же к числу таковых отнести какой-то зарубежный опыт и утверждение, что дети не умеют говорить (и в первом, и во втором случае имеет место быть большое голословное обобщение). И еще , откуда уверенность, что , свалив в кучу три дисциплины, получим желаемый результат.? И вообще - стоит ли сводить назначение литературного образования, которое традиционно соответствует нашему способу жизни, только к формированию речевых навыков. Литература у нас всегда выполняла, кроме эстетической, еще и патриотическую, и идеологическую функции. А устная и письменная речь- инструмент (разумеется, очень важный) для постижения тех больших смыслов, которые несет литература. И напоследок - почему нет желания объединить "Истории"? Их, кажется две в школе ?

За що нам все це?????? Коли ж Всевишній зглянеться на нас і захистить від цих дубиноголових рехформаторів!????

Какая забота о "бедных детях"... Можем также интегрировать все 20 предметов в 5-7 основных, и тогда в учеников точно будет больше времени на саморазвитие и любовь к чтению в соцсетях, компбютерных играх. Зачем же тогда вообще грамматика, она же, кроме граммотности дополнительно развивает логическое мышление, а это не так уж и выгодно для нынешней ситуации. Если настолько "облегчать" детям жизнь, то проблемы у нас будут не только экономического характера.

Якщо російськомовні діти, (тобто громадяни України), здають ЗНО на високі бали, то які до них претензії? Адже випускники на ЗНО, (за словами автора), підтверджують свої міцні знання з української мови. Чого ви ще від них хочете? Мова міжособистісного спілкування – це особиста справа і право кожного. Як хочуть, так між собою і спілкуються.

З приводу Британії. Безграмотність, чи навмисна неправда. Ви уявляєте, щоб у країні Шекспіра вивчали і мову і літературу, як один предмет? Кожній країні підходить своя культура і система освіти. А наші «недовчені» десь щось почули, чи навіть прочитали, наприклад, англійською, не дуже розуміючи мову, і розповідають, ніби це правда.

"Діти нарешті заговорять українською" А уряд перестане з нами "бидляцькою" та "обіцячастою"? Хм... це головне... питання виживання головне... А російська вам чим завинила? Може тим що фашистня підтримує ставлеників з США?

Після прочитання статті, склалося враження, що або п. М.Товкало не пощастило з учителями мови/літератури в дитинстві, або не склалося щось у власній учительській кар’єрі. Так, школа хворіє (як і все суспільство), так, є різні вчителі (для когось зі них коми, дійсно, важливіші за смисли), проте відмова від напрацьованого вітчизняного досвіду з програмотворення, методичних новацій в усіх трьох предметах не є виходом із ситуації. Постає запитання -чому? Хто довів, що українська школа просідає в гуманітарній сфері? Хто і які дослідження з цієї проблеми проводив? Хто довів, що польський досвід a priori є таким, що запрацює на українському ґрунті - чи після знищення свого вже все одно - якій досвід запозичувати? Дивно від науковця чути фейкову аргументацію, побудовану на рефлексійних враженнях від власних уявлень про сучасну школу...

Досвід такої інтеграції здобувався в непростих умовах побудови держави. Цей досвід схвалила і Європа, допомагаючи на перших порах і в виданні навчальних книг (фонд "Відродження, наприклад) та журналу "Вікно в світ" (номери цього журналу виходили за сприянням посольств провідних європейських держав). Вчителі Росії заздрили тому, що в українській освіті гуманітарістика має такі можливості... Чому сьогодні все це намагаються знищити? Чому люди, які не мають досвіду підготовки, організації і проведення освітнього експерименту державного масштабу, кулуарно вирішують долю сучасної школи?

Автор статті не здогадується, що інтеграція предметів має вже місце в системі гуманітарної освіти Урок мови не можна уявити без звернення до текстів літературних творів. Урок зарубіжної літератури без аналізу мови перекладів., без синхронізації з матеріалом, що подається на уроці української літератури, важко уявити. Це інтеграція в дії - не вигадана, не фейкова, не змодульована на письмовим столом, в гарячці перетворень, а вже перевірена на ефективність часом і працею багатьох талановитих небайдужих професіоналів.

