Потім буде пізно: чому нам необхідно рятувати українську освіту

Освітня сфера зараз у дуже складному становищі. Ми маємо декілька ключових викликів, з якими необхідно боротись і боротись ефективно – це освітні втрати, виїзд школярів за кордон та звільнення молодих вчителів зі шкіл.

За даними дослідження благодійного фонду «Схід SOS», середня планова кількість учнів у школах становить 694. На початку 2022 року ця цифра дорівнювала 414, на кінець – 395. А на початку навчального року 2023 середня кількість учнів у школах на деокупованих територіях становила 390 дітей.

Завдання країни зараз – це не втратити той молодий потенціал, який зараз у нас є. Зробити все можливе, щоб випускники обирали українські університети та коледжі, щоб хотіли навчатись та розвиватись тут.

А також не менш важливо надати школярам доступ до якісної освіти, щоб діти могли здобувати знання, як очно так і дистанційно, мотивувати їх до навчання. А це можливо тільки, якщо ми змінимо підхід до класичної навчальної програми, зменшимо навантаження на дітей та сфокусуємось на необхідних для них предметах, а ще додамо більше інтерактиву.

Освіта на часі

Насамперед ми всі маємо навчитись адаптовуватись до вимог часу і докладати зусилля, щоб вирішити ті проблеми, які постали перед освітньою сферою через пандемію, повномасштабне вторгнення та онлайн. Дослідження державної служби якості освіти говорять про:

• зниження мотивації до навчання: 61% учнів у містах і 64% у сільських регіонах відчувають значне падіння мотивації.
• емоційну нестабільність: емоційні проблеми у 54% міських і 48% сільських учнів, порівняно з 35% до війни.
• зменшення підтримки вчителів: 26% вчителів заявляють про недостатню підтримку з боку батьків.

На Саміті перших леді та джентельменів прозвучали такі цифри щодо сьогоднішніх реалій навчання в українських школах:

• 24% українських дітей навчаються лише онлайн;
• 24% українських третьокласників жодного разу у своєму житті не навчалися в школі;
• 44% дітей мають ознаки ПТСР.

Робота з молоддю показує, що учні мають потребу в кар'єрній підтримці та порадах щодо майбутньої професійної діяльності. Вони відчувають тривогу через необхідність вибору професії, яка відповідає їхнім інтересам та потребам ринку праці. Проте, незважаючи на тривоги, молодь має сильне бажання долучитися до відбудови країни.

Тому важливо мобілізувати всі сили на те, щоб допомогти школярам надолужити освітні втрати та мінімізувати стресові ситуації. Дієвим рішенням є програми з надолуження, які зараз активно розробляються для кожного класу. Проте в таких матеріалах важливо враховувати не тільки освітню частину, а й додавати психоемоційну складову для того, щоб діти могли пропрацьовувати свої емоції.

Ефективно буде, якщо ці напрацювання можна поширювати на всю Україну, щоб кожен вчитель зміг зайти на сайт і скласти собі урок, який йому необхідний. Зокрема, вже є схожі програми від Інституту розвитку освіти, а також навчання для вчителів від Освіторії. Освітня фундація GoGlobal розробила програми з надолуження для початкової, базової та старшої школи і скоро їх можна буде знайти на сайті ВШО.

Три компоненти, які необхідно врахувати у програмах з надолуження

Перший важливий компонент – це академічний. Тут важливо усе чітко та грамотно продумати, щоб програма містила виключно ключові теми, а також систему оцінювання під кожен урок для того, щоб відстежувати прогрес. Необхідно враховувати той фактор, що у всіх дітей різний стиль і темп навчання, у такому випадку на допомогу приходить диференційований підхід.

Другий компонент – це менторська підтримка. Варто переходити до моделі навчання «учитель-ментор» або ж де старший учень є ментором молодшим. Така система краще впливає на мотивацію дітей, адже вони знають, що за помилки їх не сваритимуть, а допоможуть знайти рішення та підтримають. А ще змотивують не здаватись та пробувати знову й знову.

