Наскільки важлива освіта впродовж життя?
Людський капітал та продуктивність праці мають бути таргетами уряду України, щоб забезпечити якісне відновлення країни, а освіта, особливо освіта впродовж життя має набути стратегічного значення.
Протягом 1990–2017 років Сингапур досяг зростання людського капіталу на 94% та продуктивності праці на 117%. Людський капітал та продуктивність праці – саме на цьому фундаменті будується успіх економічного розвитку країн світу. Це дані аналітичного звіту «Regional Study on Labour Productivity in ASEAN».
При цьому, згідно до нещодавнього рейтингу The Global Talent Competitiveness Index 2023 від топової бізнес-школи INSEAD, за рівнем розвитку освіти впродовж життя Сингапур входить до топ-10 країн світу, посідаючи 9-те місце! Тобто звитяги країни у царині людського капіталу та продуктивності праці без належного розвитку освіти впродовж життя є неможливими.
Війна в Україні безумовно не може не вплинути на людський капітал та продуктивність праці. Яким він може бути, цей вплив?
3,6% – втрати людського капіталу в середньому за період з 2022 і до 2035 року, з яких 0,9% – через освітні втрати та 2,7% – через втрату навичок людей, зайнятих на ринку праці.
При цьому продуктивність праці зменшиться за аналогічний проміжок в середньому на 6,7%. Негативний ефект від війни через втрату людського капіталу зникне лише після 2085 року.
Люди, їх знання та навички є вкрай важливими для відновлення країни з огляду на темпи накопичення людського капіталу країнами, що розвиваються.
Варто нагадати, що людський капітал у розвинутих країнах світу складає до 75% національного багатства країни, до чого і має прагнути Україна. Саме тому важливість освіти впродовж життя, яка через вдосконалення кваліфікаційних навичок людини, як soft, так і hard-skills переоцінити складно з огляду на періодичність, з якої навички потребують свого апгрейду – кожні 2–4 роки.
Очевидно, що у такому випадку вища освіта, з її циклом навчання у 4 роки (програми бакалаврату) не має можливості впливати на процес оновлення навичок людини.
Разом з цим, таку можливість мають заклади вищої освіти через надання послуг освіти впродовж життя, наприклад, через розробку короткострокових курсів та освітніх платформ.
І звісно, для популяризації цих заходів серед закладів вищої освіти та населення роль держави є визначальною.
Що ми маємо зараз? Восени цього року Уряд затвердив проєкт державного бюджету на 2024 рік. Загалом на освіту закладено 178,8 млрд грн, з них 148,5 млрд – загальний фонд МОН. Це майже на 22% більше, ніж 2023 року.
«Міністерству освіти і науки вдалося закласти збільшення фінансування за багатьма бюджетними статтями, а також запланувати кошти на друк підручників, забезпечення Нової української школи й облаштування укриттів». А освіта впродовж життя? Де вона? Де внесок держави у популяризацію освіти впродовж життя?
Кенія – 11%, Гана – 7%, В'єтнам – 5%, Україна – 2%. Що це за показники? Це частка зайнятих на ринку праці, які отримують послуги освіти впродовж життя за рахунок роботодавців.
Поступатися Кенії та Гані? І це ще довоєнні показники, а для відновлення Україні потрібно мати показники значно вищі, ніж 2% як мінімум на порядок, тобто 20% і вище.
Вірогідно, у нас попит з боку роботодавців міг би бути значно більшим, якщо б держава популяризувала освіту впродовж життя, і як результат була б значно більшою і якіснішою пропозиція цих послуг.
Україна потребує грошей на відновлення та розвиток. Разом з цим, ми, у першу чергу, маємо покладатися на себе і шукати внутрішні джерела внутрішні джерела інвестицій та економічного розвитку. Яким чином? Приклад – нижче.
Від 1,8% до 2,1% міг би зрости ВВП України до 2030 року лише за рахунок якісного підвищення кваліфікації зайнятих в економіці країни. Це достатньо значні показники – додаткові 3,5 млрд дол США, тобто більше 100 млрд грн. Це дані аналітичного звіту «Upskilling for shared prosperity» від компанії PwC 2021 року.
У країнах Латинської Америка ефект від підвищення кваліфікації зайнятих в економіці ще більший – плюс 7% ВВП до 2030 року.
Очевидно, що додаткові 100 млрд грн та ще й у вигляді створеного ВВП варті уваги уряду України вже зараз, як і державного фінансування освіти впродовж життя, яке уряд має виділити у загальнонаціональному масштабі.
У цьому питанні визначальною мала б бути роль держави и розбудові освіти впродовж життя, яка має добру відому у світі функцію – апгредувати кваліфікаційні навички людини впродовж життя. І де ж зрештою знаходиться Україна у світі за рівнем розвитку освіти впродовж життя?
Ми посідаємо 116 місце у світі, поступаючись таким країнам, як Замбія (84 місце), Уганда (97), Танзанія (95), Руанда (97), Нігерія (62), Нікарагуа (67)...
Сусідня Польща посідає 36 місце у світі. Це дані цьогорічного The global talent competitiveness index 2023 (глобальний індекс конкуренції за таланти).
При цьому за продуктивністю праці Україна на 83 місці у світі, поступаючись Намібії, Ботсвані, Колумбії, Алжиру. Чи не має тут зв’язку між рівнем розвитку освіти впродовж життя та продуктивністю праці? Вірогідно, є, бо стан розвитку людського капіталу є одним з факторів, який впливає на продуктивність праці.
Якщо для уряду України розвиток людського капіталу є пріоритетом, то на це варто звернути увагу негайно, бо 116 місце – це дуже незручна стартова позиція для подальшого відновлення країни.
Зрештою, роль усіх учасників системи освіти України варто уточнити, щоб визначити, що кожен з них, у тому числі заклади вищої освіти, та яким чином може докластися до розвитку освіти впродовж життя. Тут ми вже торкаємося моделі сучасного університету з розвинутими послугами освіти впродовж життя.
Варто обов’язково брати до уваги і той факт, що до 2022 року значна частка власників дипломів про вищу освіту знаходилася у так званій «кваліфікаційній ямі». Ось її параметри – 32,2% на 53,28%.
Короткий опис кваліфікаційної ями в Україні: 32,2% власників дипломів про вищу освіту в Україні виконують роботу, яка не вимагає вищої освіти (vertical mismatch), а 53,28% – працюють за іншою спеціальністю, ніж та, за якою людина отримала вищу освіту (horizontal mіsmatch) – дані звіту European Training Foundation.
Витягнути таку кількість людей з «кваліфікаційної ями» інструментарієм саме вищої освіти у прийнятні строки дуже складно. Разом з цим освіта впродовж життя, з залученням кваліфікованих працівників закладів вищої освіти, здатна значно скоротити ці строки.
Саме тому і саме зараз освіта впродовж життя має набути стратегічного значення для відновлення України.
Автор: Олександр Костюк, д. е. н., доктор управління бізнесом (DBA), професор, головний редактор міжнародного наукового журналу «Корпоративна власність та контроль».
За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 28.11.2023