До 30 квітня на громадському обговоренні «лежить» і чекає на коментарі типова освітня програма для старшої профільної школи (академічні ліцеї).
І хоча здебільшого вона цікава адміністраціям закладів освіти і розробникам майбутніх модельних програм, утім, мені здається, це не менш важливий документ для вчителів і також для батьків. Навіть особливо для батьків.
Чому?
Бо саме типова освітня програма визначає рекомендовану кількість годин на вивчення тієї чи іншої галузі і предметів (типові навчальні плани).
А тому я б хотіла коротко, наскільки це можливо, розкласти по поличкам, як її «читати» і на що важливо звернути увагу.
Перше. Разом із типовою освітньою програмою (далі ТОП) МОН виклало стисло і зрозумілою мовою на 10-ти сторінках зверстаного крупним шрифтом тексту суть. От саме з цього документу рекомендую почати ознайомлення, бо читати більше як 100 сторінок повного тексту навряд чи всім потрібно.
Друге. ТОП створена на основі Державного стандарту старшої профільної школи, який був прийнятий у липні 2024-го.
Держстандарт визначає три кластери, навколо яких ліцеї можуть створювати і пропонувати підліткам профілі.
Важливо! У жодному документі не існує переліку профілів. Профілі визначають заклади освіти самостійно на основі кластерів. І погоджують із засновником (місцевою владою). Це їх академічна свобода.
Формування профілів залежить від мережі, спроможності закладу і вчителів, тяглості традицій (у великих містах на кшталт Києва, Одеси, Львова, Харкова тощо є ліцеї, які давно фокусуються на окремих напрямках, як от Український гуманітарний ліцей у Києві чи Фізико-математичний у Львові), освітньої екосистеми (наприклад, поруч можуть бути університети, викладачі яких мають змогу долучатися до викладання профільних курсів, ІТ-кластер, підприємства тощо) та ряду інших чинників.
Але! У межах однієї освітньої мережі (наприклад, мережа академічних ліцеїв міста Житомир, Білогородська громада тощо) обовʼязково мають бути профілі в межах усіх трьох кластерів, аби відповідати запитам учнів. Саме тому заклад освіти узгоджує профілі із засновником і коригує за потреби.
Що ж таке ті кластери і які, з огляду на них, профілі можуть формувати заклади освіти?
1. мовно-літературний кластер:
2. соціально-гуманітарний кластер:
3. STEM-кластер:
Зверніть увагу, якщо ваша дитина хоче в старших класах поглиблено вивчати мистецтво, дизайн, або ж зосередитися на наукових дослідженнях, спорті чи посиленій військовій підготовці, вам потрібно звернути увагу не на академічні ліцеї, а на спеціальні заклади освіти на кшталт наукових ліцеїв (які зазвичай при університетах) та інших спеціалізованих закладах освіти (наприклад, Київський військовий ліцей імені Богуна, Путивлівський мистецький ліцей, Київський державний музичний ліцей імені М. Лисенка тощо). Вони здебільшого мають гуртожитки.
Ці ліцеї не входять до мережі академічних ліцеїв і послуговуються іншими нормативними документами.
З кластерами, сподіваюся, трохи зрозуміліше.
Тепер до конкретики і рівнів вибору, які має підліток, описаних в ТОП.
Незалежно від обраного напрямку навчання, чи то заглиблення в історію, чи то в математику, усі мають базу. Обовʼязкові предмети.
Їх небагато, порівняно з тим, що учні старших класів вивчають зараз.
Це українська мова та літератури, англійська мова, базовий рівень математики, історія, фізкультура.
Це ті предмети, які, окрім останнього, є обовʼязковими для ДПА-12.
Вони викладаються впродовж усіх років навчання (10–12 класи).
У 12-му класі це сумарно 15 годин на тиждень з 36-ти. Тобто 21 година лишається на вивчення тих предметів і курсів у межах профілю і поза ним, які обирають учні із запропонованих закладом.
Також в 10-му та 11-му класах усі вивчають предмети природничої галузі (в 10-му класі, якщо це непрофільний рівень – 4 години на тиждень, в 11-му – 2) і Захист України (2 години на тиждень).
І лише в 10-му, який є адаптаційним, по годині на тиждень географії, інформатики і мистецтва.
Усе. Далі Держстандарт і ТОП пропонують три рівні вибору:
На цьому етапі учень / учениця визначається з пакетним рішенням, яке входить до профілю за замовчуванням. Обираючи, наприклад, математичний профіль, підліток автоматично отримує поглиблену математику та інші обовʼязкові предмети, визначені закладом.
Підліток обирає додаткові предмети та/ чи інтегровані курси в межах обраного профілю, які допоможуть поглибити знання та вдосконалити вміння у профільному напрямку. Наприклад, комбінаторний аналіз чи математика і мистецтво для математичного профілю.
Курси поза профілем для задоволення особистих інтересів та забезпечення різнобічного розвитку. Наприклад, підліток, який навчається на хіміко-біологічному профілі, може обрати курс драматургії і театру або літератури Розстріляного відродження.
Або ж взяти більше годин на вивчення англійської мови чи історії.
Така трирівнева система вибору дозволяє максимально персоналізувати свій освітній трек під власні пріоритети, сильні сторони і вподобання.
