Розпорядження КМУ № 219-р від 23.03.16 року
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
№ 219-р від 23 березня 2016 року
Про схвалення Стратегії розвитку бібліотечної
справи на період до 2025 року "Якісні зміни бібліотек
для забезпечення сталого розвитку України"
1. Схвалити Стратегію розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року "Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України", що додається.
2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним та Київській міській держадміністраціям забезпечити виконання схваленої цим розпорядженням Стратегії.
Прем’єр-міністр України А. ЯЦЕНЮК
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 23 березня 2016 р. № 219-р
Загальна частина
Бібліотеки України є базовим елементом культурної, наукової, освітньої, інформаційної інфраструктури держави. Вони важливі для розвитку інформаційної та мовної культури суспільства, патріотичного, правового та екологічного виховання, формування стійкого інтересу до вивчення та розуміння національної історії та культури. Бібліотеки сприяють розбудові читаючої, мислячої та освіченої нації, спроможної практично втілювати набуті знання і досвід у розбудову незалежної України.
Сталий розвиток демократичного громадянського суспільства, дотримання прав і свобод людини, примноження людського, соціального, інтелектуального, технологічного, природного та фінансового капіталу держави, реалізація державної політики неможливі без сучасних бібліотек.
Стратегія є рамковим документом, що формує бачення, визначає пріоритети, завдання та основні дії для досягнення якісних змін у бібліотечній справі України.
Стратегія створює підґрунтя для розроблення державної політики та прийняття рішень у сфері культури, освіти та науки, включаючи рішення щодо фінансування бібліотечних закладів, спеціальних програм і проектів.
Метою Стратегії є визначення ключових проблем розвитку бібліотечної справи в Україні, пріоритетів діяльності сучасних бібліотек у забезпеченні сталого розвитку України, напрямів, завдань та основних дій, спрямованих на їх реалізацію.
Стратегію розроблено як загальне бачення, що разом реалізовуватиметься органами державної влади, органами місцевого самоврядування, бібліотечними закладами, установами освіти, науки і культури, професійними громадськими об’єднаннями.
Стратегії розвитку окремих бібліотечних мереж та бібліотек повинні розроблятися відповідно до цієї Стратегії. Під час виконання заходів слід обов’язково враховувати специфіку обслуговування людей з особливими потребами.
Аналіз сучасного стану бібліотечної справи
Бібліотечна справа потребує ряд комплексних системних організаційних, структурних і технологічних змін згідно із сучасними загальносвітовими тенденціями.
На сьогодні бібліотечна мережа нараховує близько 40 тис. бібліотек державної та комунальної власності, відомчого підпорядкування. Вона складається з мережі публічних (у тому числі спеціалізованих для дітей, юнацтва), технічних, сільськогосподарських, медичних, академічних, освітянських бібліотек та бібліотек вищих навчальних закладів, а також бібліотек для сліпих.
Різноманітні потреби населення в інформації, освіті, культурі забезпечують 15987* публічних бібліотек (з них 13253 — у сільській місцевості). Кожен третій мешканець України (понад 13,7 млн.) є користувачем публічних бібліотек. Бібліотечний фонд публічних бібліотек універсальної тематики становить близько 235 млн. одиниць. Доступ до Інтернету має 3,3 тис. (21 відсоток) бібліотек. Загальна кількість комп’ютеризованих робочих місць у публічних бібліотеках — 16 тис. (в середньому один комп’ютер на одну бібліотеку). Книговидача — 266,3 млн. примірників. Координуючими науково-методичними центрами є Національна парламентська бібліотека, Національна бібліотека для дітей, Державна бібліотека для юнацтва. Загальна кількість працівників бібліотек — понад 36 тис. осіб.
