Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2025 року № 4550-IX, Лісовий Оксен Васильович був призначений на посаду міністра освіти і науки України.
Можна образно сказати, що 17 липня 2025 року почалася так звана «друга каденція» Оксена Васильовича в якості очільника міністерства.
Нескладні розрахунки показують, що на цьому тижні – 27 жовтня 2025 року –виповнюється 100 днів «другої каденції» перебування пана Лісового на посаді міністра.
100 днів – строк невеличкий. Але слід врахувати, що «перша каденція» тривала з 21 березня 2023 року. А відтак, можна впевнено стверджувати, що Оксен Васильович вже має значний досвід керування міністерством.
Давайте на основі відомих фактів, подій і заяв спробуємо проаналізувати динаміку впровадження «корисного і потрібного» в систему освіти і науки протягом останніх 100 днів.
Ми всі пам’ятаємо історію призначення Оксена Лісового у 2023 році. Широкій громадськості оголосили, що він доброволець, син дисидента, ефективний керівник, видатний науковець, філософ і мислитель. Щоправда, пізніше активісти поставили деякі факти із цієї біографії під сумнів.
Також ми всі пам’ятаємо історію призначення Оксена Лісового у 2025 році. Окремі депутати вимагали, аби голосування на посаду міністра освіти і науки було індивідуальним, а не «списком». Розумні люди чудово усвідомлюють – з яких причин ця пропозиція не була підтримана.
Також ми всі пам’ятаємо, що саме у червні – тобто, в контексті «перепризначення» – небайдужі народні депутати проводили напружені консультації щодо майбутніх параметрів державної політики у сфері освіти і науки.
«Будуть переглянуті питання і певні рішення у сфері вищої освіти. Буде припинено одноосібне вирішення питань без заздалегідь визначених критеріїв про обʼєднання університетів», – зазначила депутат Юлія Гришина.
Також вона повідомила, що піднімала питання про перегляд політики щодо порушення прав здобувачів освіти – аспірантів та необхідності розробки стратегій підтримки системи освіти в прифронтових регіонах.
«Університети, школи та коледжі повинні отримати підтримку від держави, оскільки вони сьогодні не перебувають у рівних умовах із закладами освіти в інших регіонах. Будуть інші зміни, інші підходи. Ми чекаємо цього від нового складу уряду. Це наші домовленості, і я дуже сподіваюся, що всі вони будуть виконані. І нас чекає зовсім інший рівень роботи», – наголосила Гришина.
Нам важко судити, наскільки сумлінно так звана «освітня команда» виконує досягнуті домовленості, адже повного тексту цих домовленостей широкому загалу не показали. Але, якщо уважно читати новини про освіту, можна припустити, що є підстави для «стриманого оптимізму». Принаймні, протягом останніх тижнів проголошено про підвищення оплати праці та стипендій у наступному році, призупинено свавільні ліквідації університетів, усунуто деякі чудернацькі обмеження для навчання в аспірантурі.
На днях Оксен Лісовий на своїй фейсбук-сторінці написав короткий звіт про зроблену роботу (стилістика, орфографія та пунктуація збережені):
«За перші 100 днів роботи нового уряду під керівництвом Юлії Свириденко Міністерство освіти і науки зберегло фокус на головному – доступі дітей до якісної освіти, підтримці педагогів, розвитку змісту навчання, модернізації університетів і підтримці науки.
Ми командно продовжуємо реалізацію політики, спрямованої на розвиток сфери – у межах пріоритетів і цілей, визначених у Стратегії Міністерства освіти і науки, яка лягла в основу Програми дій уряду у сфері освіти. Для нас важливо рухатися послідовно – від стратегічних рішень до реальних результатів, які відчутні тут і зараз та матимуть вплив на майбутнє.
Хочу коротко розповісти про зміни, яких ми досягли спільно за цей період і які вже відчутні для дітей, учителів, студентів та науковців.
Дякую команді та партнерам за спільну роботу. Продовжуємо рух уперед у межах задекларованих цілей».