Третій не менш важливий – це психоемоційний компонент. У часи повномасштабного вторгнення дуже важко бути емоційно стабільним дорослим, не кажучи вже й про дітей. А тому дуже важливо, щоб учителі вміли реагувати на гострі ситуації, що можуть виникнути в класі та відповідально підходили до підготовки матеріалів для уроку, щоб не зачепити теми, які можуть стати тригером для дітей.

Catch-up табори: як це працює

Наша команда має досвід виїзних навчальних інтенсивів для дітей 10–11 класів з прикордонних та прифронтових територій. Програма табору складається з:

1. Уроків української та англійської мов, математики.

2. Групових занять з арт-терапії.

3. Індивідуальних консультацій психологів.

4. Активностей для розвитку софт скілів, де діти працюють разом задля досягнення результату, квести, проєкти, тощо.

5. Відпочинку, спорту, походів в гори.

У таборі є можливість працювати та взаємодіяти з дітьми протягом цілого дня, а тому вдалось зробити більше, а саме: розвивати soft skills (м’які навички) через роботу над проєктами, взяти участь у мотиваційних зустрічах та розвиваючих іграх.

У Catch-up кемпах ми побачили дітей, які пережили окупацію, які бачили зблизька війну, але не втратили себе, не втратили бажання жити, вчитися, грати на музичних інструментах, радіти кожному моменту. Це діти, які мають величезне бажання допомогти своїй країні та власній громаді. Вони здатні аналізувати проблеми регіону і виходити з рішеннями, як їх подолати.

Протягом таборів учасники підходили до тренерів із конкретними запитами: «розкажіть про похідну», «поясніть складні речення в українській мові», «поясніть узгодження часів в англійській».

Catch-up кемп допоміг дітям заповнити прогалини з таких предметів, як математика, українська та англійська мови. Окрім знань з предметів, вони навчились працювати у команді, проєктного менеджменту, лідерства, комунікації та критичного мислення.

Тренери побачили значний прогрес під кінець табору. Тренерка з української мови Христина Ярема вказує, що діти стали більш впевненими у своїх силах, відкритими та готовими до самостійного опрацювання матеріалу і пошуку знань. Також ставили багато запитань щодо пошуку ресурсів, які б допомогли покращити рівень володіння мовою.

На початку курсу було помітно, що не всі звикли до роботи у групах та колаборації, але завдяки цікавим командним завданням та іграм, по завершенню табору більшість активно спілкувались у групах та парах, стали більш відкритими і згуртованими. Кемпери суттєво покращували свої знання на кожному занятті, про що свідчили результати тестів та інтерактивних вправ.

Метод короткого опитування чи тесту на початку уроку та в кінці виправдав свої результати, адже діти краще закріплювали матеріал та навчились вчасно застосовувати свої знання.

Приклад дорослих мотивує дітей, а тому спільне виконання завдання, зарядка чи інші активності стануть вам у пригоді. Розклад і постановка завдань на день структурує думки, допомагає сконцентруватись та правильно розподіляти час. А ще тренери побачили, що сучасна молодь працює творчо, використовуючи сучасні технології, тому це ще раз показує наскільки важливо інтегрувати в роботу з дітьми новітні технології.

Громадський сектор не має зусиль, щоб впровадити програми надолуження по всій Україні, але у співпраці з Міністерством освіти та науки й іншими інституціями це можливо. Тож маємо докладати максимум, щоб вже зараз боротись і перемагати ті виклики, які є в нашій освіті.

Сьогоднішні школярі – це наше майбутнє, той кадровий потенціал, який працювати для відновлення країни. А тому маємо міняти підходи до побудови шкільної програми та міняти те, що застаріло й не працює.

Автор: Любов Залюбовська, керівниця освітніх програм GoGlobal.

За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 15.10.2024