А ще вона дозволяє, враховуючи велику кількість годин вибору, особливо в 12-му класі, обирати для поглибленого вивчення напрямки, які між собою на перший погляд несумісні. Наприклад, основний профіль – хімія і біологія, але можна взяти й багато годин англійської за бажанням.
Ну і наведу якийсь 1 конкретний приклад профілю і розкладу на години (детально години розписані в таблицях основного документа проєкта ТОП).
Нехай це буде профіль з поглибленим вивченням англійської мови, 11-й клас.
У проєкті ТОП ці години з предметами «розкладені» на ст. 46
Уявімо себе учнем. Скільки годин на тиждень і чого я можу мати?
Ці галузі є обовʼязковими за Держстандартом. Це «база», про яку теж писала вище. У 12-му класі вже не буде пунктів 4, 5 і 8.
Сумарно «база» і перший рівень вибору (тобто профіль) – це 22 години.
А ще я маю 8 годин на вибіркові курси (вибір 2) для підсилення профілю і 6 годин на курси поза профілем (вибір 3).
Як їх можна розподілити?
Наприклад, з 8-ми годин, передбачених на підсилення профілю, заклад може запропонувати 4 додаткові години англійської, якщо вважає, що 5, передбачених рівнем вибору 1 – це мало, а 4 години розподілити на різні курси, які пропонуватиме у своєму «меню». Наприклад, написання есе – 2 години, література Великої Британії початку ХХ століття – 2 години. Або технічний переклад, або наукове письмо – що завгодно. Заклади матимуть як готові пакетні рішення для таких курсів, так і зможуть самостійно розробляти курси.
А 6 годин, які я маю на курси поза профілем, можуть бути розподілені на те, що мені до душі. Фотографія, психологія, Excel, веб-дизайн тощо.
До речі, Держстандарт дозволяє з останнього кошиків 2 і 3 перекидати години на рівень вище. Саме тому я навела приклад 4-х годин, які пішли з другого кошика на англійську мову.
Так само з цих 6-ти годин 3-го кошика можна перекинути кілька годин на профільні курси. Але мінімальна кількість годин, яка має лишитися в кошику 3 (курси поза профілем) – 2.
Також ці години можна розподіляти на індивідуальні консультації, проєкти тощо.
Це лише приклад. Якщо цікаво, як це працює з іншими кластерами – ходіть читати і за бажання коментувати проєкт ТОП.
Які є переваги і недоліки підходів, закладених у типову освітню програму?
Ключова перевага, на мою думку, – це те, що нарешті учень значною мірою самостійно обирає, що і в яких обсягах йому / їй вивчати.
Інша перевага – гнучкість. Знову ж таки, щонайперше – для підлітка. І для закладу освіти.
Так, перший час буде складно формувати індивідуальні розклади і розподіляти навантаження вчителів, але все це реально. Один із пілотних закладів, Боярський академічний ліцей «Гармонія», уже працює так кілька років, і результати мене особисто позитивно вражають. Тут ключове – бажання адміністрації.
Учитель отримує академічну свободу і простір для творчості. Може, з огляду на свої сильні сторони, пропонувати учням заглиблення в цікаві теми, пропонуючи авторські курси. Це зміна парадигми мислення, радше університетський підхід. Це і перевага, і водночас недолік, бо таке переналаштування потребує від учителів ресурсу. Утім, якщо вчитель такого ресурсу не має, для нього будуть готові пакетні рішення, над якими зокрема працює наша команда ЗМІСТ.
Ще одна перевага – введення інтегрованих курсів усюди, де предмети не є профілеутворювальними. Тобто інтегрований курс природничих дисциплін для філологів і математиків і інтегрований мовно-літературний курс для природничників і тих же математиків.
Недоліки.
Ця система все ж компромісна, бо, розробляючи її, потрібно було враховувати купу чинників. Зокрема й економічних. Вона не копіпейстить жоден інший підхід освітніх систем світу, але за моїми відчуттями є міксом фінського і американського підходів. Їй бракує абсолютної гнучкості, як у Фінляндії, де профілі в принципі відсутні і ти можеш міксувати рівні вивчення предметів, як заманеться, але, як і фінська, має мінімально визначену Держстандартом кількість годин на вивчення обовʼязкових освітніх компонентів, як-от рідна мова, математика, предмети природничого циклу тощо. Утім, за рахунок годин вільного вибору дозволяє заглиблюватися і в предмети поза основним профілем.
Від американської системи – меню різноманітних курсів вільного вибору як в межах профілю, так і поза ним.
Головний недолік все ж (але тут з якого боку на це дивитися) – додатковий ресурс, який потрібен учителям для переналаштування. З огляду на те, скільки викликів ми маємо в розрізі оплати праці вчителів, їх перенавантаженості і загального психоемоційного стану, переналаштування процесів не буде простим.
Вангую, що будуть заклади, які розподілятимуть години не з огляду на інтереси учнів, а з огляду на «кому з учителів годин не вистачає». Але це проблема, яка виходить за межі ТОП.
З вересня 2025 перші 30 ліцеїв будуть пілотувати ці підходи. У вересні 2026-го ще 150 пілотуватимуть повноцінну старшу профільну школу.
Маємо ще 2 роки до загальнодержавного старту реформи в 2027-му, аби навчитися на помилках і таки спробувати щось змінити в інтересах наших дітей.
Автор: Олена Северенчук, cтратегічна кураторка проєкту з розроблення програм і навчально-методичних матеріалів для вчителів Благодійного фонду SavED.
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 29.04.2025