У світовій освіті відбувається зсув.
Усі ознаки почались достатньо давно, але сьогодні вони перетворились в чітку тенденцію.
Opportunities beyond the «big four».
Тенденція полягає не в повній відмові від традиційних лідерів (США, Велика Британія, Канада, Австралія), а в помітному зростанні популярності та конкурентоспроможності інших країн, особливо європейських та азійських освітніх центрів.
Попит на навчання в «великій четвірці» вже котрий рік демонструє зниження. Багато факторів впливають на це: і внутрішня міграційна політика, і великі фінансові затрати на навчання, і величезна конкуренція. Наприклад, в Британії, строк пошуку роботи після бакалаврату часто сягає 1.5 року. Особливо в таких масових напрямках навчання, як, наприклад, Business administration.
Зростання популярності Італії, Франції, Іспанії, Сінгапуру, Німеччини тощо проявляється не в тому, що вони випереджають, наприклад, США, а в тому, що вони помітно зміцнюють свої позиції та стають привабливими альтернативами.
Зсув – це скоріше перерозподіл попиту та диверсифікація вибору.
Розглянемо.
Канада дозволяє залишатися в країні до 3 років для пошуку роботи (термін залежить від тривалості навчання). Це один із найбільш прямих і прозорих мостів до отримання статусу постійного резидента через систему Express Entry.
Але ринок праці вкрай висококонкурентний, особливо, якщо мова про «популярні», а не унікальні освітні напрямки. + вартість життя залишається високою.
Велика Британія і її Graduate Route Visa дозволяє випускникам залишатися в країні на 2 роки (бакалаврат / магістратура) або 3 роки (PhD) для пошуку роботи. Але реальний employment rate у межах країни на сьогодні нижче 50% і продовжує знижуватись.
Віза не гарантує роботу, а сам термін пошуку роботи становить 1.5–2 роки. Після працевлаштування потрібно перейти на робочу візу (Skilled Worker Visa), яка вимагає спонсорства від роботодавця.
Сполучені Штати Америки. OPT (Optional Practical Training) дозволяє іноземним студентам працювати у США до 12 місяців (після кожного рівня освіти). Для випускників STEM-спеціальностей (Science, Technology, Engineering, Math) передбачено розширення OPT на додаткові 24 місяці (загалом до 36 місяців).
Але! Навіть розширений OPT – це лише тимчасове рішення. Для довгострокового працевлаштування та ПМП потрібен перехід на робочу візу H-1B.
Кількість робочих віз H-1B суворо обмежена, і вони розподіляються через щорічну лотерею. Це означає, що успіх у працевлаштуванні залежить від удачі, а не лише від кваліфікації. + обмеження по робочих візах для іноземних фахівців від Трампа.
Питання працевлаштування випускників є одним із ключових факторів, що впливають на вибір країни для навчання. Так повинно бути, це логічно. Визнаю, не всі абітурієнти замислюються над цим.
З цієї точки зору, перспективи в Європі та Азії стають дедалі привабливішими завдяки поєднанню високої мобільності, спеціалізованого попиту та спрощених процедур.
Доступ до великого ринку праці. Головна перевага Європи – це свобода пересування в межах 27 країн-членів ЄС. Диплом університету Франції, Італії чи Іспанії відкриває двері не лише до місцевого ринку, а й до економічних центрів Німеччини, Нідерландів чи Ірландії.
Але не це є найважливішим. Важливо – спеціалізовані хаби! Студент може здобути освіту в культурному центрі (наприклад, дизайн в Мілані / Флоренції чи гуманітарні науки в Парижі), або шукати роботу в технологічних центрах (наприклад, IT в Берліні чи Дубліні, бізнес в Барселоні). Про кластери і їх зріст в певних географічних локаціях я вже писала. Тобто вивчати щось конкретне там, де цим займаються, і employment rate є високим.
Азійські освітні хаби, особливо Сінгапур, Гонконг, Південна Корея, Китай (і частково Японія), приваблюють іноземних студентів найвищою якістю навчання в спеціалізованих галузях та високими стартовими зарплатами. + все більше міграційне спрощення для вʼїзду. Мають чіткі і швидкі схеми для залучення талантів. Процес цілком орієнтований на кваліфікацію, а не на удачу чи квоти.
Я все це пишу не тією метою, щоб забути про вступ в США або Британію і не розглядати його. Моя мета – показати, що вступ в ці країни повинен бути поміркованим і зваженим. Закінчились ті часи, коли сама можливість опинитись на навчанні в «великій четвірці» на 100% гарантував не тільки успіх, але й якість.
А тут ще Китай з їх робочою візою для висококваліфікованих фахівців STEM…
Нові тенденції в освіті свідчать про стратегічний зсув у мисленні іноземних студентів. Вони більше не керуються винятково історичним престижем університетів США, Канади та Великої Британії, а прагматично оцінюють співвідношення «ціна-якість-кар'єра».
На сьогодні, у певних випадках, більш раціонально вступити на бакалаврат business administration в Берлін або Барселону, Дублін, ніж в Британію. А на IT engineering в Німеччину або Ірландію, ніж у США.
Ця диверсифікація вибору базується на аналізі абітурієнтами employment rate, горизонту можливостей професійного напрямку та очевидному зростанні економічних кластерів по світу.
І вам рекомендую підходити до цього процесу аналітично і виважено.
Автор: Мар’яна Калабухова, консультант з освіти і навчання PhD.
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 06.10.2025