Біохімік

Біохімік веде спостереження, досліджує та вивчає хімічну будову живих організмів та біохімічні процеси, що відбуваються в них: окислення, засвоєння поживних речовин, адаптація до зміни середовища, процеси обміну речовин на молекулярному рівні, хімічні фактори та генетична регуляція процесів, що відбуваються в організмі людини та тварин.

Біохімік досліджує живі організми, мікробіологічні процеси та побудову тіла з неорганічних компонентів. Проводить лабораторні та практичні експерименти, удосконалює або розробляє концепції, теорії та методи практичного використання знань у медицині, промисловості та сільському господарстві.

Професійні обов’язки

• вивчати хімічний склад живих організмів з метою дослідження розуміння будови та властивостей їх складників;
• вивчення послідовності процесів хімічних перетворень, які зазнають поживні речовини, потрапляючи в організм людини чи тварини при розкладанні з виділенням енергії на простіші сполуки;
• вивчення процесів фотосинтезу, що відбуваються в автотрофних організмах (особливо зелених рослинах), здатних використовувати прості неорганічні сполуки для побудови білків, цукрів і жирів;
• вивчення та проведення досліджень, пов'язаних з біохімією мікроорганізмів, щодо процесів біодеградації (наприклад, фенолів, ціанідів), механізмів накопичення енергії в організмах та ролі вільних радикалів кисню;
• вивчення процесу накопичення, наприклад, радіоактивних елементів мікроорганізмами в окремих фазах росту, визначення рівня забруднення радіоактивними елементами, накопиченими клітинами у фазах росту, з метою дослідження залежності фази розвитку клітин на інтенсивність накопичення радіоактивності;
• вивчення властивостей плазмідів, що беруть участь у біодеградації фенольної структури для розуміння метаболічних процесів деградації фенолу мікроорганізмами;
• тестування здатності мікроорганізмів накопичувати селен та ціанід за допомогою прийнятих бактеріальних штамів, дослідження механізмів деградації та детоксикації організмів від впливу ціаніду та селену за допомогою розробок у промисловій біотехнології;
• вивчення здатності бактерій до біосинтезу кополімерів (полімерний матеріал, що використовується для отримання легкорозчинних плівок), з метою вивчення динаміки та визначення біосинтезу сополімерів;
• проведення експериментальних досліджень хімічних реакцій, що відбуваються в живих організмах, молекулярної основи метаболізму та можливості генетичної регуляції цих процесів;
• вивчення та випробування хімічних речовин, що впливають на здоров'я людини, шляхом проведення постійних та періодичних біохімічних випробувань у середовищі життєдіяльності людини: тестування стану біологічної чистоти поверхневих вод для водопостачання, використання результатів тестів для оцінки впливу стану хімічної та біологічної чистоти води на стан захворюваності людей у різних регіонах та забезпечення чистоти питної води в межах допустимих норм;
• дослідження стану овочевих культур, що вирощені на ґрунтах із внесенням азотних добрив;
• контроль та дослідження харчових продуктів, взятих з роздрібної торгової мережі, з метою визначення вмісту нітратів та нітритів, а в разі перевищення норм видання приписів про вилучення товару з продажу;
• тестування косметичних засобів (кремів, гелів, засобів для догляду), предметів домашнього вжитку (посуд, іграшки для дітей) з метою виявлення та визначення вмісту в них шкідливих для здоров’я речовин, використання результатів тестів для видачі дозволів на продаж цих товарів;
• проведення екологічних випробувань на промислових підприємствах з встановлення гранично допустимих концентрацій хімічних речовин на робочих місцях;
• ведення обліку робочих місць, небезпечних у плані виробничого травматизму, хімічних отруєнь та професійних захворювань, розробка рекомендацій для покращення умов праці;
• проведення екологічних токсикологічних випробувань, що передбачають пошук токсинів у періодично зібраному біологічному матеріалі, такому як кров, сеча, жирова тканина, волосся, від людей у певній місцевості для оцінки ступеня впливу промислових підприємств на рівень забруднення навколишнього середовища та на здоров’я людини;
• вимірювання концентрацій небезпечних хімічних речовин в атмосфері, визначення динаміки змін, обчислення тенденцій параметрів хімічного забруднення, визначення зон ризику, наприклад, у питаннях вмісту канцерогенних речовин;
• робота з апаратами для досліджень: електронний та скануючий мікроскоп, ультрамікротом або двомікроскопічний кріостат з камерою для фотографування живих об'єктів;
• розробка та узагальнення даних біохімічної експертизи на основі результатів досліджень, визначення впливу на організм досліджуваних хімічних речовин.

За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 17.03.2020