Мережа науково-технічних бібліотек Державної науково-технічної бібліотеки разом з трьома методичними центрами — державним закладом “Центральна державна науково-технічна бібліотека гірничо-металургійного комплексу України”, науково-технічною бібліотекою Державного центру науково-технічної інформації і бібліотечно-бібліографічного обслуговування Південно-Західної залізниці України та Центральною бібліотекою харчової і переробної промисловості — нараховує 109 бібліотек, сумарний бібліотечний фонд становить 7,8 млн. примірників. Академічна мережа обслуговує 141 тис. користувачів та видає 5,1 млн. примірників документів, відвідування веб-сайтів бібліотек становить майже 1,5 млн. звернень, а обсяг записів до електронних каталогів — 820,5 тис. Кількість працівників бібліотек мережі — 260 осіб.
Обслуговування фахівців аграрної галузі забезпечують 185 наукових сільськогосподарських бібліотек, вищі навчальні заклади, наукові установи системи Національної академії аграрних наук. Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук є координуючим науково-методичним центром для цієї мережі. Загалом сільськогосподарські бібліотеки обслуговують до 800 тис. користувачів, до послуг яких документний фонд, що налічує понад 21 млн. примірників. Книговидача становить 17,8 млн. примірників. Кількість працівників мережі — близько 900 осіб.
___________
*Відомості подано без урахування тимчасово окупованих територій України та районів проведення антитерористичної операції.
Потреби медичної галузі забезпечують 700 бібліотек різних типів: обласні наукові медичні бібліотеки, бібліотеки медичних навчальних закладів різних рівнів акредитації, бібліотеки науково-дослідних інститутів та лікувально-профілактичних закладів України. Методичним центром є Національна наукова медична бібліотека, підпорядкована МОЗ. Фонди медичних бібліотек всіх рівнів становлять видання медичної та суміжної з медициною тематики на паперових та електронних носіях загальною кількістю понад 22 млн. примірників (у тому числі електронні ресурси на оптичних дисках), користувачам видається щороку майже 20 млн. примірників, кількість користувачів — понад 600 тис. осіб, кількість працівників медичних бібліотек — понад 1700 осіб.
Бібліотечно-інформаційна мережа Національної академії наук разом з двома науково-методичними центрами — Національною бібліотекою імені В. І. Вернадського та Львівською національною науковою бібліотекою імені В. Стефаника — нараховує 96 бібліотек. Сукупний бібліотечний фонд становить понад 32 млн. примірників. Щороку мережа обслуговує майже 1 млн. користувачів та видає понад 3 млн. примірників документів, відвідування веб-сайтів бібліотек становить понад 15 млн. звернень, а обсяг записів електронних каталогів — майже 3 млн. записів. Кількість працівників бібліотек мережі — понад 1600 осіб.
Мережа освітянських бібліотек України є найчисельнішою і об’єднує 18066 бібліотек МОН та Національної академії педагогічних наук, з них — близько 15000 бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів.
Методичним центром є Державна науково-педагогічна бібліотека імені В. О. Сухомлинського. Сукупний бібліотечний фонд становить 333,2 млн. примірників документів. Загальна кількість користувачів — 7,7 млн. осіб, кількість відвідувань — майже 202 млн. Користувачам видається 49 млн. примірників документів щороку. Кількість працівників — понад 20 тис. осіб.
До мережі бібліотек вищих навчальних закладів входить 201 бібліотека різного відомчого підпорядкування. Загальний фонд документів — 120,7 млн. примірників, з яких 2,3 млн. — електронні видання. Кількість користувачів — 1,7 млн. осіб, яким щороку видається понад 105 млн. примірників. Загальна кількість працівників бібліотек — близько 6700 фахівців, з яких 5,5 тис. — з вищою освітою. Кількість автоматизованих робочих місць — 7445. Наукова бібліотека імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка здійснює методичне керівництво бібліотеками вищих навчальних закладів та координує їх діяльність.
Мережа бібліотек для сліпих при УТОСі становить 62 спеціалізовані бібліотеки, загальний книжковий фонд яких — понад 1 млн. 162 тис. одиниць зберігання. Кількість читачів — 18,5 тис. осіб, з яких близько 10,8 тис. — інваліди зору. Книговидача становить 744,7 тис. примірників, кількість працівників — 92 особи.
Бібліотечні мережі мають як спільні, так і особливі проблеми, які потребують консолідованого розв’язання.
