Яких книжок українською поки що немає
Книжки Phonics – це моя перша й найбільша любов у Британії. Наскільки вони класні, описати дуже непросто, тому весь час відкладала це допис. Але спробую.
Основна ідея книжок Phonics – допомогти дітям навчитись читати та розвинути ці навички. Але книжки настільки класно продумані (особливо видавництва Oxford University Press), що допомагають не тільки дітям, а й батькам.
Кожного разу, коли читаємо з дітьми ці книжки, мене не покидає сумна думка, що українські діти не мають таких книжок українською. Тому я ділюсь для того, щоб ми разом подумали, як можна створити такі книжки для українців.
Проблема
Усім очевидно, що вчити треба від простого до складного і робити це систематично. А щоб навчитись читати, дитині треба прочитати сотні книжок і тренувати цю навичку щоденно.
У батьків немає часу підбирати книжки від найпростіших до складніших. Вони не є спеціалістами. На жаль, спеціалістів з того, як навчити дітей читати, немає і в книжкових магазинах. Прийдеш в крамницю дитячої літератури, а там море книжок, різних за розмірами та картинками, а вийдеш у кращому випадку з книжками «на виріст»… підхопиш кілька для читання «на ніч».
А у мами задача інша – як дитину навчити читати, та ще й виховати любов до читання. І щоб не витрачати години (мовчу вже про гроші) на підбір книжок.
Рішення
Книжки phonics – це не просто книжки з цікавими історіями, гарними картинками, простими фразами. Є в них ще ось такі особливості:
1. Книжки мають свої рівні. Так, якщо потрібна книжка для дитини, яка не читає, але має зробити перші кроки, то, звісно, підійдують книжки рівня 1. Мій син у свої 7 років зараз читає приблизно на 6-8 рівні. Тому я одразу знаю, які книжки йому купувати. А якщо хочу полегшити йому задачу на сьогодні, то читаємо книжку нижчого рівня. Відмінності в рівнях текстів дуже непомітні дитині, якщо не дивитись на номер на обкладинці. (Тут маю обмовитись, що книжки різних видавництв можуть розуміти під номерами рівнів різну складність).
2. Книжки часто продаються блоками в спеціальних зручних боксах з роздільником, який вкладається між книжками, щоб розуміти, на якій ми зупинились. Наприклад, блок з 50 книжок від 0 до 6 рівня.
3. Phonics – це насамперед навчальні книжки. Кожна книжка-розповідь присвячена якійсь вправі. Наприклад, вимова так званих special friends – комбінація звуків, які треба просто завчити (наприклад, th або oa). Це означає, що більшість слів у тій історії будуть з цими звуками. Особливо люблю книжки Julia Donaldson. Часом здається, вона спочатку добирає слова, що містять одне й те ж правило вимови, а потім майстерно добирає під них сюжет. Наприклад, історія про fish and chip shop або історія про Claire in the fair, яка каталась на chair, in air, over there, виграла bear, замацала свої hair, а кота scare.
4. На форзаці книжок є коротка інструкція для батьків. У ній чітко вказано, яке правило відпрацьовується під час читання, і дані поради батькам, що спитати у дитини до читання, на що звернути увагу під час. Деякі книжки супроводжуються методичками-інструкціями для вчителів.
5. У книжках дуже часто (особливо перших рівнів для дітей 4-5 років) використовується підхід (напевно, науковці знають, як це називається), який я називаю «нанизування бусин». Це як в казці про колобка, коли фраза-рефрен «я від дідуся втік, я від баби втік…» щоразу додається з ще одним героєм. І так, дитина прочитує знову те ж речення, закріплюючи навичку, і вимовляє ще одне слово. Під цей метод розроблені сюжети. Наприклад, в історії «Singing dad» (Тато, що співає) є 14 місць і умов (досить неочікуваних), у яких співає тато. Вони всі починаються майже однаково як «He sings in the…». Або інший сюжет: «Paula is a vet and a very good vet. She opens the door and she calls, «Next pet!» У черзі до ветеринара стоять люди з різними тваринами. Між прийомами тваринок з їхніми проблемами звучить все той же рефрен, який дитина перечитує 5 разів.
6. Картинки в таких книжках існують не тільки для привернення уваги дитини, а виконують надзвичайно важливу сюжетну функцію, свого роду комікси. Це надзвичайно важливо для тих, хто робить перші кроки читання. Дитина не може прочитати багато слів, але потрібен сюжет, який може захопити її увагу настільки, щоб вона, прочитавши 5 речень, відчула, що прожила історію. Так, перша наша прочитана книжка містить лише одну фразу «I am a top cat», яку говорять два коти то стверджувально, то як запитання, змагаючись, хто з них найкращий кіт. Дитина прочитує цю фразу 8 разів, але навіть не помічає, що вона однакова, оскільки картинки надзвичайно захватні.
7. Сюжети phonics мене щоразу дивують. Це не історії про білочку та котика, собачку та вовка, які дивляться на зірки. Тут і собачка, яка потрапила під автівку, і Міс, яка народила дитину, а діти викликали швидку, про політику, про проблеми сміття в лісі, або про те, як герої потрапляють в минуле і зустрічаються з винахідниками літака. Мої улюблені історії про Biff, Chip& Kipper, де герої історій – класична сім’я з мамою, татом, трьома дітьми, бабусею. І через сюжети показуються ролі в сім’ї, стосунки батьків, дітей з їхніми друзями (які, до речі, інших рас, що є типовим для Британії). Отже, здебільшого це історії про реальне життя, таке багатогранне. І обов’язково гумор!
8. Після завершення історії майже завжди є якесь завдання, спрямоване на формування навички переказу тексту. Наприклад, це кілька ілюстрацій з історії, які треба розставити в сюжетному порядку. Для 5-6 рівня це можуть бути питання, на які дитина має відповісти (саме так формується навичка читання, яка заміряють під час PISA). Часто одне з питань присвячено не самій історії, а читачеві. Дитина має далі рефлексувати над проблемою у своєму контексті. Мій син чітко знає, що книжка без виконаного завдання – непрочитана книжка. І мені, як мамі, легше пояснити, що це не моя забаганка. Цього вимагає сама історія.
9. Книжки мають стандартну кількість сторінок. Починається зазвичай з 8-10 для 1-2 рівні, книжки 3-6 рівнів, як правило, містять 24 сторінки, книжки 7 і вище рівнів – 32 сторінки. Кожна сторінка містить картинку. Складність тексту передається через шрифт і розмір картинки. Це особливо зручно, коли дитина гортає книжку зі словами «скільки ще залишилось» і знає напевно, скільки там сторінок.
10. Книжки Phonics коштують відносно недорого. Нова книжка з однією історією коштує десь 2 фунти (близько 100 грн), що менше майже вдвічі за чашку кави. Але в Британії дуже розвинений місцевий OLX (FB market). Книжки можна купити за безцінь.
11. Книжки Phonics є в електронному варіанті. Дуже раджу. Там є і самі книжки, і завдання після них, і аудіокнижки, які вчать слухати вимову і ще багато чого. Воно варто того.
Такий стандартизований підхід робить читання системним, передбачуваним для дитини та для батьків. І я мрію, коли знайдуться в Україні такі письменники, які будуть більше педагогами, щоб написати такі книжки (або це буде командна робота).
Для них я готова надіслати десятки таких книжок безкоштовно (а може, і сотні), щоб вони подивились і зробили для наших дітей щось подібне українською мовою.
Де знайти таких авторів?
Автор: Надія Майбогіна, к. е. н., учитель, data officer Poole High School, Велика Британія.
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 24.06.2024