У 2024 році Міністерство освіти і науки повернулося до формульного фінансування університетів. Обсяг фінансування університетів визначається двома доданками: обсягом фінансування стабільної діяльності та обсягом фінансування за результатами. Саме про справедливе визначення другого доданку формули піде мова.
Обсяг фінансування за результатами пропорційний комплексному показнику діяльності університету. Для розрахунку цього комплексного показника враховують такі коефіцієнти: 1) коефіцієнт масштабності університету; 2) коефіцієнт регіональної підтримки; 3) коефіцієнт наукової діяльності; 4) коефіцієнт міжнародного визнання; 5) коефіцієнт працевлаштування випускників.
Усі ці коефіцієнти множаться на унормовану кількість здобувачів, які навчаються на держбюджетних місцях. Нормування враховує рівень освіти, форму навчання та спеціальність. Приміром, за 1 студента бакалаврату денної форми навчання за економічними спеціальностями університет отримує 1 бал, тоді як за навчання магістранта-хіміка – 2.2 бали, а магістранта музичного мистецтва – 4.2 бали. Для більш справедливого розподілу фінансування правила розрахунку деяких коефіцієнтів доцільно відкоригувати.
За поточними правилами, коефіцієнт масштабності визначається за табл. 1. Правила дуже прості, але ця простота призводить до чутливих крайових ефектів, коли зміна контингенту лише на одного студента призводить до зміни обсягу фінансування відразу на 20%. Наприклад, якщо в університеті перед контрольною датою когось із бюджетних студентів відрахували і контингент скоротився з 3000 до 2999 студентів, тоді коефіцієнт масштабності зменшується з 1.2 до 1 і університет отримає на 20% менше.
В абсолютних значеннях це може бути кілька, і навіть десяток мільйонів гривень. Такий ефект помаху крильцями метелика в системі державного фінансування є небажаним, його доцільно нейтралізувати.
Найпростіше рішення – збільшити кількість рівнів дискретизації (табл. 2). Для побудови табл. 2 поточні правила спочатку апроксимували поліноміальною залежністю в діапазоні від 1 до 13000 студентів, розрахували за теоретичною кривою кількість студентів для значень коефіцієнту масштабності з кроком 0.05 та округлили знайдені значення кратно 50. Тепер зміни контингенту на одну особу можуть змінити фінансування лише на 5%. Якщо і такий рівень є занадто чутливим, тоді за запропонованою схемою можна дискретизувати з кроком 0.02 чи 0.01.
Таблиця 1. Поточні правила визначення коефіцієнту масштабності
|
Діапазон кількості здобувачів |
Коефіцієнт |
|
[1, 999] |
0.8 |
|
[1000, 2999] |
1 |
|
[3000, 5999] |
1.2 |
|
[6000, 9999] |
1.4 |
|
10000 і більше |
1.5 |
Таблиця 2. Пропоновані правила визначення коефіцієнту масштабності
|
Діапазон кількості здобувачів |
Коефіцієнт |
|
[1, 149] |
0.75 |
|
[150, 449] |
0.8 |
|
[450, 799] |
0.85 |
|
[800, 1199] |
0.9 |
|
[1200, 1699] |
0.95 |
|
[1700, 2199] |
1 |
|
[2200, 2749] |
1.05 |
|
[2750, 3349] |
1.1 |
|
[3350, 3999] |
1.15 |
|
[4000, 4699] |
1.2 |
|
[4700, 5499] |
1.25 |
|
[5500, 6399] |
1.3 |
|
[6400, 7449] |
1.35 |
|
[7450, 8749] |
1.4 |
|
[8750, 10549] |
1.45 |
|
10500 і більше |
1.5 |
Коефіцієнт наукової діяльності визначається за обсягом позабюджетного фінансування наукових досліджень у перерахунку на 1 наукового чи науково-педагогічного працівника університету. У поточних правилах значення коефіцієнту визначається з кроком у 0.1. Хоча цей крок і вдвічі дрібніше, ніж для коефіцієнту масштабності, але крайові ефекти тут також відчутні.
Зміна річного обсягу госпдоговірної тематики на 1 грн в перерахунку на одного науково-педагогічного працівника, наприклад, з 500 грн до 501 грн, збільшує обсяг надходжень за формулою на 10%, а це мільйони гривень. Наприклад, якщо в університеті працює 1000 науково-педагогічних працівників, то потрібно збільшити обсяг госпдоговірної тематики лише на 1000 грн в рік, щоб додатково отримати з держбюджету кілька мільйонів гривень за формулою. Звичайно, таке може відбувається лише в точках розриву, але ж вони є. Тому доцільно правила визначення коефіцієнту наукової діяльності прописати хоча б з кроком 0.05.
Інша пропозиція стосується усереднення показників. За поточними правилами знаходять середнє значення обсягу позабюджетного фінансування наукових досліджень за три роки. Те, що враховується не лише попередній рік – це правильно, бо позабюджетне фінансування має доволі капризний характер. Але, те що урівняно внески за усі три роки – не зовсім правильно. Все ж таки пріоритет має надаватися свіжим даним.
Інколи буває, що колективи, які здійснювали позабюджетні дослідження 3 роки тому, вже звільнилися. Тоді який сенс фінансувати з бюджету на підставі їх досягнень?
Найпростіше врахувати пріоритетність даних ваговими коефіцієнтами. Наприклад, вважати внесок кожного минулого року в Х разів меншим, ніж поточного. При цьому сумарний внесок за 2023 та 2022 роки зручно прирівняти до внеску поточного 2024 року.
Якщо застосувати схему золотого перерізу, тоді для обсягу позабюджетного фінансування 2024 року ваговий коефіцієнт дорівнюватиме 1, для 2023 – 0.618, для 2022 – 0.618*0.618=0.382. Середньозважений обсяг фінансування за 3 роки дорівнюватиме зваженій сумі поділеній на суму коефіцієнтів, тобто на 1+0.618+0.382=2.
Якщо університет в поточному році здобув певні міжнародні результати, то його коефіцієнт міжнародного визнання може дорівнювати 1.03, 1.05 чи 1.1. Відповідно, у стільки ж разів збільшується фінансування за формулою.
Але формула витанцьовує від контингенту. І виходить, що за один і той самий результат, наприклад, входження у топ-1000, великий університет отримає 10 млн грн, а невеликий – лише 2 млн грн. Звичайно, відносне збільшення у них однакове – 10%, але в абсолютних значеннях виходять суттєво різні суми за один і той самий результат.
Доцільно міжнародне визнання вивести з коефіцієнтів і фінансувати такі здобутки напряму. Наприклад, за входження у топ-1000 університет отримує 6 млн грн, за входження у міжнародний рейтинг поза першою тисячею – 3 млн грн тощо.
Як варіант, виділити певну суму на преміювання міжнародних досягнень університетів і розподілити її між учасниками пропорційно здобуткам.
Усі наведені числові значення є або ілюстративними, або такими, що прив’язані до поточної редакції постанови КМУ «Про розподіл видатків державного бюджету між закладами вищої освіти на основі показників їх освітньої, наукової та міжнародної діяльності».
Цього року суттєво скоротилося держзамовлення на магістрів та бакалаврів, запроваджено державні гранти на навчання. Змінюється і фінансова ситуація. Напевно, у Постанові доцільно оновити деякі вилки та пороги, але це поза предметом цього допису – він акцентований на методиці розрахунків.
Автор: Сергій Штовба, професор, доктор технічних наук, Донецький національний університет імені Василя Стуса.
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 10.10.2024