Фейк чи ні: як перевіряти інформацію в інтернеті

Сьогодні інтернет уже став найголовнішим джерелом інформації для багатьох людей. 

У всемережжі доступно все для пізнання та розвитку: новини, дослідження та освітні матеріали.

Але разом із цим також невпинно зростає й кількість небезпеччої дезінформації, нахабних маніпуляцій та відвертих фейків. 

Фейк – це неправдива або перекручена інформація, яка шкодить, викривляючи наше уявлення про реальність та сіючи недовіру. 

Уміння перевіряти інформацію – це не просто корисна сучасна навичка, а необхідність, особливо для тих, хто вчиться або навчає інших у закладах освіти. 

У цій статті ми розповімо, як не потрапити в пастку фейків, на що звертати увагу, працюючи з інформацією, та які інструменти можуть у цьому допомогти.

Що таке фейкова інформація

Фейк – це неправдива або перекручена інформація, яка поширюється з різною метою: від жарту чи сенсації до маніпуляції громадською думкою або створення паніки.

Фейки можуть бути створені навмисно або через неуважність, але в обох випадках вони шкодять – викривляють уявлення про реальність, сіють недовіру та заважають приймати обґрунтовані рішення.

Відтак, щоб уникнути подібних негативних наслідків, важливо уважно ставитися до інформації, яку ми споживаємо.

Перевірка джерела: хто поширює інформацію

Перший і найважливіший крок для перевірки інформації – оцінити її джерело:

• Чи знайомий вам цей сайт або автор?
• Чи має джерело репутацію надійного? Наприклад, відомі новинні ресурси, наукові журнали, офіційні організації зазвичай дотримуються етичних норм публікацій.

Якщо сайт невідомий – пошукайте про нього відгуки, подивіться, хто його створив, які ще матеріали він публікує.

Ознаками підозрілого джерела тим часом будуть наступні прояви:

• Назва схожа на відомий ресурс, але з помилками або зміненими літерами (наприклад, «bbc-news.net» замість «bbc.com»).
• Відсутня контактна інформація, відомості про редакцію, авторів.
• Сайт переповнений рекламою, має кричущі заголовки на кшталт «Шок!», «Неймовірно!», «Усі про це мовчать!».

Хто автор і яка його компетентність

Якщо матеріал підписаний, варто перевірити, хто його написав:

• Чи є в автора відповідна освіта, досвід у темі, про яку він пише?
• Чи можна знайти його інші публікації?
• Якщо це експертна думка – перевірте, чи дійсно ця людина є спеціалістом (наприклад, пошукайте в Google Scholar, LinkedIn або на професійних сайтах).

Також важливо пам'ятати, що навіть якщо інформація опублікована «другом у Facebook» або «блогером з мільйоном підписників», це не гарантує її правдивість.

Дата публікації: актуальність має значення

Деякі фейки «реанімуються» з минулого. Наприклад, старі фото з природних катастроф або збройних конфліктів можуть поширюватися як «актуальні».

Щоб не потрапити на цей гачок, завжди перевіряйте дату публікації та уточнюйте, коли були зроблені фото чи відео. Часто це можна знайти через зворотний пошук зображення.

Три джерела – одне підтвердження

Інформація, яка є правдивою, зазвичай підтверджується кількома незалежними джерелами. Якщо повідомлення є лише на одному сайті, особливо сумнівного походження, – є привід насторожитися.

Щоб перевірити це, введіть ключові слова повідомлення в Google і подивіться, де ще воно згадується. Зверніть увагу: чи наводяться факти, чи лише емоційні твердження («усі знають», «джерела повідомляють», «є підозра, що…»).

Оцінювання тону і заголовків

Фейкова інформація часто подається у надмірно емоційному, кричущому стилі:

• «Відкриття, яке змінить все!».
• «Від українців приховують правду!».
• «Увага! Це має знати кожен!».

Освітні, наукові чи професійні ресурси зазвичай використовують спокійний, виважений тон, тож на це також можна орієнтуватися.

Візуальні маніпуляції: фото та відео

У добу фоторедакторів та штучного інтелекту зображення не завжди говорять правду.

Щоб убезпечити себе від візуальних маніпуляцій:

• Використовуйте зворотний пошук зображень (до прикладу, через Google Images).
• Перевірте, чи не було фото використано в інших новинах, з іншим контекстом.
• У випадку з відео – подивіться коментарі, дату публікації, авторство. Підозрілі монтажі, обрізані фрази чи нарізки – часта ознака маніпуляції.

Використовуйте спеціальні інструменти

Сьогодні існує чимало онлайн-сервісів, які допомагають перевірити інформацію:

• StopFake, VoxCheck – українські ресурси, що перевіряють фейки про Україну.
• FactCheck, Snopes, PolitiFact – англомовні ресурси для перевірки фактів.
• Media Bias/Fact Check – допомагає визначити політичну упередженість джерела.
• InVID – плагін для аналізу відео і зображень.

Будьте обережні з соцмережами

Соціальні мережі – одне з головних джерел фейкових новин. Алгоритми показують користувачам контент, який викликає емоції, навіть якщо він не є правдивим.

Аби не наражати себе на інших користувачів соцмереж на небезпеку дезінформації: 

• Не поширюйте новину відразу – перевірте її правдивість.
• Якщо хтось із друзів ділиться підозрілою інформацією – вкажіть на це ввічливо та запропонуйте перевірити.
• Не вірте постам, у яких є лише фото/відео і підпис без джерела.

Критичне мислення – головна зброя

Фейки часто працюють тому, що апелюють до емоцій: страху, обурення, співчуття. Критичне мислення – це здатність зупинитися і подумати:

• Чи є докази?
• Чи ця інформація виглядає логічно?
• Кому вигідно, щоб я в це повірив?

Такий підхід дозволить швидко розпізнати маніпуляції та уникнути дезінформації.

ЗАВДАННЯ НА РОБОТУ З ДЖЕРЕЛАМИ ІНФОРМАЦІЇ

Підготувала Олеся Філоненко.

За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 20.06.2025