Чого лише не наслухалася і не набачилась за час цієї вступної кампанії…
Хочу на бюджет – не рекомендували. Не розумію, чому... Що таке отой ваш «широкий конкурс», чого не сказали раніше...
Рекомендували на бюджет – не за тим пріоритетом. Хочу обирати сама, нащо мені ваш алгоритм державного розміщення?..
Рекомендували за 1 пріоритетом, а хочу за 5. Чому так розставив пріоритети, тобі ж дали бажане? Не знаю...
Це цікава нова спеціальність… Рекомендували. Не хочу, бо це нова спеціальність – боюся…
Не хочу на цю спеціальність, бо там багато математики. Я не знав...
Мусимо відмовитися від бюджету, бо немає гуртожитку (або не дадуть, бо мало місць)…
Не хочу вчитися, бо факультет не в тому корпусі, де я хочу вчитися. Далеко…
Ой, контракт – це, виявляється, дорого… А чого так дорого?..
Ці історії можна продовжувати до безкінечності. Страждають усі: знервовані батьки, розгублені діти, а про членів приймальної комісії взагалі мовчу – ці люди проходять сім кіл пекла хаосу за період вступної кампанії.
Чи можна було уникнути цього?
Як викладачка, яка вже 6 років «проживає» вступну кампанію разом зі своїми вступниками, дозволю собі дати дієвих кілька порад майбутнім вступникам. А раптом хтось прислухається?..
Промоніторте:
Тому вступ – це не найстрашніший вибір у житті, не пожиттєвий вирок, помилку можна виправити повторним вступом чи скорегувати додатковим навчанням.
Всім бажаю успіху і свідомого вибору!
Сподіваюся, хтось мене почує, і це збереже комусь не одну нервову клітину і допоможе сформувати виграшну стратегію вступу в наступному році.
Автор: Ніна Косенко, практичний психолог і репетитор.
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 13.08.2025