Вставлю свої 5 копійок щодо вибору спеціальності вступників.
Здається, хтось знову здивувався, чому «всі» ідуть на менеджмент. Як на мене, секрету тут зовсім нема.
За цифрами все прозоро:
Інші інженерні спеціальності – ще далі.
Чому так?
Коли на НМТ – «плюс-мінус 120» за математику, а на історії чи географії легко набрати більше, вступник робить просту арифметику: технарем бути дорого (у балах).
У стрічці частіше миготить: «закінчив маркетинг – уже SMM-щик з first job offer», ніж «закінчив мехмат – щойно стартував trainee-інженером». Люди вірять у те, що бачать.
Менеджмент, право чи психологія здаються «універсальним ключем»: і HR-ом можна, і проєкти вести, і власну справу запустити. Силі притягання назв не протистоїть навіть притомне розуміння, що ринок переповнений.
Я сам колись обрав менеджмент – і ні разу не пожалкував. Чудова спеціальність, яка і про економіку, і про системи, і достатньо гуманітарної та математичної складової має.
Врешті-решт, зараз я менеджмент навіть викладаю в бізнес-школах, ну і в практичній моїй діяльності він завжди у нагоді. Трикутник «план – команда – результат» потрібен всюди.
То що з цим робити?
Ринок + система освіти = вибір абітурієнта. І поки перше не потребує масово «технарів», а друге не полегшить шлях до STEM, статистика залишиться «менеджерською» – і це абсолютно логічно.
Дивуватися нічому, час працювати з причинами.
Автор: Володимир Страшко, СЕО Unicorn School, PhD in Economics, ментор та член Етичного комітету Міжнародної бізнес-спільноти Board.
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 08.08.2025