Підготовка бібліотечних кадрів здійснювалася за напрямом "Книгознавство, бібліотекознавство та бібліографія" (освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр) з орієнтацією на підготовку фахівців для забезпечення роботи бібліотек та інформаційно-аналітичних служб.
Зведених статистичних даних щодо освітнього рівня бібліотечних працівників України не існує. У бібліотеках системи Мінкультури повну вищу освіту мають 39 відсотків працівників, у тому числі лише близько 25 відсотків — вищу бібліотечну освіту. У мережі медичних бібліотек працюють 65 відсотків фахівців з повною вищою освітою, у тому числі 35 відсотків — з вищою бібліотечною освітою.
Підготовку бібліотечних кадрів здійснюють 18 училищ культури та 11 вищих навчальних закладів (університети та академії).
Щороку такі навчальні заклади випускають до 420 бібліотечних фахівців з різним ступенем освіти. Підвищення кваліфікації працівників бібліотек здійснює Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв за державним замовленням Мінкультури.
Нерозв’язаними проблемами у бібліотечній освіті залишаються: оперативна адаптація до оновлення змісту освіти, міжвідомча координація, врахування потреб практики та розвиток зв’язків з роботодавцями, залучення професійних громадських організацій до процесів ліцензування та акредитації освітніх програм.
Інституціональна мережа бібліотечної науки в Україні доволі розвинена і включає соціальні інститути, які забезпечують: продукування наукового знання (дослідницькі центри, творчі колективи), формування та поповнення наукового співтовариства (вищі навчальні заклади, кафедри, наукові школи), наукові комунікації (журнали, інші видання, канали неформального спілкування), використання наукового знання в інших сферах діяльності, а саме: у практиці, системах управління та освіти.
Вітчизняними центрами наукових досліджень у галузі книгознавства, бібліотекознавства та бібліографознавства є бібліотечно-інформаційні установи загальнодержавного значення, чотири з них мають статус науково-дослідних інститутів — Національна бібліотека імені В. І. Вернадського, Львівська національна наукова бібліотека імені В. Стефаника, Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук, Державна науково-педагогічна бібліотека імені В. О. Сухомлинського. Дослідження актуальних проблем розвитку бібліотечної справи проводяться також вищими навчальними закладами (Київський національний університет культури і мистецтв, Харківська державна академія культури, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтва, Рівненський державний гуманітарний університет), національними, державними та обласними універсальними науковими бібліотеками, бібліотеками різних систем і установ.
Існує система фахових журналів та наукових збірників, у яких розглядаються теоретико-методологічні, організаційні та методичні проблеми бібліотекознавства та суміжних наук.
У Національній бібліотеці імені В. І. Вернадського, Харківській державній академії культури, Національній академії керівних кадрів культури і мистецтва, Київському національному університеті культури і мистецтв функціонують аспірантури, докторантури і спеціалізовані ради для захисту докторських і кандидатських дисертацій з бібліотекознавства, бібліографознавства і книгознавства, а також із суміжних галузей — документознавства і архівної справи. Щороку захищається близько двадцяти актуальних дисертаційних робіт, науковці активно беруть участь у відомчих і міжвідомчих дослідженнях, закордонних стажуваннях та обмінах. В усіх регіонах України проводяться міжнародні та всеукраїнські наукові конференції, науково-практичні семінари, засідання за круглим столом та тренінги.
Проте незважаючи на здобутки бібліотечної науки, актуальними проблемами її розвитку залишаються недостатня міжвідомча координація досліджень та, як наслідок, низька ефективність наукового супроводу бібліотечно-інформаційної діяльності у цілому і недосконалість механізму впровадження результатів наукових досліджень у практику; недостатня участь вітчизняних фахівців у міжнародних дослідницьких програмах і обмінах тощо.
В умовах глобального інформаційного середовища для всіх сфер бібліотечної галузі — практики, науки, освіти, управління — велику роль відіграє міжнародне співробітництво. Воно важливе для запровадження міжнародних стандартів бібліотечно-інформаційної діяльності, обміну бібліографічними даними, електронної доставки документів, міжнародного книгообміну, корпоративної каталогізації та створення баз даних, реалізації спільних науково-дослідних проектів тощо.
