 |
Керівники вищих навчальних закладів нестимуть персональну відповідальність за достовірність інформації атестаційних справ претендентів на присвоєння вчених звань професора і доцента |
Керівники вишів відповідатимуть за присвоєння вчених звань
27 грудня 2008 року, за ініціативи МОН прийнято Постанову Кабміну № 1149 "Про затвердження Порядку присвоєння вченого звання професора і доцента". Розроблення постанови викликано необхідністю вдосконалення процедури присвоєння вчених звань професора і доцента науковим і науково-педагогічним працівникам та створення більш якісних критеріїв відбору претендентів на присвоєння вчених звань. Постанова передбачає розширення вимог до професійних та наукових досягнень претендентів на присвоєння вчених звань професора і доцента, що має стати стимулюючим фактором для здобувачів цих вчених звань.
Водночас наказом міністра на керівників вищих навчальних закладів, закладів післядипломної освіти та наукових установ покладено персональну відповідальність за достовірність інформації атестаційних справ наукових та науково-педагогічних працівників щодо присвоєння їм вченого звання професора чи доцента.
Як зазначив присутній на нараді заступник міністра Максим Стріха, нове положення не має на меті ущемити чиїсь права, але має на меті зробити чіткішою, яснішою процедуру присвоєння вчених звань і десь чіткіше формулює критерії там, де вони були розмиті. Максим Стріха детально прокоментував пункти 9 та 10, які, на його думку, не викличуть радості у людей, котрі сподівалися просто фактом роботи на посаді викладача здобути звання професора.
„Очевидно, що для того, щоб спонукати людей готувати кандидатів наук, писати монографії - це був крок умотивований. Нарешті до мінімуму зведено всілякі винятки, які раніше дозволяли певним людям отримувати звання професора, не маючи ані вчених праць, ані педагогічних набутків, ані якихось інших заслуг. Тепер це буде пов'язано виключно із науково-педагогічною роботою", - сказав заступник міністра.
Освіта.ua
03.02.2009