Приємно вразило, що Оксен Лісовий нарешті став звітуватися перед суспільством чіткіше, на основі висвітлення конкретних вимірюваних показників, а не лише гаслами.
Щоправда, на нашу суб’єктивну думку, далеко не всі представлені результати є такими, які отримано завдяки роботі так званої «освітньої команди».
Окрім того, кинулося в очі, що міністр під час фейсбук-звітування жодного разу не згадав документ «Візія майбутнього освіти і науки України», який був галасливо і пафосно презентований у липні 2023 року.
Відсутність згадок про «Візію...» вказує на те, що від ідеї її впровадження, скоріш за все, просто відмовилися. Це і не дивно, адже «Візія…» є документом, у якому написані різнобарвні красиві гасла, при цьому ці гасла геть не ґрунтуються на реальних процесах. Проголошені настанови та орієнтири не беруться до уваги не лише освітянами, а і так званою «освітньою командою».
На жаль, протягом останніх 100 днів ми не почули заяв про конкретні рішення, що ухвалені на виправлення раніше допущених помилок. А помилок допущено захмарно багато. Про це свідчать і рішення профільного парламентського комітету, і висновки багатьох органів влади (у тому числі Рахункової палати України), і освітні петиції, і обґрунтовані зауваження небайдужих представників депутатського корпусу.
Приміром, 12 серпня Президент України Володимир Зеленський доручив Кабінету Міністрів розробити зміни для спрощення вступу до закладів вищої освіти. Серед можливих новацій – проведення зимової вступної кампанії. «Ми усі бачили, як цим літом було. Тому я доручив уряду спростити умови вступу до українських вишів. Була ідея, зокрема, зимової вступної кампанії, щоб не доводилось чекати рік, якщо літом з якоїсь причини не вдалося пройти», – сказав глава держави.
Доручення Президента про необхідність спрощення вступної кампанії – крок правильний і своєчасний. Але давайте включимо звичайну логіку: спрощувати можна лише те, що наразі занадто складне. Отже, якщо умови вступу треба спростити – це означає, що наразі ці умови занадто складні. І це – явна помилка, що допущена так званою «освітньою командою».
З дня, коли Президент України заявив про необхідність спрощення умов вступу, минуло вже два з половиною місяці. Але за ці два з половиною місяці ми не чули ініціатив або ідей, спрямованих на сумлінне виконання доручення глави держави.
Міністр Лісовий заявив, що МОН пропонує запровадити так званий «нульовий курс» для дітей, які з різних причин не склали НМТ.
«Інструмент, який ми пропонуємо, і зараз обговорюємо, і вже розробили відповідний проєкт постанови, це так званий «нульовий курс». Це вступ без НМТ на нульовий курс, який дозволить забрати дітей, які не здали НМТ з різних причин: через освітні втрати, через те, що навчались за кордоном», – розповів міністр.
Але давайте будемо правдиві: запровадження «нульового курсу» – це не спрощення умов вступу, про що наполягав Президент.
Не хочеться вірити, що так звана «освітня команда» вирішила проігнорувати доручення глави держави. А відтак, в найближчий час ми маємо почути чітку позицію: що саме зробило МОН – не косметично, а змістовно – для того, аби сумлінно виконати настанову Президента.
Ми вже писали, що під час «першої каденції» Оксена Лісового Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій визнавав роботу МОН незадовільною аж тричі:
Жодного публічного звіту про «роботу над помилками», що зафіксовані парламентським комітетом, широка громадськість не почула.
І от у вересні 2025 року – тобто вже під час «другої каденції» – профільний парламентський комітет знову визнав роботу МОН незадовільною. Причина: серйозні прорахунки та помилки під час доставки підручників.
Цитата: «Станом на 17 вересня до шкіл не були доставлені 100% нових підручників для 8 класів, як обіцяли в МОН у серпні, а підручники для дітей з особливими освітніми потребами та перекладні підручники навіть не надруковані».