В останнє десятиліття бібліотекарі України активізували свою участь у роботі професійних міжнародних організацій, у міжнародних навчальних і професійних обмінах, почали розвивати професійні зв’язки із зарубіжними бібліотеками та спорідненими професійними асоціаціями, активніше проводити та брати участь у міжнародних конференціях. У глобалізованому світі міжнародні контакти розглядаються як обов’язкова умова отримання поглиблених знань зарубіжних бібліотечно-інформаційних систем для прийняття професійних рішень з урахуванням європейських і міжнародних вимог, для поширення інформації про Україну.
Бібліотекарі реалізували сотні проектів із залученням позабюджетного фінансування, спрямованих на актуалізацію діяльності бібліотек та поліпшення бібліотечного обслуговування, за підтримки Міжнародного фонду "Відродження", Інституту відкритого суспільства в Будапешті, Британської ради в Києві, Гете-інституту в Києві, Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні, Європейської Комісії, представництва Всесвітнього банку в Україні, неурядової організації "Рада міжнародних наукових і освітніх обмінів" (IREX) тощо. Найпотужнішим міжнародним проектом останніх років став проект "Бібліоміст" ("Глобальні бібліотеки-Україна") Фундації Білла і Мелінди Гейтс, який реалізувала в Україні Рада міжнародних наукових і освітніх обмінів (IREX) разом з Мінкультури, Українською бібліотечною асоціацією та публічними бібліотеками держави.
Членство Української бібліотечної асоціації у Міжнародній федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA) дало можливість вивчати та запозичувати прогресивний міжнародний досвід щодо розвитку бібліотечно-інформаційної діяльності, ділитися кращими напрацюваннями вітчизняної бібліотечної теорії та практики, розповідаючи зарубіжним колегам про українські реалії та кращий досвід, беручи участь у міжнародних проектах і програмах. Представник Української бібліотечної асоціації був у 2010—2015 роках членом комітету FAIFE — Комітету з вільного доступу до інформації та свободи висловлення.
Підвищення ролі бібліотек України у глобальному інформаційному середовищі гальмує відсутність належної законодавчої бази та міжнародних угод для ефективної міжнародної співпраці та обміну інформацією; низький рівень впровадження міжнародних стандартів бібліотечно-інформаційного обслуговування; брак знань і навичок міжнародної співпраці у персоналу бібліотек; недостатнє представництво бібліотечних фахівців у міжнародних професійних організаціях.
Бібліотеки мають потужний потенціал для консолідації суспільства, спрямування його на інтеграцію України у європейське співтовариство, для підвищення якості життя, рівного доступу до інформації, знань і культурного надбання. Водночас існує ряд серйозних проблем, що суттєво гальмують процеси трансформації та подальшого інтенсивного розвитку бібліотечної справи України.
З-поміж них слід виділити:
Пріоритети діяльності бібліотек в умовах якісних змін
Пріоритети діяльності бібліотек спрямовані на:
Стратегічні напрями розвитку бібліотечної справи
Удосконалення нормативно-правової бази, яка стосується діяльності бібліотек, та врегулювання стандартів бібліотечно-інформаційної галузі відповідно до міжнародних стандартів
Реалізація напряму передбачає створення нормативно-правової бази та системи стандартів бібліотечно-інформаційної галузі для підвищення ефективності діяльності бібліотек, надання якісних бібліотечно-інформаційних послуг та інтеграції українських бібліотек у світовий інформаційний простір.
Для досягнення зазначеної мети необхідно вжити таких заходів:
Очікувані результати:
Створення системи гарантованого бюджетного фінансування основних бібліотечних послуг і реформування механізму отримання та використання надходжень з інших джерел фінансування
До стабілізації ситуації обсяг фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Стратегії, здійснюється за рахунок та в межах коштів державного і місцевого бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, коштів міжнародної технічної допомоги та грантів міжнародних організацій.
Обсяги видатків на виконання Стратегії уточнюються щороку з урахуванням можливостей державного та відповідних місцевих бюджетів, конкретизації завдань за результатами виконання у попередні роки.
