Престиж – це не оплески вчителю, а можливість не рахувати копійки

Престиж – це не оплески вчителю. Це можливість не рахувати копійки.

Колись словосполучення «престижна професія» звучало, як мрія.

Але з роками приходить розуміння: престиж – не про статус. Престиж – це про ціну твого часу.

Бо що з того, що вчителю дякують на сцені, якщо він після роботи біжить на репетиторство, не тому, що хоче, а тому, що інакше – ніяк?

Престиж – це коли:

• твоя робота визнана не лише словами, а й оплатою;
• ти можеш дозволити собі відпустку, книги й вихідний без провини;
• молоді фахівці приходять у професію не з романтики, а з упевненості в майбутньому.

Без гідної винагороди навіть найсвітліше покликання тьмяніє.

Бо самопожертва – не валюта.

Ідеї змінюють світ, але вони не оплачують рахунки.

То, може, час переглянути визначення «престижу»?

Автор: Ірина Гондюл, викладачка в Українському центрі, Чорногорія.

Оригінал публікації

За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 30.04.2025