На думку голови комітету Сергія Бабака, новий механізм доставки, на який витрачаються додаткові кошти з держбюджету, потребує термінового доопрацювання.
Цікаво, що під час заходу «Година запитань до Уряду», який було проведено у Верховній Раді України 5 вересня 2025 року, міністр освіти і науки України Оксен Лісовий пообіцяв: «<…> Важливою складовою якісного освітнього процесу є також підручники, їх відповідно доставка до шкіл, своєчасна доставка до шкіл. Загальна потреба у 25-му році становила понад 8 і 6 мільйонів примірників зі 110 найменувань, що на 12 відсотків більше, ніж торік. Цього року ми реалізували нову, передбачену законом, модель створення підручників, що включає в себе апробацію, що забирає додатково 4 місяці на їх розробку, а також провели експертизу електронних додатків до підручників, які стали обов’язковими відповідно до закону. Попри ці нові вимоги і всі виклики, пов’язані з війною - обстріли, тривоги, перебої у енергетиці та логістиці – 100 відсотків підручників були надруковані до 30 липня. Станом на 1 вересня школами прийнято 84 відсотки накладу, що більше ніж у попередні роки навіть за менших обсягів. Вже сьогодні цей показник становить 88 відсотків накладу, що юридично прийняті школами, решта – у завершенні облікових процедур, що триватимуть до 15 вересня. Зазначу, що йдеться лише про нові підручники, які в цьому році друкувалися для 8-х класів Нової української школи. Всі інші класи підручниками забезпечені стовідсотково. Окремо підкреслю: уперше понад 2 і 8 мільйона примірників були укомплектовані видавництвами та доставлені напряму до шкіл. Це пілотний механізм, який отримав позитивну оцінку від департаментів освіти та керівників закладів, учителів і самих видавців. Наступного року він поширюватиметься вже на весь наклад. Ми також запровадили прозорий інструмент контролю – електронний дашборд – який дозволяє відстежувати доставку підручників у реальному часі та систему санкцій для видавців за порушення термінів друку та доставки підручників<…>».
Отже, з високої парламентської трибуни міністр запевнив, що всі підручники будуть і доставлені і «оформлені» не пізніше 15 вересня. Але станом на 17 вересня комітет констатував, що ця обіцянка не була виконана.
Виходить, що Оксен Лісовий знову сказав парламенту неправду? Причому вже під час «другої каденції»...
Профільний парламентський комітет зобов’язав МОН до 1 листопада 2025 року надати комітету звіт про ефективність нового механізму доставки підручників. Також до 1 грудня 2025 МОН має подати план дій, щоб не допустити зривів доставки у 2026/27 навчальному році.
Окрім того, відтепер щомісяця до 1 числа міністерство має інформувати комітет про доставку підручників для дітей з особливими освітніми потребами (включно зі шрифтом Брайля).
1 листопада -–вже на цьому тижні. Уважні спостерігачі з нетерпінням чекають на звіт «про ефективність нового механізму доставки підручників» – механізму, який вже показав свою нежиттєздатність.
Починаючи з березня 2023 року, так звана «освітня команда» неодноразово запевняла, що вона наполегливо «лупає ту скалу», а допомагають в цьому 1700 небайдужих експертів та експерток, які встигли «записатися на платформі». Це явний натяк на своє жертовне служіння, причому буцімто на основі «широкого освітнього консенсусу».
Але на практиці замість лупання скали, жертовного служіння і щирого консенсусу бачимо інші активності: красиві гасла, дорогі фуршети, яскраві форуми, закордонні вояжі, кольорові презенташки, усміхнені обличчя, фантастичні візії, нескінченні обіцянки.
P.S. У цій статті відображено лише позицію автора. Висновки та фактичні твердження, наведені у цій статті, не відображають позиції державних органів, установ, організацій.
Автор: Сергій Захарін, державний секретар Міністерства освіти і науки України (2021–2023), доктор економічних наук, професор.
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 27.10.2025