У подальшому реалізація напряму передбачає створення стабільної системи достатнього фінансування бібліотек, що забезпечить їх ефективну діяльність та якісне обслуговування користувачів.
Для досягнення зазначеної мети необхідно вжити таких заходів:
Очікувані результати:
Створення нової архітектури інтегрованої бібліотечної системи держави на основі універсального доступу та економічної доцільності
Реалізація напряму передбачає створення гнучкої та динамічної структури бібліотечної системи, здатної до сталого розвитку і спрямованої на надання широкого спектра послуг для задоволення різноманітних загальнонаціональних і локальних суспільних потреб та підвищення якості життя суспільства і окремих осіб.
Для досягнення зазначеної мети необхідно вжити таких заходів:
розробити та впровадити:
Очікувані результати:
Забезпечення професійного розвитку персоналу бібліотек, оновлення системи бібліотечно-інформаційної освіти та підвищення кваліфікації
Реалізація напряму передбачає актуалізацію системи знань, вмінь і навичок працівників бібліотек і трансформацію системи їх безперервної освіти відповідно до міжнародних стандартів.
Для досягнення зазначеної мети необхідно вжити таких заходів:
Очікувані результати:
Модернізація матеріально-технічної бази та інформаційно-технологічної інфраструктури бібліотек
Реалізація напряму передбачає створення сучасної матеріально-технічної бази та інформаційно-технологічної інфраструктури бібліотек відповідно до міжнародних стандартів для надання якісних бібліотечно-інформаційних послуг та універсального доступу до інформації.
Для досягнення зазначеної мети необхідно вжити таких заходів:
Очікувані результати:
Інтенсивний розвиток та актуалізація документно-інформаційних ресурсів бібліотек на традиційних та електронних носіях і забезпечення доступу до них
Реалізація напряму передбачає актуалізацію та забезпечення сталого розвитку бібліотечних ресурсів та створення системи універсального доступу до них.
Для досягнення зазначеної мети необхідно вжити таких заходів:
Очікувані результати:
Розвиток читання через систему соціального партнерства
Реалізація напряму передбачає підвищення соціальної ролі читання як процесу культурного, професійного та інтелектуального збагачення людини, формування інформаційної і технологічної грамотності, що сприятиме підвищенню якості життя окремої особи і громади, а також сталому розвитку суспільства.
Для досягнення зазначеної мети необхідно вжити таких заходів:
Очікувані результати:
Збереження українського культурного надбання в частині документних ресурсів
Реалізація напряму передбачає забезпечення збереження пам’яток національного та світового значення у бібліотечних фондах як складової світової культурної спадщини.
Для досягнення зазначеної мети необхідно вжити таких заходів:
Очікувані результати:
Науковий супровід розвитку бібліотек в умовах якісних змін
Реалізація напряму передбачає забезпечення наукового супроводу бібліотечно-інформаційної діяльності для якісних трансформацій і сталого розвитку галузі.
Для досягнення зазначеної мети необхідно вжити таких заходів:
Очікувані результати:
Розвиток ефективних комунікацій
Реалізація напряму передбачає створення системи ефективної внутрішньої та зовнішньої комунікації для розвитку партнерства, просування спільних цінностей та досягнення стратегічних результатів.
Для досягнення зазначеної мети необхідно вжити таких заходів:
Очікувані результати:
Короткостроковий план дій на 2016—2017 роки:
розробити програми:
- створення Національної електронної бібліотеки;
- модернізації матеріально-технічної бази бібліотек;
- інформатизації бібліотек;
- збереження бібліотечних фондів;
Середньостроковий план дій на 2018—2020 роки:
- модернізації матеріально-технічної бази бібліотек;
- інформатизації бібліотек;
- створення Національної електронної бібліотеки;
- збереження бібліотечних фондів;
Довгостроковий план дій на 2021—2025 роки:
виконати програми:
- модернізації матеріально-технічної бази бібліотек;
- інформатизації бібліотек;
- збереження бібліотечних фондів;
- “Мобільні бібліотеки”;
Заходи з моніторингу
Основними заходами з моніторингу є:
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 23.03.2016