З 1 по 10 серпня вирішувалась доля більшості абітурієнтів, які цього року проявили бажання стати студентами та подали документи для вступу до вищих навчальних закладів. Саме тому цей період є особливо «спекотним» як для вступників, так і для приймальних комісій, які повинні забезпечувати чіткість і прозорість процесу конкурсного відбору.
Три хвилі зарахування: невтішні тенденції
Процес зарахування абітурієнтів на місця державного замовлення проходить у три етапи, процедура проведення яких передбачена умовами прийому у вищі навчальні заклади на 2013 рік. Серед основних обов’язків вищих навчальних закладів на етапі зарахування є: оприлюднювати рішення комісії про рекомендування до зарахування на стендах приймальної комісій, а також на веб-сайті ВНЗ; після завершення перших двох етапів здійснити коригування списку осіб, рекомендованих до зарахування, з одночасним внесенням відповідних відомостей в Єдину державну базу з питань освіти; анулювати рекомендації тим особам, які вчасно не подали оригінали документів, тощо.
Проте на практиці ситуація виглядає менш урегульованою, що змушує вступників скаржитись на дії приймальних комісій і підлаштовуватись під вимоги приймальних комісій конкретних вишів. Спостерігачі Громадянської мережі «Опора» зафіксували ряд проблем, з якими довелося стикнутись абітурієнтам упродовж трьох хвиль зарахування:
1. На початку хвилі зарахування деякі вищі навчальні заклади рекомендували більшу кількість абітурієнтів, аніж кількість, зазначену в державному замовленні. Так, наприклад, Національний університет харчових технологій та Національний гірничий університет оприлюднили списки рекомендованих до зарахування, які значно перевищують обсяги замовлення на державну форму навчання. Таку практику також запровадили Донбаська державна машинобудівна академія, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова. Основна причина таких поспішних дій, швидше за все, – сумнів, що ВНЗ заповнять місця державного замовлення протягом трьох хвиль, тому приймальні комісії вирішили рекомендувати більшу кількість осіб, адже оригінали документів, як показує досвід, принесуть далеко не всі.
2. Іншою практикою, зафіксованою у ВНЗ, є рекомендація одночасно на державну та контракту форми навчання. Таким чином, усіх вступників, які не потрапили у список рекомендованих у першій хвилі, приймальні комісії деяких ВНЗ автоматично рекомендували на навчання за кошт фізичних або юридичних осіб. Звісно, такі дії комісій нелогічні, адже перші особи у списку рекомендованих на контракт у своєрідній першій хвилі мали всі шанси потрапити на навчання за кошт державного замовлення та з’явитись у списку, оприлюдненому 5 серпня. Окрім того, працівники приймальних комісій деяких ВНЗ на початку хвиль зарахування телефонували до вступників, які знаходяться в рейтинговому списку нижче, та рекомендували подавати документи на контракту форму навчання.
3. Багато непорозумінь викликають і розбіжності в методах формування списків рекомендованих. Так, умови прийому визначають, що список повинен формуватись в Єдиній державній базі. Як відомо з інструкції для web-клієнта по роботі ЄДЕБО, список кожної категорії вступників, рекомендованих до зарахування, містить номер особової справи вступника, ПІБ і сумарний конкурсний бал. Проте окремі ВНЗ (НУХТ, Національний університет ім. Т. Шевченка) сформували списки рекомендованих в алфавітному порядку без зазначення конкурсного бала, що ускладнює його сприйняття абітурієнтами й не дає можливості оцінити конкурсні шанси вступників, які знаходяться в рейтингу нижче.
4. Цього року до умов прийому додано норму, згідно з якою ВНЗ оприлюднює списки рекомендованих до зарахування і на власному веб-сайті. Зважаючи, що абітурієнти мали можливість подавати заяви на участь у конкурсному відборі у п’ять ВНЗ, які можуть знаходитись у різних регіонах України, виконання цього пункту умов прийому є вкрай важливим для абітурієнтів, щоб реалізувати право на вільний вибір навчального закладу. Проте ряд закладів проігнорував цю норму – наприклад, Тернопільський національний економічний університет, Київський національний університет театру, кіно й телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Український державний хіміко-технологічний університет, Міжнародний економіко-гуманітарний університет, Національний університет державної податкової служби України, Київський національний університет культури і мистецтв. Ще низка ВНЗ замість списків рекомендованих до зарахування розмістили на веб-сторінках посилання на vstup.info (інформаційна система «Конкурс»).
5. Окрім цього, більшість ВНЗ не виконують норму умов прийому, яка передбачає, що рейтингові списки вступників також слід оприлюднювати на веб-сторінках вишів. Тому абітурієнту, який не потрапив у список рекомендованих, складно оцінити свої шанси на вступ. Цю проблему мала би вирішити Інформаційна система «Конкурс», яка кожного дня поновлюється з Єдиної бази. Проте цього року для адміністраторів, які працюють з базою у приймальних комісіях, передбачена можливість «управління відображенням статусів заяв абітурієнтів у ІС «Конкурс». При цьому за замовчування, у системі встановлено статус «Не відображати статус на vstup.info». Інакше кажучи, ВНЗ тепер самостійно вирішують, відображати дані в «Конкурсі» протягом етапу зарахування чи ні. Через такі зміни абітурієнти вишів, які не мають на власних веб-сайтах списків рекомендованих, а лише перенаправлення до ІС «Конкурс», утратили шанс відслідковувати зміну рейтингових списків. Особливо це актуально для тих, хто має шанси поступити за «конкурсом оригіналів», але через те що не матиме інформації, не подасть оригінали документів вчасно.