Інтегрувати українську літературу із зарубіжною в сучасному суспільстві - це ідеологічна диверсія. Національна література - вагома цеглина в національній культурі. Національна культура - фундамент національної держави. Фундамент розхитано й розмито століттями чужинецького правління. Він потребує укріплення. Тож така інтеграція лише сприятиме подальшій руйнації фундаментальних основ нашої держави

Кожного вересня я вхожу до класу і говорю учням, щоб вони пишалися своєю країною, унікальною і неповторною, яка поряд з українською спадщиною долучається до гуманістичних цінностей всього людства на уроках зарубіжної літератури, стаючи від того мислителями планетарного масштабу, проганяючи через своє серце, душу розум біль і радості, щастя і долання випробувань заради вічної ЛЮБОВІ досвід кількатисячолітньої спадщини людства... І кожного разу бачу, як радіють їхні очі, яке Світло народжується в них, яке бажання визріває РОЗУМІТИ І ЛЮБИТИ ВСІХ!!! Ця реформа відбирає ЖИТТЯ у ПРЕДМЕТА, ЩО НАДИХАЄ НА ДОБРО І ЛЮБОВ!!! Тільки окреме вивчення української мови, української літератури і зарубіжної літератури у взаємозв"язках дозволить виростити справжніх патріотів, які знають і люблять свою країну, її мову і культуру, а також виховати покоління толерантних людей з бажанням відстоювати справжні світові цінності людства, виплекати полікультурну особистість.

что автор не ведает ЗАЧЕМ детям масса упражнений по выделению основных и второстепенных членов предложения, зачем разбираться в фонетике, зачем знать язык на таком уровне,чтобы в определённый момент ребёнку пришло в голову общее в создании слов не только собственного языка,да ивообще необходимость грамотности речи. Зачем? Им ведь записку напечтатаь однокласснице надо.А для этого фонетический разбор слов - лишняя нагрузка на неокрепший мозг. Но и укреплять его нет нужды.

но ещё лучше, для внедрения УКРАИНСКОГО, вдумайтесь, украинского,языка в государстве Украина, необходима послномасшабная деятельность не только учителя, и не столько Учителя,но министерства.Оно ведь министерство широкого профиля,только никак не осознает этого. Это не школа,Anna,где дети разговаривают между собой на русском,и дома-на русском.Это вся территория государства,рулевые которого не ведают,что они рулят Украиной.И на всей территории государства необходимо популяризировать УКРАИНСКИЙ язык через фильмы-песни-вещание-. . . Не будет этого,не будет ничего, как нет его досегодня.Я читаю о знаках пунктуации и понимаю отсталость автора.Ведь ЗНАКИ пунктуации это ещё и СМЫСЛ сказанного.Непонимание данного факта показывает напраавление движения образования.Бывает читаешь хороший текст и во время прочтения самостоятельно расставляешь запятые,поскольку без них смысла в написанном просто нет.И если поставить их двояко,то,ребята,КАЗНИТЬ.Нельзя помиловать...(утрирую,но часто встречаю)

Інтеграція - чергове знущання над освітою. Категорично проти інтеграції!

Шановні, якщо ви хочете, щоб Ваші імена запам’яталися як імена великих реформаторів, то не те ви робить, ой не те. Створювати треба, а не руйнувати. Принцип " разрушим до основья, а потом" не спрацьовує. Не треба знищувати те,що є прогресивним. На преса копіювати бездумно з Польщі. У нас не гірша освіта. Наші учні виступають у польські візи, і з трійочників тут стають відмінниками. Але як погано висловлювали свої думки, так і висловлюють. Реформи мають бути розумними!

якщо ми не хочемо, щоб наші молоді українці ставали у майбутньому дешевою робочою силою на заході, якщо ми прагнемо того, щоб у нас зростали свої «джобси», то скорочувати або інтегрувати шкільні літературні курси не можна. Отже, зважаючи на світоглядне, виховне, націєтворче значення шкільних літературних курсів, вважаю, що ці дисципліни в своїй державі, яка продовжує боротися за свою НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, мають вивчатися повноцінно і автономно. Що стосуються освітніх реформ, то вони, безумовно, конче потрібні, але реформи справжні, виважені, сучасні, що будуть відбуватися у ході широкого професійного діалогу, без руйнації накопиченого роками позитивного досвіду шкільного вивчення літератури і руйнації власних національних інтересів.

вся суть в том что в жизни , между собой, вконтакте , в семье и тд дети говорят на русском языке. На украинском их вынуждает говорить школа. Мне лично достаточно трудно было в школе выражать свои мысли на укр языке ибо думаю я на русском, а быстро переводить все в голове достаточно сложно.

Стаття написана людиною, яка уяви не має про школу, жодного дня там не працювала і вчили її бездарі,про якихзалишилися викривлення спогади!

неграмотные, загребущие, . . . Это те, кто не ведает,что творит... Лишьбы что-то, лишь бы видимость работы,лишь бы бабло платили... ЧТО можно об этой команде сказать? Лишь то, что это команда лузеров... Или... Или они отрабатывают задание... по уничтожению украинства...