«Конкурс оригіналів»: сценарії поведінки приймальних комісій
Фактично неврегульованим залишається процес зарахування після 10 серпня, коли рекомендовані у третьому етапі вступники не виконують умов для зарахування, і місця державного замовлення залишаються вільними. Як діяти в такому випадку, приймальні комісії вирішують самостійно.
У першому варіанті працівники приймальних комісій телефонують до абітурієнтів, які не були рекомендовані на жодному з етапів, і радять їм принести оригінали документів, щоби бути зарахованим на місця державного замовлення. Боячись отримати догану за невиконання державного замовлення, представники ВНЗ телефонують до значно більшої кількості вступників, аніж залишилось бюджетних місць. Як наслідок, деякі абітурієнти забирають документи у виші, куди були рекомендовані раніше, й подають їх у більш престижний для себе ВНЗ, інші також замінюють копії оригіналами, бо досі нікуди не зараховані. Таким чином кількість оригіналів документів у ВНЗ збільшується, навчальний заклад виконує план державного замовлення, однак абітурієнти з меншими балами залишаються рекомендованими лише на контракт. Найбільше в цій ситуації постраждали ті, хто відмовився від бюджетних місць в одному виші, однак не був зарахований в інший. Найбільше скарг від вступників надходить на столичні ВНЗ, які мали великий обсяг державного замовлення, однак через штучно роздуті рейтингові списки не добрали абітурієнтів у трьох етапах зарахування.
За іншим сценарієм працівники приймальних комісій повідомляють про вакантні місця державного замовлення лише «потрібним» абітурієнтам. Не володіючи інформацією про так званий «конкурс оригіналів», коли вступників можуть зарахувати на бюджетні місця виключно на підставі поданих оригіналів документів, батьки поспішають укладати контракти та здійснювати оплату за навчання, бо самостійний аналіз рейтингових списків показує, що шансів навчатися за державним замовленням немає. Окремі абітурієнти знали про таку можливість і намагалися замінити копії документів оригіналами, однак, якщо приймальній комісії такий вступник був «невигідним», вона просто відмовлялася прийняти документи в нього. Деякі вищі навчальні заклади вдавались до обману: повідомляли абітурієнтам про те, що 10 серпня до обіду приймають документи тільки від рекомендованих до зарахування, а після обіду – від решти. Дехто оприлюднював оголошення, що приймальна комісія працює 10 серпня лише до 11-13 год. Як наслідок, на гарячу лінію Громадянської мережі «Опора» надходили сотні дзвінків абітурієнтів, які скаржились, що у списках зарахованих, які 11 серпня були розміщені на сайтах ВНЗ, знаходяться особи з меншими конкурсними балами, а тому розцінюють таку ситуацію як порушення їхніх прав. Хоча фактично виші не порушили умов прийому, адже підставою для зарахування є виконання абітурієнтом усіх вимог – подання ним оригіналів документів.
Основні проблеми вступної кампанії та шляхи їх вирішення
По-перше, багато абітурієнтів скористались можливістю й подали 15 заяв (по три у п’ять ВНЗ) для участі в конкурсному відборі. Сприяла цьому й можливість подання заяв дистанційно, через Інтернет. Тому рейтинговий список був штучно роздутим, подекуди налічував 1,5 тис. осіб, що відлякувало частину вступників ще на початку вступної кампанії і, як результат, вони масово почали укладати контракти і вносити оплату за навчання.
По-друге, ті абітурієнти, які в першій-другій хвилях були зараховані на місця державного замовлення в однин ВНЗ, далі продовжували знаходитись у списках рекомендованих в інші. На жаль, умовами прийому не передбачена процедура вилучення з рейтингових списків прізвищ абітурієнтів, які в першій-другій хвилях були рекомендовані та виконали вимоги для зарахування у пріоритетний для себе ВНЗ.
По-третє, вступники не мали доступу до інформації про те, хто виконав вимоги до зарахування після проходження певного етапу, і чи мають вони шанс стати студентом-бюджетником, адже ЄДЕБПО є закритою для громадськості, а в ІС «Конкурс» не завжди відображається необхідна інформація через надання вишу можливості «управління відображенням статусів заяв абітурієнтів у ІС «Конкурс».
По-четверте, для ВНЗ ідеться передусім про виконання плану державного замовлення, бо від цього залежать їхнє фінансування та кількість викладацького складу. Тому приймальні комісії ладні вступати в нечесну конкуренцію за абітурієнтів, переманюючи їх з інших ВНЗ, але, на жаль, не гарантуючи зарахування на бюджетні місця.
Вирішення проблем можливе через внесення змін в умови прийому. Так, варто обмежити кількість заяв, які може подати абітурієнт для участі в конкурсному відборі: не зменшуючи кількість ВНЗ, а натомість зменшивши напрями підготовки, на які вступник може подавати заяву. Спостерігачі «Опори» пропонують обмежитись 10-ма – у п’ять ВНЗ на два напрями, що додатково сприятиме і профорієнтації особи. Окрім цього, слід визначати пріоритетність заяви, яку подає абітурієнт: у випадку зарахування на першому етапі за пріоритетом № 1 вступник автоматично «зникає» з рейтингів у інших ВНЗ. Така функція теж сприятиме більш усвідомленому вибору професії та фаху, ніж той, який спостерігається зараз. Наступне, що варто зробити, – це відкрити для громадськості частину інформації, яка знаходиться в ЄДЕБПО, щоб абітурієнти мали змогу оперативно відслідковувати зміни в рейтинговому списку та оцінювати свої шанси для вступу на місця державного замовлення.
Громадянська мережа «Опора»
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 14.08.2013